м. Вінниця
15 січня 2024 р. Справа № 120/13787/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Томчука А.В., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управавління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась в суд з позовною заявою до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - ГУ ДПС у Вінницькій області, відповідач, в якій просить:
- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату богу (недоїмки) від 10.11.2020 № Ф-142963-54У.
В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що 05.06.2023 після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № 70359800 дізналась про існування вимоги про сплату богу (недоїмки) від 10.11.2020 № Ф-142963-54У, яку в подальшому оскаржила в адміністративному порядку до ДПС України.
Разом з тим станом на дату звернення до суду із цією позовною заявою ОСОБА_1 не було отримано доказів розгляду її скарги від ДПС України.
В свою чергу, позивач не погоджується з спірною вимогою та вважає її протиправною, оскільки вона не здійснює підприємницьку діяльність, відповідно не є та не може бути платником ЄСВ. Крім того наголошує, що відповідач вже приймав відносно ОСОБА_1 аналогічні податкові вимоги, які були скасовані за наслідками розгляду справи № 120/3258/21-а.
Ухвалою від 12.09.2023позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в порядку письмового провадження. Встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
26.09.2023 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому ГУ ДПС у Вінницькій області заперечує щодо задоволення заявлених вимог у межах цього спору та вказує, що згідно реєстраційних і облікових даних ФОП ОСОБА_1 перебуває на обліку як платник податків з 08.02.1996 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на загальній системі оподаткування.
На підставі зазначеного станом на 25.09.2023 згідно даних картки особового рахунку НОМЕР_1 ФОП ОСОБА_1 нараховано єдиного соціального внеску: 8448,00 грн - 2017 рік, за 1 квартал 2018 р. - 2457,18 грн, за 2 квартал 2018 р. - 2457,18 грн, за 3 квартал 2018 р. - 2457,18 грн, за 4 квартал 2018 р. - 2457,18 грн, за 1 квартал 2019 р. - 2754,18 грн, за 2 квартал 2019 р. - 2754,18 грн, за 3 квартал 2019 р. - 2754,18 грн, за 4 кв. 2019р. - 2754,18 грн, за 1 квартал 2020р. - 2078,12 грн, за 2 квартал 2020 р. - 1039,06 грн, за 3 квартал 2020 р. - 3178,12 грн, за 4 кв. 2020р. - 2200,00 грн, зменшено щоквартальні нарахування - 29293,28 грн.
Станом на 25.09.2023 р. ФОП ОСОБА_1 дані нарахування не сплачені.
22.02.2021 ФОП ОСОБА_1 було надіслано податкову вимогу № Ф-142963-54 на суму 37 788,68 грн. На виконання рішення ВОАС від 29.06.2021 у справі № 120/3258/21-а було скориговано суму щоквартальних нарахувань на суму 29 293,38 грн. Таким чином станом на 25.09.2023 загальна сума боргу по ІКП 71040000 (Єдиний внесок) становить 8495,30 грн.
Крім того, відповідач надав до матеріалів справи рішення ДПС України від 04.07.2023 №17787/6/99-00-06-02-01-06 про розгляд скарги ОСОБА_1 .
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Як вбачається з інформації, яка міститься в інформаційній системі АІС "Податковий блок", ОСОБА_1 перебуває на обліку як платник податків з 08.02.1996 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на загальній системі оподаткування.
ГУ ДФС у Вінницькій області сформовано вимоги № Ф-142963-54У від 06.11.2018 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості зі сплати єдиного внеску в розмірі 15 819, 48 грн. та № Ф-142963-54У від 05.02.2019 про стягнення ЄСВ в розмірі 18 276, 66 грн.
В подальшому, ГУ ДПС у Вінницькій області сформовано вимоги № Ф -142963-54У від 09.08.2019 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості зі сплати єдиного внеску в розмірі 23 785, 02 грн. та № Ф-142963-54У від 06.02.2020 про стягнення ЄСВ в розмірі 29293,38 грн.
Вищезазначені вимоги були оскаржені ОСОБА_2 до Вінницького кружного адміністративного суду.
Крім того, відповідно до ІС "Податковий блок" в підсистемі платежів" в режимі "вимоги про сплату боргу ЄСВ" сформовано вимогу про сплату боргу ЄСВ від 10.11.2020 № Ф-142963-54, відповідно до якої станом на 14.01.2021 у платника наявна заборгованість у розмірі 35 588,68 грн.
Разом з тим рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 29.06.2021 у справі № 120/3258/21-а визнано протиправними та скасовано вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-142963-54У від 06.11.2018, № Ф -142963-54У від 05.02.2019, № Ф -142963-54У від 09.08.2019 та № Ф -142963-54У від 06.02.2020.
Судом встановлено, що на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29.06.2021 у справі № 120/3258/21-а відповідачем було скориговано суму щоквартальних нарахувань на суму 29 293,38 грн та винесено вимогу від 22.02.2021 № Ф-142963-54, згідно з якою сума боргу платника ЄСВ станом на 31.01.2021 становить 37 788, 68 грн.
У червні 2023 року позивач звернулась до ДПС України із скаргою на вимогу про сплату богу (недоїмки) від 10.11.2020 № Ф-142963-54У.
Матеріали справи містять рішення ДПС України від 04.07.2023 №17787/6/99-00-06-02-01-06 про розгляд скарги ОСОБА_1 , в якому вказано, що на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29.06.2021 у справі № 120/3258/21-а відповідачем було скориговано суму щоквартальних нарахувань на суму 29 293,38 грн. Крім того вказали, що листом від 08.11.2022 № 12097/5/02-32-13-08-17 ГУ ДПС у Вінницькій області повідомлено Ямпільський районний відділ ДВС Центрально-Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції, що сума до стягнення становить 6295,30 грн, тому оскаржувана вимога не може бути предметом оскарження в судовому порядку.
Не погоджуючись із вимогою ГУ ДПС у Вінницькій області від 10.11.2020 № Ф-142963-54У, позивач звернулась із цим позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд виходить з такого.
Як встановлено судом рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 29.06.2021 у справі № 120/3258/21-а визнано протиправними та скасовано вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф -142963-54У від 06.11.2018, № Ф -142963-54У від 05.02.2019 , № Ф-142963-54У від 09.08.2019 та № Ф-142963-54У від 06.02.2020, винесені відносно ОСОБА_1 у зв'язку з наявністю заборгованості зі сплати єдиного внеску.
При цьому у рішенні від 29.06.2021 у справі № 120/3258/21-а суд констатував відсутність обов'язку у ОСОБА_1 сплачувати єдиний внесок у зв'язку з нездійсненням такою підприємницької діяльності та не доведенням податковим органом зокрема і факту підтвердження реєстрації позивача як ФОП у спірних періодах.
В силу частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Суд зауважує, що з урахуванням встановлених обставин в контексті описаних вище судових рішень, заборгованість позивача з ЄСВ зафіксована податковим органом станом на дату набрання законної сили судовим рішенням у справі № 120/3258/21-а мала бути би коригована, а податковий облік мав би бути приведений у відповідність до судового рішення, яке набрало законної сили, тобто мало мати місце коригування інтегрованої картки платника.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів адміністративної справи, відповідач, провів таке коригування лише частково, зокрема листом від 08.11.2022 повідомив Ямпільський районний відділ ДВС, що сума до стягнення з боржника за вимогою від 10.11.2020 № Ф-191-23-У становить 6295,30 грн (недоїмка).
В той же час, в контексті встановлених обставин справи, суд зауважує, що за умови недоведеності суб'єктом владних повноважень відсутності офіційного підтвердження в позивача статусу ФОП шляхом проходження реєстраційних процедур у порядку, визначеному Законом № 755-IV, виключає можливість законного здійснення підприємницької діяльності та отримання відповідних доходів, за відсутності фактичних доказів протилежного та виключає і можливість формальної та фактичної участі позивача у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування за відповідним статусом.
Так, в постанові від 01 липня 2020 року в справі № 260/81/19 Велика Палата Верховного Суду сформулювала правовий висновок про те, що статус ФОП є формою реалізації конституційного права на підприємницьку діяльність, відсутність підтвердженого у визначеній державою формі реалізації цього права у нових умовах нормативно-правового регулювання після 2004 року виключає можливість автоматичного перенесення набутих до 01 липня 2004 року ознак суб'єкта господарювання, оскільки особа не може бути примушена до реалізації наданого їй права в цих умовах, а користується ним на власний розсуд.
Водночас зміни у процедуру адміністрування системи державної реєстрації фізичних осіб - підприємців, запроваджені законами № 2390-VI та № 1155-VII, не спростовують наведених висновків щодо природи визначення статусу ФОП, а лише визначають регулювання діяльності уповноважених органів у відношенні до фізичних осіб, які мають намір продовжувати здійснювати підприємницьку діяльність, розпочату ними до 01 липня 2004 року, що підтверджується виконанням ними обов'язку подати реєстраційну картку або ж констатації відмови особи від набуття статусу ФОП шляхом неподання реєстраційної картки, що за змістом нормативних приписів мало наслідком відмову в заміні свідоцтва про державну реєстрацію на бланки нового зразка та внесення відмітки до ЄДР про те, що свідоцтва про їх державну реєстрацію, оформлені з використанням бланків старого зразка та видані до 01 липня 2004 року, вважаються недійсними. Таким чином, виключалася можливість законного здійснення підприємницької діяльності, а відтак отримання доходу від такої діяльності.
Так, під час розгляду цієї справи податковим органом не доведено як факту офіційного підтвердження в позивача статусу ФОП та і факту здійснення нею підприємницької діяльності у спірному періоді.
В ході встановлених у справі обставин суд дійшов висновку про те, що у спірному періоді позивач не мала статусу фізичної особи-підприємця та не могла здійснювати підприємницьку діяльність, тому вимога про сплату боргу (недоїмки) від 10.11.2020 № Ф-142963-54У, що сформована Головним управлінням ДПС у Вінницькій області є протиправною та підлягає скасуванню судом.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В силу приписів частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
На переконання суду, відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваної вимоги, з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява N 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява N 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява N 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до частини 1статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, на користь позивача слід стягнути витрати, пов'язані з оплатою судового збору, в розмірі 1073,60 гривень за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Вінницькій області від 10.11.2020 № Ф-142963-54-У.
Стягнути на користь ОСОБА_1 в сумі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три грн 60 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ ВП 44069150).
Повний текст рішення складено та підписано суддею 15.01.2024.
Суддя Томчук Андрій Валерійович