11 грудня 2023 року м. Київ № 320/15369/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання Любенко Д.І.,
за участю представників сторін:
від позивача - Кривомаз Ю.В.,
від відповідача - Крутоузов Д.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олам Україна»
до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Олам Україна» (далі також - позивач, ТОВ «Олам Україна», Товариство) з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі також - відповідач, ЦМУ ДПС, податковий/контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішеньвід 09.01.2023 за № 32/ж10/31-00-04-02-01 і № 35/ж10/31-00-04-02-01.
Позовні вимоги мотивовані незаконністю та необґрунтованістю висновків актів ЦМУ ДПС від 19.12.2022№ 1526/Ж5/31-00-04-02-01/33832039 і № 1528/Ж5/31-00-04-02-01/33832039, оформлених за результатом проведених документальних позапланових виїзних перевірок з питань законності декларування ТОВ «Олам Україна» заявлених до відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість та від'ємного значення цього податку за звітні періоди липень і серпень 2022 року, що були покладені в основу прийнятих контролюючим органом податкових повідомлень-рішеньвід 09.01.2023 за № 32/ж10/31-00-04-02-01 і № 35/ж10/31-00-04-02-01. Так, позивач заперечував наведені в текстах актів перевірок факти допущених ним порушень як таких та стверджує, що господарські операції між ТОВ «Олам Україна» і ТОВ «Лисівка-агро» є реальними, підтвердженими усіма необхідними та належним чином складеними первинними документами. Виписані контрагентом-постачальником сільськогосподарської продукції на користь ТОВ «Олам Україна» податкові накладні були всі без перешкод зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. Результати ж господарських операцій були використані позивачем у власній господарській діяльності, що також підтверджено документально. При цьому при укладанні правочинів з ТОВ «Лисівка-агро'Товариство виявило належну обачність, шляхом отримання з відкритих та доступних джерел інформації, а також безпосередньо від самого підприємства відомостей про статус та адміністративно-технічні можливості останнього. Проаналізована інформація не давала підстав для висновку про фіктивність (ризиковість) контрагента-постачальника. У свою чергу зауваження контролюючого органу до легітимності здійснених поставок товарів сформовані ґрунтуються на документально непідтверджених (неофіційних) судженнях відносно відсутності у розпорядженні ТОВ «Лисівка-агро» достатньої площі земель для вирощування задекларованого обсягу сільськогосподарської продукції, а також на обставині відсутності у ТОВ «Олам Україна» товарно-транспортних накладних. В той же час позивач вказує на допущення контролюючим органом процедурних порушень як при проведені документальної перевірки (а саме під час проведення такої перевірки на підставі пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України контролюючий орган,досліджуючи правомірність сформованих позивачем показників податкового кредиту, задекларованих свого часу по зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних, замістьформальної перевірки дотримання порядкудекларування сумподатку до відшкодування з бюджету, фактично вийшов за межі своїх повноважень), так й при прийнятті й оформленні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень (позаяк ЦМУ ДПС не мало законних повноважень на прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень, позаяк останнє не відповідає кваліфікуючим ознакам територіального органу Державної податкової служби України; з огляду на недоведеність вини ТОВ «Олам України у вчинені податкових правопорушень та фактів повторюваності вчинення таких відсутні правові підстави для застосування до Товариства штрафних санкцій у розмірі 50% від суми бюджетного відшкодування, яке платнику податку ще не поверталось; самі податкові повідомлення-рішення не відповідають вимогам до їх оформлення, оскільки не містять у своїх текстах викладу всіх обставин, що стосуються порушень платника податку), що, на його погляд, є достатніми підставами для визнання результатів проведеної перевірки протиправними.
Крім того, вказує на те, що ТОВ «Олам Україна» не отримало від Державної податкової служби України у встановлений чинним законодавством строк вмотивованого рішення про результати розгляду скарги на податкові повідомлення-рішення, підписаного при цьому уповноваженою на те посадовою особою. Дана обставина, на думку позивача, в силу приписів ст.56 Податкового кодексу України сама по собі вже є достатньою підставою для скасування податкових повідомлень-рішень.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.05.2023 відкрито провадження у справі № 320/15369/23 за вказаним позовом, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, з проведенням підготовчого засідання.
На виконання вимог ухвали про відкриття провадження у справі представник відповідача подав до суду відзив на позов, у тексті якого просив суд відмовити у задоволення позовних вимог повністю. Свої заперечення проти позову ЦМУ ДПС мотивувало тим, що у зв'язку із поданням ТОВ «Олам Україна» податкових декларацій з податку на додану вартість за звітні періоди липень і серпень 2022 року, де останнім були задекларовані суми податку до відшкодування з бюджету, контролюючим органом призначені та проведені у відповідності до норм Податкового кодексу України документальні позапланові виїзні перевірки. Стосовно обґрунтованості оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідач повідомив суд, що в основу прийняття таких рішень покладені висновки актів перевірок про завищення ТОВ «Олам Україна» заявлених до відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість у взаємозв'язку із завищенням ним показників податкового кредиту за звітні періоди листопад 2021 року і лютий 2022 року, що сформовані за рахунок господарських операцій з ТОВ «Лисівка-агро» у вказані періоди. На переконання контролюючого органу, відповідно до аналізу інформації з офіційного сайту Державної служби статистики України,а також даних з Єдиного реєстру податкових накладних та поданої ТОВ «Лисівка-агро» податкової звітності, назване товариства звітувало за 2021 рік про більший обсяг реалізованої сільськогосподарської продукції власного виробництва, ніж той, який воно в дійсності мало можливість виростити на задекларованих площах земельних ділянок. Наявного ж у ТОВ «Лисівка-агро» зернового складу площею 611,6 кв.м. було недостатньо для зберігання власного врожаю, а орендованих зерноскладів останнє не використовувало. Також в ході проведених перевірок документально не підтверджено факт транспортування зернових (кукурудзи 3 класу)від постачальника (ТОВ «Лисівка-агро») на адресу ТОВ «Олам Україна». Реєстрація ж окремих податкових накладних, виписаних ТОВ «Лисівка-агро» на користь позивача, була зупинена на рівні Державної податкової служби України. Наведені обставини дали підстави для висновків про відсутність поставок зерна від ТОВ «Лисівка-агро» на користь ТОВ «Олам Україна» як таких, що відповідно спростовує право позивача на отримання сум бюджетного відшкодування у розмірах 1 472 650,00 грн. і 64 849,00 грн. Зафіксовані в акті перевірки висновки про допущенні порушення норм податкового законодавства вважає обґрунтованими й законними.
У подальшому представник позивача подав до суду відповідь на відзив, де навів додаткові пояснення на спростування висновків акта перевірки, а представник відповідача, у свою чергу - заперечення.
Окрім того, представник позивача подав до суду додаткові письмові пояснення щодо порядку придбання та реалізації зернових, отримання у зв'язку із цим супутніх послуг, разом із доказами на підтвердження своїх доводів.
23.10.2023 суд відповідно до протокольної ухвали оголосив про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Присутній у судових засіданнях представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги повністю, з підстав та мотивів, що наведені у текстах позову, відповіді на відзив та додаткових пояснень. У свою чергу представник відповідача проти позову заперечував.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши усні пояснення їх представників, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Як вбачається з наявних у справі матеріалів, ТОВ «Олам Україна» подало до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків податкові декларації з податку на додану вартість за звітні періоди липень і серпень 2022 року (реєстр. № 9163831840 від 22.08.2022, № 9187752179 від 20.09.2022), де у рядках 19 «Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду», 20 «Сума від'ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 201-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (рядок 19 - рядок 19.1), яка:» та 20.2.1 «підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку'задекларовано: « 9 406 510 грн., 9 406 510 грн. і 4 647 057 грн.» та « 8 457 561 грн., 8 457 561 грн. і 2 948 427 грн.» відповідно.
Упродовж періоду з 21.11.2022 по 16.12.2022 Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків відповідно до певних наказів та направлень, на підставі пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України провело документальні позапланові виїзні перевірки з питань законності декларування позивачем заявлених ним до відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість та від'ємного значення податку, яке становить більше 100 тис. грн. по вказаних вище деклараціях (з урахуванням періодів декларування від'ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків).
19.12.2022 за результатами таких проведених документальних перевіроквідповідачем складені акти за № 1526/Ж5/31-00-04-02-01/33832039 і № 1528/Ж5/31-00-04-02-01/33832039, в яких містяться висновки про вчинення позивачем наступних порушень норм податкового законодавства:
- п. 44.1 ст. 44, п.п. 198.1, 198.2, 198.3 і 198.6 ст.198, п.п. 200.1 і 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, п. 5 розд. VПорядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, що призвело до:
- завищення податкового кредиту по декларації з податку на додану вартість за липень 2022 року на 1 472 650,00 грн., а також показника рядка 19 «від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» такої декларації й, як наслідок, завищення суми, заявленої до відшкодування з бюджету на суму аналогічну суму коштів;
- завищення податкового кредиту по декларації з податку на додану вартість за серпень 2022 року на 64 849,00 грн., а також показника рядка 19 «від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» такої декларації й, як наслідок, завищення суми, заявленої до відшкодування з бюджету на суму аналогічну суму коштів.
19.01.2023 на підставі акта перевірки від 19.12.2022 № 1526/Ж5/31-00-04-02-01/33832039 та керуючись пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58, п. 200. 14 ст. 200 Податкового кодексу України відповідач прийнято податкове повідомлення-рішення № 32/ж10/31-00-04-02-01 (форми «В1»), яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларованого у податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2022 року на рахунок платника у банку, на 1 472 650,00 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 736 325,00 грн.;
В той же день на підставі акта перевірки від 19.12.2022 1528/Ж5/31-00-04-02-01/33832039 та керуючись пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58, п. 200. 14 ст. 200 Податкового кодексу України відповідач прийнято податкове повідомлення-рішення № 35/ж10/31-00-04-02-01 (форми «В1»), яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларованого на рахунок платника у банку, на 64 849,00 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 32 424,50 грн.
Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ «Олам Україна» подало до Державної податкової служби України 24.01.2023 відповідну скаргу. Розглянувши таку по суті, ДПС України прийняла рішення про результати розгляду скарги реєстр. № 7360/6/99-00-06-01-02-06 від 24.03.2023, яким відмовило у задоволенні скарги позивача та залишило без змін податкові повідомлення-рішення.
Надалі, вважаючи податкові повідомлення-рішення від 19.01.2023 протиправними, а, відтак, такими, що підлягають скасуванню позивач звернувся із цим позовом до Київського окружного адміністративного суду.
Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.
В частині 2 ст. 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В тексті позовної заяви позивач зазначав, що контролюючим органом було порушено вимоги чинного законодавства при проведенні описаної вище позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Олам Україна» та прийнятті на її підставі податкового повідомлення-рішення, що може бути підставою для скасування останнього.
Надаючи оцінку таким доводам позивача суд виходить з того, що правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до пп. 19-1.1.1 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України контролюючі органи, зокрема, здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.
Глава 8 розділу ІІ ПК України визначає види перевірок, які можуть бути проведені контролюючими органами, а також порядок та процедуру їх проведення.
Так, за змістом норм п. 75.1 ст. 75 зазначеного Кодексу контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Зокрема, відповідно до пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України, - якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Водночас п. 200.11 ст. 200 ПК України передбачено, що контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку у порядку, передбаченому підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.
Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки.
Правовий аналіз наведених вище норм ст. 78 і 200 ПК України дає підстави для висновку, про наявність у контролюючого органу за описаних обставин двох випадків для проведення документальної позапланової перевірки: перший -у випадку подання декларації, в якій заявлено до відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість; другий -при поданні декларації з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. При цьому у першому випадку позапланова перевірка проводиться за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V ПК України.
Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 19.02.2021 у справі № 821/1235/17, від 21.07.2021 у справі №420/2382/20.
З актів документальних позапланових виїзних перевірок від 19.12.2022 № 1526/Ж5/31-00-04-02-01/33832039 і № 1528/Ж5/31-00-04-02-01/33832039 вбачається, що такі перевірки проведені на підставі пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України. Предметом дослідження в ході здійснення зазначених перевірок були податкові декларації позивача, в яких останнім окрім заявлених до відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість також й були задекларовані показники від'ємного значення з цього податку в розмір більше 100 тис. грн.
У контексті наведеного суд враховує правову позицію Верховного Суду сформовану ним з питання застосування норм пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України у подібних правовідносинах (постанова від 24.01.2023 у справі № 640/6754/21). Так, проаналізувавши приписи пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, пп. 200.1 і 200.4 ст. 200 ПК України, пп. 2 п. 5 розд. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, у сукупності суд касаційної інстанції сформулював висновок про те, що: «Податок на додану вартість підлягає або сплаті до бюджету, або бюджетному відшкодуванню в залежності від того, яке значення має різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду: позитивне чи від'ємне. Наслідком накопичення за результатами звітного (податкового) періоду податкового кредиту в більшому розмірі, ніж податкових зобов'язань з податку на додану вартість, є виникнення від'ємного значення з цього податку, яке в подальшому призводить до виникнення права на бюджетне відшкодування ПДВ.
Для висновку про правомірність декларування платником податків від'ємного значення ПДВ податковий орган в межах проведення документальної позапланової перевірки, призначеної на підставі підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України, перевіряє правильність декларування платником податків як податкового зобов'язання з ПДВ, так і податкового кредиту з цього податку за звітний (податковий) період. Податковий орган при проведенні такої перевірки не обмежений розміром від'ємного значення ПДВ, який задекларовано у податковій декларації, оскільки повинен пересвідчитись у правильності визначення платником податків від'ємного значення різниці між сумами податкового зобов'язання та податкового кредиту. Протилежний підхід суперечитиме поняттю «від'ємне значення ПДВ» у розумінні норм ПК України та нівелюватиме мету проведення перевірки на підставі підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України, яка носить превентивний характер, що полягає у запобіганні безпідставному декларуванню від'ємного значення ПДВ.».
В силу припису ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, виходячи зі встановлених судом обставин тавраховуючи сформульовану Верховним Судомправову позицію з питання застосування положень пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України у подібних спірних правовідносинах, судвважає, що відповідачем не було допущено перевищення законодавчо визначених повноважень при проведенні документальних позапланових виїзних перевірок.
За наслідками проведення вказаних перевірок та складання актів від 19.12.2022 № 1526/Ж5/31-00-04-02-01/33832039 і № 1528/Ж5/31-00-04-02-01/33832039 Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків як контролюючими органом були прийнятті оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
У контексті наведеного суд зазначає, що в розумінні пп. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПК України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, - яким є Державна податкова служба України, а також його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Згідно із п. 58.1 ст. 58 ПК України контролюючі органи уповноваженні надсилати (вручати) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт, в тому числі завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу.
Відповідно до п. 7 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227, ДПС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку її територіальні органи. ДПС та її територіальні органи є контролюючими органами (податковими органами, органами стягнення).
В той же час за змістом затвердженого наказом Державної податкової служби України від 12.11.2020 № 643 Положення про Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, визначено, що назване Міжрегіональне управління є територіальним органом, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України. Міжрегіональне управління забезпечує реалізацію повноважень ДПС у взаємовідносинах з великими та іншими платниками, які перебувають на обліку в цьому управлінні, і здійснює їх податкове супроводження. Міжрегіональне управління є правонаступником майна, прав та обов'язків Офісу великих платників податків ДПС (ЄДРПОУ 43141471) у відповідних сферах діяльності.
Отже, виходячи з наведених вище приписів чинного законодавства, а також з урахуванням тієї обставини, що ТОВ «Олам Україна» перебуває на податковому обліку саме в ЦМУ ДПС (що позивачем не заперечувалося), то суд вважає безпідставними аргументи позивача про відсутність у відповідача повноважень як таких на прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень.
Також дослідивши та проаналізувавши зміст податкових повідомлень-рішень від 09.01.2023 за № 32/ж10/31-00-04-02-01 і № 35/ж10/31-00-04-02-01 суд з'ясував, що останні містять всі необхідні для такої форми податкових повідомлень-рішень реквізити, передбачені нормами пп. 58.1.2 п. 58.1 ст. 58 ПК України та Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204.
Що ж до посилання позивача на протиправність цих податкових повідомлень-рішень з огляду на зміст отриманого ним від Державної податкової служби України рішення про результати розгляду скарги, то суд не вважає за потрібне надавати їм оцінку, оскільки безпосередньо саме рішення Державної податкової служби України від 24.03.2023 № 7360/6/99-00-06-01-02-06 в межах цього позову Товариством не оскаржується.
Надаючи правову оцінку обгрунтованості висновків актів перевірок відносно заниження позивачем сум податкового кредиту за наслідком вчинення господарських операцій із ТОВ «Лисівка-агро», що, на думку відповідача, зумовило завищення показника від'ємного значення податку на додану вартість й заявленої до бюджетного відшкодування суми цього ж податку, суд виходив з наступного.
В актах перевірок зафіксовано, що за даними Єдиного державного реєстру податкових накладних у періоди листопад 2021 року і лютий 2022 року ТОВ «Олам Україна» сформувало податковий кредит за рахунок господарських операцій із постачальником товарно-матеріальних цінностей ТОВ «Лисівка-агро» (код ЄДРПОУ 35100116, адреса місцезнаходження: Житомирська обл., Попільнянський р-н, с. Лисівка, вул. Харківська, 3).
Так, за змістом додатку 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» до податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2022 року сума податку, заявлена до бюджетного відшкодування по взаємовідносинах ТОВ «Лисівка-агро» (період лютий 2022 року), становить суму названого податку 1 472 650 грн.
Згідно ж додатку 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2022 року сума податку, заявлена до бюджетного відшкодування по взаємовідносинах ТОВ «Лисівка-агро» (період листопад 2021 року), склала 64 849 грн.
У ході проведених перевірок ТОВ «Олам Україна» пред'явило ревізорам-інспекторам договори поставок № 1092/21 від 08.11.2021 та № 0282 від 15.02.2022, що були укладені з ТОВ «Лисівка-агро» щодо поставок партій кукурудзи 3 класу, а також видаткові накладні. Водночас доказів транспортування зернових від ТОВ «Лисівка-агро» на свою адресу ТОВ «Олам Україна» до перевірки не надало. До того ж на рівні Державної податкової служби України реєстрацію податкових накладних, виписаних по операціях, вчинених між ТОВ «Лисівка-агро» й позивачем, було зупинено.
За результатами аналізу інформації, що міститься в автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок» по контрагенту ТОВ «Лисівка-агро» (код ЄДРПОУ 35100116) встановлено наступне: Товариство зареєстроване як юридична особа 05.06.2007 за № 12971020000003232, перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Житомирській області (Попільнянська ДПІ) та має статус платника єдиного податку 4 групи. Основним видом діяльності є вирощування зернових культур (крім рису). Керівником значиться ОСОБА_1 , а головним бухгалтером - Ковб Андрій Володимирович. Засновником ТОВ «Лисівка-агро» є ОСОБА_2 (внесок у статутний фонд якого становить 8571 951грн. Чисельність працюючих (згідно даних поданої звітності за 1-ий квартал 2022 року) - 17 осіб.
ТОВ «Лисівка-агро» відповідно до поданої звітності за формою № 4-сг (річна) «Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур» відзвітувало про наявність облікованих для врожаю за 2021 рік земель (ріллі) в обсязі 1549,30 га. Разом з тим, зарозрахунковими даними контролюючого органу, що ґрунтуються на даних офіційного сайту Державної служби статистики України (а саме статистичній інформації по Житомирській області), для виробництва реалізованої зернової продукції в обсязі 9950,5 тон ТОВ «Лисівка-агро» потребувало 2012,95 га сільськогосподарських угідь, що на 564,65 га менше, від офіційно облікованих. Згідно ж даних статистичного звіту за формою 21-сг (річна) «Звіт про реалізацію продукції сільського господарства» ТОВ «Лисівка-агро» вирощено за 2021 рік 9 354,4 тон кукурудзи на земельних ділянках площею 931,3 га, що перевищує обсяг, зазначений вЄдиному реєстрі податкових накладних на 1 558,5 тон. Наведені обставини дали податковому органу підстави для висновку про невідповідність між обсягом вирощеного та реалізованого врожаю.
Крім того, з аналізу відомостей Єдиного реєстру податкових накладних ЦМУ ДПС дійшло висновку, що ТОВ «Лисівкаагро» не користувалося послугами зернових елеваторів (а саме послугами третіх осіб зі зберігання, приймання, очищення зерна). При цьому, на думку перевіряючих, задекларованого названим товариством, як такого, що використовується в господарській діяльності, зерноскладу площею 611,6 кв.м. було недостатньо для зберігання зібраного врожаю зернових.
З огляду на наведене, відповідач по завершенню проведених документальних позапланових виїзних перевірок зробив висновок про відсутність документального підтвердження фактів постачання ТОВ «Лисівка-агро» у листопаді 2021 року й лютому 2022 року на адресу ТОВ «Олам Україна» партій кукурудзи 3 класу згідно виписаних податкових накладних.
Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодексу України (далі - ПК України).
Так, відповідно до норм п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.
Підпунктом «а» п. 185.1. ст. 185 ПК України визначено, що об'єктом оподаткування є, зокрема операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.
Згідно з п. 188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
У силу приписів нормп.п. 198.1, 198.3 і 198.6 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до вимог п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Пунктом 200.2 ст. 200 ПК України визначено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку до бюджету.
Згідно з абз. 1 п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (абз. 2 п. 201.10 ст. 201 ПК України).
В той же час в розумінні положень ст. 3 Господарського кодексу України під «господарською діяльністю» розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (.
Згідно із пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України «господарська діяльність» - це діяльність особи, пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Отже, обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва, яка спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження. Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків.
Абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абз. 2 п. 44.1 ст. 44 ПК України).
Податкові наслідки у вигляді зменшення бази оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток на суму понесених витрат (у тому числі й по сплаті ПДВ у ціні придбаних товарів (робіт, послуг)) є правомірними за умови реального виконання господарської операції та наявності первинних документів (зокрема, податкових накладних), що підтверджують її здійснення. Таким чином, обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість задекларованих у податковій звітності показників податкового кредиту та витрат первинними документами покладається на платника податків.
Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №996-XIV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію; «господарська операція» - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
За змістом положеньч.ч. 1 - 4 ст. 9 Закону № 996-XIV визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
При цьому неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Правовий аналіз наведених вище норм Закону дає підстави для висновку, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Водночас за змістом положень ПК України наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), призначених для використання у власній господарській діяльності платника податків, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту та витрат, за наявності необхідних підтверджувальних документів первинного бухгалтерського обліку.
Поряд з цим, суд зазначає, що формування витрат та податкового кредиту на підставі правочинів, у межах яких було здійснено виключно обмін документами первинного бухгалтерського обліку та перерахування грошових коштів, чинним законодавством не передбачено.
Таким чином, при визначенні права платника податків на формування податкового кредиту, судом має бути перевірено чи мали операції між платником податків та його контрагентами реальний товарний характер, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, подальше використання платником податків придбаних у контрагентів товарів та послуг. При цьому, суд має виходити з того, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту або формування витрат, зокрема, виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції, або належного доведення допустимими доказами факту фіктивного підприємництва контрагентів позивача.
Як вбачається з наявних у справі матеріалів, між ТОВ «Олам Україна» (як покупцем), і ТОВ «Лисівка-агро» (як продавця), були укладені договори поставок № 1092/21 від 08.11. 2021 та № 0282 від 15.02.2022. За умовами цих договорів продавець (ТОВ «Лисівка-агро») зобов'язується поставити та передати у власність покупця (позивача) сільськогосподарську продукцію на умовах, передбачених даними договорами, а покупець зобов'язується прийняти у продавця товар (кукурудзу 3 класу, врожаю 2021 року українського походження, виробник - ТОВ «Лисівка-агро»), який за якістю та кількістю відповідає умовам, визначеним зазначеними договорами, та оплатити його вартість. Також сторонами зокрема, узгодили порядок і спосібпоставок товару на умовахDАР («поставлено в місці») згідно міжнародних правил Інкотермс у редакції 2010 року, а саме: пункти поставки (за вибором покупця): зерновий термінал ТОВ «ІЗТ», Морський торговельний порт «Чорноморськ», ТОВ «СП Рисоіл Термінал», Морський торговельний порт «Чорноморськ», зерновий термінал «Нептун» (ТОВ «М.В. Карго»), Морський торговельний порт «Південний»; спосіб поставки - поставка здійснюється шляхом надання товару у розпорядження покупця на території зернового складу на транспорті, готовому до розвантаження; поставка вважається такою, що відбулася з моменту приймання товару по кількості та якості зерновим складом в місці поставки, що підтверджується видатковими накладними. Транспортування товару може здійснюватися як автомобільним, так й залізничним транспортом, витрати з навантаження та перевезення товару до місця поставки несе продавець, а витрати з розвантаження - покупець. Орієнтовна вартість товару, його кількість і вимоги до якості зерна (остаточна кількість, якість та вартість товару визначаються при прийнятті товару зерновим складом/терміналому місці поставки, в тому числі за результатами лабораторного аналізу якості зерна зернового складу/терміналу), а також строки поставки обумовлені в договорах поставки.Оплата вартості товару проводиться в гривнях, шляхом переказу коштів на банківський рахунок продавця, з урахуванням наступних особливостей: 1) покупець здійснює оплату вартості поставленого (для поставок автотранспортом) або навантаженого на залізничні вагони (для поставок залізницею) товару без урахування суми ПДВ протягом 5-ти банківських днів з моменту отримання оригіналів або копій наступних документів: рахунку на оплату, товарно-транспортних (залізничних) накладних, накопичувального реєстру транспорту, прийнятого в місці поставки (для поставок автотранспортом), із зазначенням залікової маси прийнятого товару/накопичувального реєстру відвантажень залізничних вагонів, ветеринарних посвідчень (лише у випадку поставки кормових культур), видаткової накладної (для поставок автотранспортом), доказів походження товару (у випадку, якщо продавець не є виробником товару); 2) остаточний платіж - у розмірі різниці між вартістю поставленого в місце поставки товару та сумою, сплаченою відповідно до п. 7.2 договору, покупець здійснює упродовж 5-ти банківських днів з моменту здійснення поставки та отримання покупцем оригіналів або копій таких документів: видаткової накладної (для поставок залізницею), доказів реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, оплати/відшкодування витрат на доведення якісних показників товару до відповідних вимог договору поставки, у випадку поставки товару, що не відповідає зазначеним вимогам. При цьому у разі зупинення/блокування реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, продавець у день такого зупинення /блокування реєстрації зобов'язаний повідомити про це покупця. Покупець, у свою чергу, за своїм вибором серед іншого має право притримати оплати до дати реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або виправлення помилок.
На підтвердження обставин виконання сторонами своїх зобов'язань за вказаними договорами поставок позивач подав до суду копії наступних документів:
- видаткових накладнихвід 20.11.2021 № 164, від 25.11.2021 № 165 від 29.11.2021 № 179, від 04.02.2022№23, від 05.02.2022№24, від 18.02.2022 №27, від 18.02.2022 №28, від 19.02.2022 № 29, від 20.02.2022 № 30, від 21.02.2022 № 31, від 22.02.2022 №32, від 23.02.2022 № 33, від 24.02.2022№34;
- рахунків на оплату від 29.11.2021 № 35, від 05.02.2022 № 2, від 18.02.2022 № 3, від 22.02.2022 № 4, від 22.02.2022 № 5, від 24.02.2022 № 6;
податкових накладних, виписаних постачальником на адресу ТОВ «Олам Україна» від 20.11.2021 № 20, від 25.11.2021 №24, від 29.11.2021№27, від 04.02.2022№ 1, від 18.02.2022 № 12, від 18.02.2022 № 5, від 19.02.2022 № 6, від 20.02.2022 №7, від 21.02.2022 № 8, від 22.02.2022 № 9, від 23.02.2022 № 10, від 24.02.2022№ 11;
- реєстру товарно-транспортних накладних, оформленого листом ТОВ «СП Рисоіл Термінал» (адреса: Одеська обл. м. Чорноморськ, вул. Транспортна, 28) від 15.05.2023;
- реєстрів товарно-транспортних накладних, оформленого листом лист ТОВ «М.В.Карго» (адреса: Одеська обл., Лиманський р-н., с. Визирка, вул. Морська, буд. 1) за №1605/01 від 16.05.2023, №0407/02 від 04.07.2023;
- товарно-транспортних накладнихвід 16.11.2021 № 160989, від 23.11.2021 № Р23/11, від 25.11.2021 № Р25/116, від 02.02.2022 № 02/02 1, від 02.02.2022 № 02/02 2, від 02.02.2022 № 02/02 3, від 02.02.2022 № 02/02 4, від 02.02.2022 № 02/02 5, від 02.02.2022 № 02/02 6, від 02.02.2022 № 02/02 7, від 02.02.2022 № 02/02 8, від 02.02.2022 № 02/02 9, від 03.02.2022№ 03/02 1, від 17.02.2022 № 17/02-4, від 17.02.2022 № 17/02-3, від 17.02.2022 № 17/02-1, від 17.02.2022 № 17/02-06, від 17.02.2022 № 17/02 9, від 17.02.2022 № 17/02-7, від 17.02.2022 № 17/02-8, від 17.02.2022 № 17/04-2,від 17.02.2022 № 17/02-8, від 18.02.2022 № 18/02-2, від 18.02.2022 № 18/02-1, від 18.02.2022 № 18/02 3, від 19.02.2022 № 19/02 1, від 19.02.2022 № 19/02 2, від 19.02.2022 № 19/02-3, від 19.02.2022 № 19/02-5, від 19.02.2022 №19/02-7, від 19.02.2022 №19/02-11, від 19.02.2022 № 19/02-12, від 19.02.2022 № 19/02-6, від 19.02.2022 № 19/02 13,від 19.02.2022 № 19/02-10, від 19.02.2022 № 19/02-9, від 19.02.2022 № 19/02-8, від 19.02.2022 № 19/02-4, від 21.02.2022 № 21/02-1, від 21.02.2022 № 21/02-12, від 21.02.2022 № 21/026, від 21.02.2022 № 21/02-9,від 21.02.2022 № 21/02-4, від 21.02.2022 № 21/02-8, від 21.02.2022 № 21/02-7, від 21.02.2022 № 21/02-3, від 21.02.2022 № 21/02 2, від 21.02.2022 № 21/0211,від 21.02.2022 № 21/02-5, від 21.02.2022 №21/02-10, від 22.02.2022 № 22/02 1, від 22.02.2022 № 22/02-2, від 23.02.2022 № 23/02-1, від 23.02.2022 №23/02 2, від 22.02.2022№23/02-3;
- платіжних інструкцій від 02.12.2021 № 6185, від 29.07.2022 № 5022, від 11.02.2022 № 1494, від 11.02.2022 № 1497, від 29.07.2022 № 5024, від 29.07.2022№ 5025, від 21.02.2022 № 2107, від 29.07.2022 № 5023, від 23.02.2022 № 2265, від 06.07.2022 № 4871, від 29.07.2022 № 5026, від 09.03.2022 № 2477,від 09.03.2022 № 2478, від 06.07.2022 № 4867, від 06.07.2022 № 4870, від 15.03.2022 № 2522, від 29.07.2022 № 5020, від 15.03.2022 № 2523, від 29.07.2022 № 5021.
Дослідивши подані позивачем до матеріалів справи копії первинних та інших документів, суд встановив, що на виконання договору № 1092/21 від 08.11.2021 ТОВ «Лисівка-агро» у листопаді 2021 року й лютому 2022 року поставило ТОВ «Олам Україна» 356,46 тон кукурудзи 3 класу врожаю 2021 року, всього на загальну суму 2 803 557,90 грн. (в т.ч. ПДВ - 344 296,59 грн.), а на виконання договору №0282/22 від 15.02.2022 - у лютому 2022 року поставило позивачу 1104,10 тон кукурудзи 3 класу врожаю 2021 року на загальну суму 9 716 080 грн. (в т.ч. ПДВ - 1 193 202,79 грн.).
Перевезення партій товару здійснювалося постачальником з використанням автомобільного транспорту (вантажними автомобілями) з пункту навантаження: вул. Харківська, 3, с. Лисівка, Попільнянського р-ну, Житомирської обл. (що є адресою місцезнаходження ТОВ «Лисівка-агро») до пунктів розвантаження: ТОВ «СП Рисоіл Термінал», вул. Транспортна 28, м. Чорноморськ, Одеська обл. та ТОВ «М.В.Карго», вул. Морська, буд. 1, с. Визирка, Лиманський р-н., Одеська обл., що підтверджується перелічен6ими вище товарно-транспортними накладними і реєстрами терміналів. При цьому, зокрема товарно-транспортні накладні містять відповідні відмітки працівників терміналів (вагарів) про прийняття товару, з урахуванням результатів його зважування та аналізу якісних показників зерна у лабораторіях.
Відповідно до письмових пояснень представника позивача від 31.07.2023, перед початком співпраці із названим контрагентом ТОВ «Олам Україна» у межах звичної для себе практики при укладенні подібних договорів поставок перевірило статус ТОВ «Лисівка-агро», його правосуб'єктність та репутацію на ринку України. Зокрема, Товариством було витребувано від посадових осіб ТОВ «Лисівка-агро» ряд документів: установчі документи, витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та Реєстру платників ПДВ щодо ТОВ «Лисівка-агро», накази на призначення директорів, паспорти директора та бухгалтера, податкову та фінансову звітність, офіційні відомості щодо ресурсів підприємства. Впевнившись попередньо про добросовісність останнього та відсутність відносно нього негативної інформації на ринку, Товариство лише після того уклало з ним відповідні договори поставок.
У подальшому придбані у ТОВ «Лисівка-агро» партії кукурудзи 3 класу врожаю 2021 року були реалізовані ТОВ «Олам Україна» відповідно до рамкових експортних контрактів № 8 від 01.09.2019 та № 9 від 01.09.2019, укладених з нерезидентом - компанією «OlamInternationalLimited».
В обґрунтування наведених пояснень позивач надав до матеріалів справи копії документів, що були ним отримані безпосередньо від постачальника перед укладенням договорів поставок, й документів, що засвідчують обставини використання Товариством придбаного в ТОВ «Лисівка-агро» товару у власній господарській діяльності, серед них зокрема: податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2021 рік та податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2022 рік (з Додатком №1 «Відомості про наявність земельних ділянок» та квитанцією №2); повідомлень про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність за формою №20-ОПП від 17.02.2021 і від 30.09.2021, відповідно до яких у ТОВ «Лисівка-агро» наявні на праві довгострокового користування або оренди склад ПММ, зерноплощадка, резервуари пального, огорожа, будинок механізатора, автогараж, вагова, кормоцех; глибокорозрихлювач, мотоблоки, мототрактори, сівалки, плуги, боронаумульчирователь (подрібнювач) тракторний навісний, навісний розкидач твердих добрив, оприскувач, трактори та ін. основні засоби; договору оренди майна № 01/10/2020 від 01.10.2020, укладеного ТОВ «Лисівка-агро» з ФОП ОСОБА_1 , разом із актом прийому-передачі майна в оренду від 01.10.2020, відповідно до яких товариствомбуло орендовано нежитлові будівлі загальною площею 2524,1 кв.м. за адресою Житомирська обл., Попільнянський р-н, с. Лисівка, вул. Вінницька, 87 (склад ПММ, піднавіс для сіна, комора для зерна, піднавіси, зерносушарка, зерноплощадка, резервуари пального, огорожа)строком до 01.01.2022 р. (з можливістю продовження строку оренди на кожен наступний рік); договору оренди майна № 02/07/2020 від 02.10.2020, укладеного ТОВ «Лисівка-агро» з ФОП ОСОБА_1 , разом із актом прийому-передачі майна в оренду від 02.10.2020, відповідно до яких товариствомбуло орендовано нежитлові будівлі загальною площею 2805,8 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 (будинок механізатора, автогараж, сінопіднавіс, вагова, кормоцех та ін.) строком до 01.01.2022 (з можливістю продовження строку оренди на кожен наступний рік); звіту про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2021 року (форми № 4-сг), відповідно до якого ТОВ «Лисівкаагшро» на території с. ЛисівкаПопільнянського р-ну Житомирської обл. було засіяно 931,3 га кукурудзи (при цьому загальний обсяг земельних ділянок склав 1549,3 га); звіту про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2022 року (форми № 4-сг), відповідно до якого ТОВ «Лисівка-агро» на території с. Лисівка Попільнянського р-ну Житомирської обл. було засіяно 976,25 га кукурудзи (при цьому загальний обсяг земельних ділянок склав 1571,62 га); звіту про площі та валові збори с/г культур, плодів, ягід і винограду за 2021 року (форми № 29-сг), відповідно до якого ТОВ «Лисівка-агро» на території с. ЛисівкаПопільнянського р-ну Житомирської обл. було засіяно 931,3 га кукурудзи та зібрано 8692,07 т кукурудзи;звіту про площі та валові збори с/г культур, плодів, ягід і винограду за 2022 року(форми № 29-сг), відповідно до якого ТОВ «Лисівка-агро» на території с. Лисівка Попільнянського р-ну Житомирської обл. було засіяно 616,92 га кукурудзи та зібрано 4318,44 т кукурудзи;звіту про реалізацію продукції сільського господарства за 2021 рік (форми №21-сг) (з квитанцією №2), відповідно до якого ТОВ «Лисівка-агро» реалізувало 9354,4 т кукурудзи;звіту про реалізацію продукції сільського господарства за 2022 рік (форми №21-сг) (з квитанцією №2), відповідно до якого ТОВ «Лисівка-агро» реалізовано 3249,5 т кукурудзи;звіту про збирання врожаю сільськогосподарських культур станом на 01.11.2021 (форми № 37-сг), відповідно до якого ТОВ «Лисівкаагро» на території с. Лисівка Попільнянського р-ну Житомирської обл. було зібрано площу кукурудзи 520 га, а обсяг виробництва кукурудзи склав 6000 тон; звіту про збирання врожаю сільськогосподарських культур станом на 01.12.2021 (за ф. 37-сг), відповідно до якого ТОВ «Лисівкагро» на території с. Лисівка Попільнянського р-ну Житомирської обл. було зібрано площу кукурудзи 700 га, обсяг виробництва кукурудзи склав 7000 тон; податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також нарахованого єдиного внеску за 3-тій квартал 2021 року (з додатками 4-ДФ, квитанцією), відповідно до якого на ТОВ «Лисівка-агро» в 3-му кварталі 2021 року працювало за трудовими договорами 20-22 штатних працівників; податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також нарахованого єдиного внеску за 2-ий квартал 2022 року (з додатками 1, 4-ДФ і 5, квитанцією №2), відповідно до якого на ТОВ «Лисівка-агро» в 2-му кварталі 2022 року працювало за трудовими договорами 17 - 20 штатних працівників; вантажних митних накладних, разом із документами, що подавалися декларантами ТОВ «Олам Україна» до митного оформлення експортних операцій, тощо.
Додатково на підтвердження наявності у ТОВ «Лисівка-агро» необхідних для виробництва реалізованої кукурудзи площ земельних ділянок позивач надав суду копії довідок відповідних органів місцевого самоврядування, а саме: довідки Корнинської селищної ради Житомирського району Житомирської області від 05.08.2022 № 21 про наявність у користуванні ТОВ «Лисівка-агро» земельної ділянки загальною площею 608,88 га, довідки Райгородоцької сільської ради Бердичівського району Житомирської області від 05.08.2022 № 313 про наявність у ТОВ «Лисівка-агро» земельної ділянки загальною площею 61,3799 га, довідкиТриліськогостаростинського округу Кажанської селищної ради Київської області від 05.08.2022 № 16-06/28 про наявність у ТОВ «Лисівкаагро» земельної ділянки загальною площею 252,8138 га, довідкиГришківецької селищної ради Бердичівського району Житомирської області від 05.08.2022 № 201 про наявність у ТОВ «Лисівка-агро» земельної ділянки загальною площею 649,3368 га.
Проаналізувавши зазначені вище копії документів у сукупності суд дійшов висновку, що надані позивачем первинні документи оформлені у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, і в повній мірі відображають зміст і характер вчинених господарських операцій, а також підтверджують рух активів між учасниками господарських операцій (товарно-матеріальних цінностей і коштів).
Станом момент укладення спірних договорів поставок № 1092/21 від 08.11.2021 і № 0282 від 15.02.2022 та виписки податкових накладних за звітні періоди листопад 2021 року і лютий 2022 року на підставі цих договорів, контрагент позивача (ТОВ «Лисівка-агро») був зареєстрований як юридична особа та платник податку на додану вартість, що не заперечується відповідачем. Основним видів господарської діяльності названого товариства за даними Єдиного державного реєстру є саме вирощування зернових культур (крім рису), що відповідає характеру та суті вчинених спірних господарських операцій.
При цьому твердження відповідача про зупинення (блокування реєстрації) податкових накладних ТОВ «Лисівка-агро», виписаних на адресу ТОВ «Олам Україна» в межах вказаних договорів поставок, спростовуються наявними у матеріалах справи витягом з Єдиного реєстру податкових накладних № 43401 від 16.05.2023, а також рішеннями комісій про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН від 25.07.2022 № 7104441/35100116, від 25.07.2022 №7104444/35100116, від 25.07.2022 № 7104446/35100116, від 12.07.2022 № 7037253/35100116, від 12.07.2022 №7037254/35100116, від 12.07.2022 № 7037255/35100116, від 08.07.2022 №7024692/35100116, від 08.07.2022 № 7024691/35100116, за змістом яких відповідні податкові накладні були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З наявних матеріалів справи суд також встановив наявність взаємозв'язку між витратами ТОВ «Олам Україна» на придбання кукурудзи і здійсненням ним основного виду господарської діяльності - оптова торгівля зерном, та відповідно дійшов висновку про підтвердження позивачем належними доказами факту використання у власній господарській діяльності придбаних у ТОВ «Лисівка-агро» партій зернових та їх отримання у пунктах поставок.
Таким чином, суд вважає, що матеріалами справи підтверджено наявність у позивача належних первинних документів, фізичних і технічних можливостей для здійснення операцій з придбання зернових, а також наявність зв'язку між фактом придбання такого товару і подальшою господарською діяльністю, що, в свою чергу, є обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій.
У свою чергу відповідач, на думку суду, під час судового розгляду справи не навів будь-яких переконливих доводів та не надав належних доказів, які б ставили під сумнів реальність здійснених позивачем господарських операцій, та/або свідчили б про невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, та/або про наявність інших обставин що підтверджують недобросовісність позивача і його контрагента-постачальника як платників податків та, як наслідок, виключають право позивача на формування податкового кредиту й від'ємного значення з податку на додану вартість за наслідками спірних господарських операцій, з наступних мотивів.
Так, посилання відповідача на безтоварність господарських операцій між позивачем і ТОВ «Лисівка-агро» фактично зводяться до висновку про відсутність в останнього достатньої кількості земельних ділянок для виробництва задекларованого у поданій звітності сільськогосподарської продукції (зокрема, кукурудзи), із вказівкою виключно на загальну адресу сайту Держкомстатистики й інформацію з поданої ТОВ «Лисівка-агро» звітності форм № 4-сг, № 21-сг. Разом із тим, такі доводи контролюючого органу носять характер необґрунтованих суб'єктивних припущень, оскільки податкові органи в силу наданої їм законодавчої компетенції не є тими органами, які уповноважені надавати висновки відносно спроможності сільськогосподарських виробників виробляти обсяги продукції в залежності від розмірів площ земельних ділянок, наявних у користуванні останніх. У зв'язку з цим суд не бере до уваги дані доводи як такі, що неопосередковані належними і достовірними доказами (як то результатами аналізу компетентним органом діяльності сільськогосподарського виробника у порядку та за методикою, визначеними чинним законодавством).
Водночас суд відзначає, що матеріали справи містять документальні докази наявності у розпорядженні (користуванні) ТОВ «Лосівка-агро» земельних ділянок, основних засобів й трудових ресурсів, необхідних для здійснення товарної сільськогосподарської діяльності.
Крім того, під час судового розгляду справи відповідач не пред'явив суду будь-які належні докази нікчемності правочинів, укладених між ТОВ «Олам Україна» і ТОВ «Лисівка-агро», а також жодні достовірні документальні докази на підтвердження факту підписання договорів поставок і первинних документів до них неуповноваженими на те особами.
Також відповідач не надав суду будь-які достовірні відомості з документальним підтвердженням про притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб названих підприємств (безпосередньо відповідальних за укладення і виконання спірних правочинів) за скоєння кримінальних правопорушень, передбачених Кримінальним кодексом України.
З огляду на викладене, суд вважає, що висновки контролюючого органу про нереальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом (ТОВ «Лисівка-агро»), та у взаємозв'язку із цим прозавищення ТОВ «Олам Україна» показників податкового кредитуза звітні періоди листопад 2021 року і лютий 2022 року, від'ємного значення з податку на додану вартість, що призвело до неправомірного збільшення заявленої до відшкодування з бюджету суми податку на 1 472 650,00 грн. і 64 849,00 грн. є безпідставними й такими, що повністю спростовуються матеріалами даної справи. Наведене дає підстави для висновку про протиправність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень від 09.01.2023 за № 32/ж10/31-00-04-02-01 і № 35/ж10/31-00-04-02-01 та необхідність їх скасування з наведеної причини.
При цьому інші наведені сторонами у своїх процесуальних документах доводи та заперечення даних висновків суду не спростовують.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат за результатом розгляду справи суд виходить із наступного.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з наявної у матеріалах справи платіжної інструкції від 24.04.2023 №384, позивачем під час звернення з цим позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 26 840,00 грн. Відтак, враховуючи розмір заявлених позовних вимог та обсяг їх задоволення судом за наслідком розгляду справи по суті, суд вказує про присудження на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ЦМУ ДПС судових витрат по оплаті судового збору в сумі 26 840,00 грн.
Керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 09.01.2023 № 32/ж10/31-00-04-02-01 та № 35/ж10/31-00-04-02-01.
3. Стягнути з Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ ВП44082145, адреса місцезнаходження: 02068, м. Київ, вул. О. Кошиця, 3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Олам Україна»(код ЄДРПОУ33832039, адреса місцезнаходження: 03057, м. Київ, вул. Металістів, 20, літ. «Г») витрати по оплаті судового збору в розмірі 26 840,00 грн. (двадцять шість тисяч вісімсот сорок гривень).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Панова Г. В.
Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 15 січня 2024 р.