Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про повернення позовної заяви
15 січня 2024 року справа № 520/37299/23
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Григоров Д.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють" про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» щодо не звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 - за власним бажанням;
- зобов'язати Департамент поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» звільнити ОСОБА_1 зі служби в поліції згідно з пунктом 7 частини першої статті 77 Закону України «Про національну поліцію» - за власним бажанням.
Ухвалою суду від 25.10.2023р. позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме: надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку, з наданням належних доказів цього.
10.01.2024р. до суду надійшла заява позивача про поновлення процесуального строку, в якій заявник вказав, що до спірних правовідносин не застосовуються норми Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки він, як вважає позивач, не регулює відносини щодо відмови у звільненні з публічної служби за власним бажанням. Таким чином, на думку позивача, застосуванню в даній справі підлягає тримісячний строк звернення до суду, передбачений КЗпП України, який позивачем було пропущено з поважних причин, враховуючи участь у бойових діях і захворювання.
Розглядаючи подану заяву, суд зазначає, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Відповідно до ч. 1, абз.1 ч.2, ч.5 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого частини 1 статті 122 КАС України або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Аналізуючи наведені норми, суд констатує, що стаття 19 КАС України чітко та однозначно вказує на те, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби. Норми статті 122 КАС України, розвиваючи положення статті 19 КАС України, вказують, що на ці правовідносини розповсюджується місячний строк.
Суд також констатує, що звільнення особи з публічної служби за власним бажанням також охоплюється поняттям спору про звільнення з публічної служби.
Таким чином висновки позивача є помилковими. Вказуючи про відсутність в положеннях КАС України норм, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про відмову у звільненні з публічної служби за власним бажанням, позивач фактично ставить під сумнів можливість розгляду даної справи Харківським окружним адміністративним судом за нормами КАС України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі № 9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
З урахуванням викладеного суд бере до уваги, що позивач отримав відмову відповідача щодо спірного питання 25.09.2023р., про що він зазначає в позовній заяві та заяві про поновлення процесуального строку. Так само позивач зазначає, що до 27.09.2023р. він проходив службу в зоні проведення бойових дій (доказів вказаних обставин не надано), а з 27.09.2023р. по 10.11.2023р. перебував на лікуванні, що підтверджується копіями лікарняних листів.
Дослідивши копії медичних документів, поданих до суду, вбачається, що позивач ОСОБА_1 перебував на лікуванні з 09.10.2023р. по 19.10.2023р., з 20.10.2023р. по 31.10.2023р.
З урахуванням викладеного строк, передбачений для звернення до суду сплив 01.11.2023р. Якщо взяти до уваги доводи позивача про перебування на лікуванні по 10.11.2023р., то строк звернення до суду сплив 10.12.2023р. До суду позивач звернувся 22.12.2023р. шляхом формування позовної заяви в підсистемі ЄСІТС. Отже, позивачем пропущено строк звернення до суду в обох випадках. Які поважні причини пропуску строку звернення до суду завадили позивачу з моменту його одужання без зайвих зволікань звернутися до суду ним не обгрунтовано.
Відносно доводів позивача про участь у бойових діях з відсічі збройної агресії проти України, слід зазначити, що саме перебування позивача на військовій службі у Збройних Силах України не є автоматичною підставою вважати наявними поважні причини пропуску звернення до суду.
Суд зазначає, що за висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 29.09.2022р. у справі № 500/1912/22, сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки, у зв'язку із запровадження такого, не може безумовно вважатись поважною причиною для безумовного поновлення цих строків, проте якщо позивач є учасником бойових дій, та відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №65/2022 «Про загальну мобілізацію» мобілізований у першу хвилю (оперативні резервісти, колишні військовослужбовці та ветерани АТО та ООС), це може свідчити про пропуск строку звернення позивача до суду за захистом його прав з поважних причин та є підставою для поновлення судом строків, встановлених частиною другою статті 122 КАС України.
Позивачем жодних доказів того, що він, проходячи військову службу, безпосередньо брав участь у бойових діях із захисту держави та відсічі збройної агресії проти України у період спливу строку звернення до суду в цій справі не надано.
За сформульованим Верховним Судом у постанові від 19.12.2022р. у справі №420/13281/20 правовим висновком, саме позивач повинен довести дотримання строку звернення до суду, приєднавши до матеріалів позову докази або дотримання строку на звернення до суду або пропуску строку на звернення до суду з поважних причин.
Таким чином, суд доходить висновку, що підстави, викладені в заяві про поновлення процесуального строку є неповажними.
Згідно ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 122, 123, 169, 248, 256 КАС України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють" про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя Д.В. Григоров