Справа № 296/212/24
1-кс/296/142/24
Ухвала
Іменем України
10 січня 2024 року м.Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду м.Житомира ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
слідчого ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та клопотання захисника ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.2 ст.27, ч.4 ст.28, ч.3 ст.146, ч.2 ст.27, ч.4 ст.28, ч.4 ст.189, ч.1 ст.263, ч.2 ст.263 Кримінального кодексу України у кримінальному провадженні №12023060000000373 від 14 липня 2023 року,
встановив:
05 січня 2024 року захисник підозрюваного ОСОБА_5 - ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира із клопотанням, в якому просить:
- змінити підозрюваному ОСОБА_5 запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронних засобів контролю;
- встановити для підозрюваного ОСОБА_5 такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до суду, органу досудового розслідування та прокуратури; прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю, а саме за викликом; не відлучатися із місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
В обґрунтування поданого клопотання адвокат ОСОБА_6 зазначив, що ризики відповідно до ст.177 КПК України щодо ОСОБА_5 відсутні: підозрюваний ОСОБА_5 має міцні соціальні зв'язки, а саме: одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей - ОСОБА_8 , 2010 р.н., та ОСОБА_9 , 2023 р.н., протягом восьми місяців до затримання працював в ФОП ОСОБА_10 , де здійснював ремонтні роботи автомобіля "КАМАЗ", раніше не судимий, потребує постійного медичного догляду у зв'язку з отриманням в Київському СІЗО тілесних ушкоджень. Крім того, на даний час відсутня можливість виїзду за кордон; досудове розслідування проводиться вже три місяці та в його межах проведено велику кількість слідчих дій, в тому числі обшуки за місцем проживання ОСОБА_5 та інших підозрюваних, а також в автомобілях, в ході яких вилучено значну кількість майна; орган досудового розслідування вже здійснив допити потерпілих, свідків, впізнання особи і здобув докази, чим спростовується можливість впливу ОСОБА_5 на учасників кримінального провадження та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Також вказав, що під час обрання запобіжного заходу не пов'язаного із триманням під вартою суд може покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ст.194 КПК України.
Також, 05 січня 2024 року старший слідчий в ОВС слідчого управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області майор поліції ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира із клопотанням, погодженим прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_7 , відповідно до змісту якого просить продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах строку досудового розслідування, тобто до 15.02.2024 включно у кримінальному провадженні №12023060000000373 від 14.07.2023.
В обґрунтування поданого клопотання слідчий ОСОБА_3 зазначає, що у провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023060000000373 від 14.07.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.189, ч.1 ст.263, ч.1 ст.309, ч.2 ст.28, ч.3 ст.342, ч.2 ст.345, ч.2 ст.146, ст.386 КК України.
Згідно матеріалів кримінального провадження, у точно невстановлений досудовим розслідуванням день та час, однак не пізніше листопада 2017 року, ОСОБА_11 досяг домовленості з ОСОБА_12 та ОСОБА_5 про їх безпосередню участь у діяльності злочинного об'єднання, а також функціонування під їх керівництвом структурних частин (груп осіб) у злочинній організації, про що останні розробили вищевказаний план злочинної діяльності та приступили до його реалізації.
Так, у точно не встановлений досудовим розслідуванням день та час, проте не пізніше листопада 2017 року, ОСОБА_5 , з метою реалізації спільного з ОСОБА_11 злочинного умислу, щодо створення злочинної організації та участі у вчинюваних нею злочинів, виконуючи свої обов'язки керівника її структурної частини, згідно плану протиправної діяльності злочинної організації, розробленого ОСОБА_11 , з метою реалізації цілей та мети діяльності вказаної організації - вимагання чужого майна, переважно грошових коштів від громадян за неіснуючі борги, запропонував ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 : здійснювати безпосереднє підшукування громадян, які можуть стати потенційними жертвами злочинів; безпосередньо вчиняти вимагання грошових коштів та майна громадян під надуманими приводами, у тому числі за неіснуючими та вигаданими борговими зобов'язанням; вчиняти залякування потерпілих та їх родичів з метою приховування діяльності злочинної організації та недопущення викриття її членів правоохоронними органами; здійснювати психологічний тиск на потерпілих; здійснювати розшукові заходи у випадку ухилення потерпілими від виплат за неіснуючими борговими зобов'язаннями; здійснювати їх доставку до спеціально підготовлених приміщень з метою примушування до сплати неіснуючих боргів шляхом висловлення погроз застосування насильства, нанесення тілесних ушкоджень потерпілим, катувань та принижень потерпілих; передавати грошові кошти та майно отримане внаслідок вимагань за неіснуючими борговими зобов'язаннями ОСОБА_5 для їх подальшого передання очільнику злочинної організації ОСОБА_11 , з метою раціонального розподілу між учасниками контрольованої ОСОБА_5 структурної частини злочинної організації.
У свою чергу ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи всі деталі розробленого ОСОБА_11 плану протиправної діяльності злочинної організації, а також що внаслідок майбутніх активних дій членів злочинної організації з громадян будуть неправомірно відібрані шляхом вимагання їхнє майно (грошові кошти) під надуманим приводом, у тому числі за неіснуючі боргові зобов'язання, погодились на пропозицію ОСОБА_5 , і таким чином стали учасниками структурної частини злочинної організації, створеної та очолюваної ОСОБА_11 .
Крім того, 02.01.2018 після 16 год ОСОБА_5 , який являвся одним із керівників структурної частини злочинної організації очолюваної ОСОБА_11 , спільно з ОСОБА_15 та двома іншими особами, на автомобілі марки «TOYOTA LAND CRUISER 200» д.н.з. НОМЕР_1 , у кузові чорного кольору під керуванням ОСОБА_15 , прибули до ділянки місцевості поблизу магазину «Розруцький», що по вул.Київській, 92-А в м.Коростишеві. Зустрівшись на вказаному місці із потерпілим ОСОБА_16 , застосовуючи фізичну силу вказані особи, примусово, проти волі, помістили його до багажного відділення вказаного автомобіля та висловили звинувачення у зґвалтуванні ОСОБА_17 , а також погрози у заподіянні йому у зв'язку з цим тілесних ушкоджень.
Продовжуючи злочинні дії, ОСОБА_5 , ОСОБА_15 та двоє інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб, незаконно позбавивши волі ОСОБА_16 , та на вказаному автомобілі перевезли його до ділянки місцевості поблизу магазину «Сармат», що поблизу буд.19 по вул.Різдвяна в м.Коростишеві.
В той же ж день, 02.01.2018, в цей же період та в тому ж місці, зустрівши ОСОБА_18 , застосовуючи щодо нього фізичну силу, ці ж особи примусово поза його волею також помістили до багажного відділення даного автомобіля та висловили звинувачення у зґвалтуванні ОСОБА_17 , а також погрози у заподіянні йому тілесних ушкоджень.
Не припиняючи своїх злочинних дій, ОСОБА_5 , ОСОБА_15 , та двоє інших невстановлених осіб, 02.01.2018 приблизно о 17 год перевезли потерпілих ОСОБА_16 та ОСОБА_18 до недіючого затопленого гранітного кар'єру «Вороного», неподалік вул.Червоних партизан (наразі вул.Партизанська) в м.Коростишеві. Прибувши на вказане місце, ОСОБА_5 та ОСОБА_15 наказали потерпілим зняти з себе одяг і білизну, а також стати на коліна. Перебуваючи під психологічним тиском, а також побоюючись фізичної розправи, ОСОБА_16 та ОСОБА_18 виконали дану вимогу після чого ОСОБА_5 та ОСОБА_15 , по черзі нанесли численні удари руками, ногами та гілкою дерева по різним частинам тіла та кінцівках потерпілих, заподіюючи їм фізичні страждання, а також змусили зізнатися у нібито зґвалтуванні та, стоячи на колінах, просити вибачення у ОСОБА_17 . Після вчинення таких дій, ОСОБА_5 , ОСОБА_15 та інші невстановлені особи залишили потерпілих у вказаному місці, а самі поїхали у невідомому напрямку.
У подальшому, а саме 02.01.2018 у ОСОБА_5 , спільно з ОСОБА_15 та особою, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв'язку з її смертю ( ОСОБА_19 ), виник спільний умисел направлений на вимагання грошових коштів у ОСОБА_20 , під приводом безпідставного звинувачення його сина ОСОБА_16 у зґвалтуванні ОСОБА_17 , з погрозою насильства над ним, обмеження його прав і свобод шляхом написання заяви до правоохоронних органів.
У свою чергу ОСОБА_5 повідомив про дані злочинні наміри ОСОБА_11 , та отримав схвалення на вчинення незаконних дій
Таким чином, 02.01.2018 приблизно о 18 год ОСОБА_5 , який являвся одним із керівників структурної частини злочинної організації очолюваної ОСОБА_11 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_15 та ОСОБА_19 , на автомобілі марки та моделі «TOYOTA LAND CRUISER 200» д.н.з. НОМЕР_1 , який перебував у користуванні ОСОБА_15 , приїхали до місця поблизу ресторану «Троян», що розташований за адресою: Житомирська область, м.Коростишів, вул.Київська, 129, де зустрілись із потерпілим ОСОБА_20 . Під час спілкування з ОСОБА_20 , ОСОБА_5 , ОСОБА_15 та ОСОБА_19 , в усній формі висловили вимогу передачі чужого майна, зокрема грошових коштів в сумі 2000 доларів США, погрожуючи при цьому написанням заяви до правоохоронних органів та фізичним насильством щодо сина потерпілого - ОСОБА_16 у разі невиконання їх вимоги. При цьому, встановили потерпілому термін в одну добу для виконання вказаної вимоги, тобто передачі їм грошових коштів в сумі 2000 доларів США.
В подальшому, 03.01.2018 та 06.01.2018, у денний час, ОСОБА_15 , діючи в межах спільного з ОСОБА_5 та ОСОБА_19 умислу, не припиняючи своїх злочинних дій, розуміючи їх протиправний характер та бажаючи настання наслідків у вигляді незаконного отримання грошових коштів від ОСОБА_20 , неодноразово телефонував потерпілому та в усній формі повторно висловлював вимогу передачі грошових коштів в сумі 2000 доларів США, висловлюючи погрози застосування насильства відносно сина потерпілого. При цьому, ОСОБА_20 , сприймаючи дані погрози як реальні, все ж таки у незаконній вимозі ОСОБА_5 , ОСОБА_15 та ОСОБА_19 відмовив, усвідомлюючи повну непричетність свого сина до зґвалтування. Надалі, ОСОБА_20 , дізнавшись про затримання працівниками правоохоронних органів, в середині серпня 2023 року, ОСОБА_11 , ОСОБА_5 та інших підконтрольних їм осіб, звернувся з відповідною заявою про вчинення щодо нього злочину, а саме вимагання його майна.
Також, 23.12.2022 у вечірній час, ОСОБА_5 та ОСОБА_13 , у період дії військового стану, з метою реалізації спільного злочинного умислу, переслідуючи корисливий мотив та керуючись єдиним злочинним умислом направленим на вимагання грошових коштів у того ж ОСОБА_21 , приїхали на невстановленому автомобілі до підприємства по обробці граніту, яке орендує потерпілий ОСОБА_21 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , де зустрілись із потерпілим.
В ході спілкування з потерпілим, ОСОБА_5 та ОСОБА_13 в усній формі висловили вимогу передачі їм грошових коштів в сумі 3000 доларів США, що за курсом НБУ на день вчинення злочину складало 109500 гривень та повідомили про негативні наслідки для здоров'я потерпілого у разі невиконання ним цієї вимоги. В цей час, після отримання відмови потерпілого ОСОБА_21 надавати грошові кошти, ОСОБА_5 наніс потерпілому два удари кулаками рук по голові, а саме в ліве вухо та ніс, від чого потерпілий відчув сильний фізичний біль, після цього ОСОБА_5 встановив потерпілому термін до 24.03.2023 на отримання від нього грошових коштів в сумі 3000 доларів США, що за курсом НБУ на день вчинення злочину складало 109500 гривень, а також наголосив на негативних наслідках у разі невиконання зазначеної вимоги у вигляді повторного застосування фізичного насильства небезпечного для життя та здоров'я потерпілого.
В подальшому, ОСОБА_5 , діючи у складі злочинної організації, не припиняючи своїх злочинних дій, розуміючи їх протиправний характер та бажаючи настання наслідків у вигляді незаконного отримання грошових коштів від ОСОБА_21 , неодноразово телефонував останньому та в усній формі повторно висловлював вимогу передачі грошових коштів в сумі 3000 доларів США, погрожуючи застосуванням насильства небезпечного для життя чи здоров'я потерпілого у разі невиконання ним цієї вимоги. Надалі, ОСОБА_21 , дізнавшись про затримання працівниками правоохоронних органів, в середині серпня 2023 року, ОСОБА_22 ОСОБА_12 та інших осіб, звернувся з відповідною заявою про вчинення щодо нього злочину, а саме вимагання його майна.
Крім цього, у достовірно невстановлений день, час та місці, наприкінці 2022 року, ОСОБА_22 та ОСОБА_23 , діючи у складі контрольованої ОСОБА_12 структурної частини злочинної організації очолюваної ОСОБА_11 , під час дії воєнного стану, переслідуючи корисливий мотив та керуючись єдиним злочинним умислом направленим на вимагання грошових коштів у ОСОБА_24 , в усній формі висловили вимогу передачі їм грошових коштів останнім в сумі 70000 гривень та повідомили про негативні наслідки для здоров'я потерпілого у разі невиконання ним цієї вимоги.
В подальшому, у достовірно невстановлений день та час, в січні 2023 року, ОСОБА_22 , не припиняючи своїх злочинних дій, розуміючи їх протиправний характер та бажаючи настання наслідків у вигляді незаконного отримання грошових коштів від ОСОБА_24 , запропонував останньому поспілкуватися з приводу так званого «боргу» за місцем його проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 , для використання в якості приміщення заздалегідь підготовленого для вчинення неправомірних дій, на що потерпілий погодився, прибувши до місця проживання ОСОБА_22 . Через деякий проміжок часу на зазначену адресу, прибули ОСОБА_23 та ОСОБА_12 , де не припиняючи спільних злочинних дій, ОСОБА_23 почав заподіювати ОСОБА_24 тілесні ушкодження, а саме наносити удари в область ребер та нирок кулаками рук, спричиняючи при цьому фізичного болю потерпілому. У подальшому, вказані особи наказали потерпілому роздягнутися та ОСОБА_23 продовжив наносити удари по тулубу ОСОБА_24 гумовим ременем для тренувань. У цей час ОСОБА_22 та ОСОБА_12 висловили вимогу передачі їм грошових коштів в сумі 70000 гривень та наголосили на негативних наслідках для життя та здоров'я потерпілого, які настануть у майбутньому, у разі невиконання ОСОБА_24 їхніх вимог.
Одночасно з цим, у достовірно невстановлений день, час та місці, наприкінці 2022 року, ОСОБА_14 , діючи у складі контрольованої ОСОБА_5 структурної частини злочинної організації очолюваної ОСОБА_11 , переслідуючи корисливий мотив та керуючись єдиним злочинним умислом направленим на вимагання грошових коштів у ОСОБА_24 , в усній формі висловив вимогу передачі йому грошових коштів в сумі 200 доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 31.12.2022 складало 8000 гривень, повідомивши, при цьому що він отримав право «вимоги» до ОСОБА_24 і в разі пропуску терміну сплати борг лише зростатиме.
Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, направленого на незаконне вимагання чужого майна, ОСОБА_14 у період з грудня 2022 року по кінець липня 2023 року систематично, використовуючи додаток соціальної мережі - Instagram, надсилав голосові та текстові повідомлення у яких висловлював категоричні вимоги передачі йому неіснуючого боргу, постійно збільшуючи його розмір, а в разі відмови ОСОБА_24 виконувати його вимоги, висловлював погрози завдання тілесних ушкоджень рідним та близьким потерпілого, а також йому особисто.
Сприймаючи погрози ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_12 та ОСОБА_14 , як реальну загрозу своєму життю, здоров'ю і особистому матеріальному благополуччю, та з метою захисту своїх прав і законних інтересів, ОСОБА_24 07.08.2023 звернувся з відповідною заявою про вчинення щодо нього злочину, а саме вимагання належного йому майна.
Так, 15.08.2023 з метою викриття злочинної діяльності вказаних осіб та припинення вчинення неправомірних дій відносно ОСОБА_24 , у період часу з 12:20 по 12:40, в присутності двох понятих, у приміщенні ГУНП в Житомирській області ОСОБА_24 вручені грошові кошти в сумі 40 тисяч гривень, які останній поклав до кишені своєї сумки.
У подальшому о 14 год 20 хв цього ж дня, ОСОБА_24 , прибув на зустріч до автозаправної станції «КЛО», яка розташована но вул.Київська, 151 в м.Коростишеві, де використовуючи свій акаунт в соціальній Інтернет мережі Instagram написав ОСОБА_14 про те, що він знаходиться на вказаній АЗС та бажає розрахуватись з вказаними особами, повернувши насправді неіснуючий борг.
Надалі, не припиняючи своїх злочинних дій ОСОБА_23 , 15.08.2023 о 14 год 21 хв., на автомобілі «BMW» днз. НОМЕР_2 прибув до місця очікування ОСОБА_24 , де вийшовши зі свого авто швидко підбіг до автомобіля потерпілого «ВАЗ 2101» та через відкриті двері почав наносити кулаками рук та ногами взутими у взуття, а також спеціально підшуканим предметом ззовні схожим на металеву палицю тілесні ушкодження ОСОБА_24 , поєднуючи із неодноразовими висловлюваннями, щодо вимагання грошових коштів, зокрема висловлюючи запитання «де бабки». У результаті зазначеного побиття, ОСОБА_23 у цей же день час та місці заподіяв ОСОБА_24 тілесні ушкодження у вигляді синців на обох верхніх кінцівках, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Крім цього, у точно невстановлений слідством час та місці, без передбаченого законом дозволу, ОСОБА_5 , придбав та переніс до свого місця проживання за адресою: АДРЕСА_3 , оборонну осколкову ручну гранату «Ф-1», що складається з корпусу оборонної осколочної ручної гранати Ф-1, та підривача - уніфікованого запалу ручних гранат дистанційної дії УЗГРМ, що є бойовим припасом, яку ОСОБА_5 , незаконно без передбаченого законом дозволу придбав та зберігав у вказаній квартирі до 15:00 год. 15.08.2023.
15.08.2023, у ході проведення обшуку в житлі ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_3 , працівниками поліції виявлено та вилучено оборонну осколкову ручну гранату «Ф-1».
Крім цього, у точно невстановлений досудовим розслідуванням день, час та місці, проте не пізніше 15.08.2023, ОСОБА_5 , без передбаченого законом дозволу придбав військову короткоклинкову холодну зброю колюче-ріжучої дії - багнет-ніж мод. 2 7,62 мм автомата Калашникова (АКМ та АКМС), яку незаконно, без передбаченого законом дозволу зберігав в автомобілі марки «Skoda» модель «Superb», д.н.з. НОМЕР_3 , який перебував у його користуванні та знаходився за адресою: АДРЕСА_4 , до моменту вилучення працівниками поліції під час обшуку.
15.08.2023 СУ ГУНП в Житомирській області у порядку ст.208 КПК України ОСОБА_5 було затримано.
16.08.2023 у відповідності до вимог ст.ст.276-279 КПК України ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.189, ч.1 ст.263 КК України.
17.08.2023 Корольовським районним судом м.Житомира підозрюваному ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
04.12.2023 Корольовським районним судом м.Житомира підозрюваному ОСОБА_5 продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, строком до 15.01.2024 включно.
08.12.2023 ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч.2 ст. 255, ч.2 ст.27, ч.4 ст.28, ч.3 ст.146, ч.2 ст.27, ч.4 ст.28, ч.4 ст.189, ч.1 ст.263, ч.2 ст.263 КК України.
Необхідність продовження строку тримання підозрюваного ОСОБА_5 під вартою орган досудового розслідування обґрунтовує тим, що:
1) строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 у даному кримінальному провадженні закінчується 15.01.2024, однак є необхідність: отримати висновки трьох судових молекулярно-генетичних експертиз; отримати висновок призначеної почеркознавчої експертизи по вилученому блокноту та зразку почерку ОСОБА_25 ; вилучити зразки голосу підозрюваних ОСОБА_23 , ОСОБА_22 , які добровільно дані зразки надавати відмовились; після вилучення зразків голосу підозрюваних ОСОБА_23 , ОСОБА_22 , призначити криміналістичну експертизу звукозапису; виконати ухвали слідчих суддів про тимчасовий доступ до речей і документів; проаналізувати інформацію отриману у результаті виконання зазначених ухвал слідчого судді; привести у відповідність грифи таємності по частині матеріалів про результати проведених негласних слідчих (розшукових) дій, які є не розсекреченими;
2) продовжують існувати ризики, передбачені п.п.1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України:
- п.1 ч.1 ст.177 КПК України, бажаючи уникнути негативних наслідків кримінально-правового та цивільно-правового характеру, підозрюваний ОСОБА_5 може ухилятися від органу досудового розслідування та суду. На даний факт вказує і те, що будучи у статусі обвинуваченого у кримінальному провадженні №12016180000000145 від 02.08.2016, за ч.2 ст.258, ч.1 ст.263 КК України, обвинувальний акт у якому наразі розглядається Кузнєцовським міським судом Рівненської області, ОСОБА_5 системно переховувався від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності;
- п.2 ч.1 ст.177 КПК України, перебуваючи на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності, ОСОБА_5 може вчиняти спроби знищити, сховати, спотворити речові докази, які наразі не перебувають у розпорядженні органу досудового розслідування;
- п.3 та п.4 ч.1 ст.177 КПК України, підозрюваний ОСОБА_5 , з метою уникнення кримінальної відповідальності, перешкоджанню всебічного, повного та неупередженого встановлення обставин вчиненого злочину, може вчиняти спроби протиправного впливу на учасників кримінального провадження будь- яким шляхом для зміни (відмови) від показів останніх. ОСОБА_5 може вчиняти спроби спілкуватися з іншими особами, у тому числі дистанційно, використовуючи досягнення науки і техніки у сфері інформаційних та телекомунікаційних технологій, та повідомляти останнім про докази, які перебувають у розпорядженні органів слідства, про необхідність знищити та приховати інші докази, про існування яких стороні обвинувачення наразі не відомо. Крім того, підозрюваний може орієнтувати інших осіб про необхідність переховуватися з метою уникнення кримінальної відповідальності та ускладнити процес доказування вчинення кримінального правопорушення з кваліфікуючою ознакою за попередньою змовою групою осіб;
- п.5 ч.1 ст.177 КПК України, характер та послідовність вчинення злочинів ОСОБА_5 , у яких останній наразі обґрунтовано підозрюється, може свідчити про те, що вчинення даного роду кримінальних правопорушень є одним із способів отримання джерел доходів для прожиття. Крім того, ОСОБА_5 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності.
Ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 05 січня 2024 року провадження у справі №296/212/24 за клопотанням захисника ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу ОСОБА_5 та провадження у справі №296/221/24 за клопотанням старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , що подані у межах кримінального провадження №12023060000000373, - об'єднано в одне провадження, якому присвоєно №296/212/24.
Ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 09 січня 2024 року, проведення судового засідання з розгляду клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке призначено на 11 годину 15 хвилин 10 січня 2024 року, вирішено здійснювати дистанційно в режимі відеоконференції між Корольовським районним судом м.Житомира та Державною установою "Київський слідчий ізолятор".
Слідчий ОСОБА_3 та прокурор ОСОБА_4 (який входить в групу прокурорів у кримінальному провадженні №12023060000000373) в судовому засіданні подане клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримали з підстав, викладених у клопотанні. Щодо задоволення клопотання адвоката ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу заперечували, посилаючись на відсутність підстав для застосування стосовно ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу.
Прокурор додатково зазначив, що ризики, передбачені положеннями частини першої статті 177 КПК України, на час розгляду клопотання є актуальними.
Слідчий вказав, що в межах кримінального провадження проведено значний обсяг процесуальних дій, які підтверджують, зокрема, факт нанесення ОСОБА_5 тілесних ушкоджень ОСОБА_21 та погроз застосування насильства щодо ОСОБА_21 , а також факт незаконного зберігання зброї і бойових припасів.
Захисник підозрюваного ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримав подане ним клопотання про зміну запобіжного заходу та просив застосувати стосовно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з застосування засобу електронного контролю, з мотивів вказаних у поданому клопотанні. Щодо задоволення клопотання слідчого про продовження строку тримання ОСОБА_5 під вартою заперечував. Вказав, що, підозра стосовно ОСОБА_5 є необґрунтованою, а вказані у клопотанні ризики є недоведеними: підозрюваний не перебував у розшуку та не може виїхати за межі України у зв'язку з діючим в країні воєнним станом; всі докази вилучено, на призначення експертиз впливати не може; свідки та потерпілі надали показання і вплинути на них неможливо. Також просив врахувати особу підозрюваного, який має міцні соціальні зв'язки, постійне місце проживання та двох малолітніх дітей на утриманні, до поміщення під варту протягом 8 місяців офіційно працював у ФОП ОСОБА_10 . Крім того, додатково вказав, що під час утримання в Київському слідчому ізоляторі ОСОБА_5 було спричинено тілесні ушкодження, внаслідок яких його стан здоров'я значно погіршився, він потребує відповідного лікування та медичного огляду спеціалістів, що в умовах слідчого ізолятора неможливо, при цьому, ухвалу слідчого судді якою зобов'язанозабезпечити проведення уповноваженими особами ДУ «Київський слідчий ізолятор» медичного обстеження та надання належної медичної допомоги/лікування, не виконано. Також посилався на затягування досудового розслідування.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав позицію свого захисника. Додатково вказав, що бажає здійснювати захист Батьківщини від збройної агресії РФ, переховуватись від органів досудового розслідування та суду не буде. Також зазначив, що має на утриманні двох малолітніх дітей.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Згідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно ч.3 ст.199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
У відповідності до ч.5 цієї ж статті, слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан; наявність судимостей; дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.
Відповідно до ч.1 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Щодо наявності обґрунтованої підозри, слідчий суддя зазначає наступне.
Так як положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття "обґрунтованості підозри", в оцінці цього питання слідчій судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права.
У своїх рішеннях, зокрема "Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства", "Нечипорук та Йонкало проти України", Європейський суд з прав людини наголошує, що "обґрунтована підозра" передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати неупередженого спостерігача в тому, що відповідна особа можливо вчинила злочин. При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування "обґрунтована підозра" не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи. Обґрунтована підозра повинна бути заснована на об'єктивних фактах, наданих суду стороною обвинувачення.
08 грудня 2023 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про нову підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.2 ст.27, ч.4 ст.28, ч.3 ст.146, ч.2 ст.27, ч.4 ст.28, ч.4 ст.189, ч.1 ст.263, ч.2 ст.263 Кримінального кодексу України, з яких кримінальні правопорушення за ч.4 ст.189 та ч.2 ст.255 КК України є особливо тяжкими злочинами.
Так, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що надані слідчим та прокурором докази у їх сукупності переконали б неупередженого спостерігача, що ОСОБА_5 , можливо, вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст.255, ч.2 ст.27, ч.4 ст.28, ч.3 ст.146, ч.2 ст.27, ч.4 ст.28, ч.4 ст.189, ч.1 ст.263, ч.2 ст.263 Кримінального кодексу України, що підтверджується, зокрема: протоколами прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 07 серпня 2023 року, від 16 червня 2023 року, від 26 серпня 2023 року, від 28 серпня 2023 року; висновком експерта Обласного бюро судово - медичної експертизи Житомирської обласної ради від 21 серпня 2023 року №1446; висновком експерта Бюро судово - медичної експертизи Житомирської обласної ради від 16 серпня 2023 року №1415; протоколами проведення слідчого експерименту від 16 серпня 2023 року, від 29 вересня 2023 року, від 02 жовтня 2023 року, від 16 листопада 2023 року; протоколом огляду речей та предметів від 07 серпня 2023 року; протоколом огляду предметів від 15 серпня 2023 року; протоколом обшуку від 15 серпня 2023 року; протоколами допиту свідків від 07 серпня 2023 року, від 15 серпня 2023 року, від 17 серпня 2023 року, від 18 серпня 2023 року, від 23 серпня 2023 року, від 30 серпня 2023 року, від 31 серпня 2023 року, від 16 листопада 2023 року, від 27 листопада 2023 року; протоколами допиту потерпілих від 07 серпня 2023 року, від 15 серпня 2023 року, від 16 серпня 2023 року; протоколами додаткового допиту потерпілих від 26 вересня 2023 року, від 31 жовтня 2023 року, від 17 листопада 2023 року, від 23 листопада 2023 року; протоколом огляду та вручення грошових коштів від 15 серпня 2023 року; протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 15 серпня 2023 року; протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 18 серпня 2023 року; висновком експерта Житомирського науково - дослідного експертно - криміналістичного центру МВС України від 16 серпня 2023 року №СЕ-19/106-23/10526-ВТХ;висновком експерта Житомирського науково - дослідного експертно - криміналістичного центру МВС України від 14 вересня 2023 року №СЕ-19/106-23/11587-ХЗ; ухвалою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 22 грудня 2023 року у справі №572/1190/15-к.
Ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 04 січня 2024 року у справі №296/51/24 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12023060000000373 від 14.07.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 та ч.4 ст.189, ч.1 та ч.2 ст.263, ч.1 та ч.2 ст.309, ч.2 ст.28, ч.3 ст.342, ч.2 ст.345, ч.2 ст.146, ст.386, ч.2 ст.146, ч.2 ст.149, ч.2 та ч.5 ст.255, ч.3 ст.357 КК України до шести місяців, тобто до 15 лютого 2024 року.
Отже, наявні обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання ОСОБА_5 під вартою (до 15 січня 2024 року).
При цьому, слідчий суддя враховує ризики, які не зменшились і продовжують існувати, які виправдовують тримання особи під вартою.
Зокрема, продовжує існувати ризик того, що підозрюваний ОСОБА_5 буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання, яке йому загрожує.
Так, ОСОБА_5 підозрюється, зокрема: у вчиненні особливо тяжкого злочину, пов'язаного із застосуванням насильства, вчиненого організованою групою в умовах воєнного стану (ч.4 ст.189 КПК України), за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна; у вчиненні особливо тяжкого злочину, пов'язаного з участь у злочинній організації, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
У справі "Ілійков проти Болгарії" (заява №33977/96) від 26 липня 2001 року Європейський суд з прав людини вказав, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
На обґрунтування ризику можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду, слідчий суддя враховує, що тяжкість покарання збільшує його ймовірність.
Також продовжує існувати ризик можливості знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, оскільки згідно матеріалів кримінального провадження кримінальні правопорушення, пов'язані із застосуванням насильства, вчинялись стосовно різних потерпілих у складі злочинної організації, кримінальне провадження є багатоепізодним та досудове розслідування із виявленням та вилученням доказів у ньому триває.
Крім того, достатньо доведеним є існування ризику продовження вчинення ОСОБА_5 інкримінованих йому кримінальних правопорушень або вчинення іншого кримінального правопорушення, зокрема проти власності, з огляду на досліджені слідчим суддею обставини вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень у кримінальному провадженні №12023060000000373 від 14.07.2023 та те, що ОСОБА_5 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за розбій. Характер вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень може свідчити про кримінальний спосіб життя підозрюваного та, відповідно, отримання ним незаконних джерел доходів. Також слід врахувати, що ОСОБА_5 перебуває в статусі обвинуваченого у кримінальному провадженні № 12014180200000617 від 09.05.2014 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.258, ч.1 ст.263 КК України (справа № 572/1190/15-к).
Слідчий суддя не виключає ризику незаконного впливу зі сторони підозрюваного ОСОБА_5 на свідків, потерпілих у кримінальному провадженні №12023060000000373 від 14.07.2023 з метою схилити їх до відмови від наданих показань на свою користь, а також незаконного впливу на інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні. На користь такого ризику свідчить те, що підозрюваному відомі особи потерпілих ОСОБА_21 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , їх місцезнаходження, а також можуть бути відомі свідки злочину, яким, що не виключається судом з огляду на зміст підозри, ОСОБА_5 може погрожувати чи застосовувати щодо них насильство.
Разом з тим, прокурором та слідчим не обґрунтовано ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим шляхом.
Вирішуючи питання про зміну запобіжного заходу чи продовження строку тримання підозрюваного ОСОБА_5 під вартою, слідчим суддею враховані вимоги п.3 і п.4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Будь-яких обставин, які є перешкодою для продовження застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що передбачені частиною другою статті 183 КПК України, а також фактів, які б свідчили про те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з урахуванням наявності ризиків, особи підозрюваного, якому інкримінується вчинення, в тому числі, особливо тяжких злочинів, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, на теперішній час не встановлено та стороною захисту достатніми доказами не доведено.
Щодо посилання захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_6 на заподіяння ОСОБА_5 тілесних ушкоджень в СІЗО та необхідність отримання належної медичної допомоги, слідчий суддя звертає увагу на те, що в попередній ухвалі про продовження строку тримання підозрюваного під вартою слідчим суддею досліджувався даний факт та процесуального прокурора було зобов'язано забезпечити проведення уповноваженими особами ДУ «Київський слідчий ізолятор» медичного обстеження стосовно ОСОБА_5 , а також забезпечити проведення уповноваженими особами ДУ «Київський слідчий ізолятор» медичного обстеження. Наразі слідчому судді не надано будь-яких доказів такого стану здоров'я підозрюваного, який не дозволяє перебувати підозрюваному під вартою та отримувати відповідну медичну допомогу в умовах СІЗО.
Наявність у підозрюваного статусу одруженого, постійного місця проживання та двох малолітніх дітей на утриманні не є обставинами, які самі по собі можуть бути підставою для обрання більш м'якого запобіжного заходу, враховуючи, що ОСОБА_5 інкримінується вчинення вимагання в умовах воєнного стану, поєднаного із насильством.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що підозрюваний є потенційно суспільно небезпечною особою, відсутні підстави для зміни останньому запобіжного заходу на більш м'який.
При цьому, з огляду на наведене та обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для продовження строку тримання ОСОБА_5 під вартою до 15 лютого 2024 року включно.
Відповідно до вимог п.1 ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Беручи до уваги приписи п.1 ч.4 ст.183 КПК України, розмір застави слідчим суддею не визначається, оскільки ОСОБА_5 пред'явлена підозра, зокрема у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України, пов'язаного із застосуванням насильства.
Враховуючи вищевикладене, клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 131, 132, 176-178, 183, 184, 193-194, 196-197, 199, 205 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
постановив:
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 , - відмовити.
Клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 15 лютого 2024 року включно, без визначення розміру застави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту оголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст ухвали складено 15 січня 2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1