29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"11" січня 2024 р.Справа № 924/571/22
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Вибодовського О.Д., при секретарі судового засідання Бородата К В., розглянувши матеріали
за позовом ОСОБА_1 , м.Хмельницький
до Провідного спеціаліста відділу державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та громадських формувань у Хмельницькій області Управління державної реєстрації Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Гришнюк Юлії Ігорівни
За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача СТОВ "Агрофірма "Гречани" в особі директора Думітращука Віталія Михайловича
про визнання протиправними дій та скасування записів
Представники сторін:
Від позивача: Ярош В.Ю. - згідно ордера ВХ №1032223 від 24.08.2022р.;
Від відповідача: Вітюк В.Ж. - на підставі ордеру №1031976;
Від третьої особи: Думітращук В.М. - директор;
Мартинкова О.Л. - згідно витягу з ЄДР
В судовому засіданні відповідно до ст.240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Суть спору: з оголошенням перерви в засіданні суду від 10.01.2024р.
До господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , м.Хмельницький до Провідного спеціаліста відділу державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та громадських формувань у Хмельницькій області Управління державної реєстрації Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Гришнюк Юлії Ігорівни за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача СТОВ "Агрофірма "Гречани" в особі директора Думітращука Віталія Михайловича про визнання протиправними дій та скасування записів.
Ухвалою суду від 15.08.2022р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 27.09.2023р. зупинено провадження у справі №924/571/22 до вирішення Хмельницьким окружним адміністративним судом справи №560/8230/22 за позовом СТОВ "Агрофірма "Гречани" до Провідного спеціаліста відділу державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та громадських формувань у Хмельницькій області Управління державної реєстрації Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Гришнюк Юлії Ігорівни та Управління державної реєстрації, Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), про визнання протиправними та скасування реєстраційних дій та набрання законної сили судовим рішенням у справі №560/8230/22.
03.11.2023р. на адресу суду від СТОВ "Агрофірма "Гречани" надійшло клопотання про поновлення провадження у даній справі у зв"язку із набранням законної сили рішення Верховного Суду у справі №560/8230/20 від 22.09.2023р.
Ухвалою суду від 09.11.2023р. поновлено провадження у справі 924/571/22 та призначено підготовче судове засідання.
На адресу суду 27.11.2023р. від представника відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у даній справі на підставі п.1, ч.1, ст.231 ГПК України.
В обгрунтування даного клопотання представник відповідача зазначає, що ухвалою суду від 27 вересня 2022 року провадження у даній справі було зупинено до набрання законної сили рішенням у справі № 560/8230/22, яка перебувала у провадженні Хмельницького окружного адміністративного суду за позовом СТОВ "Агрофірма "Гречани" до Провідного спеціаліста відділу державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та громадських формувань у Хмельницькій області Управління державної реєстрації Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Гришнюк Юлії Ігорівни та Управління державної реєстрації, Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), про визнання протиправними та скасування реєстраційних дій.
Вказані судові справі є аналогічними за предметом позову про скасування реєстраційних дій №1006739950063010278; №1006739950064010278; №1006739950065010278; №1006739950066010278; №1006739950067010278; №1006739950068010278; №1006739950069010278; №1006739950070010278, які проведені державним реєстратором Гришнюк Ю.І. 21 липня 2022 року.
04 квітня 2023 року у відповідності до постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду набрало чинності рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 січня 2023 року у справі №560/8230/22, яким у позові СТОВ "Агрофірма "Гречани" відмовлено, а реєстраційні дії №1006739950063010278; №1006739950064010278; №1006739950065010278; №1006739950066010278; №1006739950067010278; №1006739950068010278; №1006739950069010278; №1006739950070010278, які проведені державним реєстратором Грипшюк Ю.І. 21 липня 2022 року визнані такими, що відповідають вимогам закону.
Вказані рішення залишені в силі у відповідності з постановою Верховного Суду від 22 вересня 2023 року, ухваленою за наслідками розгляду касаційної скарги учасника СТОВ «Агрофірма «Гречани»» Телеги Тетяни Іванівни.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 8 червня 2022 року у справі № 362/643/21 викладено наступні висновки:
«Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: у спорах фізичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; у спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби (пункти 1 і 2 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України. Близькі за змістом приписи були у пунктах 1 і 2 частини другої статті 17 КАС України у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року.
Адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір (пункт 1 частини першої статті 4 КАС України).
Публічно-правовий спір - це, зокрема, спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (пункт 2 частини першої статті 4 КАС України).
Суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг(пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
Отже, до справ адміністративної юрисдикції процесуальний закон відніс публічно-правові спори, ознакою яких є не лише особливий суб'єктний склад, але і їх виникнення з приводу виконання чи невиконання суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім спорів, для яких закон установив інший порядок судового вирішення. Ці функції суб'єкт повинен виконувати саме у тих правовідносинах, в яких виник спір.
Стосовно терміну «владні управлінські функції», то зміст поняття «владні» полягає в наявності у суб'єкта повноважень застосовувати надану йому владу, за допомогою якої впливати на розвиток правовідносин, а «управлінські функції» - це основні напрямки діяльності органу влади, його посадової чи службової особи або іншого уповноваженого суб'єкта, спрямовані на управління діяльністю підлеглого суб'єкта. З огляду на вказане до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома чи більше суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у правовідносинах, в яких хоча б один суб'єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єкта (суб'єктів), а останній (останні) відповідно зобов'язаний (зобов'язані) виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень (аналогічні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17 (пункт 5.7), від 4 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (пункти 28-30), від 18 вересня 2018 року у справі № 823/218/17 (пункти 24-25), від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17 (пункти 4.8-4.10), від 2 квітня 2019 року у справі № 137/1842/16-а, від 18 грудня 2019 року у справі № 826/2323/17 (пункти 18-19), від 18 грудня 2019 року у справі № 263/6022/16-ц (пункти 21-23), від 19 лютого 2020 року у справі № 520/5442/18 (пункти 18-20), від 26 лютого 2020 року у справі № 1240/1981/18 (пункти 16-17), від 1 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17 (пункти 19-21), від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17 (пункт 21), від 29 вересня 2020 року у справах № 368/561/19 (пункт 22) і № 712/5476/19 (пункт 19), від 8 жовтня 2020 року у справі № 9901/393/19 (пункт 25), від 13 жовтня 2020 року у справі № 640/22013/18 (пункт 19), від 23 листопада 2021 року у справі № 175/1571/15(пункт72).
З огляду на викладене, враховуючи предмет спору, суб'єктний склад учасників справи, даний спір на думку представника відповідача має розглядатись у порядку адміністративного судочинства.
Ухвалою суду від 28.11.2023р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
На адресу суду 04.01.2024р. від представника позивача надійшло заперечення на клопотання відповідача про закриття провадження у справі в якому зазначає, що відповідач посилається на рішення в адміністративній справі №560/8230/22. Однак, судове рішення у даній справі не має преюдиційного характеру в частині наявності чи відсутності порушення прав позивача, так і в частині правової кваліфікації спірних правовідносин і визначення підсудності спору.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Не потребують доказування обставини, встановлені рішення суду, тобто ті обставини, щодо яких мав місце спір і які були предметом судового розгляду. Не має преюдиційного значення оцінка судом конкретних обставин справи, які сторонами не оспорювалися, мотиви судового рішення, правова кваліфікація спірних відносин. Преюдиційне значення можуть мати ті факти, щодо наявності або відсутності яких виник спір, і які, зокрема зазначені у резолютивній частині рішення
В межах розгляду адміністративної справи було встановлено лише єдину обставину -державний реєстратор не допустила помилок в процесі проведення реєстраційних дій.
ОСОБА_1 не був учасником справи №6560/8230/22 і судом адміністративної юрисдикції не було встановлено фактів відносно наявності чи відсутності порушення корпоративних прав ОСОБА_1 , спірними реєстраційними діями, що в свою чергу свідчить про необхідність самостійного встановлення цієї обставини господарським судом у даній справі. А оскільки питання корпоративних спорів є виключною компетенцією господарського суду і адміністративний суд не має повноважень встановлювати обставини пов'язані із корпоративним спором доведеною є обставина підсудності даної справи господарському суду.
Особа, яка вважає своє право чи інтерес порушеними через подання та внесення до ЄДР недостовірних відомостей може вимагати їх захисту через корегування відомостей ЄДР та відображенні в ЄДР відповідних дійсних відомостей у спосіб, що забезпечить ефективне відновлення та захист її порушених прав та інтересів, зокрема, шляхом скасування запису в ЄДР (пункт 2 частини першої статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»).
Звертає увагу на те, що адміністративні суди прийшли до висновку про відсутність порушень в діях реєстратора на підставі письмової позиції відповідача, без посилання на будь-який доказ, що є окремою підставою для самостійного встановлення обставин справи господарським судом.
Враховуючи зазначене та посилаючись на подану судову практику, представник позивача просить суд відмовити у задоволенні подано клопотання про закриття провадження у справі, оскільки спір про захист корпоративного права є виключною підсудністю господарського суду.
Присутній в судовому засіданні представник позивача заперечував щодо закриття провадження у даній справі.
Представник відповідача заявлене клопотання про закриття провадження у даній справі підтримав.
Представники третіх осіб заперечували щодо закриття провадження у даній справі.
Розглянувши матеріали справи, подані документи, суд приходить до наступних висновків:
Ухвалою суду від 27 вересня 2022 року провадження у даній справі було зупинено до набрання законної сили рішенням у справі № 560/8230/22, яка перебувала у провадженні Хмельницького окружного адміністративного суду за позовом СТОВ "Агрофірма "Гречани" до Провідного спеціаліста відділу державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та громадських формувань у Хмельницькій області Управління державної реєстрації Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Гришнюк Юлії Ігорівни та Управління державної реєстрації, Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), про визнання протиправними та скасування реєстраційних дій.
Вказані судові справі є аналогічними за предметом позову про скасування реєстраційних дій №1006739950063010278; №1006739950064010278; №1006739950065010278; №1006739950066010278; №1006739950067010278; №1006739950068010278; №1006739950069010278; №1006739950070010278, які проведені державним реєстратором Гришнюк Ю.І. 21 липня 2022 року.
04 квітня 2023 року у відповідності до постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду набрало чинності рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 січня 2023 року у справі №560/8230/22, яким у позові СТОВ "Агрофірма "Гречани" відмовлено, а реєстраційні дії №1006739950063010278; №1006739950064010278; №1006739950065010278; №1006739950066010278; №1006739950067010278; №1006739950068010278; №1006739950069010278; №1006739950070010278, які проведені державним реєстратором Грипшюк Ю.І. 21 липня 2022 року визнані такими, що відповідають вимогам закону.
Вказані рішення залишені в силі у відповідності з постановою Верховного Суду від 22 вересня 2023 року, ухваленою за наслідками розгляду касаційної скарги учасника СТОВ «Агрофірма «Гречани»» Телеги Тетяни Іванівни.
Спори, підвідомчі господарським судам України, на час звернення із позовною заявою, визначалися статтею 12 ГПК України (у відповідній редакції на час звернення з позовом). Зокрема, відповідно до пункту 4 частини першої вказаної статті господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, правами та обов'язками учасників (засновників, акціонерів, членів) такої особи, крім трудових спорів.
Відповідно до приписів частини першої статті 167 Господарського кодексу України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Статтею 10 Закону України «Про господарські товариства» визначено права учасників товариства: а) брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом; б) брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів; в) вийти в установленому порядку з товариства; г) одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів; д) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом. Учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (тут і далі у редакції, чинній на час звернення позивача до суду) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
За частиною першою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Суди попередніх інстанцій, керуючись приписами статей 1, 6 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань», виходили з висновків про те, оскарження позивачем як учасником товариства дій державного реєстратора та вчинених ним записів з мотивів порушення цим корпоративних прав належить до компетенції судів адміністративної юрисдикції, як публічно-правовий спір з оскарження дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень при реалізації ними управлінських функцій відповідно до пунктів 1 і 3 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.
Разом з тим, позовні вимоги не відповідають ознакам та характеристикам публічно-правового спору з огляду на таке.
За змістом наведених вище норм права, до адміністративного суду можуть бути оскаржені рішення, дії та бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності встановлено інший порядок судового провадження.
Вказані положення закріплені також у статтях 2, 4, 19 чинного Кодексу адміністративного судочинства України, яким визначено поняття публічно-правового спору та суб'єкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів та завдання судочинства.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад і участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясовувати, у зв'язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.
Статтею 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань» визначено, що державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об'єднання, професійної спілки, її організації або об'єднання, політичної партії, організації роботодавців, об'єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу-підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.
Державний реєстратор юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - державний реєстратор) - особа, яка перебуває у трудових відносинах з суб'єктом державної реєстрації, нотаріус (стаття 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань»).
Змістом статті 6 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань» передбачено повноваження державного реєстратора згідно з якими він, зокрема, проводить реєстраційну дію (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови у державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру; веде Єдиний державний реєстр; веде реєстраційні справи.
Подання документів для державної реєстрації за змістом статті 14 наведеного вище Закону здійснюється заявником (засновник (засновники) або уповноважена ними особа - у разі подання документів для державної реєстрації створення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, в розумінні абзацу 1 пункту 8 частини першої статті 1 Закону).
Водночас статтею 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» встановлено спростовувану презумпцію відомостей, оголошених в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР).
Особа, яка вважає своє право чи інтерес порушеними через подання та внесення до ЄДР недостовірних відомостей може вимагати їх захисту через корегування відомостей ЄДР та відображенні в ЄДР відповідних дійсних відомостей у спосіб, що забезпечить ефективне відновлення та захист її порушених прав та інтересів, зокрема, шляхом скасування запису в ЄДР (пункт 2 частини першої статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»).
У такому випадку, якщо суд встановить, що суб'єкт державної реєстрації вчинив запис в ЄДР за зверненням належного заявника, на підставі всіх необхідних для реєстрації документів відповідно до закону та відсутності встановлених законом підстав для відмови в державній реєстрації, це не є перешкодою для скасування в судовому порядку недостовірного запису в ЄДР, наявність якого порушує корпоративні права чи законні інтереси позивача.
Спір між учасниками юридичної особи або спір учасників юридичної особи з цією юридичною особою щодо скасування запису в ЄДР є корпоративним спором і підлягає вирішенню за правилами господарського судочинства.
Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018р. у справі №904/5857/17.
За таких обставин, у клопотанні відповідача від 27.11.2023р. про закриття провадження у справі №924/571/22 слід відмовити.
Керуючись ст.234 Господарського процесуального кодексу України СУД, -
У клопотанні відповідача від 27.11.2023р. про закриття провадження у справі №924/571/22 відмовити.
Ухвала набирає законної сили 11.01.2024р. та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складений та підписаний 15.01.2024р.
Суддя О.Д. Вибодовський
Віддрук 4 прим.:
1- до справи
2- позивачу - АДРЕСА_1;
3 - відповідачу - ІНФОРМАЦІЯ_1;
4 - третій особі - 05529646@mail.gov.ua.