(ДОДАТКОВА)
20 грудня 2023 року місто Київ
справа № 369/15326/20
провадження №22-з/824/1508/2023
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М., за участю секретаря судового засідання Онопрієнко К.С.,
сторони:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві заяву представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Коваленка Ярослава Олександровича про ухвалення додаткового рішення
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні майном,-
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 травня 2023 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні майном.
Додатковим рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 5 червня 2023 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу грошові кошти в розмірі 9 800 грн..
Не погоджуючись з додатковим рішенням суду, представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Дьяков Д.Ю. подав апеляційну скаргу.
Постановою Київського апеляційного суду від 22 листопада 2023 року частково задоволено апеляційну скаргу, додаткове рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 5 червня 2023 року скасоване та ухвалено нове судове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу грошові кошти в розмірі 4900 грн.
27 листопада 2023 року на електрону пошту Київського апеляційного суду надійшла заява представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Коваленка Я.О. про приєднання до матеріалів справи доказів понесених витрат на правничу допомогу та ухвалення додаткового рішення.
У заяві зазначає, що у відзиві на апеляційну скаргу з урахуванням вимог п.8 ч.1 ст. 178 ЦПК України сторона відповідача повідомила, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач очікує понести у зв'язку з апеляційним розглядом становить 4800 грн. Крім того, на виконання вимог ч.8 ст. 141 ЦПК України у відзиві на апеляційну скаргу відповідач заявив, що остаточний розрахунок суми судових витрат та доказів на їх підтвердження буде подано протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу надав копію договору про надання правничої допомоги № 21-02-01 від 1 лютого 2021 року та додаткової угоди №1 від 1 лютого 2022 року; копію акту №1 приймання - передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 24 листопада 2023 року на загальну суму 4000 грн., підписаний за допомогою ЕЦП; акт №2 приймання - передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 24 листопада 2023 року на загальну суму 800 грн., підписаний за допомогою ЕЦП; детальний опис виконаних робіт; платіжну інструкцію від 25 листопада 29023 року про часткову сплату коштів на рахунок АБ Ярослава Коваленка на суму 2800 грн.
Просив ухвалити додаткове рішення та стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу у розмірі 4800 грн.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Дьяков Д.Ю. подав до суду клопотання про зменшення розміру судових витрат.
У своєму клопотанні зауважив, що враховуючи те, що представником відповідача подана заява з метою відшкодування судових витрат за апеляційний розгляд на додаткове рішення щодо стягнення судових витрат за розгляд в суді першої інстанції, то як зазначає сам заявник він отримав апеляційну скаргу на зазначене рішення, та підготував відзив на неї.
Необхідність ознайомлюватися з матеріалами справи - відсутня, оскільки це не розгляд основної справи і в цьому провадженні відсутні будь-які інші документи, окрім апеляційної скарги та відзиву, який готував представник відповідача. Таким чином, вважає, що ознайомлення з матеріалами справи є явним штучним способом завищення вартості своїх послуг, з метою отримання більшого гонорару за свої послуги. Сам розгляд справи судом апеляційної інстанції зайняв 15 хвилин.
Просив суд врахувати, що позивач ОСОБА_1 є матір'ю одиначкою, військовим психологом, яка на волонтерських засадах надає психологічну допомогу пораненим бійцям та родинам загиблих воїнів, а також нескладність справи і короткий час проведення засідання та стягнути співмірний розмір судових витрат, а саме 418,75 грн.
В судове засідання представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Коваленко Я.О. в судове засідання не з'явився, надав суду клопотання про розгляд справи за відсутності відповідача та його представника. Одночасно в своєму клопотанні заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат підтримав та просив її задовольнити в повному обсязі.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Дьяков Д.Ю. в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений у встановленому законом порядку, шляхом направлення судового повідомлення на електронну адресу, інформація щодо якої міститься в матеріалах справи, що підтверджується звітом про направлення вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду від 12 грудня 2023 року (а.с. 226), подав до суду заяву про зменшення судових витрат, про причини своєї неявки суд не повідомив, а тому колегія суддів вважала за можливе розглянути справу у його відсутність відповідно до вимог ч.4 ст.270 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною 3 ст. 270 ЦПК України визначено, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до частин першої - четвертої статті 137 ЦК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (частина третя статті 141 ЦПК України).
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 141 ЦПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев'ятої статті 141 цього Кодексу.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на правову допомогу або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою, шостою, сьомою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
При цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Згідно з пунктами 4, 6, 9 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Статтею 29 Закону України «Про адвокатуру» визначено, що дія договору про надання правової допомоги припиняється його належним виконанням. Договір про надання правової допомоги може бути достроково припинений за взаємною згодою сторін або розірваний на вимогу однієї із сторін на умовах, передбачених договором. При цьому клієнт зобов'язаний оплатити адвокату (адвокатському бюро, адвокатському об'єднанню) гонорар (винагороду) за всю роботу, що була виконана чи підготовлена до виконання, а адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язаний (зобов'язане) повідомити клієнта про можливі наслідки та ризики, пов'язані з достроковим припиненням (розірванням) договору.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України» заява №19336/04, від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95), від 06 липня 2015 року у справі «Заїченко проти України» (п.131), зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, постановах Верховного Суду від 2 грудня 2020 року у справі №742/2585/19, від 3 лютого 2021 року у справі №522/24585/17.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Так, відповідно до статті 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 3 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, від 6 грудня 2019 року у справі №910/353/19, постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі №910/7586/19.
На виконання ч.8 ст. 141 ЦПК України, представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Коваленко Я.О. зробив відповідну заяву, у тексті відзиву на апеляційну скаргу зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок витрат, які відповідач очікує понести у зв'язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції становить 4800 грн.
Таким чином про заявлений розмір витрат, адвокатом Коваленко Я.О. було повідомлено суд апеляційної інстанції до закінчення судових дебатів у справі та протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду подані відповідні докази судових витрат відповідача.
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу надав копію договору про надання правничої допомоги № 21-02-01 від 1 лютого 2021 року та додаткової угоди №1 від 1 лютого 2022 року; копію акту №1 приймання - передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 24 листопада 2023 року на загальну суму 4000 грн., підписаний за допомогою ЕЦП; акт №2 приймання - передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 24 листопада 2023 року на загальну суму 800 грн., підписаний за допомогою ЕЦП; детальний опис виконаних робіт; платіжну інструкцію від 25 листопада 2023 року про часткову сплату коштів на рахунок АБ Ярослава Коваленка на суму 2800 грн. з призначенням платежу - оплата витрат на правничу допомогу згідно договору №21-02-01 від 1 лютого 2021 року.
У клопотанні про зменшення витрат на правову допомогу представник позивача зазначив про необґрунтованість вартості наданих адвокатом відповідачу послуг на професійну правничу допомогу.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи і витраченого адвокатом часу.
З урахуванням конкретних обставин справи, суд може обмежити розмір витрат на професійну правничу допомогу з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.
За результатами розгляду питання про розподіл судових витрат та дослідження поданих на їх підтвердження доказів, суд апеляційної інстанції встановив, що предмет спору в цій справі не є складним і характер вимог є розповсюдженою категорією цивільних справ, відсутня потреба у вивченні великого обсягу фактичних даних і процесуальні документи, які містяться у ній не є складними та не можуть займати значних витрат часу на їх виготовлення і побудову правової позиції професіоналом в галузі права.
Крім цього, суд враховує те, що правова позиція сторони відповідача у справі у суді першої та апеляційної інстанції не змінювалась, адвокату не потрібно було вивчати додаткові джерела права, законодавства, що регулюють спір у справі та документи, якими протилежна сторона у справі обґрунтовувала вимоги та інші обставини.
Враховуючи наведене, а також приймаючи до уваги клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвокат Дьяков Д.Ю. про зменшення витрат на правову допомогу, колегія суддів дійшла висновку про те, що відшкодування заявлених представником відповідача витрат у розмірі обумовленого сторонами угодою є завищеним та необґрунтованим, а також неспівмірними з витраченим часом та обсягом виконаних робіт.
Крім цього, за наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених відповідачем на правничу допомогу у зв'язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, через призму критеріїв, встановлених ч. 3 ст. 141 ЦПК України, та враховуючи обсяг виконаних адвокатом робіт, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зменшення заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу, надану в суді апеляційної інстанції.
Розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 4800 грн. за складання відзиву на апеляційну скаргу та ознайомлення з матеріалами справи не відповідає критеріям обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, є неспівмірним з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи, зважаючи на складність справи ( апеляційний перегляд додаткового рішення), обсяг наданих адвокатських послуг (складання відзиву на апеляційну скаргу, та ознайомлення з матеріалами) з урахуванням часу здійснення представництва.
Колегія суддів вважає, що з огляду на подані представником відповідача ОСОБА_2 - адвоката Коваленка Я.О. процесуальні документи, доказове наповнення матеріалів справи та їх об'єм, враховуючи складність справи та виконані роботи, тривалість судового засідання в суді апеляційної інстанції, критерії обґрунтованості та пропорційності до предмета спору (ч.3 ст. 141 ЦПК України), критерії розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, принципи співмірності та розумності судових витрат, а також приймаючи до уваги клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвокат Дьякова Д.Ю. про зменшення витрат на правову допомогу, обґрунтованими та справедливими є витрати на правничу допомогу у розмірі 1500 грн..
Керуючись ст. ст. 137, 141, 270 ЦПК України, суд,-
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування витрат на правничу допомогу 1500 гривень.
Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Постанова складена 15 січня 2024 року.
Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна
Судді: Л.Д. Поливач
А.М. Стрижеус