Справа № 288/3647/23
Провадження № 2/288/175/24
15 січня 2024 року смт. Попільня
Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді - Рудник М. І.,
за участю секретаря судових засідань - Колодяжної Н.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Попільнянської селищної ради, Житомирського району, Житомирської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Попільнянської селищної ради, Житомирського району, Житомирської області (далі - відповідач) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, в якій вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його баба ОСОБА_2 .
Баба позивача ОСОБА_2 проживала окремо від позивача в АДРЕСА_1 .
У вересня 2021 року позивач забрав бабу проживати до себе, так як вона через свій вік стала потребувати постійного догляду.
Враховуючи обстановку, що склалась в Україні після повномасштабного російського вторгнення, а також той факт, що позивач є інвалідом 2 групи та віддаленість будинку його баби, він тривалий час не міг відвідати будинок баби та розібрати її речі.
В червні 2023 року позивач серед особистих речей баби в її будинку знайшов заповіт, посвідчений 05.05.2011 року секретарем Саверецької сільської ради Попільнянського району Житомирської області, та зареєстрований в реєстрі за № 71.
Відповідно до заповіту баба позивача заповіла все своє майно своєму онукові, позивачу по справі.
Про заповіт позивач не знав і не здогадувався, оскільки був впевнений, що все своє майно баба залишить своїй дочці, матері позивача, і відповідно із заявою про прийняття спадщини не звертався.
Знайшовши заповіт позивач звернувся до нотаріальної контори з приводу вирішення питання оформлення спадкової справи, але виявилось, що він пропустив строк звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті баби.
Нотаріус постановою від 26.06.2023 року відмовив позивачу у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку із пропуском встановленого законом строку для прийняття спадщини.
Вказані обставини свідчать про поважність причин, пов'язаних з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для позивача, як спадкоємця, при поданні заяви про прийняття спадщини, що є підставною для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Позивач вважає, що строк для прийняття спадщини був пропущений ним з поважних причин, оскільки про наявність заповіту складеного на його користь він дізнався поза межами строку, передбаченого частиною 1 статті 1270 ЦК України.
Як вбачається із заповіту, жодним іншим спадкоємцям, крім позивача, ОСОБА_2 нічого не заповіла.
Позивач просить визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , на два місяці, після набрання рішенням суду законної сили.
Позивач в підготовче судове засідання не з'явився, 15 січня 2024 року через канцелярію суду надав заяву в якій просить справу слухати у його відсутність, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Представник відповідача Попільнянської селищної ради Житомирського району Житомирської області в підготовче судове засідання не з'явився, надав до суду заяву № 02-13/66 від 11.01.2024 року в якій просить дану справу розглядати без участі їх представника, проти задоволення позовних вимог не заперечують.
Відповідно до частини 3 статті 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Згідно до частини 4 статті 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Частина 3 статті 211 ЦПК України визначає, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши в сукупності докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 22 листопада 2022 року Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено відповідний актовий запис № 22061 /а.с. 6/.
Згідно довідки від 05 липня 2023 року, виданої обслуговуючим кооперативом «Алтай-житло», ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживала в селі Саверці, Житомирської області, Попільнянського району. З вересня 2021 року, за станом здоров'я, була забрана дочкою ОСОБА_3 та внуком ОСОБА_1 , до АДРЕСА_2 , де разом проживали, та до дня настання її смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 за ОСОБА_2 здійснювали повний догляд /а.с. 7/.
Відповідно до Заповіту, посвідченого 05 травня 2011 року секретарем Саверецької сільської ради Попільнянського району Житомирської області, ОСОБА_2 заповіла все своє майно своєму онукові ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Заповіт зареєстровано в реєстрі за № 71 /а.с. 8/.
Як вбачається з Постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 26 червня 2023 року № 99/02-31 від 26 червня 2023 року, виданої Попільнянською державною нотаріальною конторою в Житомирській області, ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , баби ОСОБА_2 , в зв'язку із пропуском встановленого законодавцем терміну на прийняття спадщини /а.с. 9/.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 05 березня 1975 року Київським відділом ЗАГС Жовтневого району, батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , вказані ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , запис за № 422 /а.с. 10/.
Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , виданого 01 травня 1974 року Саверецьким сільським бюро ЗАГС Попільнянського району Житомирської області, ОСОБА_4 01 травня 1974 року уклав шлюб з ОСОБА_5 , прізвище дружини після укладення шлюбу « ОСОБА_6 », запис за № 6 /а.с. 11/.
Як вбачається з свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого 05 березня 1955 року Саверецькою сільською радою Попільнянського району, Житомирської області, матір'ю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , вказана ОСОБА_7 , запис за № 11 /а.с. 12/.
Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 , виданого 29 вересня 2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану районного управління юстиції Житомирської області, ОСОБА_7 10 листопада 1957 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_8 , прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_9 », про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 13 /а.с. 13/.
Як вбачається з Довідки до акта огляду медико -соціальною експертною комісією серії АВ № 0438740, виданої 19.02.2016 року, ОСОБА_1 має другу групу інвалідності, загального захворювання /а.с. 15/.
Згідно довідки про дохід № 4830 5587 2048 6818, виданої Пенсійним фондом України, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві (Солом'янський район) в м. Києві і отримує пенсію по інвалідності, сума пенсії за період з 01.07.2022 року по 30.06.2023 року складає 24786,00 гривень /а.с. 16/.
Частиною першою статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Згідно статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Судом досліджено поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини позивачем та встановлено, що позивач ОСОБА_1 заяву про прийняття спадщини після смерті баби ОСОБА_2 не подав своєчасно у шестимісячний строк з поважних причин, так як він не був обізнаний про існування вищевказаного заповіту, складеного спадкодавицею на його користь, також в Україні був запроваджений воєнний стан.
Тому продовження йому строку для подання заяви про прийняття спадщини не суперечить закону та не порушить будь-чиїх інших прав та охоронюваних законом інтересів.
Всі вказані обставини є поважними та вплинули на своєчасність прийняття позивачем спадщини.
Спадкоємці, які протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України не подали заяву про прийняття спадщини, вважаються такими що не прийняли її.
Згідно з правилами статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини вважається день смерті особи, зазначений у свідоцтві про смерть, виданим відповідним державним органом реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до пункту 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Згідно частини п'ятої статті 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до частини першої статті 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Як вбачається з частини третьої статті 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Законодавцем не надається ніякого значення тривалості періоду, який пройшов з дня закінчення строку для прийняття спадщини, що не виключає можливості подачі до нотаріуса заяви про прийняття спадщини за наявності поважності причин його пропуску, також і після спливу значної кількості часу.
За змістом статей 12, 81, 89, 263 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Законодавцем не надається ніякого значення тривалості періоду, який пройшов з дня закінчення строку для прийняття спадщини, що не виключає можливості подачі до нотаріуса заяви про прийняття спадщини за наявності поважності причин його пропуску, також і після спливу значної кількості часу.
Судом встановлено, що позивач дійсно пропустив строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважної причини, тому суд вважає за необхідне визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.
За вищенаведених обставин, та враховуючи, те що представник відповідача визнав позов у повному обсязі, є достатні підстави для задоволення позовних вимог та надання ОСОБА_1 додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті баби ОСОБА_2 .
За змістом пункту 1 частини 2 статті 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Керуючись Постановою Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року; статтями 1217, 1221, 1262, 1268-1270, 1272 ЦК України; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 197-200, 206, 211, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Попільнянської селищної ради, Житомирського району, Житомирської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_6 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, після смерті баби ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у два місяці з дня набрання рішення суду законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя Попільнянського
районного суду М. І. Рудник