Справа № 161/18645/23
Провадження № 1-кп/161/162/24
м. Луцьк 15 січня 2024 року Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням
судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку кримінальне провадження №12023030580002465 від 17.08.2023 про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луцьк Волинської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, працюючого прибиральником «Будсервіс», зареєстрованого та фактично проживаючого АДРЕСА_1 , раніше судимого:
-14.03.2018 Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ст.15 ч.1, 185 ч.3, 126 ч.1, 129 ч.1, 70 ч.1 КК України до 3-х років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбуття призначеного покарання із встановленням іспитового строку та покладенням обов'язків, передбачених ст.76 КК України;
-01.10.2019 Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ст.185 ч.2, 71 КК України до 3-х років 3-х місяців позбавлення волі, 03.08.2022 звільнений по відбуттю покарання.
-за ст.357 ч.1 та 185 ч.4 КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_5 , 11.08.2023, близько 20:30 год., перебуваючи поблизу будинку №61, що по вул. Львівській у м. Луцьку, знайшовши на поверхні земельної ділянки банківську картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , яка згідно ст. 1 Закону України «Про інформацію», ст. 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» є офіційним документом, тобто електронним платіжним документом, засобом доступу до банківського рахунку НОМЕР_2 , держателем якого є ОСОБА_6 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, розуміючи, що банківська картка є офіційним документом, із корисливих мотивів, привласнив знайдену ним банківську картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_6 , з метою подальшого незаконного використання, шляхом здійснення зняття грошових коштів.
Крім того, він же, 11.08.2023, у період часу з 22:11 год. по 22:15 год., перебуваючи за адресою: м. Луцьк, вул. Львівська, 61, діючи умисно, з корисливих мотивів та керуючись метою таємного викрадення чужого майна, а саме грошових коштів потерпілого ОСОБА_6 , які знаходились на банківському рахунку НОМЕР_2 , держателем якого є ОСОБА_6 , в умовах воєнного стану, використовуючи попередньо привласнену ним банківську картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_6 , шляхом проведення чотирьох операції із зняття готівки через банкомат АТ КБ «Приватбанк», повторно, таємно викрав із вказаного рахунку грошові кошти в загальній сумі 16000 грн., чим завдав потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду на вказану вище суму.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнав повністю та показав, що, дійсно, у вказані час, місце та спосіб вчиняв зазначені в обвинувальному акті кримінальні правопорушення. Завдані збитки відшкодовані. У вчиненому обвинувачений ОСОБА_5 щиро розкаявся, просив суд суворо його не карати.
Крім повного визнання вини самим обвинуваченим, його вина у вчиненому повністю підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, фактичні обставини яких не оспорюються учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 349 КПК України, при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, судом постановлено не досліджувати інші докази по кримінальному провадженні, оскільки вони не оспорюються учасниками судового розгляду.
Аналізуючи зібрані та досліджені докази в їх сукупності, суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.357 ч.1 та 185 ч.4 КК України.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_5 , своїми умисними протиправними діями, які виразились у привласненні офіційного документу, вчиненими із корисливих мотивів, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.357 ч.1 КК України, крім того, він же, своїми умисними протиправними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненими повторно, в умовах воєнного стану, вчинив злочин, передбачений ст.185 ч.4 КК України.
Обговорюючи питання про вид і міру покарання відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії тяжких злочинів та відповідно кримінальних проступків, всі обставини справи та дані про особу обвинуваченого.
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень та добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставини, що обтяжують його покарання, суд не вбачає.
При визначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , судом враховується те, що останній раніше неодноразово судимий, однак свою вину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, має постійне місце проживання, працює, відшкодував завдані збитки, потерпілій в своїй заяві не наполягає на призначенні суворого покарання обвинуваченому, разом з тим, ОСОБА_5 зобов'язався в подальшому дотримуватись бездоганної поведінки, тому суд приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, тобто покарання ОСОБА_5 , слід призначити в межах санкції ст.357 ч.1, 185 ч.4, 70 ч.1 КК України у виді позбавлення волі, при цьому на підставі ст.75 КК України звільнити його від відбування покарання із встановленням іспитового строку та покладенням обов'язків, передбачених ст.76 КК України, що на думку суду буде необхідним та достатнім для його виправлення і перевиховання, а також попередження вчинення нових злочинів, і відповідатиме вимогам ст.65 КК України.
Керуючись ст.ст.368, 371, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.357 ч.1 та 185 ч.4 КК України та призначити покарання:
-за ст.357 ч.1 КК України - у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень;
-за ст.185 ч.4 КК України - у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років;
На підставі ст.70 ч.1 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання ОСОБА_5 у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст.75,76 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбуття призначеного йому покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 3 (три) роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
Речовий доказ - диск для систем лазерного зчитування з відеозаписами з камер відеоспостереження, що знаходиться при матеріалах кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Речові докази - шорти джинсові чорного кольору, кофта зеленого кольору з капюшоном, кросівки чорного кольору з білою підошвою, що передані на відповідальне зберігання в камеру схову речових доказів Луцького РУП ГУНП у Волинській області - повернути ОСОБА_5 ..
Речові докази - грошові кошти купюрами номіналом 1000 грн. в кількості 12 шт. з наступними серійними номерами: ЕБ 9030599, ЕБ 6222712, ЕБ 6222710, ЕБ 9030600, ЕБ 6222713, ЕБ 6222711, ЕБ 9030601, ЕБ 6222715, ЕБ 6222716, ЕБ 6222709, ЕБ 6222718, ЕБ 6222717, що передані на відповідальне зберігання до АТБ КБ «Приватбанк» - повернути потерпілому ОСОБА_6 .
На вирок суду може бути подана апеляція до Волинського апеляційного суду, шляхом її подачі через Луцький міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.