ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"15" січня 2024 р. справа № 300/7539/23
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Боршовський Т.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області), в якому просить суд: визнати неправомірними дії відповідача щодо не застосування позивачу показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну зараховану особу в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за пенсією у 2022 році; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області застосувати з 01.03.2022 при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року призначення (2019, 2020, 2021 року), який у 2022 році був встановлений в розмірі - 10846,37 грн. згідно статті 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та виплатити різницю при перерахунку їй пенсії за віком.
Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 з 12.07.2005 отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про державну службу». Після досягнення 60-ти років позивач звернулася до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області із заявою від 07.08.2023 про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-IV). Листом № 8250-7875/Ш-02/8-0900/23 від 31.08.2023 повідомлено ОСОБА_1 , що з 01.03.2022 позивача без особистого звернення було переведено з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу», на пенсію за віком згідно із Законом № 1058-IV. Під час такого переведення ОСОБА_1 на інший вид пенсії, відповідач застосував при розрахунку пенсії за віком середній заробіток по Україні за 2014-2016 роки в розмірі 3764,40 грн. Позивач вважає протиправним застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення попереднього виду пенсії за 2014-2016 роки, оскільки вимоги частини третьої статті 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” стосуються розрахунку пенсії при переведенні з одного виду пенсії на інший в межах цього закону. В спірному випадку, на думку позивача, обчислення ОСОБА_1 пенсії за віком не може здійснюватись із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення попереднього виду пенсії, оскільки пенсії за віком згідно із Законом № 1058-IV позивачу призначено вперше 01.03.2022. Позивач вважає, що відповідач повинен був застосувати при призначенні пенсії ОСОБА_1 показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019-2021 роки в розмірі 10846,37 грн., як це передбачено абзацом 4 частини другої статті 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Ухвалою від 07.11.2023 суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
22.11.2023 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив ГУ ПФУ в Івано-Франківській області від 17.11.2023 за № 0900-0902-7/58272 на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позову. У відзиві представник відповідача зазначив, що з 12.07.2005 ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про державну службу». З 01.10.2017 пенсія позивача була перерахована із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхової внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015, 2016 роки у розмірі 3764,40 грн. Станом на 01.03.2022 розмір пенсії становив 5414,57 грн. Відповідно до пунктів 4-7 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV ОСОБА_1 з 01.03.2022 без особистого звернення було переведено з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу», на пенсію за віком згідно із Законом № 1058-IV, оскільки розмір пенсії позивача за нормами Закону № 1058-IV був більшим, а саме - 5823,00 грн. Про вказані обставини повідомлено позивача листом № 8250-7875/Ш-02/8-0900/23 від 31.08.2023 за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 від 07.08.2023. Представник відповідача зазначив, що під час переведення з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може бути враховано заробітну плату (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який було враховано під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Показник середньої заробітної плати (доходу) за три попередні роки застосовують під час переведення лише з пенсії по інвалідності на пенсію за віком (за умови, якщо її призначають вперше) і за наявності в особи 24 місяці страхового стажу, який вона набула після призначення (попереднього перерахунку) пенсії по інвалідності незалежно від перерв у роботі. В спірному випадку, пенсія державного службовця та прирівняних до них осіб є різновидом пенсії за віком, оскільки на її призначення мають особи, які досягли встановленого законодавством України пенсійного віку. Таким чином, з 01.03.2022 позивача переведено з пенсії за віком, призначеної за нормами Закону України «Про державну службу», на пенсію за віком, призначену за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто ОСОБА_1 переведено на той самий вид пенсії (за віком), хоча й за нормами іншого Закону. За вказаних обставин, в ГУ ПФУ в Івано-Франківській області не було підстав для застосування з 01.03.2022 при призначенні позивачу пенсії за віком показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2019-2021 роки. Окрім цього, представник відповідача звернув увагу на пропуск позивачем строку звернення до суду з цим позовом, оскільки пенсійне забезпечення ОСОБА_1 є виплатою систематичного характеру, а тому позивач знала про вид та розмір пенсії, яку вона отримувала з 2022 року. Представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позову (а.с. 19-24).
Відповідач до відзиву від 17.11.2023 за № 0900-0902-7/58272 долучив копії документів пенсійної справи ОСОБА_1 (а.с. 26-96).
Обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:
ОСОБА_1 з 12.07.2005 призначено пенсію за віком за вислугу років відповідно до Закону України «Про державну службу», що підтверджується копією протоколу № 11384 від 08.08.2005 (а.с. 26).
З 01.10.2017 на виконання вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148-VІІІ пенсія позивача була перерахована із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхової внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015, 2016 роки у розмірі 3764,40 грн.
01.03.2022, автоматично, без особистого звернення, ОСОБА_1 було переведено з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу», на пенсію за віком згідно із Законом № 1058-IV, оскільки розмір пенсії позивача за нормами Закону № 1058-IV став більшим ( 5823,00 грн.), порівняно з розміром пенсії за віком, розрахованим відповідно до Закону України «Про державну службу» (5414,57 грн.), що підтверджується протоколом про перерахунок пенсії від 14.03.2022 (а.с. 84). При цьому, згідно розрахунку заробітку для обчислення пенсії позивача за віком згідно із Законом № 1058-IV застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) за 2014-2016 роки (а.с. 87).
07.08.2023 позивач звернулася із заявою до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області про переведення її на пенсію за віком на підставі Закону № 1058-IV (а.с. 10).
За результатом розгляду заяви ОСОБА_1 від 07.08.2023 ГУ ПФУ в Івано-Франківській області листом № 8250-7875/Ш-02/8-0900/23 від 31.08.2023 повідомило позивача про те, що вона вже отримує пенсію за віком згідно Закону № 1058. Так вказано, що ОСОБА_1 з 01.03.2022 переведено автоматично, без особистого звернення, з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу», на пенсію за віком згідно із Законом № 1058-IV, а для розрахунку заробітку для обчислення пенсії позивача за віком згідно із Законом № 1058-IV застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) за 2014-2016 роки (а.с. 11-12).
Вважаючи неправомірними дії відповідача щодо не застосування позивачу показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну зараховану особу в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за пенсією у 2022 році, ОСОБА_1 звернулася з цим позовом до суду, в якому просить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області застосувати з 01.03.2022 при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року призначення (2019, 2020, 2021 року), який у 2022 році був встановлений в розмірі - 10846,37 грн. згідно статті 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та виплатити різницю при перерахунку їй пенсії за віком.
Щодо строку звернення до суду з цим позовом:
Строки звернення до суду регламентовано статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Так, частиною першою вказаної стаття визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна булла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).
Згідно з частиною третьою та п'ятою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відтак, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а висловила правову позицію щодо строків звернення до суду:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
В спірному випадку судом встановлено, що переведення ОСОБА_1 з 01.03.2022 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу», на пенсію за віком згідно із Законом № 1058-IV, здійснено пенсійним органом без особистого звернення позивача. Вищевказане підтверджується листом ГУ ПФУ в Івано-Франківській області № 8250-7875/Ш-02/8-0900/23 від 31.08.2023 та відзивом ГУ ПФУ в Івано-Франківській області від 17.11.2023 за № 0900-0902-7/58272 на позовну заяву.
Будь-яких доказів повідомлення позивача про переведення ОСОБА_1 з 01.03.2022 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу», на пенсію за віком згідно із Законом № 1058-IV, відповідач суду не надав.
Щодо доводів про те, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно, то суд звертає увагу на те, що отриманий позивачем після переведення з 01.03.2022 розмір пенсії за віком згідно із Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (5823,00 грн.) не суттєво відрізнявся від розміру пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» (5414,57 грн.), а тому отримання ОСОБА_1 з 01.03.2022 пенсії у збільшеному розмірі на 408,43 грн. не могло автоматично свідчити про переведення позивача на пенсію за віком за іншим Законом.
Таким чином, доводи відповідача про те, що ОСОБА_1 з 01.03.2022 знала про переведення на пенсію за віком за іншим Законом є безпідставними.
При цьому, позивач лише із листа ГУ ПФУ в Івано-Франківській області № 8250-7875/Ш-02/8-0900/23 від 31.08.2023 за результатом розгляду її заяви від 07.08.2023 дізналася про те, що для розрахунку заробітку для обчислення пенсії позивача за віком згідно із Законом № 1058-IV застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) за 2014-2016 роки.
За відсутності доказів в спростування таких обставин, ОСОБА_1 подано до суду цей адміністративний позов в межах шестимісячного строку від дати отримання позивачем листа ГУ ПФУ в Івано-Франківській області № 8250-7875/Ш-02/8-0900/23 від 31.08.2023.
При прийнятті рішення суд керується такими правовими нормами та мотивами:
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон № 1058-IV.
Згідно зі статтею 10 Закону № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії, призначається один із цих видів за її вибором.
Частиною першою статті 9 Закону № 1058-ІV визначено, що за рахунок коштів Пенсійного Фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії визначений статтею 40 Закону № 1058-ІV.
Згідно з частиною першою статті 40 Закону № 1058-ІV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Відповідно до частини другої статті 40 Закону № 1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск -сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
В силу вимог частини другої цієї статті 45 Закону № 1058-ІV пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону.
Частиною третьою статті 45 Закону № 1058 встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого абзацом п'ятим частини четвертої статті 42 цього Закону) незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
Відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством України пенсійного віку, за наявності загального трудового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років. Зазначеним особам призначаються пенсії в розмірі 80 відсотків суми їх посадового (чинного) окладу з урахуванням надбавок, передбачених цим Законом, без обмеження граничного розміру пенсії.
Згідно з пунктом 13 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі якщо особі призначено пенсію відповідно до законів України «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про наукову і науково-технічну діяльність», її виплата продовжується до переведення за бажанням особи на пенсію на інших підставах або за бажанням особи поновлюється у розмірі, який було встановлено до переведення.
З огляду на вищевказані норми законодавства, частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У випадку переведення на інший вид пенсії за іншим законом, має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.
В спірному випадку, ОСОБА_1 з 12.07.2005 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», яку позивач отримувала до 01.03.2022.
Пенсія державного службовця є різновидом пенсії за віком, оскільки на її призначення мають право особи, які досягли встановленого законодавством України пенсійного віку.
З 01.03.2022 ОСОБА_1 переведено з пенсії за віком, призначеної за нормами Закону України «Про державну службу» на пенсію за віком, призначену за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Тобто позивача з 01.03.2022 переведено на той самий вид пенсії - за віком, хоча й за нормами іншого закону.
Оскільки мало місце призначення одного й того ж самого виду пенсії (пенсії за віком), але за іншим законом, показник середньої заробітної плати при переведенні з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час первинного призначення пенсії за віком.
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією висловленою Верховним Судом у постановах від 29.11.2022 у справі № 560/4589/21, від 18.05.2023 у справі № 560/19830/21, від 27.06.2023 у справі № 500/4392/22.
Щодо доводів позивача про необхідність застосування під час розгляду цієї справи правової позиції Верховного Суду, зазначеної в постановах від 23.10.2018 в справі № 317/4184/16, від 13.12.2018 в справі № 185/860/17, від 06.02.2019 в справі № 333/1856/17, від 15.08.2019 в справі № 263/16495/16-а, від 11.09.2019 в справі № 363/1493/17, від 17.07.2020 в справі № 335/13894/16-а, від 04.02.2021 в справі № 509/3080/16-а, від 18.05.2022 в справі № 615/1644/16-а та правової позиції Великої Палати Верховного Суду, зазначеної в постанові від 31.10.2018 в справі № 577/2576/17, то суд вказує на таке.
Верховним Судом в зазначених справах встановлено, що позивачам первинно було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 № 1788-XII. Надалі, позивачів переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-ІV. У цих справах Верховний Суд дійшов висновку про те, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення”, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно з частиною третьою статті 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” на інший вид пенсії у межах одного закону, а тому при обчисленні пенсії необхідно застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) за три роки, що передували року призначенню пенсії за віком.
Водночас у цій справі № 300/7539/23, встановлено, що ОСОБА_1 з 01.03.2022 переведено з пенсії по віку, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу», на пенсію за віком згідно із Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Отже, суд вважає, що вказані позивачем постанови Верховного Суду не є релевантним джерелом під час розгляду цієї справи за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, оскільки касаційним судом зроблено висновки щодо застосування норм права в правовідносинах, які є відмінними від тих, що є предметом розгляду в цій адміністративній справі.
Підсумовуючи, суд дійшов висновку відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій.
Щодо розподілу судових витрат у справі:
З огляду на відмову в позові, та за відсутності доказів понесення відповідачем судових витрат у справі, в суду нема підстав для їх розподілу між сторонами.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 255, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, ідентифікаційний код - 20551088, вулиця Січових Стрільців, 15, місто Івано-Франківськ, 76018.
Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.