Справа № 357/10010/23
1-кп/357/160/24
15.01.2024 м. Біла Церква
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судового засідання Білоцерківського міськрайонного суду Київської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12022111030002483 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.10.2022 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква Київської області, громадянина України, з середньою освітою, фізичної особи-підприємця, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України,
сторони кримінального провадження: прокурор Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_3 , захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 , потерпілий ОСОБА_6 , представник потерпілого - адвокат ОСОБА_7 ,
На розгляд Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшов обвинувальний акт прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12022111030002483, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.10.2022 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України.
Прокурор в ході підготовчого судового засідання вважав, що обвинувальний акт підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки складений відповідно до вимог КПК, підсудний Білоцерківському міськрайонному суду Київської області, підстав для його поверення та закриття кримінального провадження немає.
Обвинувачений, його захисник, потерпілий та його представник підтримали думку прокурора.
Заслухавши думки сторін кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт, суд дійшов наступного висновку.
Підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п.4-8, 10 ч.1 або ч.2 ст. 284 КПК України, не встановлено.
Обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України. Суттєвих порушень вимог КПК України при складанні обвинувального акта, які б перешкоджали призначенню даного обвинувального акту до судового розгляду не виявлено.
Підстави для повернення обвинувального акту відсутні.
Кримінальне провадження підсудне Білоцерківському міськрайонному суду Київської області згідно правил підсудності, передбачених ст. 32 та 33 КПК України.
За таких обставин суд, вислухавши думку учасників підготовчого провадження щодо можливості призначення судового розгляду, враховуючи, що відсутні підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини 3 ст. 314 КПК України, вважає за необхідне призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, що надійшов до суду.
З метою підготовки справи до судового розгляду, відповідно до ч. 2 ст. 315 КПК України, судом визначено дату та місце проведення судового розгляду, визначено склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді з боку обвинувачення, захисту та потерпілої сторони. Також визначено, що судовий розгляд з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити у відкритому судовому засіданні, судом одноособово, обмеження щодо цього, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України, відсутні.
12.12.2023 через канцелярію суду представник кпотерпілого - адвокат ОСОБА_7 , діючи в інтересах потерпілого, звернулася до суду із цивільним позовом про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 завданої злочином матеріальної та моральної шкоди.
У судовому засіданні захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 вважав, що заявлений цивільний позов не відповідає вимогам ст. 175-176 ЦПК України у зв'язку з чим не може бути прийнятий судом для спільного розгляду з кримінальним провадженням. У позовній заяві не вказано чим обгрунтовуються позовні вимоги, не зазначено про закінчення строків давності, не вказані РНОКПП учасників та інші дані.
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав позицію свого захисника. Інші учасники судового провадження заперечень з приводу доцільності приєднання цивільного позову потерпілого до матеріалів кримінального провадження для їх спільного розгляду не висловили.
Відповідно до ст. 61 КПК України цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред'явила цивільний позов.
На підставі ст. 62 КПК України цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та до якої пред'явлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред'являються у порядку цивільного судочинства.
Вивчивши матеріали заявленого цивільного позову, суд приходить до висновку, що зміст та форма позовної заяви відповідають вимогам ст. 175 ЦПК України, а тому, заслухавши думку учасників, суд приймає рішення про прийняття останнього до сумісного розгляду з кримінальним провадженням, що відповідає вимогам ст.127 КПК України.
Цивільними позивачем у даному кримінальному провадженні має бути визнаний потерпілий ОСОБА_6 , а цивільним відповідачем обвинувачений ОСОБА_3 і що узгоджується із положеннями ст. 61, 62 КПК України.
Відповідно до ч. 7 ст. 178 КПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Відповідно до ч. 4 ст. 179, 180 ЦПК України відповідь на відзив та заперечення подається в строк, встановлений судом.
Окрім того, під час підготовочого судового засідання захисником обвинуваченого - адвокатом ОСОБА_5 було заявлено письмове клопотання про витребування у потерпілого ОСОБА_6 майна (речових доказів) у кримінальному провадженні, а саме поліетиленовий пакунок (з пояснювальною запискою на ньому), з тепловими платами від теплового насосу марки «Gree» у кількості 3 шт, котрі вилучено та поміщено до прозорого спецпакету № WAR1831615.
Обвинувачений ОСОБА_3 просив клопотання захисника задовольнити.
Прокурор ОСОБА_4 просила відмовити у задоволенні клопотання, посилаючись на його передчасність. Предствники потрпілого - адвокати ОСОБА_7 та ОСОБА_8 заперечили проти задоволення клопотання, посилаючись на його необгрунтованість. Потерпілий ОСОБА_6 підтримав позицію своїх представників та пояснив, що вказані речові докази йому слідчий передав згідно розписки на відповідальне зберігання, у разі необхідності він може у буль- який час надати їх суду для огляду.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд вважає що у задоволенні клопотання слід відмовити з огляду на таке.
Відповідно до ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання з метою підготовки до судового розгляду суд розглядає клопотання учасників судового провадження, в тому числі, про витребування певних речей та документів.
З аналізу вказаної норми вбачається, що учасником судового провадження під час підготовчого судового засідання може бути заявлене клопотання про витребування речей і документів, які не були зібрані під час досудового розслідування сторнами кримінального провадження, потерпілим в порядку ст. 93 КПК України.
Зі змісту заявленого клопотання вбачається, що захисник під час підготовочого судового засідання ставить питання про витребування речових доказів у кримінальному провадженні, тобто доказів, зібраних стороною обвинувачення, які передані на відповідальне зберігання потерпілому для їх дослідження в судовому засіданні.
Статтею 349 КПК України визначено, що під час судового розгляду обсяг доказів, які будуть досліджуватися та порядок їх дослідження визначається ухвалою суду. Докази сторони обвинувачення досліджуються в першу чергу, зі сторони захисту - у другу. Процесуальними джерелами доказів є, в тому числі, і речові докази (ч. 2 ст. 84 КПК).
За викладеного, суд приходить до висновку про те, що заявлене стороною захисту під час підготовчого судового засідання клопотання про витребування для дослідження в судовому засіданні речових доказів у кримінальному провадженні є передчасним у зв'язку з чим задоволенню не підлягає.
Суд вважає за необхідне роз'яснити стороні захисту право повторно заявити клопотання про дослідження в судовому засіданні речових доказів під час судового розгляду.
Відповідно до ст. 316 КПК України, після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду, який має бути призначений не пізніше десяти днів після постановлення ухвали про його призначення.
У зв'язку із прийняттям цивільного позову до спільного розгляду з кримінальним провадженням та з метою забезпечення права цивільного відповідача та цивільного позивача на подачу у визначений строк відзиву, відповіді на відзив та заперечення, дата судового розгляду кримінального провадження визначається поза межами десятиденного строку.
Керуючись статтями 61, 62, 128, 314-316, 369-372 КПК України, суд
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту по кримінальному провадженню яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022111030002483 від 04.10.2022, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, одноособово суддею у відкритому судовому засіданні в приміщенні в Білоцерківського міськрайонного суду Київської області на 12-00 год. 21.02.2024.
Про день, час та місце судового засідання повідомити прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області, обвинуваченого, його захисника, потерпілого та його представників.
Прийняти цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про відшкодування завданої кримінальним правопорушенням матеріальної та моральної шкоди до сумісного розгляду з кримінальним провадженням № 12022111030002483 від 04.10.2022, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України.
Визнати потерпілого ОСОБА_6 цивільним позивачем у даному кримінальному провадженні, а обвинуваченого ОСОБА_3 цивільним відповідачем.
Встановити цивільному відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогамст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідно до вимог ч. 4 ст.178ЦПК України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).
Встановити цивільному позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Встановити цивільному відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Відмовити у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 про витребування документів.
Роз'яснити захиснику обвинуваченого - адвокату ОСОБА_5 право заявити клопотання про дослідження речових доказів під час судового розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення щодо неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1