Справа №295/16647/23
1-в/295/66/24
Іменем України
15.01.2024 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
засудженого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі в режимі відеоконференцзв'язку клопотання засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання відповідно до ч.5 ст.72 КК України (в ред. Закону від 26.11.2015 № 838-VIII),
05.12.2023 засуджений ОСОБА_4 звернувся до суду із заявою про зарахування строку попереднього ув'язнення з 30.04.2021 по 21.02.2022, з 22.02.2022 по 28.12.2022 у строк покарання, відповідно до вимог ст. 72 ч. 5 КК України з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. Також просив встановити рівень безпеки установи відбування покарання, а також рівень безпеки установи відбування покарання в період з 30.04..2021 року по 28.12.2022р.
Засуджений ОСОБА_4 підтримав раніше подане клопотання та додатково вказав про негідні умови тримання у СІЗО під час розгляду його справи і незабезпечення необхідною медичною допомогою.
Прокурор заперечував щодо задоволення заяви засудженого у зв'язку з відсутністю законних підстав.
Суд вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали особової справи, вважає, що заява засудженого не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вироком Вищого антикорупційного суду від 28.08.2020 ОСОБА_4 засуджений за ч.1 ст.368, ч.2 ст.369-2, ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі з позбавленням його права обіймати посади, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в" пункту 2 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції", окрім виборних посад, строком на три роки.
Вироком Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 29.04.2021, скасований вирок Вищого антикорупційного суду від 28.08.2020 в частині визнання ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 368 КК України, та призначення йому покарання за цей злочин. ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 КК, та призначено покарання в виді 6 (шести) років позбавлення волі з позбавленням ОСОБА_4 права обіймати посади, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в» пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», окрім виборних посад, строком на 3 (три) роки та конфіскацією майна. Строк відбування покарання ОСОБА_4 відраховано з моменту затримання з метою виконання вироку після набрання вироком законної сили та зараховано у цей строк строк попереднього ув'язнення ОСОБА_4 з 10.03.2016 по 11.03.2016 та з 06.03.2021 по 29.04.2021 включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
29.04.2021 вирок суду набрав законної сили.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 07.06.2021 тимчасово залишено засудженого ОСОБА_4 у ДУ «Київський слідчий ізолятор» до закінчення строку подання касаційної скарги, а саме до 29.07.2021.
Постановою Верховного суду від 21.02.2022 касаційні скарги захисників розглянуті та залишено без змін вирок Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 29.04.2021.
Згідно ст. 1 Закону України «Про попереднє ув'язнення» попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених КПК України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.
Попереднє ув'язнення у розумінні положень ст. 1 Закону «Про попереднє ув'язнення» закінчується з моменту набрання вироком законної сили.
Відповідно ч.5 ст. 72 КК України (в редакції від 26.11.2015 року) зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження особи до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, проводиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
З урахуванням вказаних положень, період перебування засудженого ОСОБА_4 в слідчому ізоляторі після набрання вироку Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 29.04.2021 законної сили, а саме з 30.04.2021 по 21.02.2022, з 22.02.2022 по 28.12.2022 у зв'язку із розглядом його касаційної скарги або очікуванням розумного часу для відправлення у виправну установу для відбуття призначеного покарання, не є попереднім ув'язненням в розумінні ч. 5 ст. 72 КК України та не може бути врахований за правилами вказаної норми.
Щодо вимог засудженого ОСОБА_4 про встановлення за яким рівнем безпеки йому призначений вид установи для відбування покарання та встановлення рівня безпеки відбуття покарання в період з 30.04.2021 по 28.12.2022, суд зазначає наступне.
Так, статтею 537 КПК України визначено перелік питань, які вирішуються судом під час виконання вироків.
Положеннями ст.86 КВК України передбачено, що вид колонії, в якій засуджені до позбавлення волі відбувають покарання, визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань.
Згідно ст.100 КВК України, залежно від поведінки засудженого і ставлення до праці, в разі її наявності, та навчання умови відбування покарання змінюються в межах однієї колонії або шляхом переведення до колонії іншого виду. Зміна умов тримання в межах однієї колонії здійснюється за клопотанням начальника відділення соціально-психологічної служби постановою начальника колонії. У разі якщо така постанова передбачає збільшення обсягу встановлених обмежень і більш суворі умови тримання, вона погоджується із спостережною комісією. Зміна умов тримання засудженого шляхом переведення його до виправної колонії іншого рівня безпеки здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, за поданням адміністрації виправної колонії, погодженим з начальником управління (відділу) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві та Київській області. У разі якщо таке подання передбачає переведення засудженого до установи виконання покарань з вищим рівнем безпеки, воно погоджується із спостережною комісією.
Згідно розділу ІІІ Порядку визначення засудженим виду установи виконання покарань, направлення для відбування покарання засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту, обмеження волі та їх переведення, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 27.02.2017 за №680/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.02.2017 за № 265/30133, направлення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, до установ виконання покарань (секторів) здійснюється на підставі запиту на наряд щодо направлення осіб, засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі (додаток 1), на підставі якого видається наряд про направлення особи, засудженої до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, із слідчого ізолятора до установи виконання покарань (дільниці виправного центру, сектору) (додаток 2).
За нарядами, виданими в межах компетенції міжрегіональним управлінням, на підставі рішення міжрегіональної комісії, а також Департаментом на підставі рішення центральних комісій щодо установ центрального та південного регіонів, направляються: до арештних домів, виправних колоній (секторів), які знаходяться у центральному та південному регіонах, та у межах зони діяльності міжрегіонального управління, - особи, засуджені до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі та арешту; до виправних центрів (дільниць виправних центрів) - особи, засуджені до обмеження волі, у порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі, на підставі відповідного рішення суду.
Відповідно до п.3 розділу IV вказаного Порядку зміна умов тримання засудженого шляхом переведення його до виправної колонії (сектору) іншого рівня безпеки здійснюється центральною комісією за поданням адміністрації виправної колонії щодо зміни умов тримання засудженого шляхом переведення його до виправної колонії (сектору) іншого рівня безпеки (додаток 3), погодженим керівником міжрегіонального управління, або керівником Департаменту щодо установ центрального та південного регіонів.
У разі якщо таке подання передбачає переведення засудженого до виправної колонії (сектору) з вищим рівнем безпеки, воно погоджується із спостережною комісією.
Згідно витягу №1.55/23-2021 з протоколу засідання Центральної комісії Департаменту з питань виконання кримінальних покарань з питань визначення засудженим до позбавлення волі виду установи виконання покарань, місця відбування покарання особам, засудженим до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, їх направлення і переведення для відбування покарання щодо установ центрального регіону від 19.05.2021, засудженому ОСОБА_4 визначено для відбування покарання середній рівень безпеки для чоловіків, вперше засуджених до позбавлення волі та прийнято рішення про направлення для відбування покарання із ДУ «Київський слідчий ізолятор» до ДУ «Житомирська виправна колонія (№4)».
Таким чином, вказані вимоги засудженого не відносяться до компетенції суду, та не можуть бути предметом розгляду в порядку ст. ст. 537, 539 КПК України, а належать до виключеної компетенції органів з питань виконання покарань.
Враховуючи викладене, суд вважає доцільним відмовити ОСОБА_4 у задоволенні його клопотання.
Керуючись ч. 5 ст.72 КК України (в ред. Закону від 26.11.2015 № 838-VIII), ст.ст.372, 537, 539 КПК України, -
У задоволенні заяви засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання відповідно до ч.5 ст.72 КК України (в ред. Закону від 26.11.2015 № 838-VIII), відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 7 днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1