Справа № 161/397/24
Провадження № 2-о/161/104/24
15 січня 2024 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді Пушкарчук В.П.
при секретарі - Швед Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису,
09.01.2024 року ОСОБА_1 через свого представника звернулась до суду з вищевказаною заявою на обґрунтування якої зазначила, що вона є матір'ю заінтересованої особи - ОСОБА_2 , який систематично вчиняє по відношенню до неї домашнє насильство психологічного характеру, що виражається у нецензурній лайці, образах, погрозах. Вона неодноразово зверталась в різні установи та поліцію за допомогою, але син продовжує вчиняти домашнє насильство. Так, постановами Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30.01.2023 року та від 22.12.2023 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч.1 ст. 173-2 та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП відповідно. Крім того, щодо ОСОБА_2 неодноразово складались термінові заборонні приписи щодо заявниці, які були ним порушені. Враховуючи наведене, просить суд видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 на строк 6 (шість) місяців, яким визначити наступні тимчасові обмеження його прав, а саме: заборонити останньому перебувати за місцем проживання заявниці та наближатися ближче 200 м. до такого; заборонити особисто і через третіх осіб розшукувати, переслідувати її і в будь-який спосіб спілкуватись з нею, а також заборонити вести листування, телефонні переговори із заявницею, або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
До початку судового засідання представник заявника подала заяву про розгляд справи у її відсутності, заяву підтримує та просить її задовольнити.
Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином судом повідомлений про час, дату та місце розгляду справи.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд приходить до наступних висновків.
Згідно ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Відповідно до ч. 1 статті 350-1 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису подається до суду за місцем проживання (перебування) особи, яка постраждала від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, а якщо зазначена особа перебуває у закладі, що належить до загальних чи спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб, - за місцезнаходженням цього закладу.
Відповідно до ст. 350-5 ЦПК України справа про видачу обмежувального припису розглядається судом за участю заявника та заінтересованих осіб. У разі якщо участь заявника становить загрозу подальшої дискримінації чи насильства для нього, справа може розглядатися без його участі. Неявка належним чином повідомлених заінтересованих осіб не перешкоджає розгляду справи про видачу обмежувального припису.
Відповідно до ст. 350-6 ЦПК України розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні.
У разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, передбачених ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» або ЗУ «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», на строк від одного до шести місяців.
Судом встановлено, що заінтересована особа ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином заявниці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Останні проживають спільно за адресою: АДРЕСА_1 . Доказів іншого судом не здобуто.
Відтак, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є особами, на яких відповідно до положень ч. 2 ст. 3 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству.
Судом також встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 існують неприязні відносини, які спричинені систематичним вчиненням останнім щодо своєї матері домашнього насильства психологічного характеру.
Про вищенаведені обставини свідчить наступне.
Відповідно до змісту постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30.01.2023 року ОСОБА_2 02.01.2023 року близько 11:40 в АДРЕСА_1 , умисно висловлював образи на адресу своєї матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: систематично ображає нецензурною лайкою та лайливими словами, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру. Крім того, 04.01.2023 року о 20:10 ОСОБА_2 протягом строку дії термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА166623 від 02.01.2023 року, який винесено відносно нього, перебував за адресою проживання постраждалої ОСОБА_1 , а саме у АДРЕСА_1 у дворі будинку, чим порушив заходи, застосовані до нього, а саме: заборону на перебування та вхід в місці проживання (перебування) постраждалої особи.
Вищевказаною постановою суду ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170 грн. (а. с. 6-7).
У свою чергу, відповідно до змісту постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22.12.2023 року ОСОБА_2 27.11.2023 року близько 13:00, перебуваючи за адресою свого проживання: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру стосовно своєї матері ОСОБА_1 , а саме: словесно ображав її, внаслідок чого завдав шкоди її психологічному здоров'ю.
Вищевказаною постановою суду ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. (а. с. 4-5).
Наведене дає підстави для висновку, що ОСОБА_2 вчиняє відносно ОСОБА_1 домашнє насильство психологічного характеру.
Відповідно до положень ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь; кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі; особа, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала особа), - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі.
Відповідно до ст. 24 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать:
1) терміновий заборонний припис стосовно кривдника;
2) обмежувальний припис стосовно кривдника;
3) взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи;
4) направлення кривдника на проходження програми для кривдників.
Відповідно до ч. 2 ст. 26 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків:
1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;
2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;
3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною;
4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;
5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;
6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
З аналізу положень ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» судом достовірно встановлено, що ОСОБА_2 вчиняє відносно своєї матері ОСОБА_1 протиправні дії, які мають ознаки домашнього насильства, а відтак негативно впливають на моральне становище заявника.
Суд приймає до уваги протиправність діянь ОСОБА_2 у вигляді домашнього насильства відносно ОСОБА_1 , характер та глибину неприязних стосунків, які склалися між особами, уразливість заявника від діянь заінтересованої особи, ступінь негативного впливу протиправних діянь з боку ОСОБА_2 на психологічне здоров'я заявника.
А тому, за таких обставин, суд визначає пріоритетним право ОСОБА_1 на дієвий, ефективний та невідкладний захист у виниклих систематичних випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства, а тому оцінивши існуючі ризики, приходить до висновку про видачу обмежувального припису та застосування у відношенні ОСОБА_2 таких заходів тимчасового обмеження прав, як заборона перебування за місцем проживання заявника та наближення ближче 200 м. до такого, заборона особисто і через третіх осіб розшукувати, переслідувати заявника і в будь-який спосіб спілкуватись з нею, а також заборона вести листування, телефонні переговори із заявницею, або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Приймаючи до уваги систематичні протиправні діяння ОСОБА_2 , їх умисний характер, усвідомлення ОСОБА_1 повної незахищеності, протиправних посягань у вигляді домашнього насильства від дій свого сина, суд приходить до висновку про застосування у його відношенні заходів тимчасового обмеження прав на строк 6 місяців.
Суд вважає, що такий захід матиме превентинний характер з метою недопущення більш негативних явищ стосовно ОСОБА_1 , які існують у його взаємовідносинах із ОСОБА_2 .
Відповідно до ч. 3 ст. 350-5 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, суд відносить на рахунок держави.
На підставі ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству», керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 259, 263-265, 350-1 - 350-6 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису - задовольнити.
Видати обмежувальний припис у відношенні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на строк 6 (шість) місяців з наступними заборонами:
1)заборонити ОСОБА_2 перебувати в місці проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_1 ;
2)заборонити ОСОБА_2 наближатись на відстань ближче ніж 200 метрів до місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_1 ;
3)заборонити ОСОБА_2 особисто та через третіх осіб розшукувати, переслідувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та в будь-який спосіб спілкуватись з нею;
4)заборонити ОСОБА_2 вести листування та телефонні переговори з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто та через третіх осіб.
Судові витрати, пов'язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, віднести на рахунок держави.
Про видачу обмежувального припису не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також районні державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад за місцем проживання (перебування) заявника.
Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє виконання рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заявник: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКП НОМЕР_1 ).
Заінтересована особа: ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП невідомо).
Рішення у повному обсязі складено 15 січня 2024 року.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області Пушкарчук В.П.