ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"15" січня 2024 р. Справа № 300/195/24
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Гомельчук С.В. розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання до вчинення дій,
ОСОБА_1 (далі - позивач) в інтересах якої згідно довіреності діє Захаріїв Б.Д. (далі - представник позивача) 09.01.2024 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 092750005896 від 06.06.2023 про відмову в переведенні позивачки з пенсії за віком на пенсію державного службовця;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву позивачки від 31.05.2023 щодо переходу з пенсії за віком на пенсію державного службовця, яка призначається відповідно до п. 10 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII та ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII.
Позовна заява подана до суду через систему "Електронний суд".
Приписами пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Предстаником позивача 10.01.2024, разом із позовною заявою, подано до суду клопотання про звільнення позивачки від сплати судового збору.
На обґрунтування вказаного клопотання зазначає, згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовій збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Відповідно до ст. 165 Податкового кодексу України визначено доходи, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу. Відповідно до пункту «е» п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи як сума пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримувана платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом. Згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків від 10.01.2024 за період з першого кварталу 2023 по 4 квартал 2023 року підтверджується, що дохід позивачки за попередній календарний 2023 рік складає - 2872,86 грн (3553,12 грн - 639,56 грн /податок/ - 43,70 /податок/. Представник вважає, що суми пенсії за пп «е» п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України не включаються до загального місячного (річного) доходу (не є доходом) позивача. Відтак, оскільки предметом спору є захист соціальних прав позивача та зважаючи на майновий стан позивача, підтверджений відомостями з державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків від 10.01.2024, наданими відповідно до п.70.3 ст. 70 Податкового кодексу України, слід звільнити позивачку від сплати судового збору за подання позовної заяви.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 3 вказаного Закону, судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно із частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік;
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Наведені положення процесуального закону дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат (наприклад, довідка про доходи з податкового органу (центру зайнятості), про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
За загальним правилом за подання заяв, скарг до суду кожен, хто їх подає, має сплатити судовий збір, за винятком платників, які звільнені від сплати на підставі закону, або існують умови, які суд може використати для відтермінування, розстрочення, зменшення чи звільнення від сплати цього платежу.
Відстрочення або розстрочення сплати судового збору позивачу, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин та підтвердження їх належними доказами.
Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутне матеріальне становище скаржника, що відповідно унеможливлює здійснити оплату судових витрат.
На підтвердження скрутного матеріального становища позивача представником позивача надано суду відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 1 кварталу 2023 року по 4 квартал 2023 року, в яких зазначено нарахований дохід від ТОВ «ЕПАМ ДІДЖИТАЛ» у сумі 3553,12 грн.
Проте цього документу не достатньо для визначення й визнання майнового стану позивача таким, щоб звільнити її від сплати судового збору. Вказана відомість не надає можливості визначити, що у позивача немає інших доходів.
Такими документами можуть бути, зокрема, довідка з Пенсійного фонду України про наявність/відсутність виплат у ОСОБА_1 за 2023 рік, довідка з Управління праці та соціального захисту населення про наявність/відсутність виплат у ОСОБА_1 за 2023 рік та довідка з Державного центу зайнятості про наявність/відсутність виплат у ОСОБА_1 за 2023 рік.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 04.04.2023 в справі №9901/988/18 та від 21.03.2023 і від 09.05.2023 у справі №990/13/23.
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Зі змісту прохальної частини адміністративного позову слідує, що позивачем заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру.
Частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлюються ставки судового збору, зокрема, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", який вступив в дію з 01.01.2024, встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць з 1 січня 2023 року складає 3028 грн.
Як наслідок, розмір судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову із заявленою позовною вимогою немайнового характеру складає 968,96 грн, (3028 грн х 0,4 х 0,8).
Відповідно до положень частини 1 статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд зазначає, що інформація щодо платіжних реквізитів для перерахування судового збору міститься на офіційному веб-порталі "Судова влада" в розділі "Івано-Франківський окружний адміністративний суд".
Окрім цього, суддя зазначає, що представник позивача дійшов помилкового твердження, що пенсія відповідно до ст. 165 Податкового кодексу України не є доходом. Пунктом «е» ст. 165.1 Податкового кодексу України передбачено, що сума пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримувана платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом не підлягають до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
Оскільки позивачем в порушення наведених вище вимог КАС України та Закону України "Про судовий збір" до позовної заяви не долучено документу про сплату судового збору та не надано усіх доказів наявності підстав звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, тому позовну заяву подано без додержання вимог статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім того, відповідно до частини 4 ст. 161 КАС України визначено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч. 2, ч. 5 ст. 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Докази, які надаються учасниками справи до суду та, зокрема, долучаються до позовної заяви, мають відповідати встановленим критеріям належності, допустимості, достовірності, достатності, що визначені статтями 73-76 КАС України.
Статтею 75 КАС України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Суддя зауважує, що представником позивачки долучено до адміністративного позову письмові докази, зокрема, копію рішення № 092750005896 від 06.06.2023, проте вказана копія є нечитабельною, а тому встановити дійсні обставини цієї справи щодо відмови в переведенні позивачки з одного виду пенсії на інший з вказаного документу виявляється ускладненим.
Відтак, представнику позивача слід надати до суду завірену копію рішення належної якості.
Підсумовуючи наведене вище суд зазначає, що позовну заяву подано без додержання вимог статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
За змістом частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі наведеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій - залишити без руху.
Надати позивачу з дня вручення цієї ухвали десятиденний строк для усунення вказаних недоліків шляхом подання документа про сплату судового збору у розмірі 968,96 грн або доказів наявності підстав звільнення від сплати судового збору відповідно до закону та надати завірену копію рішення № 092750005896 від 06.06.2023 належної якості.
Роз'яснити, що в разі не усунення недоліків у визначений строк позовна заява буде повернена. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя Гомельчук С.В.