15 січня 2024 рокуСправа №160/14221/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича, розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника відповідача про роз'яснення судового рішення за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №160/14221/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.10.2023р. у справі №160/14221/21 позовну заяву задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 02.03.2022 року № 55 в частині, яка стосується ОСОБА_1 .
03.01.2024р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява від військової частини НОМЕР_1 про роз'яснення судового рішення.
В обґрунтування вказаної заяви заявник зазначає, що судове рішення є не зрозумілим в частині «скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 02.03.2022 № 55». Згідно Наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 02.03.2022 №55 солдата ОСОБА_2 , який прибув із Хустського РТЦК та СП Закарпатської області відповідно до відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Указу Президента в Україні від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» для проходження базової та фахової підготовки зараховано до списків особового складу, постановлено на всі види забезпечення, та призначено на посаду курсанта , шпк солдат.
Згідно Наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 10.03.2022 №63 солдата ОСОБА_2 , який прибув із ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Указу Президента в Україні від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» З 10.03.2022 призначено на посаду інструктора навчального механізованого взводу, шпк старший сержант.
Окрім цього, з моменту зарахування до списків особового складу військової частини позивачу нараховується та виплачується грошове забезпечення, ведеться облік вислуги років служби у Збройних Силах України, присвоювалися звання, на нього поширюються пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством для військовослужбовців.
Військово-адміністративні процедури проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України регламентовано декількома нормативними документами: Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2018 № і 153/2008 (далі - Положення № 1153); Інструкцією про організацію виконання Положення № 1153, затверджену наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 № 170 (далі - Інструкція № 170); Інструкцію з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України затвердженою наказом Міністра Оборони України від 15 вересня 2022 року № 280 (далі - Інструкція № 280).
Початок і закінчення проходження військової служби, строки військової служби, а також граничний вік перебування на ній визначено Законом № 2232-ХІІ. Військова служба закінчується в разі звільнення військовослужбовця з військової служби в запас або у відставку, загибелі (смерті), визнання судом безвісно відсутнім або оголошення померлим.
Частина третя статті 24 Закону № 2232-ХІІ передбачає, що закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Водночас, такий вид військової адміністративної процедури як «виключення зі списків особового складу військової частини» можливий лише у окремих випадках, а саме: направлення військовослужбовця для проходження військової служби до інших військових формувань у тому числі за кордон (п. 10 Положення № 1153, абз.8 пп. 1 п.1.5 розділу І Інструкції № 170); звільнення з військової служби (п.34-37 Положення № 1153, п. 14.10 Інструкції № 170); на підставі вироку суду у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання (п.77 Положення № 1153, абз,2 п. 3.22 Інструкції № 170); зарахування військовослужбовця на навчання до військового навчального закладу (абз.6 п. 144 Положення № 1153, абз.9 п. 4.8 Інструкції № 170); смерті (загибелі) військовослужбовця або визнання безвісти відсутнім на підставі рішення суду про таке визнання (п.230, 247 Положення № 1153).
Розглянувши заяву про роз'яснення судового рішення, суд зазначає наступне.
У пункті 19 постанови "Про судове рішення в адміністративній справі" від 20.05.2013 року № 7 Пленум Верховного Суду України зазначає, що роз'яснення судового рішення можливо тоді, коли воно є незрозумілим. Поставлені у заяві питання розглядаються тільки судом, який ухвалив судове рішення. За правовою природою роз'яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз'яснення є його складовою, тому заява про роз'яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз'яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Тобто, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто, процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
У поданій заяві заявник не наводить доводів щодо незрозумілості резолютивної частини судового рішення у справі, яка унеможливлювала би його реалізацію. З обґрунтування заяви вбачається, що заявником чітко розуміється зміст рішення суду.
У відповідності до вимог ч.2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до КАС України, в межах позовних вимог.
Відтак, слід зазначити, про те, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.10.2023р. у справі №160/14221/21 містить обґрунтування його прийняття, а резолютивна частина викладена чітко в межах позовних вимог та не допускає неоднозначного трактування.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для роз'яснення рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.10.2023р. у справі №160/14221/21.
Керуючись ст. ст. 243, 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви представника відповідача про роз'яснення судового рішення за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Златін