Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
15 січня 2024 року Справа №200/150/24
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Дмитрієв В.С., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про зобов'язання вчинити певні дії, -
9 січня 2024 року до Донецького окружного адміністративного суду, засобами поштового зв'язку, надійшов адміністративний позов (датований 24.12.2023) ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України з вимогою:
- зобов'язати (чи надати дозвіл?) відповідача надати позивачу (паперово звичайно) відомості (інформацію) про дружину боржника гр. ОСОБА_2 , потрібні для позову: ПІБ, дату народження, ІПН, адреса тощо та дату (дати) цивільного стану перебування у шлюбі тощо.
Відповідно до частини 2 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Перевіривши матеріали адміністративного позову, дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв'язку з чим вона має бути залишена без руху з таких підстав.
Відповідно до пунктів 4, 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Слід зазначити, що під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу згідно вищезазначеної ч. 1 ст. 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильно сформованого змісту позовних вимог залежить і ефективність судового захисту, позаяк суд розглядає адміністративні справи лише в межах позовних вимог.
При зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене, на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Разом з тим, правову категорію “зміст позовних вимог” слід розуміти як дію суду, про вчинення якої позивач вимагає ухвалити судове рішення, що спрямована на задоволення певної матеріально-правової вимоги. Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб'єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Відповідно до приписів частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Таким чином, визначальною підставою звернення до суду із позовною заявою є ймовірне на думку позивача порушення його прав, свобод чи інтересів рішенням, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
Із змісту позовних вимог вбачається, що позивач просить суд зобов'язати відповідача надати позивачу персональні данні дружини особи, яка є боржником позивача.
При цьому зауважую, що у даному випадку позивачем не оскаржуються дії, бездіяльність чи рішення суб'єкта владних повноважень, а заявляються лише вимоги щодо зобов'язання вчинити певні дії.
Також, зазначаю, що відповідно до ч.ч. 4, 7 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Аналогічні положення містяться в ч. 2 ст. 79 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
В порушення наведених вимог Кодексу позивач не додав до позовної заяви докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Так, в адміністративному позові ОСОБА_1 зазначає про бездіяльність державних виконавців щодо виконання рішення Селидівського міського суду Донецької області у справі №242/860/21 щодо повернення майна в натурі: автомобіля марки АЗЛК.
При цьому, позивачем до адміністративного позову додано супровідний лист Селидівського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 05.10.2021 №67024906 щодо надсилання постанови про відкриття виконавчого провадження.
Разом з цим, сама постанова про відкриття виконавчого провадження, що винесена при примусовому виконанні виконавчого листа №242/860/21 та інформація про стан виконавчого провадження, дії виконавця позивачем не надано та не зазначено.
Також не зазначено та не надано докази щодо звернення до відповідача для отримання необхідної інформації.
Крім того зазначаю, що до адміністративного позову додано лист Головного управління Національної поліції в Донецькій області, що має нечитабельний вигляд.
Тобто, позивачем в порушення зазначених вимог статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України не надано докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Таким чином, вважаю, що позивачем не дотримані вимоги ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною четвертою статті 160 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до положень ст. 25 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання (перебування) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача У разі невизначеності цим Кодексом територіальної підсудності адміністративної справи така справа розглядається адміністративним судом за вибором позивача”.
Дослідивши додані до адміністративного позову матеріали встановлено, що позивачем не надано докази, на підставі яких суд мав би можливість встановити зареєстроване місце проживання позивача на території Донецької області, що унеможливлює визначення територіальної підсудності адміністративної справи Донецькому окружному адміністративному суду.
За приписами частини 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом:
- визначення змісту позовних вимог з урахуванням положень статті 245 КАС України;
- подання доказів, на підставі яких суд мав би можливість встановити місце реєстрації позивача;
- подання доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги;
- надання копії листа Головного управління Національної поліції в Донецькій області в читабельному вигляді.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 161, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви: десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі не усунення недоліків у встановлений судом строк, позовна заява буде вважатись неподаною, та її буде повернуто позивачу.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В.С. Дмитрієв