пр. № 1-кс/759/479/24
ун. № 759/972/24
15 січня 2024 року м. Київ
слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши клопотання старшого слідчого Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 погоджене прокурором Святошинської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12024100080000154 від 13.01.2024 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, українця, громадянина України, одруженого, працюючого водієм в ТОВ «Наш фермер», який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не засудженого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
15.01.2024 до Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 погоджене прокурором Святошинської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12024100080000154 від 13.01.2024 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 .
Досудовим розслідуванням встановлено, що 12.01.2024, близько 19 год 30 хв, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , умисно заподіяв ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили смерть останнього.
Так, 12.01.2024, близько 17 год. 30 хв., ОСОБА_4 разом зі ОСОБА_8 , приїхали за місцем проживання ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_2 , з метою проведення спільного дозвілля та розпивання алкогольних напоїв.
Цього ж дня, близько 19 год 30 хв, на ґрунті розпивання алкогольних напоїв, між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 виник словесний конфлікт, в ході якого останній вирішив заподіяти тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_7 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , ОСОБА_4 усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, перебуваючи в кімнаті вищевказаного будинку, схопив з поверхні столу металевий «черпак» та розуміючи, що голова є життєво-важливим органом, використовуючи вказаний предмет, наніс ним близько чотирьох ударів в область голови та обличчя ОСОБА_7 , який від зазначених ударів впав на підлогу.
Після спричинення вказаних ударів, ОСОБА_4 , не надавши будь-якої допомоги ОСОБА_9 , з місця вчинення злочину втік, а останнього з тілесними ушкодженнями було госпіталізовано до лікарні, де через деякий час останній і помер.
Своїми протиправними діями, ОСОБА_4 умисно заподіяв ОСОБА_9 тілесні ушкодження у вигляді ПТ, ЗЧМТ, множинних забійних ран голови, забою головного мозку, перелому кісток носа, ЗТГК, забою грудної клітки, ЗТЖ, забою передньої черевної стінки, перелому правої ліктьової кістки, гострої серцево-судинної недостатності.
Таким чином, ОСОБА_10 , обґрунтовано підозрюється в умисному заподіянні тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілого, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав у повному обсязі, просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб без визначення розміру застави, враховуючи характер вчиненого злочину, його тяжкість, ступінь суспільної небезпеки.
Підозрюваний та адвокат у судовому засіданні проти клопотання заперечували, оскільки прокурором не доведено ризики ст. 177 КПК України.
Вивчивши матеріали кримінального провадження №12024100080000154, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.01.2024, вислухавши думку прокурора, підозрюваного та адвоката, суд прийшов до наступного висновку.
13.01.2024 о 10 год. 05 хв. ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
13.01.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України (а.с. 58-60).
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 12.01.2024, протоколом огляду місця події (трупа) від 13.01.2024, протоколом обшуку від 13.01.2024, протоколами допиту свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_8 , протоколом затримання ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК України, повідомленням ОСОБА_4 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 , протоколом проведення слідчого експерименту за участі підозрюваного ОСОБА_4 , іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Обираючи до ОСОБА_4 запобіжний захід, слідчий суддя враховує наявність обгрунтованої підозри у вчиненні ним криміналього правопорушення, що підтверджується наданими до клопотання доказами, вважаючи їх належними і допустимими, враховує наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, з високим ступенем ймовірності, а саме: можливість переховування від органів досудового розслідування та суду, знищення або спотворення будь-якої із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинення іншого кримінального правопорушення, можливість впливу на свідків у кримінальному провадженні, що може бути перешкодою встановленню істини у справі.
Згідно ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Відповідно до вказаної рекомендації важливим критерієм, що має враховуватись при визначенні виду запобіжного заходу, є санкція за вчинений злочин. Чим суворіша санкція передбачена за злочин, тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо підозрюваного.
Тому, окрім вищенаведеного, враховуючи дані щодо особи підозрюваного на підставі п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вбачає підстави для застосування підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м'який запобіжний захід щодо ОСОБА_4 буде недостатнім для запобігання ризикам, які наведені слідчим і прокурором.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, розмір якої, відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, має бути визначений в розмірі, від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, згідно з ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Зокрема, зважаючи на вимоги ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно врахувати практику Європейського суду з прав людини з аналогічних питань, а саме рішення у справі «Мангурас проти Іспанії» від 28.09.2010 №12050/04, у якому Європейським судом підкреслено важливість оцінки, при визначенні розміру застави, шкоди, завданої злочином, рівня відповідальності підозрюваного та тяжкості злочину. При цьому Європейським судом з прав людини визнано правильним підхід національного суду Іспанії щодо необхідності врахування вказаних чинників за наявності сумнівів у тому, що застава, сума якої визначатиметься виключно пропорційно до майнового стану підозрюваного, зможе забезпечити виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, передусім щодо участі у судовому розгляді справи. Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Мангурас проти Іспанії», сума застави за звільнення з-під варти заявника не була надмірною. У рішенні, у справі «Мангурас проти Іспанії», Європейський суд з прав людини постановив, що не було порушено ч. 3 ст. 5 (право на свободу та особисту недоторканість) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи. Органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більш того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується. Суд вважає, що забезпечення більш високого стандарту охорони прав людини вимагає більш суворості в оцінці порушень фундаментальних цінностей демократичного суспільства. Відтак, професійне середовище, теж має братися до уваги при визначенні суми застави з метою забезпечення її ефективності як засобу попередження ухилення від юридичної відповідальності.
Враховуючи характер кримінального провадження, розслідуваного відносно ОСОБА_4 розмір завданої шкоди, немає підстав вважати, що застава, сума якої визначатиметься виключно до ступеню тяжкості злочину, зможе забезпечити реалізацію мети обрання запобіжного заходу та керуючись ч. 5 ст. 182 КПК України, яка передбачає, що «у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, а тому відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні, оскільки вчинено злочин, який спричинив загибель людини.
На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст. 29 Конституції України, ст. ст. 2, 40, 131, 132, 176-178, 183, 184, ч. 6 ст. 193, 194, 575 КПК України, слідчий суддя,-
клопотання старшого слідчого Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 погоджене прокурором Святошинської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12024100080000154 від 13.01.2024 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 задовольнити.
Обрати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, українця, громадянина України, одруженого, працюючого водієм в ТОВ «Наш фермер», який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не засудженого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк запобіжного заходу рахувати протягом 60 діб з 15.01.2024 по 14.03.2024 включно.
Для утримання підозрюваний ОСОБА_4 , підлягає направленню до державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 13.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Святошинського
районного суду м. Києва ОСОБА_1
Копію ухвали вручено 15.01.2024 о ______ год. ______ хв.
Одночасно роз'яснено порядок її оскарження.
Підозрюваний (ПІБ)________________________ підпис__________________