Іменем України
№ 610/2941/23 № 3/610/50/2024
м. Балаклія11 січня 2024 року
Суддя Балаклійського районного суду Харківської області Стригуненко Володимир Миколайович, розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки Республіки Вірменія, зареєстрованої: АДРЕСА_1 , проживаючої: АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 , за ч. 1 ст. 184 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 553597 від 28.2023 ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що: «23.10.2023 о 20.30 гр. ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 . ухилилась від виконання своїх батьківських обов'язків, передбачених ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинтва», ст. 150 СК України щодо виховання своїх н/л дітей 1) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 2) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 3) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме залишила їх та пішла з дому».
У суді ОСОБА_1 вину не визнала, просила закрити провадження у справі. Зазначила, що не ухиляється від виховання своїх неповнолітніх дітей, а навпаки хоче піклуватися про них, але її чоловік постійно маніпулює дітьми, забороняє їй бачитися з ними, погрожує їй. Дітей вона не залишала, вони знаходилися під наглядом бабусі ОСОБА_5 . До того ж з грудня 2020 між нею та її колишнім чоловіком ОСОБА_2 , а також свекрухою ОСОБА_6 постійно виникають конфлікти і непорозуміння. Влітку 2023 колишній чоловік побив її, після чого вона пішла з дому та стала проживати у своєї знайомої ОСОБА_7 . На прохання свекрухи повернутися і обіцянки, що ОСОБА_2 не буде ображати її, ОСОБА_1 повернулась додому. Неодноразово колишній чоловік і свекруха погрожували їй відправити поїздом до Вірменії. Так, вранці 22.10.2023 вони сказали збирати їй свої речі. ОСОБА_1 знов пішла до своєї знайомої ОСОБА_8 23.10.2023 о 09.00 год, ОСОБА_5 прийшла до магазину «Посад», де працює ОСОБА_1 , та звідти викликала поліцію, повідомивши, що начебто ОСОБА_1 не виконує свої обов'язки щодо виховання дітей.
Законний представник неповнолітніх потерпілих - ОСОБА_2 подав письмові пояснення щодо підтримки обвинувачення. Зазначив, що діти проживають з ним і його матір'ю ОСОБА_6 . Його колишня дружина ОСОБА_1 з ними разом не проживає. 23.10.2023 між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 виник конфлікт на ґрунті виховання дітей. Після конфлікту ОСОБА_1 пішла з дому та більше не поверталася. Здебільшого вихованням дітей займається його мати, оскільки він постійно працює, у вільний від роботи час займається будівництвом будинку, в якому вони проживають задля забезпечення належних умов проживання дітей.
Дії ОСОБА_1 за вказаним фактом кваліфіковані за ч. 1 ст. 184 КУпАП, як ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Отже диспозиція вказаної норми є бланкетною, тобто такою, що відсилає до норм іншого законодавчого акту, при формулюванні суті правопорушення вказівка на нормативний акт, який передбачає обов'язки батьків по вихованню дітей, є обов'язковою.
Обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини визначені ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» та ст. 150 Сімейного кодексу України. Так, батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Також, батьки зобов'язані виховувати дитину у дусі прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини, фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП проявляється у невиконанні батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку потерпілого без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у т.ч. незабезпечення відвідування ними школи, контролю за проведенням дозвілля); незабезпечення потерпілим безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов тощо.
Неналежне виконання обов'язків щодо виховання дітей означає бездіяльність, у результаті якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно, не в повному обсязі. Наприклад, схвалюються здійснення підлітком антигромадських вчинків, прививаються погляди, установки, що пропагандують жорстокість, агресивність, ненависть, неповагу до закону; складаються умови, які загрожують життю та здоров'ю неповнолітнього; мають місце постійні чіпляння до дитини з будь-якого приводу і без нього.
Частиною 2 пункту 16 Постанови Пленуму Верховного Суду від 30.03.2007 № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» передбачено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.
Відповідно до вимог частини 1 статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, а також інші відомості, необхідні для вирішення справи.
При цьому, суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актах, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.
За змістом ст. 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має розглядатись у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
На підтвердження обвинувачення до суду надані: протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього:
-рапорт поліцейського від 23.10.2023,
-протокол прийняття заяви ОСОБА_5 про вчинене кримінальне правопорушення від 23.10.2023,
-висновок про результати розгляду матеріалу, зареєстрованого в ІП «Єдиний облік» ІТС «ІПНП № 6329, № 6343 від 23.10.2023;
-письмові пояснення ОСОБА_5 , де зазначила, що діти ОСОБА_1 знаходяться у неї вдома, та на її думку, ОСОБА_1 «погано дивиться за дітьми»,
-письмові пояснення ОСОБА_2 ,
-письмові пояснення ОСОБА_1 ,
-копії свідоцтв про народження дітей,
-довідки КНП БМР ХО «БКБЛІЛ», згідно з якими ОСОБА_1 на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває,
-копія рішення суду про розірвання шлюбу від 21.12.2023,
У відповідності до інформації, наданої Балаклійським ліцеєм № 2 Балаклійської міської ради Харківської області, неповнолітні ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_2 навчаються в цьому ліцеї. Батьки піклуються про дітей, цікавляться їхнім навчанням. Мати виходить на зв'язок з класним керівником частіше за батька. Батьківські збори батьки не відвідують. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до жовтня 2023 року постійно виходив на онлайн-заняття у присутності мами, оскільки має труднощі з навчанням через погане володіння українською мовою та серйозні вади зору. З листопада 2023 року батько заборонив матері спілкуватися з дітьми. Загалом проявів насильства щодо дітей збоку батьків помічено не було.
Згідно з характеристикою від 03.01.2024 ОСОБА_1 працює в ТОВ «РЕВАН» на посаді продавця продовольчих товарів з 08.02.2022 дотепер. За час роботи зарекомендувала себе з позитивного боку. До виконання посадових обов'язків ставиться відповідально, нарікань з боку керівництва не має, дисциплінарні стягнення до неї не застосовувались, доброзичлива, порядна, без шкідливих звичок.
Оскільки справа розглядається у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, суддя не надає оцінку обставинам, викладеним у письмових поясненнях законного представника потерпілих ОСОБА_2 .
Обвинувачення за ч. 1 ст. 184 КУпАП зведено до не виконання ОСОБА_1 передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов виховання неповнолітніх дітей.
Водночас протокол про адміністративне правопорушення та інші матеріали справи не містять відомостей про те, у який конкретно спосіб ОСОБА_1 ухилилася від виконання обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання своїх неповнолітніх дітей та які саме батьківські обов'язки, із передбачених ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства» та ст. 150 Сімейного кодексу України, вона не виконала.
Між ОСОБА_1 та її колишнім чоловіком і свекрухою тривалий час існує конфлікт на ґрунті виховання дітей, чоловік забороняє їй спілкуватися з ними, при цьому діти проживають з ним у його будинку.
Отже залишення неповнолітніх дітей під нагляд бабусі за місцем їхнього постійного проживання жодним чином не свідчить про ухилення матері від виконання своїх батьківських обов'язків.
Тобто не доведена об'єктивна сторона адміністративного правопорушення про конкретні дії або бездіяльність матері.
Самі по собі наведені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини, за відсутності інших даних, не можуть бути достатньою підставою для висновку про умисле ухилення ОСОБА_1 від виконання покладених на неї обов'язків по вихованню своїх неповнолітніх дітей.
ОСОБА_1 раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, не надано доказів наявності до неї подібних претензій з боку органів опіки та піклування, служб у справах дітей, органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів тощо.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У зв'язку з вищенаведеним, приходжу до висновку про недоведеність ухилення ОСОБА_1 від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов виховання своїх дітей, та взагалі не доведено сукупністю належних та допустимих доказів вчинення нею вказаних у протоколі дій.
Виходячи з цього, провадження у справі слід закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. 33-35, 252, 247, 280, 284-285 КУпАП,
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в її діях складу інкримінованого адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Балаклійський районний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня її винесення апеляційної скарги.
Суддя В.М. Стригуненко