м. Вінниця
15 січня 2024 р. Справа № 120/7318/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни, розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу
У Вінницький окружний адміністративний суд з адміністративним позовом звернулося Головне управління ДПС у Вінницькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що за відповідачем рахується заборгованість з податку на нерухоме майно (18010200-221) на суму 16861,67 та податку на нерухоме майно (18010200-228) на суму 4,13 грн.
У зв'язку з тим, що відповідач самостійно не сплачує суму зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган звернувся до суду з позовом про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.
Ухвалою від 30.08.2021 позовну заяву Головного управління ДПС у Вінницькій області до ОСОБА_1 про стягнення боргу разом з доданими до неї матеріалами повернуто особі, яка її подала.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2021 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області залишено без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 30.08.2021 - залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 04.08.2023 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області - задоволено, ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 30.08.2021 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2021 - скасовано. Справу направлено до Вінницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України визначено головуючого суддю по справі - Дмитришену Руслану Миколаївну.
Згідно ч. 3 ст. 171 КАС України, якщо відповідачем у позовній заяві, щодо якої відсутні підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження у справі, вказана фізична особа, яка не є підприємцем, суддя не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
21.08.2023 суд направив запит до органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи, щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання фізичної особи ОСОБА_1 .
Ухвалою від 21.08.2023 прийнято до свого провадження адміністративну справу №120/7318/21-а за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу. Установлено строк для подання заяв по суті справи.
07.09.2023 надійшла відповідь, згідно з якою ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
07.09.2023 представник позивача подала клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою від 12.09.2023 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
12.10.2023 ОСОБА_1 подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позову. Відповідач вказав, що згідно з відомостями адресно-довідкового підрозділу Головного управління Державної міграційної служби у Вінницькій області та Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача з 13.11.2017 він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Отже, документи, правомірності яких стосується спір, не були вручені відповідачеві, що позбавило його законного права на оскарження податкового боргу, що є предметом даного спору.
Відповідач зазначив, що він починаючи з квітня 2018 року не є власником нерухомого майна, що стало об'єктом оподаткування у даній справі, оскільки відповідно до Договору дарування серії ННВ 817180 (предмет договору - будинок) та серії ННВ 817181 (предмет договору - земельна ділянка), об'єкти нерухомості передані іншій особі. Відтак, на думку позивача, починаючи з квітня 2018 року, були відсутні зобов'язання щодо сплати податків та зборів відносно майна, на яке нараховано податковий борг у даній справі.
14.12.2023 представник позивача подала клопотання про долучення доказів.
26.12.2023 представник позивача подала відповідь на відзив, у якій зазначила наступне.
Податковою адресою ОСОБА_1 є АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків. У позивача відсутні будь-які інші офіційні дані, які б свідчили про нову адресу ОСОБА_1 , а сам відповідач не повідомляв про зміну адреси, як того вимагає Податковий кодекс України.
Щодо тверджень відповідача про те, що він не є власником нерухомого майна, що стало об'єктом оподаткування у даній справі, починаючи з квітня 2018, позивач зазначив, що згідно інформаційних баз даних ГУ ДПС у Вінницькій області у власності відповідача обліковувався житловий будинок загальною площею 278,9 кв. м., за адресою АДРЕСА_3 .
За даними ІКС "Податковий блок" ОСОБА_1 з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки були сформовані податкові повідомлення - рішення: від 05.04.2018 № 0086318-5002-0221, від 02.05.2019 № 0108616-5006-0228, від 16.04.2020 № 0048865-5005-0228 за житловий будинок загальною площею 278,9 кв. м., який знаходиться за адресою АДРЕСА_3 ; від 16.04.2020 № 0048864-5005-0228 за нежитлове приміщення № 68Н загальною площею 4,3 кв. м., яке знаходить за адресою АДРЕСА_4 .
Разом з цим, 20.04.2018 було припинено право власності на зазначений об'єкт оподаткування.
10.10.2023 відповідач звернувся до позивача із заявою про проведення перерахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
За наслідками перерахунку ОСОБА_1 не є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за об'єкт житлової нерухомості загальною площею 278,9 м. кв. за 2018, 2019, 2020, 2021, 2022 роки.
Відтак, позивач підсумував, що після проведення коригування в ІКП ОСОБА_1 наявний борг по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 7627,20 грн за 2017 рік (податкове повідомлення від 05.04.2018 № 0086318-5002-0221), оскільки право власності позивача на зазначений об'єкт оподаткування припинено після нарахування зазначеного податку, а саме - 20.04.2018 року.
26.12.2023 представник позивача подала клопотання про залишення без розгляду позовну заяву в частині стягнення з відповідача 9238,78 грн податкового боргу та постановлення судового рішення про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу в сумі 7627,20 грн.
Ухвалою від 15.01.2024 заяву ГУ ДПС у Вінницькій області залишено без розгляду.
09.01.2024 відповідач подав клопотання про застосування строків позовної давності, у якій вказав про порушення позивачем строку звернення до суду та просив залишити вказаний позов без розгляду.
Ухвалою від 15.01.2024 в задоволені клопотання ОСОБА_1 про залишення позову без розгляду відмовлено.
Суд, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Вінницькій області та є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України.
Згідно з карткою особового рахунку платника податків за відповідачем рахується податковий борг із податку на нерухоме майно на суму 16865,98 грн.
Зазначена заборгованість утворилася в результаті не сплати донарахованих ГУ ДПС у Вінницькій області сум грошового зобов'язання та підтверджується карткою особового рахунку та податковими повідомленнями - рішеннями від 05.04.2018 № 0086318-5002-0221, від 02.05.2019 № 0108616-5006-0228, від 16.04.2020 № 0048864-5005-0228, № 0048865-5005-0228.
21.01.2019 позивачем сформовано податкову вимогу форми "Ф" за № 1583-50 на суму 7627,20 грн, яку направлено відповідачу за адресою: АДРЕСА_2 .
З підстав того, що платник податків самостійно не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання у строки, встановлені законом, контролюючий орган звертається до суду з позовом про стягнення коштів з відповідача.
Визначаючись щодо наявності підстав для стягнення суми податкового боргу, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI).
Обов'язок сплати податків платником передбачений п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України, відповідно до якого, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п. п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI).
Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI).
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI).
Досліджуючи динаміку, підстави виникнення та розмір податкового боргу, вимогу про стягнення якого заявлено у цій справі, суд керується такими мотивами.
Приписами пункту 265.1 статті 265 ПК України передбачено, що податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.
Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки регламентований статтею 266 ПК України.
Так, згідно з підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Відповідно до підпункту 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України визначено, що база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Згідно приписів підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України, обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової/нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.
Підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Зважаючи на те, що у власності ОСОБА_1 обліковувався житловий будинок загальною площею 278,9 кв. м. за адресою АДРЕСА_3 , Головним управлінням ДПС у Вінницькій області відповідно до даних, які були наявні у ІКС "Податковий блок", прийнято податкові повідомлення-рішення від 05.04.2018 № 0086318-5002-0221, від 02.05.2019 № 0108616-5006-0228 та від 16.04.2020 № 0048865-5005-0228.
На дату формування податкових повідомлень-рішень у позивача була відсутня інформація про припинення права власності на зазначений об'єкт оподаткування.
Разом з цим, згідно із долученого відповідачем Договору дарування житлового будинку та господарських споруд від 20.04.2018 встановлено, що ОСОБА_1 передав безоплатно у власність ОСОБА_2 цілий житловий будинок та господарські споруди під номером АДРЕСА_3 .
Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, власником об'єкту житлової нерухомості загальною площею 278,9 кв. м. із 20.04.2018 є ОСОБА_2 .
Позивач, здійснивши перерахунок податку на нерухоме майно за 2018-2022 роки, дійшов висновку, що ОСОБА_1 не є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за об'єкт житлової нерухомості за 2018-2022 роки, тому податкові повідомлення-рішення за вказані періоди вважаються скасованими.
Однак, заборгованість за 2017 рік згідно податкового повідомлення-рішення від 05.04.2018 № 0086318-5002-0221 в сумі 7627,20 скасованою не визнавалась.
Суд зазначає, що в силу п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.
Судом встановлено, що податкове повідомлення - рішення від 05.04.2018 № 0086318-5002-0221 на підставі якого у відповідача виник податковий борг, надсилалося відповідачу за адресою: АДРЕСА_5 . При розгляді цієї справи, доказів оскарження/скасування податкових повідомлень-рішень до суду відповідачем не надано.
Аналізуючи процедуру узгодження донарахованого контролюючим органом відповідачу податкового зобов'язання суд враховує таке.
Із долученого позивачем до матеріалів справи витягу із Державного реєстру фізичних осіб - платників податків встановлено, що податкова адреса ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Доказів внесення змін до відомостей про податкову адресу ОСОБА_1 чи повідомлення платником податків іншої адреси місця проживання яка може використовуватися у листуванні із контролюючим органом до суду не подано.
Як зазначалося раніше, податкове повідомлення - рішення від 05.04.2018 № 0086318-5002-0221 на підставі якого у відповідача виник податковий борг, надсилалося відповідачу за адресою: АДРЕСА_5 .
За цією ж адресою надіслано і податкову вимогу форми «Ф» від 21.01.2019 № 1583-50.
Згідно п. 42.2 ст. 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Відповідно до п. 45.1 ст. 45 ПК України, платник податків - фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу.
Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Суд враховує, що відомості про податкову адресу платника податків є елементом Державного реєстру. Метою створення Державного реєстру є забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які зобов'язані сплачувати податки, збори у порядку та на умовах, що визначаються Податковим кодексом України та створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотриманням податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно п. 70.7 ст. 70 ПК України, фізичні особи - платники податків зобов'язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Порядок внесення таких змін врегульовано Наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків» від 29.09.2017 № 822.
Відповідно до п. 1 Розділу 9 Положення від 29.09.2017 № 822, фізичні особи - платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів відомості про зміну даних, які вносяться до Облікової картки або Повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання Заяви за формою № 5ДР або Заяви за формою № 5 ДРП відповідно.
Узагальнюючи суд зазначає, що фізична особа - платник податків (відповідач), володіє зареєстрованою щодо нього податковою адресою: АДРЕСА_2 .
Метою офіційної реєстрації податкової адреси є створення умов для її використання в цілях листування із контролюючим органом у тому числі в процесі узгодження податкового зобов'язання.
У випадку допущення помилки під час реєстрації податкової адреси чи зміни раніше зареєстрованої податкової адреси, платник податків у порядку встановленому Положенням від 29.09.2017 № 822 зобов'язаний звернутися до податкового органу із заявою встановленої форми про виправлення помилки чи зміни податкової адреси.
У разі невиконання податкового обов'язку та не повідомлення про зміну податкової адреси, платник несе ризик настання негативних наслідків, одним із яких є те, що він може бути позбавлений засобів інформування про прийняте щодо нього контролюючим органом рішення про донарахування зобов'язання, адже орган ДПС у процесі листування з платником податків використовує зареєстровану у встановленому порядку податкову адресу платника податків.
Висновок узгоджується із нормою п. 42.3 ст. 42 ПК України, яка передбачає, що у випадку якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.
В іншому випадку, у разі не повідомлення про такі зміни, платник податків не звільняється від обов'язку виконання надісланих йому контролюючим органом за податковою адресою рішень.
Відтак, беручи до уваги, що податкове повідомлення - рішення на підставі якого у ОСОБА_1 виник податковий борг надсилалося йому за зареєстрованою у встановленому порядку податковою адресою, таке податкове повідомлення - рішення вважається врученими, а тому податкове зобов'язання вважається узгодженим та у разі його несплати у встановлені строки набуває статус податкового боргу платника податків.
За правилами, визначеними п. 59.1 ст. 59 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
На виконання вказаної норми Кодексу, податковим органом надіслано відповідачу податкову вимогу форми «Ф» від 21.01.2019 № 1583-50 на суму 7627,20 грн.
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) (п. 59.5 ст. 59 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI).
Стаття 61 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI передбачає, що контроль за правильністю нарахування, повнотою і своєчасністю сплати податків і зборів покладено на органи фіскальної служби.
Відповідно до п. 87.11 ст. 87 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Відтак, при розгляді даної справи, суд дійшов висновку про наявність у відповідача податкового боргу у розмірі 7627,20 грн, тому наявні підстави для часткового задоволення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Отже, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір з відповідача не стягується.
Керуючись ст.ст. 73 - 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Вінницькій області - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 податковий борг у сумі 7627,20 грн (сім тисяч шістсот двадцять сім гривень 20 копійок).
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ: ВП 44069150, Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028);
Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_6 ).
Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна