Справа № 624/261/23
№ провадження 2/624/9/24
15 січня 2024 року Кегичівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Крапівки Т.В., за участю секретаря Лебідь Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Кегичівка, Харківської області цивільну справу за позовом Кегичівської селищної ради Харківської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів внаслідок користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 безпідставно збережені кошти у сумі 65917,67 грн, та судового збору у розмірі 2800 грн.
Позовна заява обґрунтована тим, що 12.03.2015 на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна, зареєстрованого в реєстрі прав власності на нерухоме майно, ОСОБА_1 набула у приватну власність будівлю підсобно- складського приміщення загальною площею 104,5 кв.м. та будівлю друкарні загальною площею 421,8 кв.м., які розташовані на земельній ділянці комунальної власності для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної машинобудівної та іншої промисловості площею 0,2069 га кадастровий №6323155100:03:005:0037 в АДРЕСА_1 . Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ця земельна ділянка кадастровий є комунальною власністю Кегичівської селищної ради. Станом на даний час жодних дій з боку ОСОБА_1 щодо врегулювання цивільно-правових відносин з приводу використання земельної ділянки не вчинялося, орендна плата не сплачується. Таким чином, ОСОБА_1 , станом на 31.03.2023, належним чином не оформила правовідносини щодо користування спірною земельною ділянкою, та в порушення вимог чинного законодавства фактично користувалася земельною ділянкою, отримувала доходи від її використання, не сплачуючи жодних платежів за таке користування. Протиправні дії відповідача порушують право Кегичівської селищної ради як власника земельної ділянки у зв'язку з неодержанням доходу за її використання. Відповідач мала укласти договір оренди з позивачем для законного користування зазначеною земельною ділянкою та сплачувати орендну плату, проте такого договору не уклала та не сплатила оренду плату, тобто безпідставно зберегла кошти за користування земельною ділянкою комунальної власності Кегичівської селищної ради. Загальна сума безпідставно збережених коштів за період з 16.04.2020 по 31.03.2023, які підлягають стягненню, становить 65 917,67 грн. Для розрахунку безпідставно збережених коштів була застосована нормативна грошова оцінка землі актуальна станом на 2023 рік.
Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 07.04.2023, відкрито провадження у справі, позовна заява прийнята до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Сторонам було надано час для подання заяв по суті.
Представник позивача в судове засідання не з'явився. Позивачем 18.04.2023 була надана до суду заява про те, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, справу просить проводити без участі його представника. Проти заочного розгляду справи заперечення не висловив.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Судові засідання неодноразово відкладались за клопотаннями відповідача та її представника. Так 27.04.2023 відповідач надіслала заяву про відкладення судового засідання призначеного на 03.05.2023 у зв'язку з неможливістю прибути по особистим обставинам. 07.08.2023, 20.09.2023 та 16.10.2023 від представника відповідача адвоката Антоненка І.М. надійшли клопотання про відкладення розгляду справи призначеного на 07.08.2023, на 20.09.2023 та на 16.10.2023 у зв'язку з його зайнятістю в іншому судовому процесі. 11.12.2023 від представника відповідача адвоката Антоненка І.М. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи призначеного на 11.12.2023 у зв'язку з лікарняним. Довідка на підтвердження цього суду не надана. 15.01.2024 від представника відповідача адвоката Антоненка І.М. надійшло клопотання про перенесення розгляду справи призначеного на 15.01.2024 у зв'язку з зайнятістю в кримінальному провадженні справа №641/4296/23 у Ленінському районному суді м. Харкова.
Відповідач відзиву не надала, своєї позиції щодо вирішення справи по суті не висловила.
Вирішуючи питання щодо можливості розгляду справи за відсутності сторони відповідача, суд виходить з того, що протягом всього часу розгляду справи відповідач та її представник-адвокат не були позбавлені можливості надати до суду відзив та відповідні докази.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 43 ЦПК України, учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом. У випадку невиконання учасником справи його обов'язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Відповідно ч.1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На підставі вищевикладеного, суд розцінює дії сторони відповідача щодо систематичних клопотань про відкладення розгляду справи, як неналежне використання процесуальних прав, що призводить до необґрунтованого затягування судового процесу.
Відповідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно, ч.3, ч.4 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.
У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
На підставі викладеного суд приходить до висновку про розгляд справи за відсутності сторони відповідача на підставі наявних у справі даних та доказів.
Враховуючи відсутність заперечення позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню за наступними підставами:
Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав, свобод чи інтересів, у тому числі й у судовому порядку.
Способами захисту цивільних прав та інтересів, можуть зокрема бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення, відшкодування збитків та інші.
Матеріалами справи встановлено, що згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-6300187812023 від 28.03.2023, власником земельної ділянки кадастровий номер 6323155100:03:0050037 за адресою АДРЕСА_1 площею 0,2069 га є Кегичівська селищна рада на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.2012. Категорія земельної ділянки визначена як землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення. Вид цільового призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. Відомості про оренду, суборенду відсутні.
Згідно розрахунку безпідставно збережених коштів за фактичне користування земельною ділянкою кадастровий номер 6323155100:03:0050037 без оформлення правовстановлюючого документу за період з 16.04.2020 по 31.03.2023, вбачається розмір таких коштів за 2020 рік з 16.04.2020 по 31.12.2020 становить 15852,20 грн, за 2021 рік з 01.01.2021 по 31.12.2021 - 22312,45 грн, за 2022 рік з 01.01.2022 по 31.12.2022 - 22312,45 грн, за 2023 рік з 01.01.2023 по 31.03.2023 - 5440,57 грн. Всього 65917,67 грн.
Відповідно копії рішення позачергової LI сесії VII скликання Кегичівської селищної ради від 21.12.2018 №854 встановлено на території Кегичівської селищної ради розмір ставок орендної плати за земельні ділянки комунальної власності відповідно до номінальної вартості землі. Затверджено Положення щодо встановлення розміру ставок орендної плати за земельні ділянки комунальної власності Кегичівської селищної ради згідно з додатком №1.
Відповідно до Положення про встановлення розміру ставок орендної плати за земельні ділянки комунальної власності Кегичівської селищної ради, що є додатком №1 до рішення Кегичівської селищної ради від 21.12.2018 №854 ставка орендної плати для земель з категорією землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення та видом цільового призначення для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості встановлена в розмірі 3,5 (% від нормативної грошової оцінки).
Рішенням ІХ сесії VIIІ скликання Кегичівської селищної ради від 30.04.2021 №1140 встановлено на території Кегичівської селищної ради розмір ставок орендної плати за земельні ділянки комунальної власності відповідно до номінальної вартості землі. Затверджено Положення щодо встановлення розміру ставок орендної плати за земельні ділянки комунальної власності Кегичівської селищної ради згідно з додатком №1. Визнано таким, що втратили чинність: рішення LI сесії VII скликання Кегичівської селищної ради від 21.12.2018 №854 та від 29.01.2019 №873.
Відповідно до Положення про встановлення розміру ставок орендної плати за земельні ділянки комунальної власності Кегичівської селищної ради, що є додатком №1 до рішення Кегичівської селищної ради від 30.04.2021 №1140, ставка орендної плати для земель з категорією землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення та видом цільового призначення для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості встановлена в розмірі 3,5 (% від нормативної грошової оцінки).
Згідно витягу №НВ-6300189882023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, 6323155100:03:005:0037, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 637545,26 грн. Витяг сформований 29.03.2023.
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 327749026 сформованої 01.04.2023 ОСОБА_1 є власником будівлі підсобно-складського приміщення, загальною площею 104,5 кв. м та будівлі, друкарні, загальною площею 421,8 кв. м за адресою АДРЕСА_1 , розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 6323155100:03:005:0037. Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень прийнято 12.03.2015.
Згідно із вимогами ч. 1 ст. 13 та ч. 1 ст. 14 Конституції України земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охорони держави.
Статтями 142 Конституції України та ст. ст. 16, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Згідно п. 19 ч. 1 ст. 64 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду бюджету міст обласного значення належить податок на майно, до складу якого за приписами ст. 14.1.147 Податкового кодексу України входить плата за землю, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Згідно з ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Водночас, за змістом ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Частиною 2 ст. 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Згідно зі ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землі є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
За приписами ст. 14.1.147 Податкового кодексу України плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов'язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст.ст. 14.1.125, 14.1.136; 288.5).
Відповідно до вимог ст. 21 Закону України «Про оренду землі» та п. 14.1.136 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
За приписами ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
З аналізу змісту норм статей 1212-1214 ЦК України, випливає, що зобов'язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (кондикційне зобов'язання) виникає за одночасної наявності трьох умов: 1) відбувається набуття чи збереження майна; 2) правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні; 3) набуття чи збереження здійснюється за рахунок іншої особи.
Так в судовому засіданні було встановлено, що відповідач ОСОБА_1 не є власником або законним постійним землекористувачем земельної ділянки кадастровий номер 6323155100:03:005:0037, а тому не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку відповідно до ст. 14.1.72 Податкового кодексу України. Єдина можлива форма плати за землю в такому випадку є орендна плата. Але відповідач договору оренди земельної ділянки не уклала, та відповідної орендної плати не сплачує. Відсутність укладеного договору оренди земельної ділянки має фактичним наслідком набуття відповідачем володіння і користування чужою земельною ділянкою без відповідної грошової компенсації. В результаті відбулося збереження (заощадження) відповідачем належних до сплати за таке володіння і користування коштів у вигляді орендної плати. У зв'язку з чим позивачем Кегичівською селищною радою як законним власником вищезазначеної земельної ділянки недоотримано плату за її користування за період з 16.04.2020 по 31.03.2023.
Відтак, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів в сумі 65917,67 грн.
Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з наданого платіжного доручення, позивач за подання даного позову до суду, сплатив судовий збір в розмірі 2684 гривні, а тому, у зв'язку з задоволенням позову ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 12, 76-82, 95, 141, 263-268, 280-284, 288, 354, 355 ЦПК України, суд
Позовну заяву Кегичівської селищної ради Харківської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів внаслідок користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь Кегичівської селищної ради Харківської області (код ЄДРПОУ 04396963, р/р UA498999980314000544000020609, ГУК у Харківській області, МФО 851011, код отримувача банку (ЄДРПОУ): 37874947; код платежу 24060300) безпідставно збережені кошти у сумі 65917 (шістдесят п'ять тисяч дев'ятсот сімнадцять) гривень 67 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кегичівської селищної ради Харківської області (р/р UA0382017203 44290044000037925, код ЄДРПОУ отримувача 04396963, Банк одержувача: ДКСУ м. Києва, код економічної класифікації видатків бюджету - 2800, призначення платежу: повернення судового збору) сплачений судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач може оскаржити рішення до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Кегичівська селищна рада Харківської області, місцезнаходження за адресою: вул. Волошина, буд. 33, смт. Кегичівка, Красноградського району, Харківської області, 64003, код ЄДРПОУ 04396963.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , громадянка України, паспорт серії НОМЕР_2 виданий 16.12.1997, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
Представник відповідача: Антоненко Ігор Миколайович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗП №002771 від 31.03.2021, ордер серії АР №1135419 від 07.08.2023, адреса: АДРЕСА_4 .
Суддя Т.В. Крапівка