Ухвала від 15.01.2024 по справі 579/1890/23

УХВАЛА

15 січня 2024 р.Справа № 579/1890/23

Суддя Другого апеляційного адміністративного суду Мельнікова Л.В., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кролевецького районного суду Сумської області від 02.10.2023 у справі № 579/1890/23

за позовом ОСОБА_1

до інспектора Управління патрульної поліції в Житомирській області сержанта поліції Худієвої Оксани Володимирівни

про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Кролевецького районного суду Сумської області від 02.10.2023 по справі № 579/1890/23 повернуто позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора УПП в Житомирські області сержанта поліції Худієвої О.В. про адміністративне правопорушення.

06.11.2023 позивачем оскаржено судове рішення в апеляційному порядку. Разом з тим зазначає, що звільнений від сплати від судового збору та посилається на окрему думку суддів Великої Палати Верховного Суду на постанову у справі № 534/775/17 від 18.03.2020.

Вважаю, що апеляційна скарга не відповідає вимогам, встановленим п. 2 п. 3 ч. 2 та п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України, а саме скаржник в апеляційній скарзі не вказує реквізити оскаржуваного судового рішення: номер справи, не зазначено повне ім'я: ім'я, по батькові особи, яка подає апеляційну скаргу та до апеляційної скарги не доданий документ, що підтвердив би сплату скаржником судового збору (квитанції, платіжного доручення тощо).

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 296 КАС України в апеляційній скарзі зазначаються, у тому числі, найменування суду першої інстанції, який ухвалив рішення, номер справи та дата ухвалення рішення.

Так, заявник, подаючи апеляційну скаргу не зазначає реквізити, а саме номер справи по справі у якій оскаржує судове рішення.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 296 КАС України в апеляційній скарзі зазначаються, у тому числі, ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу.

Втім, скаржник, не зазначив у поданій апеляційній скарзі певне найменування свого імені та по батькові.

Разом з тим, згідно з нормами п. 5 ч. 2 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Пунктом 13 Прикінцевих та перехідних положень КАС України встановлено, що Закони України та інші нормативно-правові акти до приведення їх у відповідність із цим Кодексом діють у частині, що не суперечить цьому Кодексу.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 288 КУпАП постанову уповноваженого органу державної влади чи його посадової особи (як і постанову адміністративної комісії чи рішення виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради (пункти 1, 2 цієї частини статті)) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Наведеним вище нормам ст. 288 КУпАП кореспондують положення підпункту 2 частини першої статті 20 КАС України щодо предметної підсудності адміністративних справ, а також статті 286 КАС України, що встановлюють особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

З цих положень вбачається, що оскарження рішень дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності здійснюється шляхом подання до суду позовної заяви.

За Декретом Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» (у редакцій, чинній до набрання чинності Законом № 3674-VI) державне мито справлялося, зокрема, з позовних заяв, заяв (скарг) у справах окремого провадження, з апеляційних скарг на рішення судів і скарг на рішення, що набрали законної сили. Цей нормативний акт не містив положень про сплату державного мита як особою, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, так і органом (посадовою) особою, яка прийняла таку постанову.

Частиною четвертою статті 288 КУпАП передбачено, що особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Аналіз установленого статтею 288 КУпАП права на оскарження постанови державного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення показує, що коло осіб, які мають право оскаржити таке рішення, порядок їх оскарження визначені і діють у редакції Закону України від 24 вересня 2008 року № 586-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху».

З 11.11.2011 набрав чинності Закон № 3674-VI. Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин, що є предметом цього перегляду, за подання заяв, скарг до суду, в тому числі у випадку оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державного управління, сплачується інший платіж - судовий збір, самостійні правові засади справляння якого, платники, об'єкти та розміри його ставок, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення визначено Законом № 3674-VI.

Також Законом України від 19 вересня 2013 року № 590-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» внесені зміни до положень КУпАП щодо сплати судового збору. Так статтею 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, а розмір та порядок сплати судового збору встановлюється законом. Згідно з приписами частини сьомої статті 283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.

Розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина п'ята статті 4 Закону № 3674-VI).

Інших видів платежів (зокрема, у вигляді державного мита) у випадку звернення особи до суду Закон № 3674-VI не передбачає.

Тож особи, стосовно яких ухвалено судове рішення про накладення адміністративного стягнення, є платниками судового збору. У випадку незгоди із судовим рішенням про накладення адміністративного стягнення, прийнятим за наслідками розгляду справи цієї категорії, учасники справи вправі оскаржити його в апеляційному порядку і Закон № 3674-VI винятків чи застережень щодо сплати судового збору за оскарження таких судових рішень не містить.

Таким чином, враховуючи наведене апелянт не відноситься до категорії осіб звільнених від сплати судового збору.

Пунктом 5 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», встановлено, що за подання апеляційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб.

Таким чином, за подання апеляційної скарги на ухвалу Кролевецького районного суду Сумської області від 02.10.2023 у справі № 579/1890/23 скаржнику слід сплатити судовий збір у розмірі 2684 грн.

Враховуючи положення ч. 5 ст. 296, ч. 2 ст. 298 КАС України вважаю, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без руху, надавши апелянту десятиденний строк для усунення її недоліків шляхом надання до суду апеляційної скарги із зазначенням у ній відомостей про наявність номеру справи, повного найменування імені та по батькові скаржника та надання до суду квитанції (платіжного доручення, тощо) про оплату судового збору у розмірі 2684 грн.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 296, ч. 2 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кролевецького районного суду Сумської області від 02.10.2023 у справі № 579/1890/23 залишити без руху, надавши апелянту строк - 10 днів з часу отримання цієї ухвали, для усунення її недоліків, а саме - надання Другому апеляційному адміністративному суду документу про сплату судового збору (банківські реквізити ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37874947, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA408999980313131206081020661, код класифікації доходів бюджету 22030101) в розмірі 2684 грн, апеляційну скаргу із зазначенням у ній відомостей про наявність номеру справи та повного найменування імені та по батькові скаржника

Роз'яснити ОСОБА_1 , що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 та ч. 5 ст. 298 КАС України, питання про повернення апеляційної скарги буде вирішено протягом п'яти днів з дня закінчення, встановленого судом строку на усунення цих недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Л.В. Мельнікова

Попередній документ
116297561
Наступний документ
116297563
Інформація про рішення:
№ рішення: 116297562
№ справи: 579/1890/23
Дата рішення: 15.01.2024
Дата публікації: 17.01.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Другий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (20.03.2024)
Результат розгляду: повернуто скаргу
Дата надходження: 08.09.2023
Предмет позову: прийняти позовну заяву до провадження, скасувати постанову ЕАТ №7583949 від 23.08.2023р. в справі про адміністративне правопорушення винесену сержантом поліції Худієвою О.В., інспектором УПП в Житомирській області та закрити провадження у справі про адміні