Справа №760/24829/21
2/760/1160/24
15 січня 2024 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого-судді - Букіної О.М.,
за участю секретаря - Щепанової І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Дельта Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» про визнання припиненими правовідносини за кредитним договором, визнання припиненим додаткового зобов'язання, -
У вересні 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Солом'янського районного суду м. Києва з позовом до Акціонерного товариства «Дельта Банк» (далі - АТ «Дельта Банк», відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (далі ТОВ «ФК «Еліт Фінанс», відповідач-2), у якому просила суд:
-визнати припиненими правовідносини за Кредитним договором № 1757-0201018/ФКВ-08 від 27.08.2008, який був укладений між ОСОБА_1 та АТ «Дельта Банк» (далі - Кредитний договір), у зв'язку із повним виконанням ОСОБА_1 зобов'язань;
-визнати припиненою заставу автомобіля DAIHATSU AIRION д.н.з. НОМЕР_1 на забезпечення виконання зобов'язань за Кредитного договору у зв'язку із припиненням основного зобов'язання;
-здійснити розподіл судових витрат.
Позовні вимоги мотивує тим, що 27.08.2008 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальність «Український промисловий банк» (далі - ТОВ «Укрпромбанк») було укладено Кредитний договір, відповідно до умов якого ТОВ «Укрпромбанк» надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 15 207,00 доларів США, а позивач зобов'язувалася повернути кредит до 26.08.2015.
Пунктом 3.1. Кредитного договору було визначено забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов'язань за цим Договором заставою автомобіля DAIHATSU AIRION д.н.з. НОМЕР_1 .
Вказує, що рішенням Подільського районного суду м. Києва від 02.03.2017 у справі № 758/708/16-ц було стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості за Кредитним договором.
Зазначає, що на виконання рішення Подільського районного суду м. Києва від 02.03.2017 у справі № 758/708/16-ц були видані виконавчі листи та відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2.
Посилається, 28.02.2020 державним виконавцем Подільського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Савченко Ю.Й. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_2 у зв'язку із фактичним повним виконанням рішенням суду.
Стверджує, що заборгованість позивача за Кредитним договором є погашеною, а тому вважає її зобов'язання та правовідносини за Кредитним договором припиненими.
Вказує, що 02.07.2020 між АТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» було укладено Договір про відступлення прав вимоги за кредитними договорами, відповідно до якого АТ «Дельта Банк» відступило на користь ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» право вимоги до позивача за Кредитним Договором.
Зазначає, що ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» після погашення позивачем заборгованості зверталося до приватних нотаріусів, які в подальшому вчинили два виконавчі написи про стягнення заборгованості за Кредитним договором та звернення стягнення на заставне майно.
Посилається, що також ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» надсилає позивачу численні листи про необхідність погашення неіснуючої заборгованості.
Стверджує, що оскільки заборгованість позивача за Кредитним договором є погашеною, а зобов'язання та правовідносини за Кредитним договором припиненими, тому наявні правові підстави для задоволення позовних вимог.
15.09.2021 на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану справу було передано до провадження судді Букіної О.М.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 20.09.2021 у справі було відкрито провадження та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 20.09.2021 було відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.
Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачам також надіслано копію позовної заяви з додатками з пропозицією надати відзив на позов.
Копію ухвали про відкриття провадження та копію позовної заяви із додатками відповідачем-1 було отримано 19.06.2023 (а.с. 107).
У встановлений строк відповідачем-1 відзиву на позовну заяву не подано.
Копію ухвали про відкриття провадження та копію позовної заяви із додатками відповідачем-2 було отримано 15.06.2023 (а.с. 109).
07.07.2023 від відповідача-2 до суду надійшов відзив на позовну заяву у якому останній проти позовних вимог заперечував.
В обґрунтування заперечень проти позову вказує, що позивачем дійсно сплачено заборгованість присуджену рішенням Подільського районного суду м. Києва від 02.03.2017 у справі № 758/708/16-ц.
Зазначає, що у відповідача-2 залишилося право вимагати від позивача сплати штрафних санкцій передбачених ст. 625 ЦК України за період з моменту ухвалення рішення Подільського районного суду м. Києва від 02.03.2017 у справі № 758/708/16-ц по момент його фактичного виконання.
З урахуванням викладеного вище, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.
07.07.2023 від відповідача-2 до суду надійшло клопотання про зменшення витрат на правову допомогу.
Відповіді на відзив відповідачем до суду подано не було.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
27.08.2008 між ОСОБА_1 та ТОВ «Український промисловий банк» було укладено кредитний договір № 1757-0201018/ФКВ-08, відповідно до умов якого ТОВ «Український промисловий банк» надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 15 207,00 доларів США, а позивач зобов'язувалася повернути кредит до 26.08.2015 (а.с. 27-31).
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 02.03.2017 у справі № 758/708/16-ц було стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості за Кредитним договором № 1757-0201018/ФКВ-08 від 27.08.2008 у розмірі 96 363,30 (а.с. 49-52).
Дане рішення набрело законної сили 23.05.2017, оскільки було залишено без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 23.05.2017 (а.с. 53-56).
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 02.03.2017 у справі № 758/708/16-ц було встановлено факт укладення 30 червня 2010 року між ТОВ «Укрпромбанк», АТ «Дельта Банк» та Національним банком України було укладено договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Укрпромбанк» на користь АТ «Дельта Банк», а також набуття ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитним договором № 1757-0201018/ФКВ-08 від 27.08.2008 року.
У силу ч. 4 ст. 82 ЦПК України дані обставини є встановленими та доказуванню не підлягають.
На виконання рішення Подільського районного суду м. Києва від 02.03.2017 у справі № 758/708/16-ц були видані виконавчі листи та відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 .
28.02.2020 державним виконавцем Подільського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Савченко Ю.Й. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_2 у зв'язку із фактичним повним виконанням рішенням суду (а.с. 58-59).
Дані обставини визнаються відповідачем-2 у відзиві на позовну заяву.
Наведене свідчить про погашення позивачем заборгованості Кредитним договором № 1757-0201018/ФКВ-08 від 27.08.2008 року.
02.07.2020 між АТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» було укладено Договір про відступлення прав вимоги за кредитними договорами, відповідно до якого АТ «Дельта Банк» відступило на користь ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» право вимоги до позивача за Кредитним Договором, що сторонами у справі не заперечується (а.с. 32).
Щодо позовних вимог про визнання припиненими правовідносин за кредитним договором.
Пред'явивши позовні вимоги про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплати відсотків за користування кредитом і пені, банк відповідно до статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов'язання.
Наявність рішення суду про стягнення кредитної заборгованості у повному обсязі свідчить про припинення строку дії договору у силу вимог ст.1050 ЦК України.
Згідно з частиною першою та другою статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
У частині першій статті 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як було встановлено судом вище, 28.02.2020 державним виконавцем Подільського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Савченко Ю.Й. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_2 у зв'язку із фактичним повним виконанням рішенням суду.
Тобто, факт виконання позивачем зобов'язань за кредитним договором у даному випадку є встановленим, що визнається відповідачем-2.
Суд зазначає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження№ 14-10цс18).
Відповідач-2 вимоги до позивача відповідно до положень частини другої статті 625 ЦК України не заявляв, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 як позичальник зобов'язання за кредитним договором від 27.08.2008 виконав, що підтверджується постановою приватного виконавця від 28.02.2020.
Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права, що в рівній мірі означає як наявність права, так і його відсутність або й відсутність обов'язків. За змістом пункту 7 цієї статті окремим способом захисту є припинення правовідношення.
Встановлення факту припинення основного зобов'язання має своїм наслідком також й припинення додаткових (акцесорних) зобов'язань за договором застави.
Виходячи із загальних засад цивільного законодавства та судочинства, права особи на захист в суді порушених або невизнаних прав, рівності процесуальних прав і обов'язків сторін (статті 3, 1215, 20 ЦК України), Верховний Суд зробив висновок, що у разі невизнання кредитором права іпотекодавця на припинення зобов'язання, таке право підлягає захисту судом шляхом визнання його права на підставі пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України.
Отже, право боржника підлягає судовому захисту за його позовом шляхом визнання зобов'язання за кредитним договором таким, що припинено, а не шляхом припинення договору кредиту.
Наведений правовий висновок сформульовано Верховним Судом України у постанові від 04 лютого 2015 року у справі № 6-243цс14 та підтримано Верховним Судом в постанові від 18 вересня 2019 року у справі № 695/3790/15-ц і постанові від 02 жовтня 2019 року у справі № 126/1056/15-ц.
Звертаючись до суду з цим позовом, позивач у прохальній частині позовної заяви просив суд визнати припиненими правовідносини за кредитним договором.
При цьому позивач на обґрунтування своїх вимог як фактичні підстави позову визначав те, що основне зобов'язання за кредитним договором припинилося у зв'язку з його повним виконанням.
Договір, в першу чергу, є домовленістю сторін. Договір як документ є оформленням цієї домовленості. Під договором також розуміється й правовідношення, що виникло на підставі цієї домовленості, змістом такого правового відношення є певні права та обов'язки сторін.
Зі змісту зазначених підстав позову є очевидним те, що позивач, звертаючись до суду, обґрунтовував свої вимоги припиненням саме зобов'язань за кредитним договором, як правовідношень, тобто зобов'язань, а не самого договору кредиту, як домовленості чи документа, тобто застосованої в іншому сенсі категорії «договір».
Тому належним способом захисту прав боржника є саме визнання зобов'язань за кредитним договором такими, що припинені, а не визнання припиненими правовідносин за кредитним договором.
Враховуючи те, що позивачем обраний правомірний та ефективний спосіб захисту своїх прав та інтересів визнання права (що включає в себе також відсутність права), тому визнання зобов'язання припиненим не є зміною судом предмета позову, оскільки обраний позивачами спосіб захисту прав та інтересів залишається незмінним.
Некоректне, з точки зору лінгвістики, формулювання вимог позову не може бути перешкодою для захисту порушеного права особи, яка звернулася до суду, оскільки надміру формалізований підхід щодо дослівного розуміння вимог позову, як реалізованого способу захисту, суперечить завданням цивільного судочинства, якими є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 14 липня2021 року у справі № 186/1376/19 (провадження № 61-7428св20),від 20 серпня 2021 року у справі № 149/2736/20 (провадження № 61-9025св21), від 02 жовтня 2019 року у справі 126/1056/15-ц (провадження № 61-34297св18), від26 січня 2022 року у справі № 520/7281/15-ц (провадження № 61-7033св21), від 26 січня 2022 року у справі № 127/26402/20 (провадження № 61-12159св21), від 08 лютого 2023 року у справі №341/767/21 (провадження № 61-3224св22).
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання припиненим зобов'язання ОСОБА_1 за кредитним договором від 27.08.2008 за 1757-0201018/ФКВ-08, укладеним між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», правонаступником якого за даним договором є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс».
Щодо позовних вимог про визнання застави припиненою.
Пунктом 3.1. Кредитного договору було визначено забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов'язань за цим Договором заставою автомобіля DAIHATSU AIRION д.н.з. НОМЕР_1 .
Окрім цього, 27.08.2008 між ОСОБА_1 та ТОВ «Український промисловий банк» було укладено договір застави транспортного засобу № 1757-0201018/ZФКВ-08 (далі - Договір застави), відповідно до умов якого ОСОБА_1 передала ТОВ «Український промисловий банк» у заставу для забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором автомобіль DAIHATSU AIRION д.н.з. НОМЕР_1 (а.с. 64-68).
Позивач, посилаючись на повне виконанням зобов'язань та припинення правовідносин за кредитним договором, вважає, що у такому випадку згідно вимог закону застава вважається припиненою, однак не зважаючи на це, відповідач-2 14.04.2021 звернувся до приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Личука Т.В. та останнім було видано виконавчий напис, яким запропоновано звернути стягнення на автомобіль DAIHATSU AIRION д.н.з. НОМЕР_1 на підставі Договору застави (а.с. 69).
Відповідно до ст. 593 ЦК України право застави припиняється, серед іншого, у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою. Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом. У разі припинення права застави на нерухоме майно до державного реєстру вносяться відповідні дані.
При цьому, згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Тобто, виходячи зі змісту вказаних норм, виконання у повному обсязі забезпеченого заставою зобов'язання за кредитним договором є підставою для припинення зобов'язання за договором застави, які є похідними від кредитного договору.
Отже, сплативши заборгованість за кредитним договором у рамках виконавчого провадження №54688268, відкритого на підставі судового рішення, позивач належним чином виконав свої зобов'язання за цим договором, що свідчить про наявність правових підстав для припинення права застави та внесення до державного реєстру відповідної інформації.
Положеннями ч. 3 ст. 44 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п'яти днів зобов'язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру. У разі невиконання цього обов'язку обтяжувач несе відповідальність за відшкодування завданих збитків.
Згідно з ч. 5 ст. 43 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України чи індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та інформація про припинення обтяження.
За таких обставин, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності та враховуючи, що позивачем зобов'язання за кредитним договором виконані у повному обсязі шляхом сплати заборгованості під час примусового виконання судового рішення, що свідчить про припинення правовідносин за цим договором, а отже й похідного від нього договору застави, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а тому суд вважає за необхідне визнати припиненою заставу транспортного засобу DAIHATSU AIRION д.н.з. НОМЕР_1 , яка виникла на підставі договору застави транспортного засобу № 1757-0201018/ZФКВ-08 від 27.08.2008, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Український промисловий банк».
Щодо позовних вимог до відповідача-1.
Як вбачається із позовною заяви, позивачем заявлено обидві позовні вимоги одночасно до обох відповідачів.
При цьому, судом було вище встановлено, що станом на день подання позовної заяви право вимоги за Кредитним договором належить саме ТОВ «ФК «Еліт Фінанс», а тому саме остання набуло усіх прав кредитора за Кредитним договором.
Наведене свідчить про те, що належним відповідачем у даному випадку є саме ТОВ «ФК «Еліт Фінанс», а тому у задоволенні позовних вимог до АТ «Дельта Банк» слід відмовити, оскільки вони заявлені до неналежного відповідача.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З урахуванням викладеного вище, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тому із відповідача-2 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1816,00 грн.
Керуючись ст.ст. 15, 16, 317, 319, 321, 574, 576, 577, 585, 586 ЦК України, Законом України « Про заставу», Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»,ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-82, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Дельта Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» про визнання припиненими правовідносини за кредитним договором, визнання припиненим додаткового зобов'язання, задовольнити частково.
Визнати припиненим зобов'язання ОСОБА_1 за кредитним договором від 27.08.2008 за 1757-0201018/ФКВ-08, укладеним між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс».
Визнати припиненою заставу транспортного засобу DAIHATSU AIRION д.н.з. НОМЕР_1 , яка виникла на підставі договору застави транспортного засобу № 1757-0201018/ZФКВ-08 від 27.08.2008, укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк».
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Дельта Банк» - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 15.01.2024.
Суддя: О.М.Букіна