20 грудня 2023 року місто Київ
справа № 355/479/21
провадження№22-ц/824/10665/2023
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеус А.М., за участю секретаря судового засідання - Онопрієнко К.С.
сторони:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2
відповідач - Баришівський районний відділ ДВС ЦМУ МЮ (м.Київ)
відповідач - ДП «СЕТАМ»
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві апеляційні скарги ОСОБА_2 , подану адвокатом Тараненко Ярославом Юрійовичем, Баришевського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м,Київ), Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»,
на рішення Баришівського районного суду Київської області від 26 квітня 2023 року, ухвалене у складі судді Червонописького В.С.,
У квітні 2021 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідачів, в якому просила визнати недійсним електронні (прилюдні) торги з реалізації арештованого майна, проведені 12 лютого 2021 року ДП «СЕТАМ» з реалізації однокімнатної квартири та реалізованої в процедурі примусового виконання виконавчого напису, виданого 23 листопада 2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А.; визнати недійсним протокол проведення електронних торгів від 12 лютого 2021 року та акт про реалізацію предмета іпотеки від 17 лютого 2021 року; визнати недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна із електронних торгів № 370, видане 23 березня 2021 року приватним нотаріусом та скасувати запис про державну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
Позов обґрунтовано тим, що про вчинений виконавчий напис та прилюдні торги їй було невідомо.
В матеріалах виконавчого провадження відсутні докази про направлення ОСОБА_1 постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення та відсутня розписка про отримання ОСОБА_1 постанови про відкриття виконавчого провадження по виконанню виконавчого напису.
Всупереч вимогам ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець не повідомив ОСОБА_1 про проведення опису квартири, провів опис квартири без її присутності та без фактичної присутності в квартирі. Постанова про опис та арешт майна боржника не направлялась позивачці. Вона не отримувала постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності, а також не отримувала результати про визначення вартості нерухомого майна, що знаходиться у її власності, а тому не могла реалізувати свої права надані Законом України «Про виконавче провадження, та висловити свої заперечення стосовно результатів оцінки, позбавлена була права у законному порядку її оскаржувати.
В порушення Порядку про реалізацію арештованого майна публікація про реалізацію квартири не була розміщена в жодних місцевих друкованих засобах масової інформації.
Рішенням Баришівського районного суду Київської області від 26 квітня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено.
Визнано недійсними електронні (прилюдні) торги з реалізації арештованого майна, проведені 12 лютого 2021 року Державним підприємством «СЕТАМ» з реалізації однокімнатної квартири загальною площею 35,6 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 на праві власності та реалізованого в процедурі примусового виконання виконавчого напису № 12306 виданого 23 листопада 2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим Артемом Анатолійовичем.
Визнано недійсним протокол проведення електронних торгів за № 525646 від 12 лютого 2021 року Державного підприємства «СЕТАМ» з організації та проведення торгів і реалізації однокімнатної квартири загальною площею 35,6 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 на праві власності та акт про реалізацію предмета іпотеки від 17.02.202 року, виданого на підставі протоколу проведення електронних торгів № 525646 від 12.02.202 року.
Визнано недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна із електронний торгів № 370, видане 23 березня 2021 року приватним нотаріусом Баришівського районної нотаріального округу Київської області Поздняковою Н.М. та скасувати запис про держави реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 здійснений 23.03.2021 року приватним нотаріусом Баришівського районного нотаріального округу Київської області Поздняковою Н.М.
З таким рішенням не погодився Баришівський ВДВС, подав апеляційну скаргу, в який просив рішення скасувати, у задоволенні позову відмовити. В апеляційній скарзі зокрема зазначає, про те, що дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними. Звіт про оцінку майна боржника, виготовлений суб'єктом оціночної діяльності на день продажу майна не втратив чинність - 27 липня 2020 року до відділу надійшов звіт про оцінку описаного майна, 12 жовтня 2020 року сформована заявка на реалізацію арештованого майна та передана до ДП Сетам для виконання, отже строк дійсності звіту закінчився після передачі майна на реалізацію. Сам по собі факт недотримання вимог щодо строків опублікування оголошення про проведення прилюдних торгів не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.
З рішенням суду першої інстанції не погодився АТ КБ «Приватбанк», подав апеляційну скаргу, в який зазначає, що рішення є помилковим, оскільки судом неповно досліджено обставини справи, суд невірно витлумачив та застосував норми процесуального та матеріального права. Оскільки позивачка не оскаржила дії державного виконавця щодо отримання та подання документів для проведення електронних торгів в рамках виконавчого провадження, а також не надала доказів про визнання його дій незаконними, у зв'язку із чим доводи позивачки щодо порушень допущених державним виконавцем до початку торгів не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними. Зміст Порядку реалізації арештованого майна дає підстави для висновку про те, що на організатора торгів не покладається обов'язок письмово повідомляти боржника у виконавчому провадженні про призначення торгів, а також пересвідчуватися в отриманні таких повідомлень боржником.
Представник ОСОБА_2 адвокат Тараненко Я.Ю. подав апеляційну скаргу, в який просив скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Рішення суду першої інстанції винесено з порушенням норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права.
У відзиві на апеляційні скарги ОСОБА_2 та Баришівського ВДВС позивач ОСОБА_1 просила апеляційні скарги залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції як законне і обґрунтоване залишити без змін.
В судовому засіданні представник третьої особи АТ КБ «Приватбанк» Гордієнко В.А. підтримала апеляційні скарги та просила їх задовольнити.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 заперечували проти задоволення апеляційних скарг та просили судове рішення залишити без змін.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені: відповідачу ОСОБА_2 та його представнику адвокату Тараненко Я.Ю. направлено судове повідомлення на їх офіційну електронну пошту, інформація щодо яких зазначена останніми в апеляційній скарзі, що підтверджується звітом про направлення вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду /а.с.82,83 том 3/; відповідачу Баришівському РВДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ)направлено судове повідомлення на офіційну електронну пошту, що підтверджується звітом про направлення вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду /а.с.81, том 3/, від виконавчої служби надійшло клопотання про розгляд справи у відсутності представника /а.с.64,65, том 2/; відповідач ДП «СЕТАМ» повідомлявся шляхом направлення судового повідомлення через засоби поштового зв'язку, яке отримано ним 20 листопада 2023 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення /а.с.83, том 3/; третя особа без самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Баришівського районного нотаріального округу Завалієв А.А. повідомлявся шляхом направлення судового повідомлення через засоби поштового зв'язку, конверт повернувся з відміткою, про відсутність адресата /а.с.85, том 3/; третя особа без самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Баришівського районного нотаріального округу Позднякова Н.М. повідомлявся шляхом направлення судового повідомлення через засоби поштового зв'язку, яке отримано нею 21 листопада 2023 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення /а.с.82, том 3/.
19 грудня 2023 року від представника відповідача Савченка В.М. до суду надійшла заява про відкладення розгляду справи, у зв'язку з перебуванням адвоката Тараненка Я.Ю. у іншому судовому засіданні. Однак, колегія суддів вважає, що така заява не підлягає задоволенню, оскільки відсутні докази на підтвердження вказаних обставин, відповідно суд визнав причини неявки ОСОБА_2 та його представника неповажними. При цьому, судом враховано, що з таких же причин представник ОСОБА_2 адвокат Тараненко Я.Ю. не з'явився в судове засідання, призначене на 8 листопада 2023 року.
За таких обставин колегія суддів вважала за можливе розглянути справу у відсутність учасників справи, які не з'явились, відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді Шкоріної О.І., перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
В силу вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено, що 09 вересня 2008 року на підставі договору купівлі-продажу квартири ОСОБА_1 набула у власність квартиру, розташовану за адресою: в АДРЕСА_1 вартістю 355 000 гривень. Договір купівлі-продажу вказаної квартири від 09 вересня 2008 року посвідчений державним нотаріусом Баришівської районної державної нотаріальної контори Малиновською Н.В. та зареєстрований в реєстрі за 1-4973 /а.с. 17-18, том1/.
12 вересня 2008 року між ЗАК КБ «ПриватБанк» в особі філії «Київське головне регіональне управління «Закритого акціонерного товар» комерційного банку «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк», позивачкою ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №K3YWGK 15006820 про надання споживчого кредиту, за умовами якого ОСОБА_1 отримала кредит в сумі 270 099 гривен 00 копійок із цільовим призначенням для придбання нерухомості. Даний договір укладений на строк з 12 вересня 2008 року по 12 вересня 2028 року /а.с.19-24, том1/.
У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором сторони уклали 12 вересня 2008 року договір іпотеки № K3YWGK 15006820, відповідно до якого ОСОБА_1 передала в іпотеку однокімнатну квартиру, розташовану в АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить позивачці ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 9 вересня 2008 року вартістю 355 000 гривень /а.с.26-33, том1/.
Рішенням Баришівського районного суду Київської області від 15 липня 2009 року відмовлено Закритому акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк» в особі філії «Київське головне регіональне управління «Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 про звернення стягнення на квартиру та виселення з квартири.
Ухвалою колегії судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області від 16 жовтня 2009 року апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» в особі філії «Київське головне регіональне управління «Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» відхилено, а рішення Баришівського районного суду Київської області від 15.07.2009 року залишено без змін.
Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 22 грудня 2011 року закрито провадження по справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення з підстав наявності рішення суду до відповідачки ОСОБА_1 з тих самих підстав та з тією самою вимогою.
Рішенням Баришівського районного суду Київської області від 14 листопада 2012 року позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу по кредитному договору від 12 вересня 2008 року задоволено частково. Стягнуто 485 825 гривень 12 копійок, з яких 227 255,76 гривень - заборгованість по тілу кредиту, 178 666, 62 - заборгованість по процентам, 33711, 74 гривень - заборгованість по комісії, 46 191 гривня - пеня /а.с. 34-35, том1/.
23 листопада 2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 12306, про стягнення в безспірному порядку з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк», що є правонаступником ЗАТ КБ «Приватбанк» невиплачених в строк відповідно до умов кредитного договору № K3YWGK 15006820 від 12 вересня 2008 року та розрахунку заборгованості за договором станом на 20 червня 2017 року грошових коштів в сум 2 264 802, 55 грн. /а.с. 36, том1/.
12 лютого 2021 року Державним підприємством «СЕТАМ» були проведені електронні торги з продажу іпотечного майна, квартири, загальною площею 35,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_1 на праві власності та була предметом іпотеки відповідно до договору іпотеки від 12 вересня 2008 року /а.с.51, том1/.
Переможцем торгів став відповідач ОСОБА_2 , що підтверджується протоколом № 525646 проведення електронних торгів /а.с.51, том 1/.
23 березня 2021 року ОСОБА_2 став власником квартири АДРЕСА_1 . /а.с.54-57, том 1/.
Реалізація квартири з електронних торгів відбулась в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_1, відкритого Баришівським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області.
Рішенням Баришівського районного суду Київської області від 13 січня 2022 справа №355/555/21 (провадження №2/355/230/22), визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 23 листопада 2017 року, зареєстрований в реєстрі №12306, вчинений приватним нотаріусом Чернігівського нотаріального округу Завалієвим А.А., на підставі якого було звернуто стягнення на спірну квартиру позивача /а.с.167, 219-223, том 1/.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що рішенням Баришівського районного суду Київської області від 13 січня 2022 року визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 23 листопада 2017 року.
Матеріалами справи підтверджено, що організатор аукціону ДП «СЕТАМ» не здійснило публікацію оголошення про реалізацію квартири позивача в місцевих друкованих засобах масової інформації; наведені порушення проведення електронних торгів призвели до порушення прав позивача як боржника, адже її інтерес полягає в продажу майна за якомога вищою ціною з метою погашення заборгованості, а порушення порядку розміщення інформаційного повідомлення про торги в засобах масової інформації зменшило можливість участі в торгах потенційних покупців, і відповідно, вплинуло на формування ціни реалізації; оцінку спірної квартири проведено 22 липня 2020 року, то реалізація іпотечного майна на електронних торгах 12 лютого 2021 року відбулась за простроченим звітом; електронні торги, проведені на підставі виконавчого напису нотаріуса, який в подальшому визнаний в судовому порядку таким, що не підлягає виконанню, підлягають визнанню недійсними.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України одним зі способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою-третьою, п'ятою, шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема у зв'язку з невідповідністю змісту правочину цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства.
Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажі майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця учасника прилюдних торгів, та враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.
Наведене узгоджується з частиною четвертою статті 656 ЦК України, за якою до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
Таким чином, правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна.
Підставою для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, а саме: правил, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна тощо); правил, які регулюють сам порядок проведення торгів; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів.
Згідно з правовими висновками Верховного Суду України, викладеними у постановах від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-2988цс15, головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів. Отже, не лише недотримання норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, є способом захисту та підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.
Для визнання судом електронних торгів недійсними необхідним є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб'єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.
Торги можуть бути визнані недійсними у разі встановлення порушень процедури їх проведення, що впливають на результати торгів, і порушуватимуть права та законні інтереси особи, яка оскаржує ці торги.
Встановлено, що рішенням Баришівського районного суду Київської області від 13 січня 2022 справа №355/555/21 (провадження №2/355/230/22) визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 23 листопада 2017 року, зареєстрований в реєстрі №12306, вчинений приватним нотаріусом Чернігівського нотаріального округу Завалієвим А.А., на підставі якого було звернуто стягнення на належну позивачеві квартиру , яка останньою була передана в іпотеку /а.с.167, 219-223, том1/.
Рішення Баришівського районного суду Київської області від 13 січня 2022 справа набрало законної сили.
Отже, прилюдні торги проведені на підставі виконавчого документа, який не підлягав виконанню з моменту його вчинення, тому процедуру реалізації належного позивачу іпотечного майна у примусовому порядку не можна вважати такою, що відповідає вимогам закону, оскільки зі скасуванням виконавчого напису втрачаються ті правові наслідки, які з нього випливають.
Висновок щодо можливість визнання недійсними електронних торгів, проведених на підставі виконавчого напису нотаріуса, який в подальшому визнаний у судовому порядку таким, що не підлягає виконанню, недійсними, так як зі скасуванням виконавчого напису втрачаються ті правові наслідки, які ним передбачені, викладено у постановах Верховного Суду: від 07 листопада 2018 року у справі № 712/1317/14-ц; від 12 грудня 2018 року у справі № 759/18852/14-ц; від 07 лютого 2019 року у справі № 522/1516/15-ц ; від 03 липня 2019 року у справі № 372/4917/13; від 23 грудня 2020 року у справі № 639/7253/18; від 20 січня 2021 року у справі № 127/14089/18.
Отже, висновок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.
Доводи апеляційних скарг виконавчої служби та банку про те, що дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки фундаментальною підставою для задоволення позовних вимог є відсутність виконавчого документа, який не підлягав виконанню з моменту його вчинення.
За наведених обставин, колегія суддів вважає, що розглядаючи спір, суд першої інстанції в межах доводів позову повно та всебічно дослідив обставини спору, дав належну оцінку зібраним по справі доказам, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює і у відповідності з вимогами закону прийшов до правильного висновку про те, що позов підлягає задоволенню, про що ухвалив відповідне рішення. Рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
За змістом ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують, що відповідно до ст.375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України,
суд,-
Апеляційні скарги ОСОБА_2 , подану адвокатом Тараненко Ярославом Юрійовичем, Баришевського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк залишити без задоволення.
Рішення Баришівського районного суду Київської області від 26 квітня 2023 рокузалишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Постанова складена 15 січня 2024 року.
Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна
Судді: Л.Д. Поливач
А.М. Стрижеус