про залишення позовної заяви без руху
15 січня 2024 року справа № 580/373/24
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Бабич А.М., перевіривши матеріали позову адвоката Кириленка А.В. від імені ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
09.01.2024 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов адвоката Кириленка А.В. (65062, Одеська обл., м.Одеса, р-н.Приморський, вул.Генуезька, буд.24, літ.В) від імені ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) (далі - відповідач) про:
визнання протиправною бездіяльності щодо не нарахування та невиплати їй, як дружині солдата ОСОБА_2 , додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова КМУ №168), у розмірі до 100000,00грн за період з 01.11.2022 до дати звернення до суду пропорційно дням перебування у статусі зниклого безвісти;
зобов'язання нарахувати та виплатити їй, як дружині солдата ОСОБА_2 , додаткову грошову винагороду, передбачену постановою КМУ №168, у розмірі до 100000,00грн за період з 01.11.2022 до дати звернення до суду пропорційно дням перебування у статусі зниклого безвісти.
Додатково просили розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Стверджує, що набула право на отримання додаткової винагороди, яку відповідач відмовляється виплачувати у зв'язку з ненаданням свідоцтва про шлюб з ОСОБА_2 , безпідставно не урахувавши рішення місцевого суду про встановлення факту проживання однією сім'єю.
Спір виник із публічно-правових відносин, належить до юрисдикції адміністративних судів та має розглядатись у порядку адміністративного судочинства. Позовна заява подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність. Однак підлягає залишенню без руху.
Відповідно до ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до частин першої та другої статті 233 КЗпП України в редакції Закону України від 01 липня 2022 року №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116 КЗпП України).
Механізм виплати грошового забезпечення, в тому числі додаткових та інших видів грошового забезпечення, сім'ям військовослужбовців Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Держспецтрансслужби та Держспецзв'язку, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх (далі - військовослужбовці) визначає Порядок виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року № 884 (далі - Порядок).
Відповідно до п.4 Порядку виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, членам сімей військовослужбовців за їх заявою на ім'я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації).
03.11.2022 відповідач сповіщенням №114 повідомив позивачці про те, що її чоловік ОСОБА_2 зник безвісти 01.11.2022 під час виконання бойового завдання.
Копією рішення Катеринопільського районного суду Черкаської області від 04.01.2023 у справі №698/896/22 підтверджується встановлення юридичного факту проживання позивачки з ОСОБА_2 однією сім'єю як чоловік і дружина без реєстрації шлюбу з серпня 2010 року до дня його зникнення безвісти, а саме до 01.11.2022.
Отже, про відсутність нарахування їй, як дружині військовослужбовця, грошового забезпечення, зокрема, додаткової грошової винагороди позивачка могла дізнатися під час ознайомлення зі вказаним вище сповіщенням.
Позивачка не врахувала, що обчислення процесуальних строків відбувається не лише з часу, коди дізналася, а й коли могла дізнатися про порушення своїх прав.
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач відповідно до ч.6 ст.161 КАС України зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Звертаючись до суду 09.01.2024 (відбиток штемпеля вхідної кореспонденції Черкаського окружного адміністративного суду на позовній заяві), позивачка пропустила строк на звернення до адміністративного суду з позовною заявою та зобов'язана надати суду обґрунтовану заяву про поновлення порушеного строку, в якій обґрунтувати для цього підстави, зазначити доводи поважності тому причин і надати докази. Будь-яких обставин і фактів, які об'єктивно перешкодили позивачці своєчасно звернутися до суду щодо нарахування та виплати їй, як дружині солдата ОСОБА_2 , додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою КМУ №168, за період з 01.11.2022 до 09.10.2023 (тримісячний строк до дати звернення до суду) позовна заява не містять.
Позивачка зверталася заявою від 07.02.2023 до відповідача щодо надання інформації про обставини зникнення її чоловіка та нарахування і виплату його грошового забезпечення на її особовий рахунок. Тобто, з 07.02.2023 позивачка почала вчиняти активні дії щодо нарахування та виплати її додаткової винагороди за вказаний вище період. Водночас до суду зі вказаним позовом позивачка звернулася 09.01.2024. Отже, відсутні достатні підстави вважати, що пропущення строку звернення до суду відбулося з поважних причин.
Згідно з ч.2 ст.122 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов згідно з ч.1 ст.123 КАС України залишається без руху.
Вказаного обов'язку позивачка не дотрималася зважаючи, що відповідна заява відсутня. Тому наявні підстави залишити її без руху та зобов'язати позивачку надати обґрунтовану заяву щодо поновлення пропущеного строку на звернення до суду з наведенням поважних причин його пропуску та надати докази щодо фактів і обставин, які об'єктивно перешкодили їй своєчасно звернутися в суд із позовом.
Водночас відповідно до ч.1 ст.47 КАС України крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Тобто, позивачка має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, в т.ч. щодо періоду часу (в межах тримісячного строку), з якого необхідно здійснити нарахування та виплату їй, як дружині солдата ОСОБА_2 , спірної додаткової грошової винагороди, шляхом подання письмової заяви, яка відповідатиме вимогам для позовної відповідно до ст.ст.160-161 КАС України.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З метою забезпечення права позивача на судовий захист своїх прав та інтересів наявні підстави надати позивачці строк для усунення вказаних недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання ухвали шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку з викладенням об'єктивних обставин і фактів, що перешкоджали їй своєчасно звернутися до суду, та надати підтверджуючі докази їх існування, та/або подання письмової заяви про зміну предмету або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог в частині періоду часу, з якого необхідно здійснити нарахування та виплату їй, як дружині солдата ОСОБА_2 , додаткової грошової винагороди.
Керуючись ст. ст.2-20, 122-133, 160-161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суддя
1. Позовну заяву адвоката Кириленка А.В. від імені ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
2. Позивачці надати строк 10 днів з моменту отримання ухвали для усунення викладених у мотивувальній частині ухвали недоліків позовної заяви.
3. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
5. Копію ухвали направити позивачці.
Суддя Анжеліка БАБИЧ