23 жовтня 2023 року Справа № 160/19823/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Юхно І. В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Омега» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення,-
07.08.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Омега» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій від 17.07.2023 № 000168/04-36-09-01/30982361.
В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що ТОВ «ОМЕГА» не допускало жодних порушень та не вчиняло жодних дій, які б давали підстави для проведення перевірок відповідно до пп.пп. 80.2.2, 80.2.5 ст. 80 Податкового кодексу України, а тому вважає, що така перевірка була проведена без достатніх правових підстав. Відповідач вказаних вимог закону не виконав, ані з тексту наказу про призначення перевірки, ані з його додатків, не можливо зрозуміти у зв'язку з чим та за якими фактичними підставами було призначено спірну перевірку. За таких обставин ТОВ «ОМЕГА» переконано, що у Відповідача не було ані правових підстав, ані фактичних для призначення та проведення спірної перевірки, чому має бути надана відповідна правова оцінка і, як наслідок, на цій підставі мають бути скасовані її результати.
Позивач вказує, що із рішення про застосування фінансових санкцій від 17.07.2023 № 000168/04-36-09- 01/30982361 слідує, що згідно з абзацом 20 частини другої статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» до Позивача застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн. «ЗА РЕАЛІЗАЦІЮ ТЮТЮНОВИХ ВИРОБІВ БЕЗ МАРОК АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ ВСТАНОВЛЕНОГО ЗРАЗКА». Однак в Акті перевірки не зафіксовано порушення у вигляді «реалізації тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка», за яке було притягнуто до відповідальності ТОВ «ОМЕГА» відповідно до оскаржуваного рішення про застосування фінансових санкцій. В акті перевірки зафіксовано інше порушення (реалізація алкогольних напоїв з повторювальними акцизними марками), з яким ТОВ «ОМЕГА» не погоджується. Однак, оскільки це начебто допущене порушення не було підставою для притягнення Позивача до відповідальності за оскарженим рішенням про застосування фінансових санкцій, спростування щодо нього в цій позовній заяві не приводяться, т.ч. не входить в предмет доказування. З урахуванням наведеного, оскільки за оскарженим рішенням про застосування фінансових санкцій ТОВ «ОМЕГА» притягнуто до відповідальності за порушення (реалізацію тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка), яке Позивач не вчиняв і обставини щодо якого не фіксувались в Акту перевірки - оскаржене рішення про застосування фінансових санкцій є необґрунтованим та протиправним, а тому підлягає безумовному скасуванню судовим порядком.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.08.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановлено відповідачу 15-денний строк на подання відзиву на позов; витребувано від відповідача додаткові докази та встановлено строк для їх подання.
За даними КП «ДСС» копію ухвали про відкриття провадження за допомогою підсистеми «Електронний суд» надіслано одержувачам - адвокату Ромащенку К.В. (представнику позивача) та Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області в її електронний кабінет - 02.09.2023, а копію адміністративного позову відповідачу - 04.09.2023, про що свідчать матеріали справи. Тобто, строк на подання відзиву відповідачем з урахуванням ч.6 ст.120 КАС України до 18.09.2023.
21.09.2023 засобами поштового зв'язку до суду від відповідача надійшов відзив на позов, у якому Головне управління ДПС у Дніпропетровській області позовні вимоги не визнало та просило відмовити у їх задоволенні, посилаючись на те, що Позивачем оскаржується рішення про застосування фінансових санкцій від 17.07.2023 №000168/04-36-09-01/30982361, при його винесенні була допущена технічна помилка у змісті порушення, а саме: «- 17 000,00 грн, - за реалізацію тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка», однак, при проведенні перевірки було встановлено реалізацію алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка, тому дане рішення трактується як «- 17 000,00 грн, - за реалізацію алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка». Повідомлено, що дана помилка є опискою, не впливає на результати перевірки та не може бути підставою для скасування такого рішення про застосування фінансових санкцій.
Відповідач вказує, що фактична перевірка ТОВ «ОМЕГА» призначена на виконання контрольного завдання ДПС України (вх. ГУ ДПС від 24.10.2022 № 3119/8) щодо перевірки даних акцизних марок. Доповідною запискою відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах управління контролю за підакцизними товарами було розглянуто питання щодо проведення фактичної перевірки ТОВ «ОМЕГА» за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Мусоргського, буд. 17, щодо перевірки даних акцизних марок. Згідно з вимогами ст.1 19, ст. 20, п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, на підставі п.п.80.2.2, 80.2.5 п. 80.2. ст. 80 ПК України, на підставі наказу від 23.05.2023 №2559-п та направлень від 23.05.2023 №3299 та №3300 проведена фактична перевірка магазину за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Мусоргського, буд. 17, що належить ТОВ «ОМЕГА» (код ЄДРПОУ 30982361), з питань дотримання законодавства у сфері обігу підакцизних товарів. Наказ від 23.05.2023 № 2559-п було прийнято на підставі пп.80.2.2, пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України. Здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов'язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб'єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства. Тобто достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин. Враховуючи викладене доводи позивача з приводу порушення порядку призначення та проведення фактичної перевірки є необґрунтованими.
Посадовими особами ГУ ДПС у Дніпропетровській області, які були направлені для проведення фактичної перевірки ТОВ «Омега» на місці ведення господарської діяльності було пред'явлено наказ та направлення на проведення перевірки позивачу, про що свідчить підпис керуючого ТОВ «Омега» у направленнях. Отже, факт проведення фактичної перевірки підтверджується фактом отримання наказу на проведення перевірки та підписом у направленнях на перевірку від 24.05.2023 року позивача. Відповідно до даних системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій підприємством ТОВ «ОМЕГА» (код ЄДРПОУ 30982361) за період з 20.01.2022 по 21.01.2022 на реєстраторі розрахункових операцій заводський № СП802400465 та заводський № СП802400538 було встановлено реалізацію з повторністю марки акцизного податку ACOZ №871315 - 24 рази на суму 2256,0 грн. та ACOZ №871316 - 24 рази на суму 2256,0 грн. На загальну суму 4512,0 грн., чим було порушено абзац 3 частини 4 ст. 11 ЗУ від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон №481), п. 226.6, п. 226.9, ст. 226 ПК України, Положення про виготовлення зберігання продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженого Постановою КМУ від 27.12.2020 № 1251 (зі змінами та доповненнями).
За результатами фактичної перевірки ТОВ «Омега» були встановлені наступні порушення: 1) роздрібна торгівля алкогольними напоями без марок акцизного податку, чим порушено абзацу 3 частини 4 ст. 11 Закону №481, п. 226.6, п. 226.9, ст. 226 ПК України, Положення про виготовлення зберігання продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженого Постановою КМУ від 27.12.2020 № 1251 (зі змінами та доповненнями). Відповідальність за вищезазначене порушення передбачена абзацом 20 частини 2 ст. 17 Закону №481. Штрафна фінансова санкція складає - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень. Штрафна фінансова санкція складає - 17 000,0 грн. Вказані порушення були викладені в акті фактичної перевірки №2081/04-36-09-01/30982361 від 02.06.2023, представник ТОВ «Омега» відмовився від підпису та отримання тому було складено акт відмови від підпису № 1360/04-36-09- 01/30982361 від 02.06.2023 та було направлено (акт про результати фактичної перевірки) рекомендованим повідомленням поштової о відправлення. На підставі акту фактичної перевірки, контролюючим органом було винесено рішення про застосування фінансових санкцій від 17.07.2023 №000168/04-36-09-01/30982361 на суму 17 000 грн.
Враховуючи вищевикладене, ГУ ДПС у Дніпропетровській області щодо винесення оскаржуваного рішення про застосування фінансових санкцій від 17.07.2023 №000168/04-36-09-01/30982361 на суму 17 000 грн. діяло лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином, вважаємо, що рішення про застосування фінансових санкцій від 17.07.2023 №000168/04-36-09-01/30932361 на суму 17 000 грн. є законним та обґрунтованим, складеним на підставі та у відповідності до норм чинного законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.
За правилами ст.262 КАС України розгляд адміністративної справи мав відбутись до 13.10.2023, проте головуючий суддя Юхно І.В. у період з 06.10.2023 по 20.10.2023 перебувала у відпустці, суд на підстави положень ч.6 ст.120 КАС України розглядає справу по суті в перший робочий день з урахуванням вихідних днів - 23.10.2023.
Сторони в ході судового розгляду правом на подання відповіді на відзив та заперечень відповідно не скористались.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
ТОВ «Омега» (код ЄДРПОУ 30982361) зареєстроване як юридична особа 12.06.2000, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис від 27.01.2005 №12241200000007063. Основний вид економічної діяльності за КВЕД: 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.
Наказом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 23.05.2023 року №2559-п на підставі ст.19-1, ст.20, п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75, на підставі п.п.80.2.2, 80.2.5, п.80.2, ст.80, п.п.69.2 п.69 ПК України від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями призначено фактичну перевірку ТОВ «Омега», за адресою: Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.Мусоргського, буд.17, з питань дотримання законодавства у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів. Період діяльності, який буде перевірятись: згідно ст.102 ПК України. Перевірку розпочати з 24.05.2023 року, тривалістю не більше 10 діб.
На підставі вищевказаного наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 23.05.2023 року №2559-п та направлень на перевірку від 23.05.2023 р. №3299 та №3300, посадовими особами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області 24.05.2023 о 16 год. 15 хв. розпочато проведення фактичної перевірки магазину, що розташований за адресою: м.Кривий Ріг, вул. Мусоргського, буд.17 та належить суб'єкту господарювання - ТОВ «Омега».
Під час проведення перевірки посадовими особами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області вручено керуючому магазину ОСОБА_1 письмову вимогу перевіряючих від 24.05.2023 щодо надання документів до 12:00 год 31.05.2023.
За результатом проведеної фактичної перевірки посадовими особами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області складено акт про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні виробництва, оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, нафтопродуктами, паливом моторним альтернативним, скрапленим газом від 02.06.2023 №2081/04-36-09-03/30982361, у якому встановлено порушення ст.11 Закону України від 19.12.1995 р. №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального» (зі змінами та доповненнями), Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженого Постановою КМУ від 27.12.2010 р. №1251, п.226.6, п.226.9 ст.226, п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями).
У акті перевірки зазначено, що фактичною перевіркою господарської одиниці ТОВ «Омега» - магазину «Варус», що розташований за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Мусоргського, буд.17, встановлено факт реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка, а саме за результатами аналізу даних системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій в частині зіставлення виданих виробником чи імпортером марок акцизного податку встановленого зразка встановлено реалізацію з повторністю, а саме: за період з 20.01.2022 по 21.01.2022 на РРО заводський №СП 802400465 та заводський №СП 802400538 марка акцизного податку ACOZ871315 24 рази на загальну суму 2256,0 грн та марка акцизного податку ACOZ871316 24 рази на загальну суму 2256,0 грн. На загальну суму повторного пробиття 4512,0 грн.
02.06.2023 посадовими особами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області складено акт відмови від підписання та отримання акта перевірки №1360/04-36-09-03/30982361, згідно з яким керуючий магазину ОСОБА_1 відмовився від підписання акта перевірки від 02.06.2023 №2081/04-36-09-03/ НОМЕР_1 та отримання його другого примірника.
17.07.2023 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на підставі акту від 02.06.2023 №2081/04-36-09-03/30982361 прийнято рішення про застосування фінансових санкцій №000168/04-36-09-01/30982361, яким застосовано до ТОВ «Омега» фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. - за реалізацію тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка.
Як пояснено відповідачем зазначення в означеному рішення накладення штрафу «за реалізацію тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка», замість вірного «за реалізацію алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка» є технічною помилкою та не впливає на результати перевірки, що не може бути підставою для скасування такого рішення.
Вважаючи протиправним рішення про застосування фінансових санкцій від 17.07.2023 №000168/04-36-09-01/30982361, позивач звернувся за захистом своїх прав та законних інтересів до суду з адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною 2 зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України, у редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п.61.1 ст.61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Також, пп.62.1.3 п.62.1 ст.62 ПК України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Абзацом 1 п.75.1 ст.75 ПК України встановлено право контролюючих органів на проведення камеральних, документальних (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичних перевірок.
Згідно пп.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Порядок проведення фактичної перевірки наведений у ст.80 ПК України.
Відповідно до п.80.1 ст.80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Пунктом 80.2. ст.80 ПК України (в редакції на час проведення фактичної перевірки) встановлено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:
- у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;
- письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування;
- неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального;
- у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3;
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.
З аналізу підпунктів 80.2.2 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України вбачається, що здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною підставою з якою законодавець пов'язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб'єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, пред'явлення службових посвідчень) та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.
В даному випадку достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).
Тобто, норма зазначеного вище підпункту дозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу приписів статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» покладені на відповідача.
Відповідні функції контролю передбачені також і підпунктами 19-1.1.14, 19-1.1.19, 19-1.1.20 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України, зокрема контролюючі органи виконують такі функції: проводять відповідно до законодавства перевірки платників податків; здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері; забезпечують контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, які провадять роздрібну торгівлю тютюновими виробами, вимог законодавства щодо максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких виробів; забезпечують контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, які провадять оптову або роздрібну торгівлю алкогольними напоями, вимог законодавства щодо мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін на такі напої.
Отже контролюючий орган має право на проведення фактичної перевірки господарюючого суб'єкту з підстав здійснення функцій контролю, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Зазначений висновок узгоджується із правовими позиціями, висловленими в постановах Верховного Суду від 21.07.2022 року у справі №320/1864/21, від 12.08.2021 року у справі №140/14625/20, від 10.04.2020 року у справі №815/1978/18, від 25.01.2019 року у справі №812/1112/16, від 07.11.2019 року у справі №140/391/19, від 20.03.2018 року у справі №820/4766/17, від 22.05.2018 року у справі №810/1394/16.
Таким чином, доводи позивача про необхідність зазначення в наказі про проведення фактичної перевірки посилання на конкретні фактичні підстави призначення перевірки не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваного рішення про застосування штрафних санкцій.
Матеріалами справи підтверджується, що фактичною перевіркою господарської одиниці ТОВ «Омега» - магазину «Варус», що розташований за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Мусоргського, буд.17, встановлено факт реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка, а саме за результатами аналізу даних системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій в частині зіставлення виданих виробником чи імпортером марок акцизного податку встановленого зразка встановлено реалізацію з повторністю, а саме: за період з 20.01.2022 по 21.01.2022 на РРО заводський №СП 802400465 та заводський №СП 802400538 марка акцизного податку ACOZ871315 24 рази на загальну суму 2256,0 грн та марка акцизного податку ACOZ871316 24 рази на загальну суму 2256,0 грн. На загальну суму повторного пробиття 4512,0 грн.
За визначенням, наведеним у п.п. 14.1.107 п. 14.1 ст. 14 ПК України, марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.
Згідно із пунктом 226.2 статті 226 ПК України наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.
Відповідно до п. 226.1 ст. 226 ПК України у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.
Пункт 226.3 ст. 226 ПК України передбачає, що виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251 затверджено Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів (далі - Положення №1251).
Згідно з пунктом 5 Положення №1251 (у редакції, чинній на момент проведення перевірки) марка для алкогольних напоїв, крім виноробної продукції (лікеро-горілчана продукція), вітчизняного виробництва виготовляється у зеленій кольоровій гамі, для алкогольних напоїв, які є виноробною продукцією, вітчизняного виробництва - червоній, для алкогольних напоїв, крім виноробної продукції (лікеро-горілчана продукція), імпортного виробництва - фіолетовій, для алкогольних напоїв, які є виноробною продукцією, імпортного виробництва - оранжевій, для тютюнових виробів вітчизняного виробництва з фільтром та без фільтра (сигарети, цигарки) - зеленій, для інших тютюнових виробів вітчизняного виробництва - помаранчевій, для тютюнових виробів імпортного виробництва з фільтром та без фільтра (сигарети, цигарки) - синій, для інших тютюнових виробів імпортного виробництва - бордовій кольоровій гамі. Ба кожну марку наносяться такі реквізити: слова «УКРАЇНА», «МАРКА АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ», «ТЮТЮНОВІ ВИРОБИ» (для тютюнових виробів); позначення виду марки, що складається з літер та слів «алкоголь вітчизняний (лікеро-горілчана продукція)» «АВ ЛГП», «алкоголь вітчизняний (виноробна продукція)» - «АВ ВП», «алкоголь імпортний (лікеро-горілчана продукція)» - «АІ ЛГП», «алкоголь імпортний (виноробна продукція)» - «АІ ВП», «тютюн вітчизняний (сигарети з фільтром)» - «ТВ ЗФ», «тютюн вітчизняний (сигарети без фільтра, цигарки)» - «ТВ БФ», «тютюн імпортний (сигарети з фільтром)» - «ТІ ЗФ», «тютюн імпортний (сигарети без фільтра, цигарки)» - «ТІ БФ», «тютюн вітчизняний (інші вироби)» - «ТВ ІНШІ», «тютюн імпортний (інші вироби)» - «ТІ ІНШІ»; індекс регіону України (згідно з додатком), що відповідає місцезнаходженню виробника продукції, позначений двома цифрами (для маркування вітчизняної продукції), серія із чотирьох літер і шестизначний номер, два двозначних числа (місяць і рік, у якому в гроблено марки для алкогольних напоїв) або двозначне та однозначне числа (рік і квартал, у якому вироблено марки для тютюнових виробів) через скісну риску та сума акцизного податку (для алкогольних напоїв), сплаченого за одиницю продукції, з точністю до тисячного знака, крім суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв.
Маркуванню підлягають усі (крім зазначених у пункті 226.10 цієї статті) алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об'ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового до 8,5 відсотка об'ємних одиниць не здійснюється (п. 226.6 ст. 226 ПК України).
Пунктом 226.7 ст. 226 ПК України визначено, що кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв.
Відповідно до п.226.9 ст.226 ПК України алкогольні напої, тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції - вважаються такими, що немарковані.
Таким чином, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють зберігання та реалізацію тютюнових виробів, повинні додержуватись вимог абзацу 3 частини 4 статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», статті 226 ПК України та пункту 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251, щодо належного маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Згідно з частиною другою статті 17 Закону №481/95-ВР, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва та/або зберігання, та/або транспортування, та/або реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими паперовими марками акцизного податку, - 200 відсотків вартості товару (продукції), але не менше 17000 гривень.
Суд зазначає, що склад правопорушення, за яке абзацом 19 частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» передбачена відповідальність, утворює факт зберігання, транспортування чи реалізацію алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку.
Аналогічний висновок сформований Верховним Судом у постанові від 28.05.2020 у справі № 810/82/17.
При цьому, суд враховує, що статтею 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР визначено, що електронна копія розрахункового документа - ідентична копія (у формі електронних даних) розрахункового документа, створеного реєстратором розрахункових операцій, яка міститься на контрольній стрічці в пам'яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам'яті модемів, які до них приєднані, та/або створена програмним реєстратором розрахункових операцій у електронній формі, що може використовуватися контролюючими органами як податкова інформація та під час проведення перевірок платників податків; електронна копія фіскального звітного чека - ідентична копія (у формі електронних даних) фіскального звітного чека, створеного реєстратором розрахункових операцій та/або програмним реєстратором розрахункових операцій, що може використовуватися контролюючими органами як податкова інформація та під час проведення перевірок платників податків; електронна копія фіскального звіту - ідентична копія (у формі електронних даних) фіскального звіту, створеного реєстратором розрахункових операцій та/або програмним реєстратором розрахункових операцій, що може використовуватися контролюючими органами як податкова інформація та під час проведення перевірок платників податків.
У пункті 11 статті 3 Закону № 265/95-ВР передбачено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані: проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.
Тобто, в силу наведених норм фіскальний чек, в тому числі витягнутий з пам'яті РРО, може використовуватися контролюючими органами, зокрема, під час проведення перевірок платників податків, у зв'язку з чим означені твердження є необґрунтованими.
Отже, суд вважає, що факт реалізації позивачем алкогольних напоїв без акцизної марки встановленого зразка є у повному обсязі доведеним контролюючим органом.
Таким чином, суд дійшов висновку, що контролюючим органом вірно встановлено порушення ТОВ «Омега» вимог абз. 3 ч.4 ст. 11 Закон №481/95-ВР, а саме: зберігання, реалізація алкогольних напоїв без наявності марок акцизного податку встановленого зразка.
Стосовно посилань позивача на те, що в Акті перевірки не зафіксовано порушення у вигляді «реалізації тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленої форми», за яке було притягнуто ТОВ «Омега» відповідно до оскаржуваного рішення про застосування штрафних санкцій, слід зауважити, що у постановах від 11 лютого 2021 року у справі №160/4023/19, від 19 травня 2020 року у справі №820/2300/18, від 30 квітня 2020 року у справі №810/384/16, від 17 березня 2020 року у справі № 808/4140/15, від 25 січня 2019 року у справі №812/1112/16 Верховний Суд вказував, що окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування. Якщо спірне рішення прийняте контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане судом правомірним навіть у разі, коли недотримано окремих елементів. Технічні помилки не є недоліками форми оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Отже, оскільки технічна помилка в оскаржуваному рішенні, а саме: зазначення «тютюнових виробів» замість вірного: «алкогольних напоїв», не призвела до невірного розрахунку суми штрафної санкції, а також, враховуючи те, що посилання на відповідний акт перевірки дають змогу встановити зміст оскаржуваного рішення, то така помилка не може бути безумовною підставою для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування. При цьому, суд наголошує, що жодних доказів та спростувань встановлених у Акті порушень позивачем до суду не надано.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про правомірність рішення про застосування фінансових санкцій від 17.07.2023 №000168/04-36-09-01/30982361.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (п.58) суд вказує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Усі інші аргументи сторін, вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
За приписами частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з частинами 1 та 4 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною 1 статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
При цьому, суд звертає увагу, що у рішенні від 10.02.2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський Суд з прав людини наголосив, що «... Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9.12.1994 року). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland) від 1.07.2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001 року)».
Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Оскільки в задоволенні позову було відмовлено, то судові витрати в сулу вимог ст.139 КАС України розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 9, 73-77, 86, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Омега» (місцезнаходження: 49041, м. Дніпро, вул. Панікахи, буд.15; код ЄДРПОУ 30982361) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд.17-а; код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
На підставі положень статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя І.В. Юхно