Україна
Романівський районний суд Житомирської області
290/70/24
15 січня 2024 року смт. Романів
Суддя Романівського районного суду Житомирської області Кірічук М.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 ,-
У січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» (далі ТОВ «Дієса»), в якому зазначив, що він працював у відповідача з 8 серпня 2023 року по 6 вересня 2023 року на посаді керуючого магазином. Наказом №Z00/07/09/005 від 8 вересня 2023 року позивача було звільнено з посади за угодою сторін відповідно до пункту 1 частини 1 статті 36 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України). В день звільнення ОСОБА_1 відповідачем не було проведено розрахунку при звільненні, а саме не виплачено заробітну плату за період з 8 серпня 2023 року по 6 вересня 2023 року та компенсацію за два дні невикористаної відпустки. У зв'язку з тим, що відповідач в добровільному порядку не провів розрахунок при звільнені, ОСОБА_1 просить суд стягнути з ТОВ «Дієса» заборгованість по заробітній платі та компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 45103,14 грн і середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 148463,91 грн, всього разом 193567,05 грн.
Позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Частиною 4 статті 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), а також статтею 3 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Статтею 2 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що до структури заробітної плати входить основна заробітна плата та додаткова.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18) зроблено правовий висновок про те, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону № 108/95-ВР, тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.
Згідно правовового висновку зробленого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 8 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19 (провадження № 14-47цс21) середній заробіток за статтею 117 КЗпП України за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій) та є своєрідною санкцією для роботодавця за винні дії щодо порушення трудових прав найманого працівника. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати. На вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI, не поширюється.
За змістом частини 4 статті 177 ЦПК України, а також статті 3 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви справляється судовий збір.
Згідно частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, підлягає сплаті 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позовна заява ОСОБА_1 містить позовну вимогу майнового характеру, ціна позову 193567,05 грн., з якої 148463,91 грн - середній заробіток за час затримки розрахунку.
Таким чином, за позовну вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні необхідно сплатити судовий збір в розмірі 1484,63 грн.
З врахуванням викладеного, позивачу за подання вказаного позову слід сплатити 1484,63 грн судового збору. Згідно частини 1 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
Керуючись статтею 185 ЦПК України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що способом усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині даної ухвали, є надання до суду оригіналу платіжного документа про сплату судового збору в сумі 1484,63 грн.
Судовий збір необхідно сплатити за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Жит.обл/ТГ смт.Романів/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37976485; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA438999980313111206000006819; код класифікації доходів бюджету: 22030101.
У графі платіжного документа «Призначення платежу: *;101;__________» платник судового збору повинен вказати код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті; Судовий збір, за позовом (повне найменування (для юридичних осіб), Романівський районний суд Житомирської області.
Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків - п'ять днів з дня вручення даної ухвали та повідомити, що у разі неусунення недоліків позовна заява буде вважатись неподаною і повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.М. Кірічук