Справа №613/61/24 Провадження № 1-кс/613/29/24
16 січня 2024 року
Слідчий суддя Богодухівського районного суду Харківської області ОСОБА_1 , розглянувши клопотання начальника Краснокутського відділу Богодухівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_2 по кримінальному провадженню №12024221010000012 від 06 січня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, про арешт майна,-
До Богодухівського районного суду Харківської області 16 січня 2024 року надійшло клопотання начальника Краснокутського відділу Богодухівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_2 , про накладення арешту на: металеве кільце з шплінтом та металевий предмет геобразної форми довжиною 9 см., які належать ОСОБА_3 . Місцем зберігання вищевказаних предметів просить визначити камеру схову СПД № 1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області, за адресою: смт. Краснокутськ, вул. Миру, 170, Богодухівського району Харківської області.
На обґрунтування клопотання зазначає, що 06 січня 2024 року до СПД № 1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області надійшла заява ОСОБА_4 , про те, що 06 січня 2024 року близько 00.30 год. ОСОБА_3 вчинив хуліганські дії із застосуванням спеціально пристосованого предмета (гранати) за місцем його мешкання.
Богодухівським РВП ГУНП в Харківській області 06 січня 2024 року розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024221010000012, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Слідчий суддя розглянувши дане клопотання, про накладення арешту, приходить до наступного.
Частиною 1 ст. 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 1, 2 ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 КПК України та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 КПК України. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Прокурором не вказано перелік майна, що є об'єктом злочину, а саме металевого кільця з шплінтом та металевого предмету геобразної форми довжиною 9 см., у зв'язку з чим слідчий суддя позбавлений можливості ідентифікувати, на що саме прокурор просить накласти арешт, ознаки даних речей та їх характеристики.
Частиною 3 ст. 172 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.
На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст. 171 КПК України, у зв'язку з чим воно підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 170-172, 309, 372 КПК України,-
Клопотання начальника Краснокутського відділу Богодухівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_2 по кримінальному провадженню №12024221010000012 від 06 січня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, про арешт майна - повернути прокурору для усунення недоліків.
Встановити строк для усунення зазначених у клопотанні недоліків протягом 72 годин, з моменту отримання копії даної ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1