ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/23259/23
провадження № 2/753/983/24
15 січня 2024 року суддя Дарницького районного суду м. Києва Комаревцева Л.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, в залі суду за адресою: м. Київ, вул. Кошиця, 5а цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,
В грудні 2023 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів по договору позики, посилаючись на те, що 05.10.2023 відповідач позичив у нього 100000,00 грн, зобов'язуючись повертати за графіком, визначеним договором, не пізніше 05.11.2023.
Станом на дату звернення до суду з позовом, грошові кошти відповідачем повернуті не були.
Враховуючи, що відповідач в повній мірі взяті на себе зобов'язання не виконав, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 борг за договором позики з врахуванням штрафних санкцій в розмірі 179367,12 грн., судові витрати.
Ухвалою суду від 19.12.2023 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до ч.8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться. Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
У відповідності до ст.ст. 174, 178 ЦПК України відповідач не скористалась своїм процесуальним правом та не направила суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд встановив такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.
У відповідності до ст.ст.13, 81 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі.
Судом встановлено, що 05.10.2023 ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 100000 грн., з кінцевим терміном повернення до 03.11.2023, про що написав власноручно розписку.
Звертаюсись до суду з заявленим позовом, позивач посилається на те, що відповідач не виконує взяті на себе зобов'язання починаючі з 06.11.2023.
В розписці Відповідач зазначив, що у разі прострочення платежу, згоден відшкодувати: пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення, за кожен день невиконання зобов'язань, від суми боргу; суму річних, відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України визначаю в розмірі 365%; суму інфляційних, відповідно до законодавства України.
Додатково, Відповідно до договору Позики (укладеного у вигляді Розписки), у випадку прострочення повернення коштів більше як на 30 календарних днів, додатково Відповідач зобов'язуються сплатити штраф в десятикратному розміру від суми боргу
Оскільки, відповідач взяті на себе зобов'язання не виконує, грошові кошти позивачу не повернув, у зв'язку з цим позивач був вимушений звернутись до суду за захистом своїх порушених прав. Просить стягнути з відповідача борг з врахуванням штрафних санкцій в розмірі 179367,12 грн., судові витрати.
Правовідносини, які випливають з договору позики, врегульовані нормами параграфу 1 глави 71 ЦК України.
Частиною 1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.
Договір позики є двостороннім правочином, також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов'язки за договором позики, у тому числі повернення предмету позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за договором тільки права.
За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей, такий правовий висновок викладено у Постанові ВСУ від 18.09.2013 у справі №6-63цс13.
Відповідно до положень частини 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
За загальними правилами, встановленими статтями 526, 530, 611, 629 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу та у встановлений строк, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до вимог частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В тому числі, суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Разом з тим, відповідачем суду не надано жодних належних та допустимих доказів в заперечення позовних вимог.
Отже враховуючи, що позичальник ОСОБА_2 не виконав своє грошове зобов'язання в повному обсязі, порушене право позикодавця ОСОБА_1 підлягає судовому захисту шляхом примусового стягнення заборгованості з врахуванням штрафних санкцій в розмірі 179367,12 грн.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь позивач в сумі 1793,67 грн.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 13, 19, 76, 81, 89, 141, 223, 244, 245, 259, 263-265, 268, 353, 354 ЦПК України, на підставі ст.ст. 526, 530, 533, 611, 625, 629, 1049, ЦК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 суму боргу за договором позики від 05.10.2023 з врахуванням штрафних санкцій в розмірі 179367,12 грн. (сто сімдесят дев'ять тисяч триста шістдесят сім гривень 12 копійок), витрати по сплаті судового збору в розмірі 1793,67 грн. (одна тисяча сімсот дев'яносто три гривні 67 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 15.01.2024
Суддя: Комаревцева Л.В.