Житомирський апеляційний суд
Справа №296/12149/23 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія в порядку КПК України Доповідач ОСОБА_2
10 січня 2024 року Житомирський апеляційний суд
в складі: головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю: секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу прокурора Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 13 грудня 2023 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчої СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та застосовано відносно підозрюваного
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , -
запобіжний захід у виді особистого зобов'язання строком до 28 січня 2024 року, з покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України,-
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого та застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. Вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, такою, що підлягає скасуванню через невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження. Зазначає, що стороною обвинувачення в повному обсязі надані докази, які свідчать, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.376, ч.2 ст.345 КК України, а також про наявність ризиків передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України. Вважає, що застосування до ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку та запобігти зазначеним ризикам.
В ухвалі слідчого судді зазначено, що слідча СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_9 звернулася до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , в обґрунтування якого зазначила, що у провадженні органу досудового розслідування знаходиться кримінальне провадження №12023060530001154 від 19.10.2023 року за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 345, ч. 1 ст. 376 КК України.
Так, органом досудового розслідування ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні дій, направлених на втручання в діяльність судді Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_10 з метою перешкодити виконанню нею службових обов'язків, а саме щодо своєчасного розгляду і вирішення цивільної справи про стягнення заборгованості з ОСОБА_11 та справи про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_11 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.185-3 КУпАП та прийняття у ній законного рішення, а також у тому, що після надання суддею розпорядження сержанту Служби судової охорони ТУ ССО у Житомирській області ОСОБА_12 видалити із зали судових засідань ОСОБА_7 , у зв'язку з порушенням ним порядку у судовому засіданні, ОСОБА_7 під час намагань ОСОБА_12 видалити його з зали судових засідань, правою рукою схопив останнього за шию та став стискувати, внаслідок чого вони не втрималися та впали на підлогу, а ОСОБА_7 , перебуваючи на підлозі, продовжив стискати шию ОСОБА_12 , заподіявши останньому легкі тілесні ушкодження.
28.11.2023 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 345, ч. 1 ст. 376 КК України.
В обгрунтування клопотання слідча послалася на наявність ризиків, передбачених п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а тому вважала, що інший більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Враховуючи обгрунтованість підозри та наявність ризиків, передбачених п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, дані про особу підозрюваного та тяжкість кримінальних правопорушень, у яких обгрунтовано підозрюється ОСОБА_7 , слідчий суддя вважав, що слідчим у клопотанні та прокурором в судовому засіданні не доведено, що забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного можливе виключно в умовах його тримання під вартою, а тому застосував відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Заслухавши доповідача, доводи прокурора в підтримання апеляційної скарги, пояснення підозрюваного ОСОБА_7 в заперечення апеляційної скарги прокурора, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали клопотання слідчого, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Як вбачається з матеріалів клопотання, СУ ГУНП в Житомирській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023060530001154 від 19.10.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 345, ч. 1 ст. 376 КК України
28.11.2023 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 345, ч. 1 ст. 376 КК України.
При розгляді клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 , слідчим суддею було встановлено, що існує обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 345, ч. 1 ст. 376 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри підтверджується зібраними у кримінальному провадженні №12023060530001154 від 19.10.2023 року доказами, копії яких містяться в матеріалах провадження, та яким слідчій суддя надав відповідну правову оцінку, з якою погоджується колегія суддів.
Також, слідчий суддя врахував, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні нетяжких кримінальних правопорушень, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років, а також вважав доведеними існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, на який посилається сторона обвинувачення, а саме : можливість вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчим суддею не встановлено.
Разом з тим, під час розгляду клопотання слідчий суддя встановив, що прокурором та слідчим не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_7 ..
На підставі викладеного, врахувавши відомості про особу підозрюваного ОСОБА_7 , який раніше не судимий, має міцні соціальні зв'язки, постійне місце проживання, слідчий суддя дійшов висновку, що для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_7 застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою буде достатнім, а тому застосував до підозрюваного запобіжний захід у виді особистого зобов'язання з покладенням на останнього обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді про те, що в судовому засіданні місцевого суду не доведено, що обрання більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, є недостатнім.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Крім того, згідно ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні.
Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні нетяжких злочинів, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років, раніше не судимий, має міцні соціальні зв'язки, постійне місце проживання, колегія суддів приходить до висновку, що застосований слідчим суддею запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_7 .
Вказання апелянта на те, що слідчим суддею не враховано належним чином той факт, що ОСОБА_7 вчинив 2 зухвалих злочини в приміщенні суду, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки вказані обставини враховані слідчим суддею у повному обсязі, і вони на думку колегії суддів не можуть бути безумовною підставою для застосування відносно підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім того, апеляційним судом враховано, що відповідно до п.3 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Враховуючи, що прокурором не надано даних якіб підтверджували вказані обставини, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді, яка відповідає вимогам кримінального процесуального закону.
Посилання підозрюваного ОСОБА_7 в запереченнях на апеляційну скаргу прокурора на те, що апеляційна скарга не підлягає апеляційному розгляду, оскільки не містить електронного підпису прокурора ОСОБА_8 , апеляційний суд вважає безпідставним, оскільки апеляційна скарга підписана та подана процесуальним прокурором не через систему електронний суд, а тому не може бути підписана електронним підписом.
Вимога підозрюваного ОСОБА_7 до апеляційного суду про постановлення окремої ухвали на адресу відповідних органів щодо виявлених порушень, допущених суддею ОСОБА_13 , прокурорами та слідчими задоволенню не підлягає, оскільки апеляційним судом під час апеляційного розгляду в межах даного провадження таких порушень не встановлено. Разом з цим, підозрюваний ОСОБА_7 не позбавлений можливості самостійно зверталися до відповідних органів з відповідними повідомленнями як досвідчена особа, яка займається журналістською діяльністю.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді є законною та обгрунтованою, а тому підстав для її скасування не вбачає.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу прокурора Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 13 грудня 2023 року, якою застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання строком до 28 січня 2024 року, з покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України - без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді: