ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"15" січня 2024 р. справа № 300/8197/23
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Боршовського Т.І., розглянувши в письмовому провадженні заяву представника позивача - Котика Романа Васильовича від 13.01.2024 про відвід судді в адміністративній справі № 300/8197/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Головного управління розвідки Міністерства оборони України та ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_1 27.11.2023 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 Головного управління розвідки Міністерства оборони України та ІНФОРМАЦІЯ_1, в якому просить суд: визнати дії та рішення ІНФОРМАЦІЯ_1, які стосуються мобілізації ОСОБА_1 , що трапилася з 14.06.2023, не зважаючи на те, що в нього на утриманні троє неповнолітніх дітей, протиправними та такими, що вказують на зловживання та перевищення владних повноважень посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ОСОБА_1 , в результаті цього постановити окрему ухвалу у військові правоохоронні органи про наявність підстав для відкриття кримінального провадження щодо службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1, які перевищили свої повноваження у відносинах з ОСОБА_1 ; визнати бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Головного управління розвідки Міністерства оборони України по питанню вирішення рапорта від 16.11.2023 ОСОБА_1 про звільнення з військової служби як особи, в якої на утриманні троє неповнолітніх дітей, протиправною та зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Головного управління розвідки Міністерства оборони України вчинити невідкладні дії, які стосуються безумовного звільнення позивача з військової служби як особи, у якої на утриманні троє неповнолітніх дітей, у результаті чого посадових осіб Військової частини НОМЕР_1 Головного управління розвідки Міністерства оборони України зобов'язати невідкладно видати наказ про негайне звільнення ОСОБА_1 з військової служби в Збройних Силах України як особу, яка на цю службу мобілізована протиправно, обов'язок її несення на даний час на ОСОБА_1 відповідно до закону не поширюється як щодо особи, у якої на утриманні троє неповнолітніх дітей.
Ухвалою суду від 04.12.2023 позовну заяву залишено без руху та зобов'язано позивача виправити недоліки позовної заяви у спосіб подання до Івано-Франківського окружного адміністративного суду позовної заяви, в необхідній кількості примірників, в якій уточнити склад, зміст позовних вимог.
Вищевказана ухвала від 04.12.2023 направлена за адресою зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 , вказаній в позовній заяві: АДРЕСА_1 .
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ухвалу від 04.12.2023 про залишення позовної заяви без руху отримано 09.12.2023, однак недоліки позовної заяви в десятиденний строк (тобто до 19.12.2023 включно) не усунуто.
08.12.2023 через систему "Електронний суд" до Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшла заява Котика Романа Васильовича від 07.12.2023 про усунення недоліків позову.
Ухвалою від 22.12.2023 повернуто без розгляду заяву Котика Романа Васильовича від 07.12.2023 про усунення недоліків позову, в зв'язку з відсуністю належних та допустимих доказів на представництво позивача у цій справі, та продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в ухвалі від 04 грудня 2023, на строк до десяти днів, з дня вручення ухвали від 22.12.2023.
В період з 28.12.2023 по 11.01.2024 на підставі наказу голови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.12.2023 за № 232-В суддя Боршовський Т.І. перебував у відпустці.
28.12.2023 через систему "Електронний суд" до Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшла заява Котика Романа Васильовича від 28.12.2023 про вступ у справу як представника, згідно якої Котик Роман Васильович просив суд визнати його у справі представником позивача та надати доступ до електронної справи № 300/8197/23 в підсистемі електронний суд. До заяви від 28.12.2023 Котик Роман Васильович долучив нотаріально посвідчену довіреність від 27.12.2023, згідно якої уповноважено Котика Романа Васильовича та Ніньовську Галину Василівну представляти інтереси ОСОБА_1 в усіх без винятку державних, недержавних установах, органах місцевого самоврядування, судах.
Також до заяви від 28.12.2023 Котик Роман Васильович долучив заяву, згідно якої просив суд встановити помилковою ухвалу від 04.12.2023 про залишення позовної заяви ОСОБА_1 в справі № 300/8197/23 до Військової частини НОМЕР_1 Головного управління розвідки Міністерства оборони України та ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання до вчинення дій, без руху, та відкрити провадження в цій справі.
13.01.2024 через систему "Електронний суд" до Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшла заява Котика Романа Васильовича від 13.01.2024 про відвід судді в цій адміністративній справі № 300/8197/23. Вказана заява від 13.01.2024 мотивована безпідставністю прийняття судом ухвали від 04.12.2023 про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху. Так, Котик Роман Васильович вказав на те, що з'ясування судом питання дотримання строку звернення до суду з позовом може здійснюватися після відкриття провадження в адміністративній справі і якщо позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до суду або якщо підстави, вказані ним у заяві будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Позивач оскаржує бездіяльність суб'єктів владних повноважень, а тому не можливо пропустити строк звернення до суду в разі її оскарження, на що суддя не звернув уваги. Також стаття 160 КАС України не містить такого недоліку позову як відсутність обґрунтування об'єднання позовних вимог. Котик Роман Васильович звернув увагу на те, що ухвалу від 04.12.2023 про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху суд прийняв не в судовому засіданні, бо якщо б робив в судовому засіданні, то мав би без виходу в нарадчу кімнату вирішити клопотання ОСОБА_1 щодо посвідчення виданої ним довіреності. Суддя безпідставно позбавив Котика Романа Васильовича доступу до матеріалів справи через "Електронний суд".
Розглянувши заяву представника позивача - Котика Романа Васильовича від 13.01.2024 про відвід судді в адміністративній справі № 300/8197/23, суд вказує на таке.
Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено завдання адміністративного судочинства, яке передбачає справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин.
Статтею 36 КАС України встановлені підстави для відводу (самовідводу) судді, частиною першою якої встановлено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі (пункт 1); якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи (пункт 2); якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу (пункт 3); за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді (пункт 4); у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу (пункт 5).
Частиною другою вказаної ж Статті передбачено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 36 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим.
Частиною четвертою статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Представник позивача Котик Роман Васильович в заяві від 13.01.2024 про відвід судді фактично вказав незгоду з ухвалами суду від 04.12.2023 про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху, та від 22.12.2023, якою повернено заяву Котика Романа Васильовича про усунення недоліку позовної заяви та продовжено строк на усунення недоліків позовної заяви.
Суд зазначає, що мотиви прийняття ухвали від 04.12.2023 про залишення позовної заяви без руху викладено в тексті такої ухвали.
Так, з огляду на неусунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 у наданий десятиденний строк, з врахуванням трьохденного строку на поштовий перебіг, ухвалою від 22.12.2023 продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в ухвалі від 04.12.2023.
Окрім цього, в ухвалі від 22.12.2023 детально обґрунтовано підстави повернення без розгляду заяви Котика Романа Васильовича від 07.12.2023 про усунення недоліків позову, зокрема щодо відсутності підстав для задоволення долучених до позовної заяви клопотань ОСОБА_1 про посвідчення судом довіреностей на уповноваження Ніньовської Галини Василівни та Котика Романа Васильовича бути представниками Соколишина Б.В. Також, для забезпечення права позивача на доступ до правосуддя, ухвалою від 22.12.2023 ОСОБА_1 продовжено строк на усунення недоліків позовної заяви, викладених в ухвалі від 04.12.2023.
В заяві про відвід судді від 13.01.2023 Котик Роман Васильович зазначив, що нотаріальна довіреність надіслана суду 08.12.2023, однак такі доводи представника позивача не відповідають дійсності, оскільки нотаріально посвідчену довіреність від 27.12.2023 долучено Котиком Романом Васильовичем лише до заяви від 28.12.2023.
Перебуваючи у щорічній відпустці з 28.12.2023, суддя не мав можливості надати оцінку заяві Котика Романа Васильовича від 28.12.2023 та долученим до такої заяви доказам, зокрема нотаріально посвідченій довіреності від 27.12.2023, та вирішити питання про відкриття провадження у цій справі. Суд не позбавив позивача права на доступ до правосуддя, постановивши ухвали від 04.12.2023 та від 22.12.2023, з детальним викладом мотивів їх прийняття.
Суд звертає увагу на те, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У справі "Салов проти України" (заява № 65518/01), рішення від 05 вересня 2005 року, на яке посилається представник позивача в заяві про відвід від 02.03.20120, Європейський суд з прав людини зазначив:
80. Суд повторює, щоб встановити, чи може суд вважатися "незалежним" відповідно до статті 6 параграф 1, необхідно, зокрема, звернути увагу на спосіб призначення його членів та строки їх повноважень, існування гарантій проти зовнішнього тиску та наявність зовнішніх ознак незалежності (див. Findlay v. theUnitedKingdom, рішення від 25 лютого 1997р., Reports 1997-I, с.281, параграф 73).
81. Суд далі нагадує, що "неупередженість", в сенсі статті 6 параграф 1, має визначатися суб'єктивною оцінкою, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивною оцінкою - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які законні сумніви з цього приводу (див. Bulut v. Austria, рішення від 22 лютого 1996 року, Reports 1996-II, с. 256, параграф 31 та Thomannv.Switzerland, рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с.815, параграф 30). У межах об'єктивної оцінки має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо неупередженості судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Вирішується питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
Стосовно суб'єктивного критерію, то особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (справа "Білуха проти України, заява N 33949/02, рішення від 09 листопада 2006, пункт 50). Стосовно об'єктивного критерію слід визначити, окремо від поведінки голови В.Л.Г, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (справа "Білуха проти України, заява N 33949/02, рішення від 09 листопада 2006, пункт 52).
Вважаю, що доводи представника позивача про наявність підстав для відводу судді фактично полягають у незгоді представника сторони з ухвалами судді від 04.12.2023 та від 22.12.2023. Однак вказані обставини згідно з частиною четвертою статті 36 КАС України не можуть бути підставою для відводу судді.
Суд, оцінивши заяву про відвід судді від 13.01.2024, дійшов висновку, що доводи представника позивача щодо відводу судді від розгляду справи № 300/8197/23, викладені в заяві, не містять викладу вмотивованих обставин, передбачених пунктом 4 частини першої статті 36 КАС України, які б свідчили, як за суб'єктивним, так і за об'єктивним критерієм, про упередженість судді в розгляді цієї адміністративної справи.
Будь-яких інших підстав для відводу судді, передбачених статтями 36 та 37 КАС України, а також доказів, які б підтверджували існування таких підстав представником позивача у заяві від 13.01.2024 про відвід судді не зазначено.
Таким чином, вважаю, що слід відмовити в задоволенні заяви представника позивача - Котика Романа Васильовича від 13.01.2024 про відвід судді Боршовського Т.І. від розгляду цієї справи.
Згідно з частинами третьою та четвертою статті 40 КАС України, питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Зважаючи на те, що заява представника позивача Котика Романа Васильовича від 13.01.2024 про відвід судді Боршовському Т.І. надійшла до суду до відкриття провадження у цій справі, вважаю, що справу належить передати для вирішення питання про відвід іншому судді.
Керуючись статями 36, 37, 39, 40, 44, 243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Передати адміністративну справу № 300/8197/23 для вирішення питання про відвід судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу і визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню, окремо від рішення суду.
Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.