м. Вінниця
15 січня 2024 р. Справа № 902/1392/22
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Хмельницький), Вінницької міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Комунальне некомерційне підприємство "Вінницький міський клінічний пологовий будинок № 2", Національна професійна спілка "Прометей" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
В грудні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Вінницької області з позовом до Вінницької міської ради, Центрально-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Комунальне некомерційне підприємство "Вінницький міський клінічний пологовий будинок № 2", Національна професійна спілка "Прометей" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 28 червня 2023 року у справі №902/1392/22, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05 жовтня 2023 року, в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23 листопада 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Рішення Господарського суду Вінницької області від 28 червня 2023 року та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05 жовтня 2023 року у справі №902/1392/22 скасовано. Провадження у справі № 902/1392/22 закрито.
Справу № 902/1392/22 за позовом ОСОБА_1 до Вінницької міської ради та Центрально-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Комунальне некомерційне підприємство "Вінницький міський клінічний пологовий будинок № 2", Національна професійна спілка "Прометей", про визнання рішення недійсним передано до Вінницького окружного адміністративного суду.
08.01.2024 автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до статті 31 КАС України визначено головуючого суддю по справі - Жданкіну Наталію Володимирівну.
Ухвалою від 15.01.2024 справу прийнято до свого провадження. Призначено підготовче засідання. Встановлено сторонам строк на подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечень та письмових пояснень.
Поряд із цим, 11.01.2024 до Вінницького окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" надійшла заява ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову (вх. канцелярії суду №2507 від 11.01.2024) шляхом зупинення дії рішення Вінницькій міській раді 25 сесії 8 скликання №1208 від 30 вересня 2022 «Про реорганізацію комунального некомерційного підприємства «Вінницький міський клінічний пологовий будинок № 2».
В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що невжиття заходів по забезпеченню позову про визнання протиправним та скасування рішення Вінницької міської ради № 1208 від 30 вересня 2022 року "Про реорганізацію Комунального некомерційного підприємства "Вінницький міський клінічний пологовий будинок № 2" незаконним, може призвести до завдання невідворотної шкоди правам членів територіальної громади на отримання медичних послуг. При цьому, як зауважила позивач, в разі незастосування заходів забезпечення позову буде унеможливлений ефективний захист її прав та інтересів. Відтак, на переконання позивача, слід забезпечити позов у вищезазначений спосіб.
Відповідно до частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Відтак суд дійшов висновку розгляд заяви про забезпечення позову здійснювати в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, виходячи з меж поданої заяви, системного аналізу положень чинного законодавства України, суд при вирішенні питання про забезпечення позову враховує наступне.
Відповідно до частин першої та другої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відтак заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з Рекомендацією № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акта.
Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивача в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
Згідно з частиною 1 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина 2 статті 151 КАС України).
В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина 6 статті 154 КАС України).
При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Зі змісту заяви про забезпечення позову слідує, що вчинення відповідачами дій пов'язаних з проведенням реорганізації комунального некомерційного підприємства "Вінницький міський клінічний пологовий будинок № 2 призведе до невідворотної шкоди її правам та правам членів Вінницької міської територіальної громади на отримання медичних послуг; праву членів територіальної громади на участь у вирішенні питань, що безпосередньо стосуються прав та законних інтересів громади. При цьому в разі незастосування заходів забезпечення позову буде унеможливлений ефективний захист їх прав та інтересів.
Водночас, позивач у заяві про забезпечення позову жодним чином не обґрунтовує в чому саме полягає невідворотна шкода, що може бути завдана їй, як члену територіальної громади у разі невжиття відповідних заходів.
Більше того, позивач у поданій заяві не обґрунтовує чому невжиття заходів забезпечення унеможливить ефективний захист її прав та інтересів.
Тобто у заяві про забезпечення позову наведено лише нормативну підставу вжиття відповідних заходів, що передбачена пунктом 1 частини 2 статті 150 КАС України, без наведення її обґрунтування, що свідчить про необґрунтованість поданої заяви.
В контексті наведеного, суд враховує, що безкоштовні медичні послуги за програмою медичних гарантій у м. Вінниці також надають: Комунальне некомерційне підприємство "Вінницький міський клінічний пологовий будинок №1", Комунальне некомерційне підприємство "Вінницька міська клінічна лікарня "Центр матері та дитини", Комунальне некомерційне підприємство "Вінницька клінічна багатопрофільна лікарня" та обласна клінічна лікарня ім. Пирогова. Також, жіноча консультація, до якої зверталася позивач, після завершення процедури реорганізації підприємства і приєднання його до складу КНП "Вінницька міська клінічна лікарня "Центр матері та дитини" залишиться у тому ж приміщенні.
Наведене спонукає до формування висновку проте, що будь-яких переконливих обґрунтувань того, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі у разі задоволення позову, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, заявником до заяви про забезпечення позову не було надано.
Окрім того, варто врахувати й те, що позов не може бути забезпечено таким способом, який фактично підмінює собою судове рішення у справі. Тобто, забезпечивши позов у спосіб, визначений заявником, останній втратить інтерес до розгляду справи по суті.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №800/521/17 та у постанові Верховного Суду від 08 листопада 2019 року у справі № 640/3277/19.
Крім того, суд вважає, що запропонований позивачем захід забезпечення позову не відповідає приписам процесуального законодавства, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, збалансованості інтересів сторін та за даних обставин є неспіврозмірним із заявленими вимогами, оскільки спричиняє невиправдане обмеження у реалізації органом місцевого самоврядування повноважень щодо реорганізації установи комунальної власності територіальної громади.
Отже, наведені обставини свідчать про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а тому заяву про забезпечення позову слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 150-154, 156, 248, 256, 294 КАС України, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.
Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).
Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна