про залишення позовної заяви без руху
15 січня 2024 року справа № 580/333/24
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Паламар П.Г., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Черкаського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Адвокат Єрьоміна В.А. в інтересах ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Черкаського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (18008, м. Черкаси, вул. Хоменка, 19) в якому просить:
-визнати бездіяльність Черкаського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди;
-зобов'язати Черкаський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої ч. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 25 календарних роки з врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 60% грошового забезпечення, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року № 889, з урахуванням раніше виплаченої суми одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби.
Вивчивши позовну заяву, суддя вважає, що вона не відповідає вимогам ст. 160, 161 КАС України, а тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Зазначена норма кореспондується з ч. 4 ст. 161 КАС України, якою передбачено обов'язок позивача додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
В позові позивач посилається на наявність вислуги років, грошове утримання, відмову в отриманні додаткової грошової винагороди, однак до суду не надано даних доказів.
Таким чином, позивачу необхідно подати до суду всі докази, що містяться в обгрунтування позову для всіх учасників справи.
Приписами ч. 1, 5 ст. 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
У відповідності до наказу Уманського ОМВК від 05.04.2016 №40, остаточний розрахунок з позивачем доручено провести 05.04.2016.
Разом з тим, позов поданий в суд засобами поштового зв'язку 05.01.2024. Тобто, з пропуском встановленого ч. 5 ст.122 КАС України місячного строку звернення в суд після виникнення спірних правовідносин.
При цьому, доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом позивачем не надано.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Частиною 1 статті 123 КАС України, передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
До позовної заяви представник позивача подав заяву про поновлення пропущеного строку звернення, яка мотивована тим, що строк давності за отриманням грошової допомоги при звільненні не застосовується.
Суд вважає зазначити позивачу, що спірні виплати не є складовою заробітної плати, а тому на них розповсюджуються строк позовної давності.
З цього приводу суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі №910/4518/16, які обов'язкові для врахування судами нижчих інстанцій відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.
У пунктах 30-33 цієї постанови Велика Палата Верховного Суду вказала, що структура заробітної плати визначена статтею 2 Закону України “Про оплату праці”, за змістом якої заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат. На підставі статті 2 Закону України “Про оплату праці” структуру заробітної плати можна визначити, беручи до уваги положення Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року №5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713 (далі - Інструкція №114/8713).
Отже, позивач повинен надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, зазначивши інші підстави поважності пропуску строку та надати докази поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Як зазначено у Рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" 19 червня 2001 року (Kreuz v. Poland) (заява N 28249/95), "Право на суд" не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обовязків", пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети.
В питаннях пов'язаних із застосуванням строків давності Європейський суд з прав людини висловив свою позицію в справі “Олександр Волков проти України” (Заява N 21722/11 остаточне рішення від 27 травня 2013 року, §137), вказавши, що “… строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними ... Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.”
Окрім того, приписами ч. 3 ст. 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України “Про судовий збір” від 08.07.2011 № 3674-VI, з подальшими змінами та доповненнями.
Водночас, ставки сплати судового збору встановлено статтею 4 Закону України “Про судовий збір”, відповідно до якої за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру, який подано фізичною особою - становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік” від 09.11.2023 №3460-IX встановлено розмір прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб на 2024 рік, а саме у місячному розмірі з 1 січня - 3028грн.
Таким чином, позивачу за подачу даного позову необхідно сплатити 1211,20грн. судового збору.
До матеріалів справи додано квитанцію АТ КБ "Глобус" про сплату судового збору №ПН11242С1 від 20.01.2022 на суму 992,4грн.
Статтею 9 ЗУ “Про судовий збір” передбачено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Судом встановлено, що судовий збір сплачений на підставі квитанції №ПН11242С1 від 20.01.2022, у відповідності до виписки про зарахування судового збору, зарахований в справі №580/4308/22.
Таким чином, надана квитанція в даному випадку не може слугувати доказом сплати судового збору.
Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 1211,20грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, суддя встановив, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України, що має наслідком на підставі ч. 1 ст. 169 КАС України залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169 КАС України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Черкаського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк тривалістю десять днів з моменту отримання копії даної ухвали, протягом якого останній має усунути недоліки позовної заяви.
У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Петро ПАЛАМАР