Справа № 755/479/24
про залишення позовної заяви без руху
"15" січня 2024 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Арапіна Н.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Згідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до суду фізичною особою позовної заяви про розірвання шлюбу судовий збір сплачується у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З урахуванням того, що позивачем надіслано до суду позовну заяву 31 грудня 2023 року ставка судового збору по цій справі становить 1 073,60 грн.
Позивачем додано до позовної заяви квитанцію № 32528798800007071041 від 09 червня 2023 року на суму 1 073,60 грн.
Згідно з ч. 1,2 ст. 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Отже, судовий збір сплачується за місцем розгляду справи, надходження до спеціального фонду Державного бюджету України якого перевіряються судом перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг). Тобто, суд зобов'язаний перевірити надходження судового збору до спеціального фонду у межах кожної конкретної справи.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 05.08.2021 у справі №160/5879/20.
З позовної заяви, а також згідно відомостей, що містяться в Автоматизованій системі документообігу суду, судом встановлено, що квитанцію № 32528798800007071041 від 09 червня 2023 року на суму 1 073,60 грн використано позивачем при поданні позовної заяви в межах справи № 755/8151/23 де ухвалою суду від 20 червня 2023 року повернуто позовну заяву позивачу.
Суд зазначає, що доданий до цієї позовної заяви доказ сплати судового збору не є належним, оскільки був використаний в межах іншої справи та зарахований при поданні іншого позову.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: повернення заяви або скарги.
Таким чином, використовуючи однин й той самий документ про сплату судового збору, позивач не позбавлений права звернутися до суду із клопотанням про повернення судового збору в межах справи № 755/8151/23 в будь-який час, в тому числі і після розгляду повторно поданої позовної заяви.
Крім того, у постанові від 13.02.2019 Верховний Суд у справі № 1540/3297/18 встановивши, що на підтвердження доказів сплати судового збору позивачем при поданні позовної заяви у цій справі було подано платіжне доручення від 16.05.2018 № 707, яке раніше позивач додавав до первісної позовної заяви у справі № 815/2416/18, та суд повернув позовну заяву у останній справі, дійшов висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій правильно вказали, що повторно поданий той же платіжний документ про сплату збору не є належним доказом сплати цього платежу за подання повторної позовної заяви.
Зважаючи на викладене, суд зауважує, що неможливість використання документа про сплату судового збору, який подавався до первинної позовної заяви, яку суд повернув позивачу, не обмежує та не порушує прав позивача в частині обов'язку нести додаткові майнові витрати у зв'язку зі зверненням до суду, оскільки згідно з положеннями п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" такий позивач має право на повернення суми судового збору, сплаченого за подання первісної заяви, яка була йому повернута.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.11.2021 у справі №9901/447/21.
Тому позивачу необхідно долучити до позовних матеріалів докази сплати ним судового збору у розмірі 1 073,60 грн.
У відповідності до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, ст. 258 - 260, 353, 354 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 залишити без руху.
Строк для усунення недоліків не може перевищувати 5-ти днів з дня отримання даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у випадку не виконання вимог даної ухвали в строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Є.Арапіна