Справа № 624/1025/23
№ провадження 2/624/33/24
15 січня 2024 року Кегичівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Крапівки Т.В., за участю секретаря Лебідь Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Кегичівка, Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Родін Геннадій Вікторович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню
Позивач звернулася до суду з позовом про визнання виконавчого напису, який винесений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. зареєстрованим за № 8730 від 09.06.2021, таким, що не підлягає виконанню та стягнення судових витрат.
В обґрунтування позовної заяви зазначається, що 09.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. було вчинено виконавчий напис № 8730, у зв'язку із боргом за кредитним договором №0592-4733 від 09.01.2021 укладеним між ОСОБА_2 та ТОВ «Укр кредит фінанс». Запропоновано задовольнити вимоги кредитора у розмірі 14750,00 грн, з урахуванням витрат пов'язаних із вчиненням виконавчого напису. 30.08.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Родіним Г.В., на підставі виконавчого напису № 8730 від 09.06.2021 було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_4. 30.04.2022 заявником ОСОБА_3 було укладено шлюб в результаті чого змінила прізвище на ОСОБА_4 . Позивач вважає, що виконавчий напис не підлягає виконанню, оскільки нотаріусом не перевірена безспірність вимоги стягувача, а саме наявність доказів належного направлення та отримання позивачем письмової вимоги про усунення порушень, що призвело до порушення процедури вчинення напису та достатніх і належних доказів відповідно до п. 3.2 передбаченого Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою КМ України від 29.06.1999 №1172.
Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 27 жовтня 2023 року задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову. Зупинено стягнення за виконавчим написом, виданим 09.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О., який зареєстрований за №8730.
Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 14 листопада 2023 року, було відкрито провадження, позовна заява прийнята до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Сторонам був наданий час для подання заяв по суті. Зобов'язано приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіду Володимира Олександровича надати суду засвідчені копії матеріалів на підставі, яких було вчинено виконавчий напис від 09.06.2021, зареєстрований в реєстрі №8730 про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 за кредитним договором № 0592-4733 від 09.01.2021.
Приватним нотаріусом ухвала суду про витребування доказів за місцем знаходження робочого місця отримана не була.
Судом був здійснений запит до Управління нотаріату Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) щодо діяльності приватного нотаріуса та сприяння в отриманні нотаріусом ухвали суду про витребування доказів.
Управлінням нотаріату Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) щодо діяльності приватного нотаріуса надано суду відповідь, згідно з якою наказом ЦМУ МЮ № 231/6 від 13.02.2023 діяльність приватного нотаріуса Бригіди В.О. припинена з 14.02.2023. Відповідно до акту приймання-передавання документів до державного нотаріального архіву від 27.10.2023 №67 документи нотаріального діловодства та архів нотаріуса передано до Київського державного нотаріального архіву. Разом з тим суду повідомлено, що згідно вищезазначеного акту передачі копії виконавчих написів та документи, на підставі яких вони були вчинений, за індексом справи «02-20» відсутні за 2021 та 2022 роки.
Позивач в судове засідання не з'явилася, але надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує. Проти заочного розгляду справи не заперечила.
Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, відзив на позов не подав.
Треті особи, які належним чином повідомлялись про розгляд справи у судове засідання не з'явились.
На підставі викладеного та у відповідності до ст. 280 ЦПК, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення.
Суд, перевіривши матеріали справи, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно з вимогами ст. 55 Конституції України права та свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожна особа має право в порядку, встановленому законом звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод, інтересів.
У відповідності до п. п. 10,11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 1 листопада 1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» Конституційні положення про законність судочинства та рівність усіх учасників процесу перед законом і судом (ст. 129 Конституції) зобов'язують суд забезпечити всім їм рівні можливості щодо надання та дослідження доказів, заявлення клопотань та здійснення інших процесуальних прав. При вирішенні цивільних справ суд має виходити з поданих сторонами доказів.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Суд на підставі ст.ст. 12, 13, 43, 81 ЦПК України розглядає справу у межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами. Особа, яка бере участь у справі, зобов'язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, що мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виник спір.
В судовому засіданні встановлено, що 09.06.2021 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. на підставі статей 87-91 Закону України «Про нотаріа» та пункту 2 Переліку документів за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 №1172, вчинив виконавчий напис №8730 про стягнення з ОСОБА_3 , яка є боржником за кредитним договором №0592-4733 від 09.01.2021, укладеним з ТОВ «Укр Кредит Фінанс». Строк платежу за кредитним договором настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 30.01.2021 по 04.06.2021. Сума заборгованості становить 14400 грн, в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 4800 грн, прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 9600 грн. За вчинення виконавчого напису нотаріусом стягнуто плати із стягувача в розмірі 350 грн, які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача. Загальна сума, що підлягає стягненню - 14750 грн.
На підставі виконавчого напису приватним виконавцем відкрито виконавче провадження НОМЕР_4.
Зміна прізвища ОСОБА_3 на « ОСОБА_4 » підтверджується копіями свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 та паспорта.
Позивач вважає вчинений виконавчий напис незаконним, оскільки порушені її права, так як напис вчинений з порушенням вимог чинного законодавства. Будучи не згодною з вказаним написом, позивач звернулася до суду з позовом про визнання його таким, що не підлягає виконанню.
Статтею 18 ЦК України встановлено, що нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року №296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за №282/20595.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка передбачена пунктом 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат». При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5 передбачено порядок вчинення виконавчих написів. Відповідно до п.п. 1.1, 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Крім того, підпунктами 3.2,3.5 п.3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені «Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Відповідно до пункту 1 розділу 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку). Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
При вирішенні справи, суд бере до уваги, що розділ «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин», цього Переліку, був виключений на підставі Постанови КМ №480 від 19.04.2022, у зв'язку з визнанням нечинними та скасуванням п. 1 та п. 2 Постанови КМУ № 662 від 26.11.2014 постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року (справа №826/20084/14). Так вищезазначеною постановою суду визнано незаконною та нечинною Постанову КМ України №662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, щодо доповнення переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». Зобов'язано КМ України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили. Постанова набрала законної сили 22.02.2017.
Таким чином, застосування положень розділу Переліку «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» при вчиненні 09.06.2021 виконавчого напису є незаконним.
Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Метою вчинення виконавчого напису є надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. При цьому, на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору між сторонами стосовно заборгованості, як такого.
З огляду на викладене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Пунктом 1 Переліку документів передбачено, що для одержання виконавчого напису нотаріуса про стягнення заборгованості за нотаріально посвідченою угодою, що передбачає сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, подаються, зокрема, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частинами першою та другою статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Наявність цивільно-правової відповідальності повинна бути доведена належними та допустимими доказами. Підлягає доказуванню наявність правових підстав для стягнення штрафу та пені, а також розмір заборгованості, заявлений до стягнення.
Як вже зазначалось документи на підставі яких був вчинений виконавчий напис суду не надані.
Відомості про подання нотаріусу документів про безспірність заборгованості у суду відсутні.
Відповідач проти позову та обставин якими позов обґрунтований, зокрема, щодо відсутності боргових зобов'язань позивача перед товариством, своїх заперечень та відповідних доказів суду не надав.
Отже, докази щодо подання відповідачем нотаріусу документів, що свідчать про безспірність заборгованості та що нотаріусом перевірена безспірність заборгованості суду не надані.
Відповідно до ч. 10 ст. 84 ЦПК України, у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.
Відповідно до Постанови Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 760/2193/15-ц висловлено позицію про те, що суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації, оформлені у відповідності до норм ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», оскільки тільки первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і складені під час здійснення господарської операції, є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.
Проте, із матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус отримував від стягувача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), а тому суд не має можливості перевірити дотримання нотаріусом вимог закону щодо встановлення безспірності заборгованості при його вчиненні.
Як вже зазначалось судом виконавчий напис нотаріусом може бути вчинений за договорами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку) лише у разі нотаріального посвідчення таких договорів.
Оригінал кредитного договору суду не наданий, докази його нотаріального посвідчення відсутні. Вчинення нотаріального напису за нотаріально непосвідченим кредитним договором суперечить положенням Закону.
Також судом було встановлено, що виконавчий напис нотаріусом було вчинено не на документі, який встановлює заборгованість, а на окремому новоствореному нотаріусом документі, що не передбачено чинним законодавством.
Отже, враховуючи вищенаведене, заперечення позивача проти наявності заборгованості та боргових зобов'язань перед позивачем, та відсутність доказів протилежного, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, положення ч.10 ст. 84 ЦПК України, суд приходить до висновку, що виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ч.7, ч.8 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується положеням ст. 141 ЦПК України.
Судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 1073,60 грн. Щодо решти сплачених коштів судового збору, то вони, враховуючи положення ч.4 ст.136 ЦПК України, можуть бути повернуті позивачу в порядку п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263-268, 280-284, 288 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Родін Геннадій Вікторович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати виконавчий напис № 8730 вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем 09 червня 2021 року таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1073 (тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.
Заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 27 жовтня 2023 року продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання цим рішенням законної сили.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач може оскаржити рішення безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка смт. Кегичівка, Кегичівського району, Харківської області, ІПН НОМЕР_2 , паспорт № НОМЕР_3 , виданий 26.08.2022, орган, що видав 5324, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», адреса місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, 26 оф. 407, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 38548598.
Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, місцезнаходження за адресою: просп. Григоренка, 15, прим. 3, м. Київ, 02068.
Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Родін Геннадій Вікторович, місцезнаходження за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя Т.В. Крапівка