23 жовтня 2023 рокуСправа №160/20470/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Врони О. В.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до 1-Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, 2-Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до 1- Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, 2- Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в призначенні пенсії №056350011626 від 28.04.2023 р., винесене Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.04.2023 р. про призначення пенсії за віком, зарахувавши до страхового стажу період роботи з 06.10.1971р. по 10.04.2000 р.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за її заявою і документами про призначення пенсії Пенсійним фондом протиправно відмовлено у призначенні пенсії, посилаючись на недостатність необхідного стажу.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.08.2023 року відкрито провадження у справі №160/20470/23, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1,2 ст.257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.
За ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
15.09.2023 через систему «Електронний суд» від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов відзив на позовну заяву.
Відповідач-1 просить відмовити у задоволенні позовних вимог, вказуючи наступне.
Відповідач зауважує, що до страхового стажу ОСОБА_1 не зараховано період роботи з 06.10.1971 по 10.04.2000, оскільки відсутній підпис відповідальної особи при звільненні, тобто має місце порушення пунктів 2.4, 2.7 Інструкції "Про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях", затвердженої постановою Держкомпраці СРСР по праці і соціальних питаннях від 20.06.1974 №162 і Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58.
В трудовій книжці позивача запис про звільнення у відповідності до Інструкції № 162 відсутній, а уточнюючу довідку, видану підприємством на підставі первинних документів за спірний період, не надано.
Оскільки спір у даній справі виник у зв'язку з відмовою у призначенні пенсії за віком, яке прийняте у формі рішення від 28.04.2023 № 056350011626, складене відділом перерахунків пенсій № 3 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, то, відповідно, повторний розгляд заяви ОСОБА_1 від 21.04.2023 повинен здійснити той суб'єкт владних повноважень, яким було прийнято оскаржуване рішення.
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зазначає, що ним жодним чином не порушені права ОСОБА_1 при реалізації нею права на призначення пенсії за віком, оскільки оскаржуване рішення даним суб'єктом владних повноважень не приймалося.
29.09.2023 електронною поштою до суду від Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області надійшов відзив на позовну заяву.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач-2 вказав, що доводи позивача є необґрунтованими виходячи наступного.
Відповідно до ст. 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць цієї Угоди і членів їх сімей здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої вони проживають.
В разі переселення пенсіонерів держав-учасниць Угоди виплата пенсії за попереднім місцем проживання припиняється, якщо пенсія того ж виду передбачена законодавством за новим місцем проживання пенсіонера (ст. 7 Угоди).
Прийняття рішення про призначення пенсії згідно із законодавством України, які перебували на обліку в органах Пенсійного фонду російської федерації, можливо за умови надання належним чином сформованих пенсійних справ отриманих в органах Пенсійного фонду російської федерації, в тому числі документів про припинення виплати пенсії органами Пенсійного фонду російської федерації.
01.01.2023 рф припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.
Відповідно до страхового стажу зараховуються періоди роботи на території рф по 31.12.1991.
Документи, необхідні для призначення пенсії, зокрема, про стаж роботи в рф до 31.12.1991 враховуються при призначенні пенсії у разі проставлення апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складений, передбаченого ст. 4 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993 , що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів від 05.10.1961.
До страхового стажу не зараховано період роботи з 06.10.1971 по 10.04.2000, оскільки відсутній підпис відповідальної особи при звільненні.
Судом встановлено наступні обставини, які підтверджені матеріалами справи.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулась 21.04.2023 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою і документами про призначення їй пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Заява позивача за принципом екстериторіальності була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області, яким 28.04.2023 прийнято рішення №056350011626 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії.
Пенсійним фондом вказано, що необхідний вік становить 55 років.
Вік заявниці 78 років.
Страховий стаж становить 10 років 5 місяців 8 днів.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років та наявного страхового стажу не менше 15 років.
Згідно наданих документів та даних індивідуальних відомостей про застраховану особи з бази даних реєстру застрахованих осіб, страховий стаж для визначення права заявниці складає 10 років 5 місяців 8 днів, що є недостатнім для права на призначення пенсії за віком.
Згідно пояснення заявниці з 2000 року їй було призначено пенсію за віком на території України, з 2001 року заявниця вибула на проживання до російської федерації та отримувала пенсію по 2017 рік. Згідно наданих документів інформація про припинення виплати пенсії в російській федерації відсутня.
До страхового стажу не зараховано період роботи з 06.10.1971 по 10.04.2000, оскільки відсутній підпис відповідальної особи при звільненні.
Всі інші періоди за наданими заявницею документами, та даними індивідуальних відомостей про застраховану особу з бази даних реєстру застрахованих осіб до страхового стажу зараховані.
Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
Позивач вважає рішення відповідача-2, протиправним, таким, що порушує конституційне право особи на пенсійне забезпечення за віком на пільгових умовах.
При вирішенні спору суд виходить з наступного.
Статтею 46 Конституції України гарантовано право громадянам на соціальний захист,
що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Тобто, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.
Частиною 1 ст. 8 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ( Закон №1058-ІV) встановлено, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом (п. 1).
В солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника (ч. 1 ст. 9 Закону №1058-ІV)
Відповідно до ст. 44 Закону №1058-ІV звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Частиною 1 ст. 45 Закону України № 1058-IV встановлено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку. Пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
За приписами ч.1. ст. 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
До досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 55 років - які народилися по 30 вересня 1956 року включно.
За ч. 1 ст. 24 Закону України № 1058-IVстраховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (ч. 2 ст. 24 Закону України № 1058-IV.
Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закон України № 1058-IVперіоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Статтею 62 закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На момент внесення у трудову книжку записів була чинна Інструкція "Про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях", затверджена постановою Держкомпраці СРСР по праці і соціальних питаннях від 20.06.1974 №162 (Інструкція № 162).
Пунктом 2.4 Інструкції № 162 визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, виправлення вносяться правонаступником, а при його відсутності - вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство (п. 2.7 Інструкції №162).
В подальшому наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.93 N 58 затверджена Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників (Інструкція №58).
До трудової книжки вносяться, зокрема:
відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження;
відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення (п. 2.2.Інструкції №58).
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. N 637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (Порядок №637).
Відповідно до п. 1 Порядку основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.(п. 3 Порядку №637).
Копія трудової книжки позивача від 29.06.1962 щодо спірного періоду з 06.10.1971 по 10.04.2000 містить наступні записи:
06.10.1971 зарахована швачкою по 4 розряду до цеху №14 Артемівської швейної фабрики ім. 8 Березня відповідно до наказу №207 від 06.10.1971;
12.08.1974 присвоєно 4 розряд швачки;
04.11.1974 присвоєно 3 розряд швачки;
01.02.1988 присвоєно 3 розряд;
01.12.1989 переведена майстром виробничої дільниці №19 на період відпустки по догляду за дитиною відповідно до наказу №189;
02.09.1991 переведена майстром цеху №4 зміни «А» відповідно до наказу №152/к;
01.02.1993 переведена майстром бр. 23 відповідно до наказу №17/к;
02.01.1996 переведена майстром в ЗАТ «Еффект» відповідно до наказу №1 від 02.01.1996;
10.04.2000 звільнена за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України відповідно до наказу №17-к від 12.04.2000.
За змістом наведених вище положень надання вказаних документів з метою визначення права на пенсію необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній.
Судом не приймаються зауваження Пенсійного фонду щодо заповнення трудової книжки виходячи з наступного.
В трудовій книжці позивача чітко зазначено його періоди роботи, професію з посиланням на відповідну статтю закону, що виключає необхідність додаткового підтвердження стажу позивача відповідно до Порядку №637.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 року №301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для працівника, а отже, й не може впливати на її особисті права.
Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постановах від 21.02.2018 року у справі №687/975/17, від 25.04.2019 року у справі №593/283/17 та від 30.09.2019 року у справі № 638/18467/15-а викладено правову позицію, за якою працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.
Таким чином, недоліки трудової книжки, відповідальність за заповнення якої покладено на керівника підприємства, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів Пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
При цьому, відповідач-2 у відзиві на позовну заяву безпідставно посилається на роботу позивача в російській федерації і необхідність проставлення апостиля компетентним органом держави на документах , необхідних для призначення пенсії, зокрема про стаж роботи в російській федерації до 31.12.1991, оскільки у спірний період позивач не працювала на території російської федерації.
Артемівська швейна фабрика ім. 8 Березня, як і ЗАТ "Еффект" знаходились в Донецькій області м. Артемівськ, (з 2017 м. Бахмут), Україна.
Вказана обставина не була також підставою для відмови у призначені пенсії в оскаржуваному рішенні.
Навіть за умови роботи позивача у спірний період в російській федерації, з огляду на припинення 01.01.2023 участі російської федерації в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 суд вважає доводи відповідача-2 безпідставними, оскільки до 01.01.2023 вказана Угода була чинною та передбачала право на пенсію громадянам держав - учасниць Угоди з врахуванням трудового стажу, набутого на території будь-якої з цих держав. При цьому суд зазначає, що за наявності чинних, у період роботи позивача, положень Угоди, що передбачали відповідне право, позивач не може нести негативні наслідки у вигляді відмови у зарахуванні спірного періоду роботи до страхового стажу.
Таким чином, право пенсіонера на отримання пенсії не залежить від можливості пенсійного органу підтвердити припинення виплати пенсії останньому за попереднім місцем проживання.
На підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022, яким введено на території України воєнний стан, у зв'язку військовою агресією російської федерації проти України, починаючи з 24.02.2022, листування із російською федерацією зупинено, що підтверджується офіційним повідомленням АТ «Укрпошта» на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет.
Зазначене вище унеможливлює отримання пенсійним органом документального підтвердження припинення виплати пенсії позивачу на невизначений час.
Факт того, що в матеріалах справи відсутня інформація про припинення виплати пенсії на території російської федерації, не є законодавчо встановленою підставою для відмови у призначенні, поновленні виплати пенсії за новим місцем проживання пенсіонера.
Первинні документи не можуть піддаватися сумніву та позбавляти особу права на отримання пенсії, тільки з тих міркувань, що Україною у зв'язку з військовою агресією російської федерації припинено співробітництво та обмін поштою з країною-агресором та неможливістю надати запит на звірку достовірності щодо страхового стажу.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву Друпп ОСОБА_2 про призначення пенсії, суд зазначає наступне.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій урегульовано «Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України № 13-1 від 07.07.2014) (зі змінами і доповненнями, внесеними постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2021 № 33-1, далі - Порядок № 22-1.
Відповідно до п. 4.2. Порядку №22-1 (в редакції від 30.03.2021 - у редакції чинній на момент спірних правовідносин) після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Пунктом 4.3 Порядку № 22-1 встановлено:
-рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи;
-рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Якщо пенсію за віком призначено автоматично (без звернення особи), у повідомленні про призначення особі пенсії додатково зазначається інформація про порядок її виплати (п. 4.7 Порядку №22-1).
Пунктом 4.10 Порядку №22-1 після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації, фактичного проживання) особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.
З урахуванням наведеного, оскільки рішення про відмову у призначенні пенсії приймалось Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області, то і обов'язок повторно розглянути заяву позивачу покладається на відповідача-2.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не приймалось рішення за наслідками розгляду заяви позивача про призначення пенсії.
Даним Пенсійним фондом було лише направлено на адресу позивача спірне рішення про відмову у призначенні пенсії, яке прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Оскільки права позивача Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області порушені не були, у задоволенні позовних вимог до нього слід відмовити.
В даній справі заява позивача про призначення пенсії розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області, за результатом якої прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії №056350011626 від 28.04.2023. Саме Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області у цьому спорі є органом, що призначає пенсію.
Відповідно до вимог ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, ці норми одночасно покладають обов'язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.
Належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач-2 під час розгляду справи не надав.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким що підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивач відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору, атому розподіл судових витрат судом не здійснюється.
Керуючись ст.ст.139, 243-246, 250, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до 1- Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427), 2- Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке Шосе, буд. 7, м. Вінниця, Вінницька область, 21100, код ЄДРПОУ 13322403) про визнання рішення та зобов'язання вчинити певні дії- задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в призначенні пенсії №056350011626 від 28.04.2023 р., винесене Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке Шосе, буд. 7, м. Вінниця, Вінницька область, 21100, код ЄДРПОУ 13322403) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 21.04.2023 р. про призначення пенсії за віком, зарахувавши до страхового стажу період роботи з 06.10.1971 р. по 10.04.2000 р.
В решті позовних вимог -відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснювати.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Врона