Справа № 758/418/24
15 січня 2024 року суддя Подільського районного суду міста Києва Будзан Л.Д., розглянувши питання про відкриття провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кравець Олена Олександрівна,про встановлення факту проживання зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини, -
У провадження Подільського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кравець Олена Олександрівна,про встановлення факту проживання зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини.
В обґрунтування заяви зазначено, що встановлення цього факту потрібно заявнику для реалізації права спадкування в порядку представлення, оскільки нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, та мотивуванням відмови зазначено відсутність підтвердження факту проживання спадкоємця зі спадкодавцем, а також пропуск строку прийняття спадщини.
Розглянувши вказану заяву, вважаю за необхідне відмовити у відкритті провадження у справі з наступних підстав.
Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.
Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з'ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз'яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.
Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також не доведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав осіб; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення; - встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; - заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); - чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Метою звернення ОСОБА_1 із заявою про встановлення факту спільного проживання заявника з ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є встановлення в судовому порядку обставин, необхідних для прийняття спадщини в порядку представлення після його смерті після померлої бабусі ОСОБА_3 , зокрема з метою наступного вирішення питання про право власності на спадкове майно, яке залишилось після смерті останнього.
При цьому, як вбачається з постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій 09 травня 2023 року спрадкоємцями в порядку представлення після смерті ОСОБА_2 , окрім сина ОСОБА_1 , є ще дочка ОСОБА_4 .
Крім цього, з матеріалів заяви вбачається, що у сіпрній квартирі на момент смерті ОСОБА_2 проживала його дружина ОСОБА_5 (мати заявника).
Таким чином,встановлення вказаного факту безпосередньо пов'язано з виникненням у заявника права на отримання та оформлення спадщини, а за наявності інших спадкоємців виникнення такого права передбачає спір, який має бути розглянутий в порядку позовного провадження за участю спадкоємців померлого за місцем знаходження спадкового майна. У зв'язку з наведеним вище, в даному випадку вбачається спір про право, що свою чергу виключає розгляд вказаної заяви в порядку окремого провадження.
Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України).
За таких обставин, вважаю, що заявлені вимоги про встановлення факту проживання зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини не підлягають розгляду в порядку окремого провадження, оскільки не є безспірними і пов'язані із вирішенням спору про право, а тому, у відкритті провадження за вказаною заявою слід відмовити.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 2, 4, 12 44, 258-261, 352-354 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -
Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кравець Олена Олександрівна, про встановлення факту проживання зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Леся БУДЗАН