П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
15 січня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/16515/23
Перша інстанція: суддя Корой С.М.,
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача - Турецької І. О.,
суддів - Градовського Ю. М., Шеметенко Л. П.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Ткаченка Василя Володимировича, що діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2023 року про повернення позову ОСОБА_1 до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
У липні 2023 року ОСОБА_2 , представляючи інтереси ОСОБА_1 , звернувся до суду першої інстанції з позовом до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_1 ), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність, яка полягає у невиготовленні та ненаправленні до ГУ ПФУ в Одеській області нової довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення на підставі статей 8, 10, 43 та 63 Закону України від «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ), за формою передбаченою додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок №45), з урахуванням змін у грошовому забезпеченні, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»(далі - Постанова №704);
- зобов'язати скласти та направити до ГУ ПФУ в Одеській області нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача, що враховується для перерахунку пенсії станом на 01.03.2018, відповідно до Постанови № 704, з повною інформацією за формою, передбаченою додатком 2 до Порядку № 45, для перерахунку та виплати пенсії з 01.01.2018 на підставі статей 8, 10, 43 та 63 Закону № 2262-ХІІ, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2023 року даний позов було залишено без руху на підставі статті 169 КАС України, у зв'язку з його невідповідністю вимогам статті 160 КАС України.
Суд першої інстанції запропонував уточнити позовні вимоги, вказавши про обов'язок зазначити дату, з якої, як вважає позивач та його представник, виникла протиправна бездіяльність відповідача щодо невидачі довідки.
На виконання ухвали суду представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій зазначив, що вважає протиправною відмову відповідача, що викладена в листі від 23.02.2023, у відповідь на його заяву від 21.01.2023 про складення та направлення до органу Пенсійного фонду запитуваної довідки про розмір грошового забезпечення для здійснення перерахунку пенсії з 01.01.2018.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2023 року суд продовжив позивачу строк для усунення недоліків позову, указавши, що, останній, звернувся до суду з пропуском строку, встановленого статтею 122 КАС України, у зв'язку з чим запропонував подати заяву про поновлення такого строку.
Суд встановив позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2023 року, на підставі пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, позов повернуто, з мотивів того, що позивач не подав відповідну заяву, а відтак, не усунув недоліки, у встановлений судом строк.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, представник ОСОБА_1 - Ткаченко В.В., подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить її скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування апеляційної скарги представник зазначає, що копія ухвали суду від 29 серпня 2023 року про продовження строку усунення недоліків позову не була вручена ані йому, ані його довірителю. Також, за твердженням скаржника, копія ухвали не була надіслана на електронні адреси позивача та його представника.
Окрім цього, скаржник указує, що відповідно до положень частини 3 статті 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій, не проведений з вини органів Пенсійного фонду та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Скаржник наполягає на тому, що системний аналіз даної статті, дає підстави дійти висновку, що строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала у зв'язку з непроведенням перерахунку пенсії з вини відповідного суб'єкта владних повноважень немає.
На думку скаржника, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду та про наявність підстав для повернення позову без розгляду, що призвело до порушення судом норм процесуального права.
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу.
Оскільки апеляційна скарга подана на ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви, відповідно до частини 2 статті 312 КАС України, справа розглядається без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення, з огляду на таке.
Відповідно до частини 2 статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Частина 1 статті 5 КАС України встановлює, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частина 2 вказаної статті встановлює, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Пункт 3 частини 1 статті 171 КАС України встановлює, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Так, згідно пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Крім того, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подано позов у строк, встановлений законом (якщо позов подано з пропуском строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.)
Приписи частини 6 статті 161 КАС України встановлюють, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частин 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути поданий в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частина 3 статті 122 КАС України визначає, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Досліджуючи доводи апеляційної скарги колегія суддів встановила таке.
Передусім, колегія суддів критично оцінює доводи ОСОБА_2 про те, що суд першої інстанції не направив ані йому ані його довірителю копію ухвали про продовження строку усунення недоліків, з огляду на таке.
Так, відповідно до частини 5 статті 18 КАС України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Суд апеляційної інстанції встановив, що представник позивача, Ткаченко В.В. 03 вересня 2019 року зареєстрований у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, також у вказаній системі зареєстрований і ОСОБА_1 ..
Відповідно до довідок від 28.12.2023, копія ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2023 року про продовження строку усунення недоліків позовної заяви 30 серпня 2023 року о 17:26 доставлена в електронний кабінет ОСОБА_1 та його представника Ткаченка В.В..
Таким чином, позивач та його представник належним чином отримали відповідний процесуальний документ про обов'язок надати докази про поважність причин пропуску строку звернення до суду з вказаним позовом.
Також неспроможними колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги стосовно того, що суд першої інстанції, під час постановлення ухвали про залишення позову без руху, не зазначив жодних доводів стосовно пропуску позивачем строку звернення до суду, а лише в ухвалі про продовження строку усунення недоліків, надав оцінку питанню дотримання позивачем строків звернення до суду.
На думку колегії суддів, наведені вище процесуальні норми, не забороняють суду перевіряти обставини дотримання позивачем строків звернення до суду на будь якій стадії процесу.
За таких підстав, колегія суддів вважає, що відсутні підстави стверджувати, що суд першої інстанції в цій частині допустив порушення норм процесуального права або про формальне ставлення суду до розгляду справи.
Разом з цим, надаючи оцінку доводам апеляційної скарги стосовно помилковості висновків суду першої інстанції про пропуск позивачем строку звернення до суду із посиланням на положення частини 3 статті 51 Закону № 2262-ХІІ, колегія суддів вважає необхідним зазначити таке.
Так, продовжуючи позивачеві строк на усунення недоліків позову, суд першої інстанції посилаючись на висновки Верховного Суду, які викладені у постанові від 12 квітня 2023 року у справі 380/14933/22, зазначив, що позивач звернувся з позовом до суду з порушенням шестимісячного строку звернення до суду, визначеного частиною 2 статті 122 КАС України.
Також суд зазначив, що позивач повинен був дізнатись про порушення свого права на перерахунок пенсії, в тому числі і відсутності сформованої довідки, як складової в алгоритмі згаданого перерахунку, 1 січня відповідного року.
Колегія суддів враховує, що ухвала про залишення позовної заяви без руху, а також про продовження строку усунення недоліків позовної заяви, окремо не оскаржується.
Однак, слід зазначити, що суд апеляційні інстанції може надати оцінку висновкам суду першої інстанції, викладеним у такій ухвалі, під час розгляду апеляційної скарги на ухвалу про повернення позовної заяви без розгляду.
Отже повертаючись до висновків суду першої інстанції про пропуск позивачем строку звернення до суду, колегія суддів зазначає таке.
Згідно матеріалів справи, предметом даного спору є визнання протиправними дії Одеського ОТЦК та СП щодо невиготовлення та ненаправлення до органу Пенсійного фонду довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, станом на 01.03.2018, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення відповідно до Постанови № 704 та зобов'язання вчинити такі дії.
Таким чином, спір між позивачем та відповідачем виник внаслідок відмови позивачеві у видачі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії останнього.
Колегія суддів враховує, що 12 грудня 2023 року Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду ухвалив постанову у справі №380/1907/23, в якій висловив правову позицію щодо того, якими правовими нормами слід керуватися в аспекті застосування строку звернення до суду у справах із позовними вимогами щодо складання відповідних довідок про розмір грошового забезпечення осіб для перерахунку пенсії на підставі статті 63 Закону № 2262-ХІІ, а саме: положеннями частини 2 статті 122 КАС України або частини 3 статті 51 Закону № 2262-ХІІ.
Так, Верховний Суд у вказаній постанові зазначив, що видача довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії державними органами, зазначеними в пункті 2 Порядку № 45, є одним з етапів реалізації права особи на перерахунок пенсії в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ.
Згідно частини 3 статті 51 цього Закону перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно із цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Суд визнав, що до правовідносин щодо оскарження неправомірних дій чи бездіяльності уповноважених на те суб'єктів владних повноважень щодо видачі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, не підлягає застосовуванню встановлений частиною 2 статті 122 КАС України шестимісячний строк звернення до адміністративного суду.
Також Верховний Суд зазначив, що застосування вказаного строку звернення до адміністративного суду, унеможливить реалізацію права, передбаченого статтею 63 Закону № 2262-ХІІ, на перерахунок пенсії у зв'язку зі зміною видів грошового забезпечення з урахуванням норм частини 3 статті 51 цього Закону щодо перерахунку пенсій із дати виникнення права на нього без обмеження строком у разі непроведення перерахунку з вини державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії.
Колегія суддів також враховує, що в межах справи №380/1907/23 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, відступив від висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 12 квітня 2023 року в справі № 380/14933/22, на які, зокрема, посилився суд першої інстанції при вирішенні питання щодо пропуску позивачем строку звернення до суду.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Слід зазначити, що у Верховному Суді, на час постановлення ухвали судом першої інстанції, існувала різна практика стосовно застосування строку звернення до суду в даній категорії спорів.
Однак, враховуючи останню правову позицію Верховного Суду викладену в постанові від 12 грудня 2023 року по справі № 380/1907/23, колегія суддів дійшла висновку про передчасність висновку суду першої інстанції щодо пропуску позивачем строку звернення до суду.
Аналізуючи наведені вище правові норми та фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, помилково прийняв рішення про повернення позову без розгляду.
Також колегія суддів звертає увагу на те, що не є визначальним, у контексті спірних правовідносин, невиконання позивачем та його представником ухвали суду про обов'язок надати докази поважності причин пропуску строку звернення до суду, ураховуючи нерозповсюдження на ці правовідносини строку, встановленого статтею 122 КАС України.
Підстави, за яких суд відмовляє у реалізації такого права, мають ґрунтуватися виключно на вимогах закону, та не мажуть бути занадто формальними.
Так, Конституційний Суд України у рішенні від 14.12.2011 у справі №19-рп/2011 підкреслив значущість положень статті 55 Конституції України щодо захисту кожним у судовому порядку своїх прав і свобод від будь-яких рішень, дій або ж бездіяльності органів влади, посадових і службових осіб, а також стосовно неможливості відмови у правосудді.
Як мовилося вище, конституційне право особи на звернення до суду конкретизоване в частині 1 статті 5 КАС України, за змістом якої, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.
Положеннями частини 2 статті 6 КАС України встановлено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Також слід зазначити, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлює, що кожен має право на розгляд його справи судом.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, слід уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним.
Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.
Європейський суд з прав людини у рішеннях по справах «Zubac v. Croatia», «Beles and Others v. the Czech Republic», №47273/99, пункти 50-51, 69, та «Walchli v. France», №35787/03, пункт 29 зазначив, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист ().
Проте, суворе трактування національним законодавством процесуального правила («надмірний формалізм») може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення у справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain»).
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції щодо повернення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 зумовлюють утворення перешкод особі у доступі до правосуддя у зв'язку з чим наявні підстави для задоволення апеляційної скарги.
Відповідно до статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Відповідно до частини 3 статті 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Оскільки судом першої інстанції було допущено порушення норм процесуального права, що призвело до помилкового повернення позовної заяви без розгляду, ухвалу суду першої інстанції слід скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 308, 311, 312, 320, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2023 року - скасувати.
Справу за позовом ОСОБА_1 до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - направити до Одеського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Доповідач - суддя І. О. Турецька
суддя Ю. М. Градовський
суддя Л. П. Шеметенко