15 січня 2024 рокуСправа № 160/32811/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Савченка А.В.
при секретарі судового засідання - Коростильові П.О.
за участю:
позивача - ОСОБА_1
представника третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору
на стороні відповідача - ОСОБА_2
третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні
позивача - ОСОБА_3
розглянувши у судовому засіданні у м.Дніпрі адміністративну справу за правилами загального позовного провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради, третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: ОСОБА_3 про визнання протиправною та скасування постанови,
установив:
14 грудня 2023 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із вищезазначеною позовною заявою, в якій заявлені вимоги:
- визнати постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №72444757, винесену головним державним виконавцем Сапаровою А.С. 27.11.2023 р. та лист від 29.11.2023 р. №43921, підписаний начальником відділу примусового виконання рішень Світланою Гуленко, такими що порушують законні права та інтереси на виплату компенсації;
- визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №72444757, винесену головним державним виконавцем Сапаровою А.С. 27.11.2023 р.;
- визнати протиправним та скасувати лист від 29.11.2023 р. №43921, підписаний начальником відділу примусового виконання рішень Світланою Гуленко;
- зобов'язати відповідача поновити виконавче провадження №72444757 по виконанню рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.05.2023 р. у справі №160/4089/23 в частині: «зобов'язати Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради повторно розглянути заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_3 від 25.01.2023 р. та прийняти обґрунтоване рішення, за результатами їх розгляду»;
- зобов'язати відповідача розглянути його клопотання до відповідача від 26.10.2023 р. та його клопотання до відповідача від 08.11.2023 р., та зобов'язати відповідача прийняти по цим клопотанням відповідні постанови.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що на примусовому виконанні у відповідача перебувало виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа у справі №160/4089/23 про зобов'язання Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради повторно розглянути заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_3 від 25.01.2023 р. та прийняти обґрунтоване рішення, за результатами їх розгляду. Позивач отримав постанову про закінчення виконавчого провадження згідно з п.9 ч. 1 ст.39, ст.40 Закону України «Про виконавче провадження». Позивач не погоджується із оскаржуваною постановою про закінчення виконавчого провадження, оскільки Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради видало повторне повідомлення про відмову у призначенні допомоги на догляд, отже, не виконало рішення суду Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.05.2023 р. у справі №160/4089/23 в частині прийняття обґрунтованого рішення за результатами розгляду заяв позивачів.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.12.2023 р. відкрито провадження в цій адміністративній справі та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 22.12.2023 р. о 13:00 год. Залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради.
Крім того, цією ухвалою суду витребувано у Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса): засвідчені належним чином копії матеріалів виконавчого провадження ВП №72444757.
21 грудня 2023 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому вони зазначили, що в мотивувальній частині рішення суду від 08.05.2023 р. у справі №160/4089/23 вказано, що відповідач повинен був замість повідомлення, яким проінформовано позивачів про відмову у призначені компенсації фізичним особам, які надають спеціальні послуги на непрофесійній основі, прийняти обґрунтоване рішення за результатом розгляду заяв позивачів. Відповідно до листа Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.05.2023 р. у справі № 160/4089/23, переглянуто заяви позивачів та прийнято рішення про відмову у призначені допомоги від 30.06.2023 р. №71602, про що заявнику під особистий підпис вручено повідомлення. Таким чином, боржником на виконання рішення суду прийнято обґрунтоване рішення, чим в повному обсязі виконані вимоги виконавчого документа.
21 грудня 2023 року від третьої особи надійшли пояснення, в яких вони зазначили, що 25.08.2023 р. Управлінням на адресу відповідача була направлена інформація щодо фактичного виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.05.2023 р., до якої додано рішення від 30.06.2023 р. про відмову у призначені допомоги. Таким чином, у зв'язку з фактичним виконанням Управлінням рішення суду, в порядку, пунктом 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», головним державним виконавцем винесена постанова про закінчення виконавчого провадження.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.01.2024 р., з урахуванням виправлення описки, залучено ОСОБА_3 до участі у справі №160/32811/23 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача.
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, заслухавши пояснення учасників справи, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд зважає на таке.
Суд встановив, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.05.2023 р. у справі №160/4089/23 позов ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради, про визнання протиправним та скасування рішення задоволено частково, а саме:
- визнано протиправним та скасовано повідомлення №48/26.01.2023 Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради від 26.01.2023 р., прийняте за результатами розгляду заяв ОСОБА_1 та ОСОБА_3 від 25.01.2023 р.;
- зобов'язано Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради повторно розглянути заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_3 від 25.01.2023 р. та прийняти обґрунтоване рішення, за результатами їх розгляду;
- в іншій частині позовних вимог відмовлено.
На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.05.2023 р. у справі №160/4089/23, позивачу 17.07.2023 р. видано виконавчий лист про зобов'язання Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради повторно розглянути заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_3 від 25.01.2023 р. та прийняти обґрунтоване рішення, за результатами їх розгляду.
26 липня 2023 року позивач звернувся до Відділу примусового виконання рішень із заявою про примусове виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.05.2023 р. у справі №160/4089/23.
28 липня 2023 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 звернулись до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради, в якому просили:
- визнати протиправним та скасувати повідомлення Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради про відмову в призначенні допомоги №356/11.07.2023 заявнику ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради повторно розглянути заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_3 від 25.01.2023 року та прийняти обґрунтоване рішення, за результатами їх розгляду;
- зобов'язати Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради призначити та виплатити з 01.01.2023 року ОСОБА_1 компенсацію за соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі для ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як особи з інвалідністю 1 А групи з дитинства.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 р. у справі №160/18906/23 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі №160/18906/23.
08 серпня 2023 року головним державним виконавцем відділу прийнято поставу про відкриття виконавчого провадження №72444757 на підставі виконавчого листа у справі №160/4089/23 виданого 17.07.2023 р. про зобов'язання Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради повторно розглянути заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_3 від 25.01.2023 р. та прийняти обґрунтоване рішення, за результатами їх розгляду.
08 серпня 2023 року головним державним виконавцем відділу прийнято поставу про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження №72444757 на підставі виконавчого листа у справі №160/4089/23 виданого 17.07.2023 р.
08 серпня 2023 року головним державним виконавцем відділу прийнято поставу про стягнення виконавчого збору №72444757 на підставі виконавчого листа у справі №160/4089/23 виданого 17.07.2023 р.
Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради звернулось до головного державного виконавця із заявою про надання інформації від 25.08.2023 р. №1109/01, в якій повідомив, що Управлінням, на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду, переглянуто заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_3 від 25.01.2023 р. та 30.06.2023 р. прийнято рішення про відмову у призначенні допомоги. 24.07.2023 р. особисто під підпис надано заявнику ( ОСОБА_1 ) повідомлення про відмову в призначенні допомоги (вих.№356 від 11.07.2023 р.). Таким чином, управлінням 30.06.2023 р. фактично виконано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.05.2023 р. у справі № 160/4089/23. До вказаної заяви було додано рішення про відмову в призначенні допомоги від 30.06.2023 р. №71602, копія повідомлення про відмову у призначенні допомоги від 11.07.2023 р. №356/11.
Позивач 26.10.2023 р. звернувся до відділу примусового виконання рішень із клопотанням, в якому просив провести перевірку виконання боржником рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.05.2023 р. у справі №160/4089/23, у разі невиконання без поважних причин рішення суду, просив винести постану про накладення на боржника штрафу.
Позивач 08.11.2023 р. звернувся до відділу примусового виконання рішень із клопотанням, в якому просив провести перевірку виконання боржником рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.05.2023 р. у справі №160/4089/23, у разі невиконання без поважних причин рішення суду, просив винести постану про накладення на боржника штрафу.
27 листопада 2023 року головним державним виконавцем відділу прийнято поставу про закінчення виконавчого провадження №72444757 на підставі виконавчого листа у справі №160/4089/23 виданого 17.07.2023 р. про зобов'язання Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради повторно розглянути заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_3 від 25.01.2023 р. та прийняти обґрунтоване рішення, за результатами їх розгляду на підставі п.9 ч.1 ст.ст.39, 40 Закону України «Про виконавче провадження».
Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області листом від 29.11.2023 р. №43921 повідомило, що відповідно до листа Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.05.2023 р. у справі №160/4089/23, переглянуто заяви позивачів та прийнято рішення про відмову у призначені допомоги від 30.06.2023 р. №71602, про що заявнику під особистий підпис вручено повідомлення. Таким чином, боржником на виконання рішення суду прийнято обґрунтоване рішення, чим в повному обсязі виконані вимоги виконавчого документа.
Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради звернулось до головного державного виконавця із заявою про направлення постанов від 30.11.2023 р. вх.1838/01, в якій зазначили, що 23.08.2023 р. на адресу Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради надійшли листи відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 08.08.2023 р. за вих. №28876, 28880, 28879 та постанови по виконавчому провадженню ВП № 72446104 про відкриття виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору, про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження. 25.08.2023 р. Управлінням направлено лист за вих.№ 1110/01 щодо фактичного виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.05.2023 р. у справі № 160/4089/23. Інформація щодо результату розгляду листа на адресу управління не надходила, у зв'язку з чим просили направити постанови, винесені за результатом листа управління.
Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) листом від 09.12.2023 р. №44707 повідомив, що перевіркою відомостей автоматизованої системи виконавчого провадження, встановлено, що у період з 08.08.2023 р. по 27.11.2023 р. на примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень перебували виконавчі провадження № 72446104, 72444757. Зазначені виконавчі провадження закінчені з підстав передбачених н. 9 ч. 1 ст. 39 Закону Україно «про виконавче провадження», у зв'язку з повним фактичним виконанням рішення суду, про що 27.11.2023 р. винесені відповідні постанови, копії яких за вих. №43500, 43501, відповідно, направлені на їх адресу.
Не погоджуючись із оскаржуваною постановою про закінчення виконавчого провадження, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. №1404-VІІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Відповідно до чч. 1, 5 ст.13 Закону №1404 під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону №1404 виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Пунктом 9 ч. 1 ст. 39 Закону №1404 передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення врегульований статтею 63 Закону №1404.
За змістом частини першої статті 63 Закону №1404-VІІІ за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина друга статті 63 Закону №1404-VІІІ).
Відповідно до частини третьої статті 63 Закону №1404-VІІІ виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 39 Закону №1404-VІІІ виконавче провадження підлягає закінченню, у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Аналіз зазначених правових норм дає підстав для висновку, що державний виконавець, як суб'єкт владних повноважень, повинен виконувати свої повноваження лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та зобов'язаний вчинити всі заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання судового рішення. Прийняттю державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження мають передувати певні дії відносно боржника, послідовність яких визначена Законом №1404-VІІІ, в тому числі проведення перевірки виконання боржником рішення, що підлягає виконанню відповідно до цього Закону. Підставою для закінчення виконавчого провадження є фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Позивач не погоджується із постановою про закінчення виконавчого провадження від 27.11.2023 р., оскільки Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради видало повторне повідомлення про відмову у призначенні допомоги на догляд, отже, не виконало рішення суду Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.05.2023 р. у справі №160/4089/23 в частині прийняття обґрунтованого рішення за результатами розгляду заяв позивачів.
Суд встановив, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.05.2023 р. у справі № 160/4089/23, відповідач прийняв рішення про відмову у призначені допомоги від 30.06.2023 р. №71602, про що ОСОБА_1 видано повідомлення про відмову в призначенні допомоги.
Дослідивши зміст рішення про відмову у призначені допомоги від 30.06.2023 р. №71602, суд встановив, що воно стосується лише одного заявника - ОСОБА_1 , але не стосується ОСОБА_3 , заяву якої суд у справі №160/4089/23 також зобов'язував розглянути.
Крім того, згідно з формою рішення, передбачено його підписання трьома посадовими особами, а сама начальником управління, начальником відділу, спеціалістом. Проте, підпис начальника управління відсутній.
Доводи третьої особи про те, що підпис начальника управління не потрібен не обґрунтовані доказами та/або законодавчими положеннями.
Відтак, у державного виконавця були відсутні підстави для висновку, що рішення суду виконано в повному обсязі.
Отже, позовні вимоги в частині визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №72444757 є обґрунтованими.
При цьому, позовна вимога про визнання постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №72444757, винесеної головним державним виконавцем Сапаровою А.С. 27.11.2023 р. та листа від 29.11.2023 р. №43921, підписаного начальником відділу примусового виконання рішень Світланою Гуленко, такими що порушують законні права та інтереси на виплату компенсації не підлягає задоволенню, оскільки не є належним та ефективним способом захисту. Факт порушення прав є обставиною, яку належить з'ясувати під час судового розгляду, проте немає необхідності її відображати в резолютивній частині рішення. Натомість, визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження є достатнім та ефективним способом захисту для відновлення прав позивача.
Разом з тим, суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині вимог про скасування листа від 29.11.2023 р. №43921, оскільки лист не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні КАС України.
Позов у частині вимог зобов'язати відповідача поновити виконавче провадження №72444757 по виконанню рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.05.2023 р. у справі №160/4089/23 в частині: «зобов'язати Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради повторно розглянути заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_3 від 25.01.2023 р. та прийняти обґрунтоване рішення, за результатами їх розгляду» не може бути задоволений з огляду на те, що такий спосіб захисту на є належним та ефективним, оскільки після скасування оскаржуваної постанови заявлена мета буде досягнута, в перешкода для виконавчого провадження у вигляді постанови про його закінчення, перестане існувати.
Щодо вимог про зобов'язання відповідача розглянути клопотання від 26.10.2023 р. та від 08.11.2023 р. суд зазначає, що доказів розгляду вказаних клопотань відповідачем не встановлено, а тому ця обставина свідчить на користь того, що відповідач дійшов передчасного висновку про закінчення виконавчого провадження. Відтак, не розгляд заявлених клопотань є підставою для застосування такого способу захисту, як скасування постанови про закінчення виконавчого провадження. Отже, підстави для окремого зобов'язання розглянути клопотання немає.
Беручи до уваги вище наведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з викладених вище підстав.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.
Згідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини 1 статті 132 КАС судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 3 статті 132 КАС встановлено, що до витрат, пов'язаних із розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до ст. 135 КАС України витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони.
Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, та її законному представнику сплачується іншою стороною компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно до розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно до розміру мінімальної заробітної плати.
Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх законних представників, що пов'язані із прибуттям до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 5 Додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 року №590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави», витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту та за наймання житла - стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, та її представникові, а також свідкам, спеціалістам, перекладачам та експертам, не можуть перевищувати встановлені законодавством норми відшкодування витрат на відрядження.
Витрати на переїзд можуть бути відшкодовані лише у випадках, коли стороні необхідно було здійснити переїзд до адміністративного суду в інше місто або селище. Розмір витрат визначається вартістю квитків на залізничний, автомобільний, водний, повітряний транспорт або ж підтвердженою вартістю пального, необхідного для переїзду до суду власним автотранспортом.
Суд зазначає, що в матеріалах справи містяться копії квитків на автобус (Павлоград - Дніпро в дві сторони) від 22.12.2023 року на суму 134 грн. та 124 грн., від 02.01.2024 року на суму 124 грн. та 124 грн., та квитки на суму 15 грн. (4 шт.).
Доказів того, що позивач проживає у місті Дніпро та не мав необхідності приїжджати в інше місто не встановлено. Відтак, вказані витрати на прибуття до іншого населеного пункту у загальній сумі 566 грн. належить відшкодувати.
Також, як зазначалось, до витрат, пов'язаних із розглядом справи, належать витрати пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Враховуючи наведене, витрати на надіслання поштової кореспонденції, пов'язаної з цією справою (у загальній сумі 255 грн. (29 грн.+29 грн.+33,5 грн.+26 грн.+26 грн.+26 грн.+33,5 грн.+26 грн.+26 грн.) належить відшкодувати.
Як зазначалось, стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, сплачується іншою стороною компенсація за відрив від звичайних занять. Компенсація за відрив від звичайних занять сплачується пропорційно до розміру мінімальної заробітної плати.
Відтак, належить відшкодувати заявлені позивачем суми компенсації у розмірі 216,12 грн. за 22.12.2023 р. (6700 грн. (мінімальна заробітна плата у 2023 році):31 (кількість днів у грудні 2023 року) *1 та 229,03 грн. (7100 грн. (мінімальна заробітна плата у 2024 році):31 (кількість днів у січні 2024 року) *1, загальна сума 445,15 грн.
Керуючись ст.ст. 77, 139, 241, 245, 246, 250, 287 КАС України суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (вул.Старокозацька, 56, м.Дніпро, 49101, код ЄДРПОУ 43315529), третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради (вул.Центральна, буд.47, м.Павлоград, 51400, код ЄДРПОУ 03192170), третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №72444757 від 27.11.2023 р.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) понесені ним судові витрати пов'язані із прибуттям до суду у сумі 566 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (вул.Старокозацька, 56, м.Дніпро, 49101, код ЄДРПОУ 43315529).
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) понесені ним судові витрати пов'язані із підготовкою до розгляду справи у сумі 255 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (вул.Старокозацька, 56, м.Дніпро, 49101, код ЄДРПОУ 43315529).
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) компенсацію за відрив від звичайних занять у сумі 445,15 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (вул.Старокозацька, 56, м.Дніпро, 49101, код ЄДРПОУ 43315529)
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 271 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 287 КАС України.
Суддя А.В. Савченко