12 січня 2024 року ЛуцькСправа № 140/31693/23
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Мачульського В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення; зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - ГУ ПФУ в у Вінницькій області, відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач-2) про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №032650004863 від 22.06.2023 про відмову у призначенні пенсії по інвалідності; зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 для обчислення пенсії по інвалідності періоди строкової військової служби в Збройних силах України з 10.05.2004 по 06.10.2005, період військової служби в Збройних силах України за контрактом з 07.10.2005 по 16.06.2006, період служби по мобілізації з 11.09.2022 по день звернення з позовом до суду, внести відомості про зарахований страховий стаж до системи персоніфікованого обліку та призначити пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсій не страхування» з 12.04.2023.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 14.06.2023 звернувся у відділ обслуговування громадян № 9 (сервісний центр) ГУ ПФУ у Волинській області, з заявою про призначення пенсії по інвалідності згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». До заяви було надано копії документів: паспорт, картку платника податку, трудову книжку серії НОМЕР_1 , військовий квиток, довідку до акту огляду МСЕК. За принципом екстериторіальності перевірку заяви позивача здійснило ГУ ПФУ у Вінницькій області та в подальшому прийняло рішення про відмову у призначенні пенсії за віком від 14.06.2023 № 032650004863, оскільки відсутній необхідний страховий стаж - 7 років. Також, у рішенні про відмову у призначенні пенсії зазначено, що за наданими документами до страхового стажу не зараховано період проходження військової служби з 10.03.2004 по 16.06.2006, оскільки відсутні дані про сплату страхових внесків в індивідуальних відомостях про застраховану особу з бази даних реєстру застрахованих осіб у вищезазначений період.
Позивач з вказаним рішення не погоджується, вважає його протиправним та таким що підлягає скасуванню, оскільки згідно довідки Другого відділу Ковельського РТЦК та СП №1413 від 28.08.2023 у ОСОБА_1 наявний страховий стаж понад 7 років, а відтак позивач підпадає під дію статті 32 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Крім того зазначає, що відповідно до пункту 8 статті 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України, Службі Безпеки України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, а також службу в Національній поліції є застрахованими особами і страхувальниками для них є військові частини. Після 01 січня 2004 року період військової служби враховується на підставі даних персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України. Відповідальність за своєчасне надання звітності про нараховані та сплачені страхові внески покладається на страхувальника. Відтак вважає, що не повинен нести відповідальність за відрахування внесків до Пенсійного фонду проходячи строкову військову службу та військову службу за контрактом і про те, що внески не сплачені йому стало лише відомо з повідомлення Пенсійного фонду.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 16.10.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) (а.с.22).
ГУ ПФУ у Волинській області у відзиві на позовну заяву від 22.11.2023 №0300-0902-7/66758 (а.с.25-26, 36-39), заперечив позовні вимоги та просив відмовити в задоволенні позову. Зазначив, що ОСОБА_1 правомірно відмовлено у призначенні пенсії по інвалідності, оскільки відсутній необхідний страховий стаж. Також вважає, що відповідачем-1 правомірно не враховано період строкової військової служби з 10.05.2004 по 06.10.2005 та період військової служби за контрактом з 07.10.2005 по 16.06.2006 через відсутність відомостей про сплату страхових внесків в індивідуальних відомостях про застраховану особу.
ГУ ПФУ у Вінницькій області у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав.
Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Інших заяв по суті справи від сторін не надходило. Сторони скористались своїм правом щодо подачі заяв по суті справи.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 14.06.2023 звернувся у відділ обслуговування громадян № 9 (сервісний центр) ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про призначення пенсії по інвалідності згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням ГУ ПФУ у Вінницькій області №032650004863 від 22.06.2023 позивачу відмовлено в призначенні пенсії по інвалідності у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу - 7 років. Визначили мій страховий стаж 5 років 4 місяці 8 днів. Також, у рішенні зазначено, що за наданими документами до страхового стажу не зараховано період проходження військової служби з 10.03.2004 по 16.06.2006, оскільки відсутні дані про сплату страхових внесків в індивідуальних відомостях про застраховану особу з бази даних реєстру застрахованих осіб у вищезазначений період.
Вважаючи рішення відповідача-2 протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно із статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом
Отже, конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислуги років та інші її види, зокрема по інвалідності що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави щодо тих громадян, які набули право на одержання пенсії.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі Закон №1788-XII) та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (далі Закон №1058-ІV).
Частиною 1 статті 9 Закону №1058-IV передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Так, спірні правовідносини у даній справі виникли у зв'язку з відмовою у призначенні ОСОБА_1 пенсії по інвалідності. При цьому підставою для такої відмови слугувала відсутність у позивача необхідного страхового стажу, оскільки період з 10.03.2004 по 16.06.2006 не зарахований у зв'язку з відсутньою інформацією про сплату страхових внесків згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу.
Однак суд не погоджується з такою позицією пенсійного органу з огляду на наступне.
За приписами частини 1 та 2 статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до частини 4 статті 24 Закону №1058-IV, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Разом з тим, згідно пункту «в» статті 56 Закону №1788-XII до стажу роботи зараховується також військова служба та перебування в партизанських загонах і з'єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України від 25.03.1992 №2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України. її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно із положеннями частини першої статті 8 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців га членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Статтею 62 Закону №1788-ХІІ передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637). За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно із пунктами 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі Порядок № 637) основним документом що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 6 Порядку № 637 для підтвердження військової служби, служби цивільного захисту, служби в органах державної безпеки, розвідувальних органах. Держспецзв'язку приймаються: військові квитки; довідки військових комісаріатів, військових частин і установ системи Міноборони, МВС, МНС, Мінінфраструктури, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони. Держспецзв'язку, Держприкордонслужби, Державної кримінально-виконавчої служби. ДСНС, довідки архівних і військово-лікувальних установ.
Як слідує із відомостей наявних у трудовій книжці НОМЕР_1 ОСОБА_1 проходив строкову службу у Збройних Силах України з 10.05.2004 по 06.10.2005 та за контрактом з 07.10.2005 по 16.06.2006 у військовій частині НОМЕР_2 . Аналогічні відомості містяться у військовому квитку позивача серія НОМЕР_3 а також у довідці Другого відділу Ковельського РТЦК та СП № 1413 від 28.08.2023 (а.с.10-14, 19).
У постанові Верховного Суду від 30 липня 2019 року № 346/1454/17 зроблено правовий висновок, що право позивача на зарахування до страхового стажу періоду перебування на військовій службі прямо передбачено нормами частини другої статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» і не потребує додаткового підтвердження.
В пункті 8 статті 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (зі змінами внесеними Законом України № 901 -VIII від 23.12.2015 р.) зазначено, що особи, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України, Службі Безпеки України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, а також службу в Національній поліції є застрахованими особами і страхувальниками для них є військові частини.
Після 01 січня 2004 року період військової служби враховується на підставі даних персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України. Відповідальність за своєчасне надання звітності про нараховані та сплачені страхові внески покладається на страхувальника.
Отже, позивач не повинен нести відповідальність за відрахування внесків до Пенсійного фонду проходячи строкову військову службу та військову службу за контрактом і про те, що внески не сплачені позивачу стало лише відомо з повідомлення Пенсійного фонду.
Відтак період проходження строкової військової служби за період з 10.05.2004 по 06.10.2005 та період військової служби в Збройних Силах України за контрактом з 07.10.2005 по 16.06.2006 підлягає до зарахування ОСОБА_1 до страхового стажу.
Щодо позовної вимоги про призначення пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсій не страхування» з 12.04.2023 суд зазначає наступне.
У відповідності до статті 32 Закону №1058-IV особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією для осіб з інвалідністю II та III груп від 36 років до досягнення особою 37 років включно - 7 років.
Як слідує з матеріалів справи позивач має статус особи з інвалідністю 3 групи, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_4 від 22.06.2023 (а.с.5). Також судом встановлено, що вік позивач становить 37 років.
Як слідує з оскаржуваного рішення №032650004863 від 22.06.2023 позивачу до страхового стажу зараховано 5 років 4 місяці 8 днів.
Враховуючи що період проходження строкової військової служби за період з 10.05.2004 по 06.10.2005 та період військової служби в Збройних Силах України за контрактом з 07.10.2005 по 16.06.2006 підлягає до зарахування, відтак страховий стаж позивача буде становити понад 7 років.
Отже вимога про призначення ОСОБА_1 пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсій не страхування» підлягає до задоволення.
В той же час, не підлягає до задоволення вимога про зарахування до страхового стажу період служби по мобілізації з 11.09.2022 по день звернення з позовом до суду, оскільки спірні правовідносини виникли виключно у зв'язку не зараховано до страхового стажу період з 10.05.2004 по 16.06.2006, разом з тим період з 01.10.2022 по 31.03.2023 зараховано.
Суд зауважує, що судовому захисту підлягають порушені на момент звернення до суду права, а не ті, які можливо (ймовірно) будуть порушені у майбутньому.
Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наслідками розгляду справи суд дійшов висновку, що відповідачі, всупереч вимогам КАС України, не довели правомірності оскаржуваного рішення, в той час як позивач обґрунтував позовні вимоги та підтвердив належними й допустимими доказами.
З урахуванням наведеного, позов підлягає задоволенню частково у спосіб визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ у Вінницькій області №032650004863 від 22.06.2023 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії по інвалідності, зобов'язання ГУ ПФУ у Волинській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період проходження строкової військової служби за період з 10.05.2004 по 06.10.2005 та період військової служби в Збройних Силах України за контрактом з 07.10.2005 по 16.06.2006, а також враховуючи, що суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного рішення, з огляду на наявність у позивача умов для реалізації права на одержання пенсії тому з метою повного та ефективного захисту порушених прав позивача, враховуючи також відсутність обґрунтованих заперечень відповідачів позовні вимоги про зобов'язання вчинити дії належить задовольнити шляхом зобов'язання відповідача ГУ ПФУ у Волинській області призначити позивачу на пенсію по інвалідності, з 14.04.2023 (часу звернення з відповідною заявою) та про відмову у задоволенні решти позовних вимог.
Питання про розподіл судових витрат відповідно до статті 139 КАС України у даній справі не вирішується, у зв'язку із звільненням позивача від сплати судового збору.
Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_5 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (21100, Вінницька область, місто Вінниця, вулиця Хмельницьке шосе, будинок 7, код ЄДРПОУ 13322403), Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 22В, код ЄДРПОУ 13358826) про визнання протиправним та скасування рішення; зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду у Вінницькій області №032650004863 від 22.06.2023 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії по інвалідності.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період проходження строкової військової служби за період з 10.05.2004 по 06.10.2005, період військової служби в Збройних Силах України за контрактом з 07.10.2005 по 16.06.2006 та призначити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсій не страхування» з 14.04.2023.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Суддя В.В. Мачульський