Справа №760/605/23
1-кп/760/862/24
09.01.2024 м. Київ
Солом'янський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченої адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Солом'янського районного суду міста Києва за адресою м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25 клопотання прокурора Солом'янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та питання допиту свідка ОСОБА_6 в режимі відеоконференції,
у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022100090002371 від 16.10.2022 року, -
У провадженні Солом'янського районного суду міста Києва перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022100090002371 від 16.10.2022 року, у відношенні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Судом продовжено судовий розгляд, однак у зв'язку із неможливістю встановити відео зв'язок із свідком ОСОБА_6 , яка перебуває в установі виконання покарань, слухання справи було відкладено.
Крім того, у зв'язку із тим, що строк тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_4 закінчується 14.01.2024 року, однак судове слідство по кримінальному провадженню не завершено та не прийнято остаточного рішення, від прокурора до суду надійшло клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_4 на строк 60 днів. Клопотання прокурора мотивовано тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, пов'язані із тим, що обвинувачена може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення. На той факт, що обвинувачена може можливість переховуватись від суду вказує той факт, що обвинувачена ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, а санкція статті кримінального правопорушення передбачає покарання у виді позбавлення волі строком від семи до п'ятнадцяти років, тобто усвідомлюючи невідворотність покарання, яке пов'язане із позбавленням волі, вона може вживати заходів щодо переховування від суду, що негативно вплине на судовий розгляд. При цьому, ОСОБА_4 немає постійного місця проживання на території міста Києва, у зв'язку з чим може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення. Окрім того, обвинувачена немає стійких соціальних зв'язків, неодружена, ніде не офіційно не працевлаштована, веде антигромадський спосіб життя, тобто зв'язок із зовнішнім світом є досить слабким. На той факт, що обвинувачена може впливати свідків, з метою зміни ними показань в частині фактичних обставин, вказує те, що вона обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, який вчинено із застосуванням насильства відносно загиблого, а тому, перебуваючи на свободі, вона матиме можливість зустрічатись зі свідком поза межами кримінального процесуального судочинства, що дасть їй можливість незаконно впливати на неї, у тому числі психологічним чином або умовляннями змушувати їх змінити свої показання, надати нові або відмовитись від наданих раніше з метою створення умов для уникнення від кримінальної відповідальності. Окрім того, ОСОБА_4 вчинила злочин в стані алкогольного сп'яніння, застосувавши насильство відносно потерпілого, що вказує на її здатність до дій насильницького характеру проти життя та здоров'я осіб і на можливість агресивної поведінки відносно інших учасників кримінального провадження з метою здійснення на них тиску. На той факт, що підозрювана може вчинити інше кримінальне правопорушення вказує те, що ОСОБА_4 ніде офіційно не працює, не має постійного місця проживання на території міста Києва, не має міцних соціальних зв'язків, адже офіційно остання незаміжня, що дає підстави стороні обвинувачення вважати, що вона може вчиняти інші кримінальні правопорушення, у тому числі майнового характеру, оскільки не має іншого джерела доходів окрім протиправної діяльності. Застосування до неї більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов'язків, надасть змогу переховуватись від суду і може призвести до продовження нею злочинної діяльності.
Обвинувачена ОСОБА_4 та захисник обвинуваченої адвокат ОСОБА_5 заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження тримання під вартою обвинуваченої, просили застосувати до обвинуваченої запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або особистого зобов'язання, обвинувачена зобов'язалась прибувати до суду за кожним викликом.
Дослідивши клопотання прокурора, заслухавши доводи прокурора, обвинуваченої та її захисника, суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Оскільки, строк тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_4 спливає 14.01.2024 р., однак судове слідство по кримінальному провадженню не завершено та не прийнято остаточного рішення, враховуючи те, що не відпали ризики, передбачені п. п. п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (ризики того, що обвинувачена може переховування від суду; незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення), суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора та про доцільність продовження тримання обвинуваченої ОСОБА_4 під вартою на строк 60 днів.
Зазначені висновки суду ґрунтуються на тому, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, за вчинення якого обвинуваченій може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років, а тому, усвідомлюючи невідворотність покарання, яке може бути їй призначено судом у випадку визнання її винуватою у вчиненні інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, обвинувачена може вживати заходів, спрямованих на переховування від суду. Обвинувачена ОСОБА_4 не має постійного місця проживання у м. Києві, офіційно не працевлаштована та суспільно-корисною працею не зайнята, не має постійного джерела доходу, незаміжня, не має на утриманні малолітніх або неповнолітніх дітей, непрацездатних осіб, що у своїй сукупності вказує на відсутність в обвинуваченої стійких соціальних зв'язків, та свідчить про продовження існування ризику, що обвинувачена може вчинити інше кримінальне правопорушення. Крім того, обвинуваченій у порядку ст. 290 КПК України відкриті матеріали досудового розслідування, а тому вона обізнана із анкетними відомостями свідків та потерпілої у даному кримінальному провадженні, що вказує на наявність ризику можливого впливу на свідків та потерпілу з метою зміни останніми своїх показів, наданих на досудовому розслідуванні.
Суд звертає увагу на те, що Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, рішення «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 р., рішення «Летельє проти Франції» від 26.06.1991р.).
Поряд з цим, Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції», «Москаленко проти України» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно п.2 ч. 4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Таким чином, виходячи з вищевикладеного, із врахуванням положень п. 4 ч. 2 ст. 183, п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, та враховуючи особу обвинуваченої, суд приходить до висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої ОСОБА_4 на даному етапі розгляду кримінального провадження та запобігти ризикам, встановлених судом та перелічених в ухвалі суду.
Жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої ОСОБА_4 .
Крім того, при винесенні рішення стосовно доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченої, судом враховано особу обвинуваченої ОСОБА_4 , яка раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, зареєстрованого постійного місця проживання у м. Києві не має, офіційно не працевлаштована, незаміжня, малолітніх чи неповнолітніх дітей, непрацездатних осіб на утриманні не має, кримінальне правопорушення, відповідно до змісту обвинувального акту, вчинено за обтяжуючих обставин: у стані алкогольного сп'яніння.
Таким чином, клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_4 підлягає задоволенню.
Крім того, у судовому засіданні від прокурора отримано відомості про те, що свідок ОСОБА_6 перебуває в ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)» (21001, Вінницька область, місто Вінниця, вулиця Брацлавська, будинок 2), відповідно до встановленого порядку дослідження доказів суд перейшов до допиту свідка, у зв'язку з чим необхіжно допитати свідка у режимі відеоконференції з ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)».
Учасники провадження не заперечували проти допиту свідка в режимі відеоконференції.
Відповідно до положень п. п. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 336 КПК України судове провадження може здійснюватись у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі, яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров'я або з інших поважних причин; необхідності забезпечення безпеки осіб; необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 336 КПК України суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження. У разі якщо сторона кримінального провадження чи потерпілий заперечує проти здійснення дистанційного судового провадження, суд може ухвалити рішення про його здійснення лише вмотивованою ухвалою, обґрунтувавши в ній прийняте рішення.
Керуючись ст. ст. 131, 176-178, 182, 183, 194, 196, 197, ч. 3 ст. 331, ст. 376 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора Солом'янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
Продовжити обвинуваченій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, строк тримання під вартою на 60 (шістдесят днів), тобто до 08 березня 2024 року включно без визначення суми застави.
Ухвала суду діє до 08 березня 2024 року включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Оголосити перерву в судовому розгляді до 06.03.2024 р. 14 год. 30 хв.
Судове засідання у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, призначене на 06 березня 2024 року на 14 год. 30 хв. в приміщенні Солом'янського районного суду міста Києва за адресою м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25, провести у режимі відеоконференції з ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)» (21001, Вінницька область, місто Вінниця, вулиця Брацлавська, будинок 2), де тримається під вартою ОСОБА_6 , забезпечивши таким чином допит свідка у судовому засіданні.
Доручити ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)» забезпечити проведення даного судового засідання в режимі відеоконференції за участю свідка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Копію ухвали направити до ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)» для організації її виконання.
Хід та результати процесуальних дій, проведених у режимі відеоконференції, фіксувати за допомогою технічних засобів відеозапису.
Ухвала в частині продовження тримання під вартою обвинуваченої може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з моменту проголошення ухвали.
В іншій частині - ухвала суду апеляційному оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1