про залишення позовної заяви без руху
15 січня 2024 року справа № 580/367/24
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Бабич А.М., перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити дії,
09.01.2024 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивачка) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.23; код ЄДРПОУ 21366538) (далі - відповідач) про:
визнання протиправними дій щодо припинення виплати щомісячної доплати до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»;
зобов'язання відповідача відновити з 01.07.2021 та виплачувати щомісячну доплату до пенсії відповідно до вказаної вище постанови Кабінету Міністрів України.
Обґрунтовуючи зазначив, що на виконання рішення суду від 17.06.2022 у справі №580/2266/22 відповідач провів перерахунок пенсії ю до відповідача про здійснення доплати до пенсії відповідно до вказаної вище постанови Уряду. Відповідач листом від 13.12.2023 відмовив у задоволенні заяви з підстави збільшення основного розміру пенсії після її перерахунку на виконання рішення суду. Вважає, що відповідач допустив дії, які суперечать нормам законодавства.
До позовної заяви позивач додав заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій просив поновити йому строк звернення зі вказаним вище позовом, як пропущений з поважної причини (далі - Заява).
Обґрунтовуючи зазначив, що про невідповідність розмірів перерахунку пенсії вимогам законодавчих актів дізнався після отримання розрахунку пенсії в Уманському відділенні ГУ Пенсійного фонду України станом на 14.11.2023. Вказав, що після перерахунку пенсії на виконання вказаного вище рішення суду розмір пенсії збільшився. Тому не міг знати про припинення відповідачем виплати вказаної вище щомісячної доплати до пенсії, а відповідач не повідомляв про свої дії. Стверджує, що не знає особливостей пенсійного законодавства та принципів нарахування пенсійного забезпечення. Тому не знав, що її права порушуються.
Спір виник із публічно-правових відносин, належить до юрисдикції адміністративних судів та має розглядатись у порядку адміністративного судочинства. Позовна заява подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність. Водночас позовна заява підлягає залишенню без руху.
Відповідно до ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд на виконання ч.5 ст.242 КАС України врахував висновки постанови Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19. Суд, аналізуючи норми ст.122 КАС України, зазначив, що з дня отримання виплати особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась із заявою про надання їй відповідної інформації. Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою. Тому відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 (касаційне провадження № К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18). Отримання позивачем листа відповідача від 08.11.2019 у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд згідно з ч.5 ст.242 КАС України враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Зазначене є обов'язком, а не правом суду. Оскільки висновок у зазначеній справі стосується ст.122 КАС України та сформульовано для застосування судами у всіх категоріях соціальних спорів, обставини ухвалення рішення Верховним Судом у справах, що мали інші, аніж у цій, фактичні обставини, не мають правового значення. Тож відсутні підстави не враховувати актуальні висновки Верховного Суду щодо застосування ст.122 КАС України. Тому отримання листа відповідача від 13.12.2023 на заяву щодо виплати доплати до пенсії позивачу згідно з постановою КМУ від 14.07.2021 №713 не змінює момент, з якого він міг дізнатись про порушення своїх прав, тобто з моменту отримання пенсії.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі №755/10947/17 зазначила, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.
Отже, Верховний Суд, відступаючи від правової позиції, викладеної в раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду, може не вказувати усі такі рішення, оскільки суд відступає від правової позиції, а не від судових рішень.
Позивач не врахував, що обчислення процесуальних строків відбувається не лише з часу, коди дізнався, а й коли міг дізнатися про порушення своїх прав.
Звертаючись до суду 08.01.2024 (відомості відділення Укрпошти на конверті, в якому надійшов позов до суду), позивач пропустив строк на звернення до адміністративного суду зі вказаними вище позовними вимогами. Будь-яких обставин і фактів, які об'єктивно перешкодили позивачу своєчасно звернутися до суду щодо нарахування та виплати такої доплати з 01.07.2021, у т. ч. протягом розумного строку до відповідача позовна заява та Заява не містить.
Відповідно до ст.68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Тому доводи позивача щодо незнання особливостей пенсійного законодавства не обґрунтовані та не враховані судом.
Викладені у Заяві доводи не стосуються об'єктивних факторів, свідчать про необґрунтоване зволікання позивача щодо звернення до відповідача та суду щодо перерахунку та виплати з 01.07.2021 щомісячної доплати до пенсії, а отже, не обґрунтовані. Тобто, за змістом не містить посилань на обставини, які перешкодили своєчасно звернутися до суду. Тому не підлягає задоволенню.
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач відповідно до ч.6 ст.161 КАС України зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску. Вказаного обов'язку позивач дотримався. Водночас згідно з ч.2 ст.122 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов згідно з ч.1 ст.123 КАС України залишається без руху.
Врахувавши викладене суд дійшов висновку, що позовна заява має недоліки, що перешкоджають відкриттю провадження у справі, а підстави про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказані у Заяві є неповажними.
Оскільки позовна заява оформлена з недоліками, наявні підстави залишити її без руху та зобов'язати позивача надати обґрунтовану заяву щодо поновлення пропущеного строку на звернення до суду з наведенням поважних причин його пропуску та надати докази щодо фактів і обставин, які об'єктивно перешкодили йому своєчасно звернутися в суд із позовом.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З метою забезпечення права позивача на судовий захист своїх прав та інтересів наявні підстави надати йому строк для усунення вказаних недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання ухвали.
Керуючись ст. ст.2-20, 46, 122-123, 160-161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суддя
1. У задоволенні заяви (вх. від 09.01.2024) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду відмовити повністю.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
2. Позивачу надати строк 10 днів з моменту отримання ухвали для усунення викладених у мотивувальній частині ухвали недоліків позовної заяви.
3. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
5. Копію ухвали направити позивачу.
Суддя Анжеліка БАБИЧ