Справа №619/2632/18
Провадження № 1-кп/638/722/24
15 січня 2024 року м.Харків
Колегія суддів Дзержинського районного суду м. Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши в відкритому судовому засіданні у м. Харкові, клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою у відношенні ОСОБА_7 ,-
В провадженні Дзержинського районного суду міста Харкова знаходиться кримінальне провадження за обвинувальним актом у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018220280000507 від 07 квітня 2018 року, відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.4 ст.187, п.6 ч.2 ст.115 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою. В обґрунтування клопотання прокурор посилався на наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: може переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, просив обрати стосовно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор». В обґрунтування ризиків, передбачених п. 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, на наявність яких він посилався в клопотанні, прокурор зазначив, що ОСОБА_7 , перебуваючи на свободі буде мати можливість здійснювати незаконний вплив на свідків, потерпілих, які на даний час ще не допитані судом, чим перешкоджатиме досягненню основних завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України. Крім того, перебуваючи на свободі, ОСОБА_7 , усвідомлюючи, що з урахуванням суворості покарання, яке передбачається за інкриміновані йому кримінальні правопорушення, останній може переховуватися від суду, що обґрунтовує наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Також зазначив, що ОСОБА_7 раніше неодноразово вчиняв тяжкі корисливі кримінальні правопорушення, у зв'язку з чим, перебуваючи на свободі, може знову вчинити інші кримінальні правопорушення, що вказує на наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Відтак, прокурор вважав, що є достатні дані вважати про об'єктивну наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що свідчить про неможливість їх запобіганню шляхом застосування до ОСОБА_7 інших більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, адже жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам.
Обвинувачений та захисник поклались на розсуд суду.
Колегія суддів, розглянувши клопотання прокурора, вислухавши думку прокурора, обвинуваченого та захисника, приходить до наступного.
Відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , в ході досудового розслідування 12 квітня 2018 року було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 08 червня 2018 року. В подальшому ухвалами Дергачівського районного суду Харківської області, Дзержинського районного суду м. Харкова та Московського районного суду м.Харкова строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 продовжувався на шістдесят днів, востаннє 27 листопада 2023 року- до 25 січня 2024 року.
Відповідно до вимог ст.2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України. Відповідно до частини 5 статті 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Окрім того, стаття 17 Закону України № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права, а стаття 18 цього Закону визначає порядок посилання на Конвенцію та практику суду.
Відповідно до ст.29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як на підставах та у порядку, встановлених законом.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.9 Конституції України, ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України» чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і застосовується в порядку, передбаченому для норм національного законодавства.
Вимога законності не може бути задоволена лише шляхом дотримання національного законодавства, яке само по собі повинно відповідати Конвенції (рішення ЄСПЛ у справі «Плесо проти Угорщини»), тому позбавлення волі може бути цілком законним з точки зору внутрішнього права, однак, бути свавільним, виходячи зі змісту Конвенції, порушуючи тим самим її положення (рішення ЄСПЛ у справі «А. та інші проти Об'єднаного Королівства»).
З наведеного витікає, що рішення суду про застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або продовження строку дії такого запобіжного заходу буде обґрунтованим не лише, якщо воно відповідає внутрішньому законодавству, але й постановлене з урахуванням положень Конвенції та рішень Європейського суду.
ЄСПЛ наголосив, що пунктом 3 статті 5 Конвенції гарантовані загальні принципи щодо права на судовий розгляд протягом розумного строку або звільнення під час провадження. Зокрема, ЄСПЛ послався на практику застосування статті 5 Конвенції у рішення «Кудла проти Польщі» та «МакКей проти Сполученого Королівства». У вказаних рішеннях ЄСПЛ констатував, що основною метою статті 5 Конвенції є запобігання свавільному або необґрунтованому позбавленню свободи. Безперервне тримання під вартою є виправданим лише за умови, якщо у справі наявний значний суспільний інтерес, який переважає принцип поваги до особистої свободи. ЄСПЛ підкреслив, що саме на національні судові органи покладається обов'язок дотримання розумності строків досудового тримання під вартою та встановлення існування вказаного суспільного інтересу з одночасним врахуванням принципу презумпції невинуватості.
Відповідно до вимог ст.331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Конвенцією покладається обов'язок вжити заходи до забезпечення прав людини, яка тримається під вартою.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «Свершов проти України» тяжкість злочину, в якому обґрунтовано підозрюється особа, має суттєве значення, однак не може бути єдиною підставою для тримання особи під вартою.
Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою колегія суддів повинна врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Так, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених п.6 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 КК України, які у відповідності до положень статті 12 КК України є особливо тяжкими злочинами.
Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Дергачі, Харківської області, громадянин України, має неповну середню освіту, не одружений, не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимий.
Колегією суддів при вирішенні питання щодо продовження строку запобіжного заходу відносно обвинуваченого, враховано тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання винним в вчиненні вказаного кримінального правопорушення, обставини, що характеризують обвинуваченого, та вважає, що ризики, які передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливість переховування від суду, незаконно впливати на свідків, які на даний час колегією суддів не допитані, вчинення нового злочину, у даному випадку не зменшилися та продовжують існувати.
При цьому, доцільність продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою судом виправдовується відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, про що викладено правову позицію в рішенні ЄСПЛ «Летельє проти Франції оскільки у разі доведеності вини обвинуваченого передбачено можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий строк, що може викликати загрозу втечі обвинуваченого.
Крім того, при встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, статті 95, 224 КПК).
Таким чином, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Разом з цим, суд зауважує, що стороною обвинувачення у ході судового засідання не доведений та не конкретизований ризик - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки досудове розслідування завершено.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Керуючись ст.ст.217, 314-316, 335 КПК України, колегія суддів,-
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 14 березня 2024 року включно.
Строк дії ухвали встановити до 14 березня 2024 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду в термін 5 днів з моменту її проголошення.
Повний текст ухвали проголошено 16 січня 2024 о 09 годині 00 хвилин.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3