справа № 619/5100/23
провадження № 2/619/144/24
15 січня 2024 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області в складі:
головуючого - судді Калиновської Л.В.,
за участю секретаря судового засідання - Булах С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дергачі позовну заяву ОСОБА_1 до Дергачівського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 , третя особа - Дергачівська державна нотаріальна контора Харківської області про звільнення спадкового майна з-під арешту, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Дергачівського районного суду Харківської області з позовом, в якому просив звільнити з під арешту будинок, а саме:будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , займає загальну площу 92,0 кв. м. із яких 54,80 кв. м. житлова площа, який накладено Відділом державної виконавчої служби 09.04.2003 року за №03-27/586/С (постанова від 09.04.2003року Серії АА №974405) на підставі реєстраційного номера 5461080 зареєстрованого 10.08.2007 року Дергачівською державною нотаріальною конторою.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла його мати, ОСОБА_3 .Після її смерті залишилось спадкове майно, що складається із будинку за АДРЕСА_1 що належала померлій на підставі свідоцтв про право власності на житло № НОМЕР_1 від 11.08.1989, № НОМЕР_2 від 11.12.2003. 23 червня 2021 року позивач звернувся до приватного нотаріуса, ОСОБА_4 , із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, але я отримав довідку № 262706737 від 23.06.2021 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на Нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна про відмову у вчиненні нотаріальної дії, у зв'язку з тим що на спадкове майно, а саме будинок АДРЕСА_1 накладено арешт. Дергачівська державна нотаріальна контора 10 листопада 2007 року за реєстраційним номером 5461080 внесла постанову відділу державної виконавчої служби №03-27/586/С від 09.04.2003 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, а саме - внесено обтяження, тип обтяження: арешт; реєстраційний номер обтяження: 5461080; підстава обтяження: постанова, 03-27/586/С, 09.04.2003р., Відділ державної виконавчої служби; об'єкт обтяження: будинок, адреса: АДРЕСА_1 ; Власник ОСОБА_1 .
Позивач вважає що даний арешт підлягає скасуванню, оскільки підстав для накладення заборони на будинок померлої на даний час не має, у зв'язку з тим, що у Відділі державної виконавчої служби не перебувають та не перебували виконавчі провадження де боржником є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Дергачівською державною нотаріальною конторою було з запізненням лише через 4 роки та 4 місяці, 10.08.2007 року за реєстраційним №5461080 зареєстрована постанова 03-27/586/С від 09.04.2003 року (фактична постанова Серії АА № 974405 від 09.04.2003 року).
Крім того позивач вказав, що він є спадкоємцем померлої ОСОБА_3 та у зв'язку із накладенням арешту на будинок померлої не має змоги оформити свої спадкові права. Тобто, на даний момент, майно що знаходиться під арештом фактично перебуває у його користуванні та володінні. На даний момент відсутні будь-які записи та інформація щодо накладення арешту за ОСОБА_3 , а позивач, як особа, що прийняла спадщину та вступив у володіння майном позбавлений права оформити належне право власності на спадкове майно.
Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, про що надав суду письмову заяву.
В.о. начальника Дергачівського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надав заяву про розгляд справи за відсутності представника відділу.
Частиною 3 ст.211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач, ОСОБА_2 , в судове засідання не з'явився, причину неявки не повідомив, про місце, дату та час судового засідання повідомлявся належним чином.
Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин, з урахуванням того, що відповідач, будучи належним чином повідомленою про дату та час розгляду справи не з'явилася в судове засідання, не подала відзив на позов, до того ж, інформація щодо часу розгляду даної справи розміщена на офіційному веб-сайті судової влади України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Третя особа, Завідуюча Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області надала суду заяву з проханням розгляд справи провести без участі їх представника та прийняти рішення на розсуду суду.
Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.
Статтями 1, 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 4 ЦПК України кожна особа має право на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав, свобод чи інтересів, у тому числі й у судовому порядку.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла мати позивача, ОСОБА_3 .
Фактом підтвердження родинного зв'язку між позивачем та померлою є свідоцтво про народження серія НОМЕР_3 , де в графі мати записано ОСОБА_3 .
Після смерті ОСОБА_3 залишилось спадкове майно, що складається із будинку за АДРЕСА_1 що належала померлій на підставі свідоцтв про право власності на житло № НОМЕР_1 від 11.08.1989, № НОМЕР_2 від 11.12.2003.
23 червня 2021 року позивач звернувся до приватного нотаріуса, ОСОБА_4 , із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, але я отримав довідку № 262706737 від 23.06.2021 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на Нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна про відмову у вчиненні нотаріальної дії, у зв'язку з тим що на спадкове майно, а саме будинок АДРЕСА_1 накладено арешт.
Дергачівська державна нотаріальна контора 10 листопада 2007 року за реєстраційним номером 5461080 внесла постанову відділу державної виконавчої служби №03-27/586/С від 09.04.2003 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, а саме - внесено обтяження, тип обтяження: арешт; реєстраційний номер обтяження: 5461080; підстава обтяження: постанова, 03-27/586/С, 09.04.2003р., Відділ державної виконавчої служби; об'єкт обтяження: будинок, адреса: АДРЕСА_1 ; Власник ОСОБА_1 .
Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Харків) на заяву ОСОБА_1 від 28.07.2021 року надав відповідь, що у зв'язку з тим, що у відділі не перебувають та не перебували виконавчі провадження за якими боржником є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 та відсутні підстави відповідно до ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» для зняття арешту. Також зазначено станом на теперішній час надати будь яку детальнішу інформацію стосовно вищезазначеного арешту не має можливості, так як відповідно до розділу ХЗ Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної служби, приватного виконавця, становить три роки, крім виконавчих проваджень за постановами про накладання адміністративного стягнення строк зберігання яких становить один рік.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів йерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна відмовлено у вчиненні нотаріальної дії приватним нотаріусом Смоляною В.В., та повідомляю, що постанова від 09.04.2003 року Серії АА № 974405 Відділом державної виконавчої служби направлена листом № 03-27/586/С від 09.04.2003 року до Дергачівської державної нотаріальної контори про арешт майна, а Дергачівська державна нотаріальна контора лише через 4 роки та 4 місяці, 10.08.2007 року внесла до Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна лист 03-27/586/С від 09.04.2003 року Відділу державної виконавчої служби при цьому вказавши лист 03-27/586/С від 09.04.2003 року, а не фактичні дані постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 09 квітня 2003 року серія АА № 974405. Тобто, арешт був накладений у той час коли фактично його потрібно було знімати.
Позивач вважає що даний арешт підлягає скасуванню, оскільки підстав для накладення заборони на будинок померлої на даний час не має, у зв'язку з тим, що у Відділі державної виконавчої служби не перебувають та не перебували виконавчі провадження де боржником є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Дергачівською державною нотаріальною конторою було з запізненням лише через 4 роки та 4 місяці, 10.08.2007 року за реєстраційним №5461080 зареєстрована постанова 03-27/586/С від 09.04.2003 року (постанова Серії АА № 974405 від 09.04.2003 року).
За п.3 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню, серед іншого, у разі смерті боржника. Наслідками закінчення виконавчого провадження за частиною 1 ст.40 даного Закону є зняття арешту, накладеного на майно (кошти) боржника, виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників, та скасування інших вжитих виконавцем заходів щодо виконання рішення.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Вимоги позивача зумовлені реалізацією його спадкових прав на арештоване майно, та відповідно мають розглядатися за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту. Така позиція викладена в постанові Верховного Суду України №6-26цс13 від 15 травня 2013 року та є обов'язковою для суду.
Відповідно з ст.1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних Свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.
Згідно з ч.1 ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ч.1, ч.2 ст.321 ЦК України).
Відповідно до ч.2 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
За таких обставин судом встановлено, що позивач, як спадкоємець померлої ОСОБА_3 має право на звернення до суду із даним позовом для подальшої реалізації своїх спадкових прав. Відомостей про доцільність і правомірність подальшого арешту нерухомого майна померлої, ОСОБА_3 судом не встановлено, а тому позов підлягає задоволенню.
Стаття 76 ЦПК України передбачає, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а відповідно до ч. 2 ст. 78 цього ж Кодексу обставини справи, які за законом мають бути підтверджені засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.
Суд звертає увагу, що, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд наголошує, що судове доказування - це діяльність учасників процесу при визначальній ролі суду по наданню, збиранню, дослідженню і оцінці доказів з метою встановлення з їх допомогою обставин цивільної справи. При цьому, збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України.
Доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов'язків у сторін.
У відповідності до частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Згідно ч.ч. 1, 2 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих сторонами та іншими учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно до пункту 4 частини 2 статті 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
У ч.ч. 1, 2, 8 статті 83 ЦПК України визначено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинний подати докази разом з поданням позовної заяви. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 12, 13, 76, 81, 259, 263, 264 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Дергачівського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 , третя особа - Дергачівська державна нотаріальна контора Харківської області про звільнення спадкового майна з-під арешту - задовольнити.
Звільнити з-під арешту будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа 92,0 кв. м. із яких 54,80 кв. м. житлова площа, який накладено Відділом державної виконавчої служби 09.04.2003 року за №03-27/586/С (постанова від 09.04.2003року Серії АА №974405) на підставі реєстраційного номера 5461080 зареєстрованого 10.08.2007 Дергачівською державною нотаріальною конторою.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Л. В. Калиновська