15 січня 2024 рокуСправа №160/29104/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В. розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - ГУ ПФУ в Сумській області, відповідач-2), в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про відмову у призначенні пенсії від 09.10.2023 №047150024047, яким відмовлено у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком за Списком №2 згідно з пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на підставі заяви про призначення пенсії від 03.10.2023;
- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 29.09.2023 призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком за Списком №2 відповідно до пункту б статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02.03.2015 №213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 на підставі заяви про призначення пенсії від 03.10.2023.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач 03.10.2023 звернулась до відповідача-1 із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 та надала усі необхідні документи для підтвердження трудового та пільгового стажу. Рішенням відповідача-2 №047150024047 від 09.10.2023 позивачу відмовлено у призначенні пенсії, у зв'язку з недосягненням позивачем пенсійного віку на дату звернення. На думку позивача, вона на час звернення за призначенням пенсії відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон №1788-XII) досягла пенсійного віку, має необхідний трудовий та пільговий стаж, внаслідок чого відмова відповідача-2 є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, а порушене право підлягає відновленню шляхом зобов'язання відповідача-1 призначити, нарахувати та виплатити позивачу пенсію.
Ухвалою суду від 14.11.2023 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
21.12.2023 надійшов відзив на позовну заяву представника ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, в якому останній просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що позивач 03.10.2023 звернулася із заявою з питання призначення пенсії за віком відповідно до пункту 2 частини1 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV). На момент звернення позивачці виповнилось 50 років. У рішенні від 09.10.2023 №047150024047, прийнятому ГУ ПФУ в Сумській області, зазначено, що станом на дату звернення страховий стаж позивача становить 31 роки 7 місяців 29 днів, пільговий стаж за Списком №2 - 19 років 9 місяців 05 днів, вік заявниці (позивача) - 50 років 5 днів, відповідно, позивача повідомлено про відсутність права на пенсію за віком на пільгових умовах станом на дату звернення у зв'язку з недосягненням пенсійного віку - 55 років.
Представник ГУ ПФУ в Сумській область відзив на позов не надав, про причини неподання суд не повідомив.
За таких обставин, на підставі частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянуто справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 03.10.2023 звернулась до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.
Заява про призначення пенсії та додані до неї документи розглядалися ГУ ПФУ в Сумській області за принципом екстериторіальності.
Рішенням ГУ ПФУ в Сумській області №047150024047 від 09.10.2023 відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком№2. В рішенні встановлено, що вік заявника становить 50 років 5 днів. Страховий стаж позивача становить 31 рік 7 місяців 29 днів, пільговий стаж за Списком №2 - 19 років 9 місяців 05 днів. До страхового стажу враховано всі періоди роботи. До пільгового стажу враховано всі періоди роботи. У зв'язку з відсутністю у позивача необхідного віку, передбаченого статтею 114 Закону №1058-IV для призначення пенсії, відповідачем-2 відмовлено у призначенні пенсії.
Позивач, не погодившись з рішенням відповідача-2 щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
3 жовтня 2017 року Верховною Радою України ухвалено Закон № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (далі - Закон № 2148-VIII), що доповнив Закон № 1058-ІV, розділом XIV-1, який містить пункт 2 частини другої статті 114 такого змісту:
«На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах».
За приписами статті 12 Закону № 1788-XII право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Натомість згідно з пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом України від 02.03.2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (далі - Закон № 213-VІІІ), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності з 01 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.
Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII (пункт 1 рішення).
Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, у тому числі жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Таким чином, Рішенням № 1-р/2020 КСУ визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв'язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно КСУ встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.
У зв'язку із цим, на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні КСУ).
Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий - у 55 років.
Таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України»).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 року у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Отже, у спірних правовідносинах застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.
Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 року у зразковій справі №360/3611/20.
З огляду на зазначене, право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2 позивач має при досягненні 50 років, за наявності стажу роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на роботах, віднесених до Списку №2.
Матеріали справи свідчать, та ці обставини не заперечується сторонами, що на час звернення за призначенням пенсії (03.10.2023) позивач досягла віку 50 років, мала загальний страховий стаж - 31 рік 7 місяців 29 днів, стаж за Списком №2 - 19 років 9 місяців 05 днів.
Таким чином, суд приходить до висновку про наявність у позивачки права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.
Отже, рішення відповідача-2 №047150024047 від 09.10.2023 є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 45 Закону №1058-ІV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
З метою забезпечення ефективного судового захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати призначити позивачеві пенсію з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, ураховуючи, що звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку, а саме: з 29.09.2023.
Разом з тим саме ГУ ПФУ в Сумській області як структурний підрозділ органу, що мав розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, визначено засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності відповідно до пункту 4.2. Порядку №22-1, рішення якого про відмову в призначенні пільгової пенсії оскаржила позивач, є суб'єктом владних повноважень, який має призначити пенсію позивачу за Списком №2.
Викладене свідчить, що у ГУ ПФУ в Дніпропетровській області відповідно до приписів Порядку №22-1 відсутні повноваження щодо вирішення питання стосовно призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.
З огляду на викладене, з метою захисту прав позивача необхідно зобов'язати ГУ ПФУ в Сумській області за заявою позивача призначити їй пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з 29.09.2023 на підставі пункту «б» статті 13 Закону №1788-ХІІ в редакції, яка діяла до ухвалення Закону № 213-VІІІ.
Щодо позовних вимог позивача про зобов'язання відповідача-1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком за Списком № 2 з 29.09.2023, суд зазначає, що ці вимоги наразі є передчасними. Так, питання нарахування та виплати пенсії буде вирішуватись лише після фактичного призначення позивачу пенсії. Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити.
За наведених обставин позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 1073,60 грн., що документально підтверджується платіжною інструкцією №1JNF-0D4F-2QJU-NQXR від 31.10.2023.
Отже, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду підлягає стягненню на користь позивача в сумі 536,80 грн за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Сумській області, рішенням якого порушені права ОСОБА_1 .
На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (адреса: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (адреса: вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, 40009; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 20632802) про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про відмову у призначенні пенсії від 09.10.2023 №047150024047, яким відмовлено у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 згідно з пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на підставі заяви про призначення пенсії від 03.10.2023.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області з 29.09.2023 призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02.03.2015 №213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 на підставі заяви про призначення пенсії від 03.10.2023.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області судові витрати у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Бондар