про залишення позовної заяви без руху
15 січня 2024 року м. Київ № 320/34498/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши позовну заяву
Головного управління Національної поліції в Київській області
до ОСОБА_1
про стягнення вартості предметів однострою особистого користування,
До Київського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління Національної поліції в Київській області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з ОСОБА_2 вартість предметів однострою особистого користування, строк яких не закінчився у розмірі 4029, 47 грн.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено таке.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У частині другій цієї статті зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Положеннями абзацу другого частини другої цієї ж статті встановлено, що для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог.
Суд зазначає, що початок перебігу строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Отже, при визначенні початку вказаного строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
У позовній заяві позивач зазначив, що згідно витягу з наказу від 20.08.2021 № 215 о/с ОСОБА_1 було звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 ( у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту ) ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію».
Згідно арматурної картки № 370 та довідки УЛМТЗ № 187 «Про отриманні поліцейським предмети однострою користування, строк носіння (експлуатації), яких не закінчився» на день звільнення ОСОБА_1 було видано вісім предметів однострою особистого призначення строк носіння (експлуатації) яких не закінчився та визначено обсяг коштів, який має бути сплачений для відшкодування вартості предметів однострою особистого призначення строк яких носіння (експлуатації) не закінчився який складає загальну суму - 4029,47грн.
Згідно витягу з наказу ГУНП в Київській області від 20.08.2021 № 215 о/с капітан поліції ОСОБА_1 , оперуповноважений сектору розкриття злочинів проти особи відділу кримінальної поліції Бучанського РУП мав відшкодувати вартість предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився з грошового забезпечення у розмірі 4029,47 грн.
Згідно акту про відмову повернення суми для відрахування з грошового забезпечення вартості однострою особистого користування строк носіння яких не закінчився від 19.08.2021 ОСОБА_1 не надав згоду про відшкодування з його грошового забезпечення вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився.
З огляду на викладені позивачем обставини можна дійти висновку, що звернувшись до суду у жовтні 2023 року, позивач пропустив трьохмісячний строк для звернення до суду з позовною заявою.
У прохальній частині позовної заяви позивач просить суд поновити строк звернення до суду з позовною заявою, посилаючись на дію на території України воєнного стану та встановлений Кабінетом Міністрів України карантин та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів пов'язаних з цим.
З цього приводу суд зазначає таке.
Дослідивши подане клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду слід зауважити, що суд відхиляє посилання позивача на поважність причин пропуску строку звернення до суду, зокрема п.3 Розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки чинна редакції вказаного пункту 3 Розділу Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України, яка була чинна на момент звернення позивача до суду та станом на даний час обумовлює, що «.. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.».
Суд зауважує, що чинна норма п.3 Розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України передбачає підстави для поновлення процесуальних строків, встановлених нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд зауважує, що у заяві про поновлення строку звернення до суду не зазначено обставин пропуску строку у зв'язку з обмеженням, які впроваджені у зв'язку з карантином. Також, позивачем не надано вказаних доказів і до матеріалів справи.
У зв'язку із розпочатою військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ.
У подальшому, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому також продовжено.
Верховний Суд в ухвалі від 22 червня 2022 року у справі №640/12494/20 зазначив, що введення з 24.02.20222 воєнного стану в країні, безумовно, є поважною підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку. Але між пропуском процесуального строку і введенням воєнного стану повинен бути безпосередній, прямий причинний зв'язок.
Верховний Суд в ухвалах від 23.06.2022 у справі №380/7251/21, у справі №520/8674/2020 та у справі №440/2822/20 зазначив, що питання продовження процесуального строку у випадку невиконання вимог ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується у кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у клопотанні скаржника. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для безумовного продовження процесуального строку, відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору у всіх абсолютно випадках.
Суд зазначає, що позивачем не додано до позовної заяви доказів на підтвердження неможливості своєчасного звернення до суду з даним позовом через воєнний стан.
Таким чином, враховуючи, що позивач не обґрунтовує, яким чином запровадження воєнного стану в Україні вплинуло на пропуск строку звернення до суду та не надає суду доказів на обґрунтування такої позиції, суд вважає, що наведені у заяві про поновлення процесуального строку твердження не свідчать про наявність у позивача поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом.
Частинами першою та другою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Отже, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду письмові пояснення щодо строку звернення до суду та докази поважності причин пропуску звернення до суду з позовною заявою.
Частинами першою, другою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Суд зазначає, що Головне управління Національної поліції в Київській області звертаючись з даним позовом до суду у даному випадку діє як суб'єкт владних повноважень, відтак позивач зобов'язаний направити копію позову з доданими документами на адресу відповідача. Однак, позивачем не було виконано приписи частини другої статті 161 КАС України.
В силу положень частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, згідно з приписами частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень або юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений законом на 1 січня 2023 року, становить 2684,00 грн.
Як вбачається з позовної заяви, позивач просить суд стягнути заборгованість в розмірі 4029,47 грн., таким чином, при зверненні до суду позивачу слід було сплатити судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2684,00 грн.
Водночас позивачем, який не входить до визначеного статтею 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI переліку осіб, що звільняються від сплати судового збору, не додано до позовної заяви документу про сплату судового збору.
Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам, встановленим .
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом подання до суду:
- письмові пояснення та докази на підтвердження наявності обставин, що зумовили пропуск позивачем строку звернення до суду;
- оригіналу доказу щодо направлення на адресу відповідача позовної заяви з доданими документами;
- оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 2684,00 грн.
Належним документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.
Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі “Судова влада України” за інтернет-адресою https://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву Головного управління Національної поліції в Київській області до ОСОБА_1 про стягнення вартості предметів однострою особистого користування, - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Панова Г. В.