65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"09" січня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/3886/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.,
за участю секретаря судового засідання Лінник І.А.
за участю представників:
від позивача: адвокат Верхацький І.В.,
від відповідача: Рябошапка Р.А. - керівник, Єршов О.Є. - самопредставництво,
розглянувши заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Скісна-78 Б» від 08.01.2023 про відвід судді Цісельського О.В. від розгляду справи № 916/3886/23
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1)
до відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Скісна-78 Б» (65091, м. Одеса, вул. Скісна, № 78 Б)
про стягнення 868 065,01 грн,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Скісна-78 Б» про стягнення 868065,01 грн, у тому числі: основний борг у сумі 583300,17 грн, пені в сумі 108450,34 грн, 3% річних у сумі 24148,06 грн, інфляційних втрат у сумі 152166,44 грн, а також витрат по сплаті судового збору у розмірі 13020,98 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії» щодо здійснення своєчасної оплати за поставлений природний газ у січні-лютому 2022 року.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.09.2023 прийнято позовну заяву (вх.№ №4401/23 від 04.09.2023) до розгляду та відкрито провадження у справі №916/3886/23, справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст.ст.247-252 ГПК України без виклику сторін.
04.10.2023 ухвалою Господарського суду Одеської області задоволено клопотання Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Скісна-78 Б» (вх. № 33724/23 від 27.09.2023), постановлено розглядати справу № 916/3386/23 в порядку загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження по справі та призначено підготовче засідання.
16.11.2023 у підготовчому засіданні по справі № 916/3886/23 судом проголошено протокольно ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів за ініціативою суду та проголошено протокольну ухвалу про перерву до "07" грудня 2023 року о 10:40 год.
Підготовче засідання, призначене протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.11.2023 у справі № 916/3886/23 на 07.12.2023 о 10:40 год., не відбулося у зв'язку з особливими умовами роботи установи суду, пов'язаними з несанкціонованим втручанням в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних мереж і ресурсів суду, що сталося внаслідок хакерської атаки та призупиненням роботи в КП «Діловодство спеціалізованого суду» наказом керівника апарату суду від 30.11.2023.
11.12.2023 ухвалою Господарського суду Одеської області підготовче засідання у справі № 916/3886/23 призначено на "26" грудня 2023 року об 11:00 год.
Підготовче засідання, призначене ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.12.2023 у справі № 916/3886/23 на 26.12.2023 об 11:00 год., не відбулося у зв'язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги, про що секретарем судового засідання складено відповідну довідку.
27.12.2023 ухвалою Господарського суду Одеської області підготовче засідання у справі № 916/3886/23 призначено на "09" січня 2024 року о 15:00 год.
09.01.2024 в судовому засіданні представником Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Скісна-78 Б» надано суду заяву про відвід судді Цісельського О.В. на підставі ст. 35 ГПК України та у порядку ст. 38 ГПК України.
Того ж дня, до суду через систему «Електронний суд» від ОСББ «Скісна-78 Б» також надійшла заява (вх. № ГСОО 2-55/24 від 09.01.2024) про відвід судді Цісельського О.В. від розгляду справи, яка є тотожною за змістом заяві, поданої представником відповідача у судовому засіданні.
В обґрунтування поданої заяви заявник відзначає, що протягом всього часу розгляду справи суддя Цісельський О.В. відноситься не об'єктивно та упереджено до ОСББ «Скісна-78 Б», оскільки, за ствердженням заявника, суддя мав конфліктну ситуацію з представником ОСББ «Скісна-78 Б» до початку розгляду справи в приміщенні суду, коли, будучи одягнутим в цивільний одяг, грубо з застосуванням фізичної сили перешкоджав представнику Єршову О.Є. в коридорі суду пройти до кабінету іншого судді.
На думку заявника, неприязні особисті стосунки з представником ОСББ «Скісна-78 Б» після цього конфлікту заважають судді бути неупередженим до відповідача по справі і впливають, можливо не обізнано з його сторони, на об'єктивність судді щодо здійснення правосуддя.
Як зауважує заявник, суддя Цісельський О.В. не розглянув досі заяву відповідача про зупинення провадження у справі, при цьому, стверджує, що розглянув її по суті і відмовив у задоволенні, проте ухвала щодо розгляду питання відсутня в ЄДРСР та не надходила до електронного кабінету відповідача.
Також, сумнів щодо можливості неупереджено розглянути справу по суті у відповідача викликають судження судді, що він дома споживає природний газ по ціні, що вище за ту, що отримало ОСББ (7,42 грн/м.куб.), не розуміючи, що ця ціна є лише однією із складових ціни за виробництво теплової енергії для фізичних осіб, що проживають в житловому багатоквартирному будинку.
Крім того, заявник зазначає, що суддею використовується для власних потреб приміщення мансарди (колишнє горище) загальною площею близько 60 кв.м., яке у незаконний спосіб судовим рішенням вибуло із комунальної власності та шляхом виконання самочинних будівельних робіт із реконструкції без введення його в експлуатацію приєднано до квартири № 25, загальною площею 87,9 кв.м., внаслідок чого, загальну площу квартири № 25 збільшено до 147,1 кв.м., в межах існуючого багатоквартирного житлового будинку, який є пам'яткою архітектури та історії місцевого значення.
Такі обставини, на переконання заявника, ніяк не зміцнюють віру ОСББ «Скісна-78 Б» у чесність, незалежність, неупередженість та законослухняність сідді.
Відтак, заявник вважає, що суддя свідомо порушує змагальність сторін судового процесу на користь позивача ТОВ «ГК «Нафтогаз України» з підстав неприязнених стосунків з представником відповідача, що викликає у заявника стійку недовіру до судді та його об'єктивності при ухваленні судового рішення.
Розглянувши заяву ОСББ «Скісна-78 Б» про відвід судді Цісельського О.В. від розгляду справи № 916/3886/23, суд зазначає наступне.
Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до статті 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.
Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 35 цього Кодексу, статті 36 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.
Згідно зі ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Питання про відвід вирішується невідкладно.
Заяву ОСББ «Скісна-78 Б» про відвід судді надано до суду в день розгляду справи в судовому засіданні 09.01.2024, а тотожну за змістом заяву відповідача зареєстровано відділом документального забезпечення (канцелярія) суду під час проведення судового засідання, тобто пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, тому питання про відвід судді від розгляду справи № 916/3886/23 вирішується суддею Цісельським О.В.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра судді господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною 1 ст. 6 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» передбачено, що здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
З аналізу Господарського процесуального кодексу України, зокрема, приписів, які регулюють зміст судових рішень, слідує, що, судове рішення, серед іншого, обов'язково повинне бути мотивованим та обґрунтованим, що, у свою чергу передбачає наявність як особистої думки судді, так і виокремлення ним власної правової позиції у спорі, у процесуальному питанні, яке потребує вирішення.
Водночас, ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до статті 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства, зокрема, є законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак (стаття 9 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.
Право на справедливий судовий розгляд, що гарантується Статтею 6 § 1, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Белеш та інші проти Чеської Республіки»).
Безумовно, фактор довіри до суду є одним з найголовніших критеріїв, забезпечення та створення умов існування якого є завданням суду. Таке завдання реалізується зі сторони суду як змістом його процесуальних рішень, так і порядком вчинення процесуальних дій. У зв'язку з цим слід розмежовувати дії сторони та дії суду. Дії сторони, як процесуального так і іншого характеру, не є діями суду. А тому можливі зловживання сторони, питання щодо наявності яких тільки поставлено перед судом і ним не вирішено, не є діями суду, що руйнують підвалини довіри до суду. Припущення у необ'єктивності судді, як суб'єктивна сторона довіри, повинно бути наслідком певних вчинків судді. Такі вчинки складають об'єктивну характеристику довіри, тобто є проявом зовнішніх ознак, що формують внутрішнє переконання. Переконання повинно бути наслідком саме дій судді, а не дій сторони. В інакшому випадку відсутність об'єктивно підтверджених вчинків суду не дає підстави вважати, що сумніви у об'єктивності суду є реальними, а не вигаданими.
Відповідно до ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Розглядаючи кожну конкретну судову справу (здійснюючи правосуддя) судді самостійно визначають коло законодавства, що регулює спірні правовідносини, застосовують його, здійснюють його тлумачення, вирішують питання про розгляд заяв та клопотань учасників судового процесу та надають правову оцінку обставинам справи на підставі саме внутрішнього переконання, що ґрунтується на приписах закону. Крім того, законом встановлено право учасників судового процесу на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення у випадку незгоди з прийнятим судовим рішенням з мотивів саме невірного застосування матеріального чи (або) процесуального права.
Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ'єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
Разом з тим, не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.
Проте, подана ОСББ «Скісна-78 Б» заява не містить обґрунтованих посилань на дійсні обставини, які викликають сумнів у об'єктивності або неупередженості судді Цісельського О.В. та можуть бути підставою для відводу відповідно до статей 35, 36 Господарського процесуального кодексу України.
Заявником у заяві про відвід судді Цісельського О.В. не наведено в чому саме полягає необ'єктивність та упередженість судді, як і не наведено мотивованих підстав здійснення розгляду справи виключно в інтересах однієї із сторін, що по суті є порушенням принципів змагальності сторін, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Мотивованих підстав браку безсторонності у судді Цісельського О.В., що стало б підставою для його відводу від розгляду справи № 916/3886/23 заявником не наведено.
Обставин, які викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності судді Цісельського О.В. від розгляду справи, судом не встановлено.
Щодо заявлених ОСББ «Скісна-78 Б» обставин щодо виникнення конфліктної ситуації з представником Єршовим О.Є. до початку розгляду справи в приміщенні суду, у зв'язку з чим у представника та судді Цісельського О.В. виникли неприязні особисті стосунки, суд зазначає, що у відповідності до положень ч. 3 ст. 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Суд зазначає, що, у разі дійсного виникнення описаних заявником подій, заяву про відвід судді Цісельського О.В. від розгляду справи № 916/3886/23 на підставі вищевказаних обстави заявлено відповідачем після спливу строку, встановленого ч. 3 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, оскільки зазначені заявником обставини, як він стверджує, відбулись до початку розгляду справи в суді, а отже були відомі представнику відповідача заздалегідь.
Водночас, представник відповідача ані під час розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст.ст.247-252 ГПК України без виклику сторін, ані після постановлення ухвали суду від 04.10.2023 про розгляд справи № 916/3386/23 в порядку загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження та призначення підготовчого засідання, не зазначав про виникнення будь-яких неприязних стосунків між ним та суддею, а навпаки неодноразово у підготовчих засіданнях сповіщав суд про відсутність відводів складу суду.
В свою чергу суд наголошує, що заявником суду не надано жодних доказів, які б підтверджували висвітлені представником обставини щодо застосування суддею до нього грубої фізичної сили та будь-якого перешкоджання Єршову О.Є. в коридорі пройти до кабінету іншого судді.
Окрім того, при вирішенні питання про відвід судді Цісельського О.В., заявник стверджує, що суддя є упередженою по відношенню до сторони відповідача, оскільки, на думку заявника, суддею не вирішено питання, зокрема, про зупинення провадження у справі, при цьому, суддею зазначено про розгляд такої заяви та відмову в її задоволенні.
Заявник вказує, що такі дії порушують принцип процесуальної рівності сторін у справі, змагальності та ставлять під сумнів неупередженість судді Цісельського О.В.
Так, суд звертає увагу, що із змісту наявних в матеріалах справи процесуальних документів, зокрема, ухвал суду та протоколів судових засідань, вбачається, що протягом розгляду справи в підготовчому провадженні судом не було розглянуто по суті заяву відповідача про зупинення провадження у справі
Суд відзначає, що саме з метою надання можливості іншим учасникам справи реалізувати свої процесуальні права та висловити свої доводи та міркування щодо заяви ОСББ «Скісна-78 Б» питання щодо зупинення провадження у даній справі не було судом розглянуто у підготовчих засіданнях 19.10.2023 та 16.11.2023. Про відсутність будь-яких процесуальних рішень щодо спірного питання зазначає і сам заявник.
В подальшому, підготовчі засідання, призначені на 07.12.2023 та на 26.12.2023, не відбулись з об'єктивних, незалежних від суду, причин у зв'язку з особливими умовами роботи установи суду, пов'язаними з хакерською атакою та призупиненням роботи в КП «Діловодство спеціалізованого суду», а також через оголошення системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги.
Водночас, суд зазначає, що вирішення питань про застосування чинного законодавства є виключним правом судді, в провадженні якого знаходиться справа. При цьому, результат вирішення заяв або клопотань учасників справи не може свідчити про упереджене ставлення судді відповідно до позивача чи відповідача, інших учасників судового процесу, оскільки наявність чи відсутність підстав для відводу судді не може ставиться в залежність від результату застосування судом норм чинного законодавства або результату розгляду тих чи інших заяви або клопотань під час розгляду справи.
Доводи заявника щодо необхідності відводу судді саме з підстав незгоди з його правовою позицією прямо порушують один з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, правова позиція яких заявника не влаштовує. Висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя.
Отже, суб'єктивна думка учасника справи щодо процесуальних рішень, які прийняті, або повинні були бути прийняті суддею у справі, не може бути підставою для відводу судді.
При цьому суд зазначає, що вирішення всіх питань, які виникають під час розгляду справи, здійснювалось судом виключно на підставі норм діючого процесуального законодавства.
Відтак, викладені в заяві про відвід обставини щодо розгляду питання про зупинення провадження у справі за своєю суттю фактично зводиться саме до незгоди відповідача з процесуальними діями суду в процесі розгляду відповідної заяви та перераховані заявником зауваження відносяться суто до процесуальних моментів здійснення правосуддя суддею, що не може бути підставою для відводу, про що законодавцем прямо зазначено в частині четвертій статті 35 Господарського процесуального кодексу України.
Додатково суд наголошує, що наведені заявником обставини використання для власних потреб приміщення мансарди, загальною площею 60 кв.м., яке, як сам зазначає представник, судовим рішенням приєднано до квартири № 25 за адресою: м. Одеса, Софіївська, 23, жодним чином не стосуються ані предмету розгляду даної справи загалом, ані жодного з учасників справи безпосередньо, а відтак не можуть слугувати підставами для відведення судді у зв'язку з обставинами, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності. Так, суду лише залишається сподіватись, що наступного разу представником не будуть наведені обставини, які стосуються особистого життя судді в обґрунтування чергової заяви/клопотання.
Відтак, заявником не наведено інших мотивів, достатніх для задоволення відводу.
У рішенні по справі «Білуха проти України» від 09.11.2006 (Заява N33949/02) Європейський суд з прав людини зауважив, що стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного; стосовно об'єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність - це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 №475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Незважаючи на те, що безсторонність, зазвичай, означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність чи, навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції. В цьому контексті можна провести розмежування між суб'єктним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу.
Таким чином, правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться; тому будь-який суддя, щодо якого є обґрунтовані підстави побоюватися браку безсторонності, має отримати відвід. Йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві судді мають викликати в громадськості.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Протягом розгляду цієї справи, як і будь-якої іншої, суд керувався та керується завданням господарського судочинства, основними принципами (засадами) якого є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов'язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Суд при розгляді цієї справи, керуючись завданням господарського судочинства, забезпечуючи рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність господарського судочинства створював усім учасникам судового процесу, в тому числі й заявнику необхідні умови для реалізації ними своїх процесуальних прав.
За змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб'єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення Європейського суду з прав людини від 21 грудня 2000 року у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).
Щодо суб'єктивного критерію, то презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з'являться докази на користь протилежного.
Згідно з об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при з'ясуванні питання про те, чи існують законні підстави для побоювання щодо відсутності безсторонності у певного судді, позиція заявника має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути ці побоювання об'єктивно виправдані.
Щодо об'єктивного критерію, заявник не наводить жодного факту, обставини, події, або посилання на дії (бездіяльність) судді Цісельського О.В., які б свідчили, що суддя виявив небезсторонність, упередженість, необ'єктивність при розгляді справи № 916/3886/23 в суді у будь-якій формі.
Усі судження та умовиводи заявника є лише припущеннями ОСББ «Скісна-78 Б» та не можуть бути оцінені як обґрунтовані побоювання щодо зацікавленості, небезсторонності судді чи упередженого ставлення до заявника, або особисту прихильність до інших учасників справи з боку головуючого судді.
Положеннями частини першої статті 35 ГПК України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суд зазначає, що перелік закріплених у вказаній статті підстав для відводу судді не є вичерпним. При визначенні того чи є конкретні обставини підставою для відводу суд враховує положення Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 та позиції Європейського суду з прав людини.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» (Заява N21722/11) від 09.01.2013 було зазначено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ii) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Однак, суд вважає, що викладені доводи заявника не свідчать про упередженість, необ'єктивність або зацікавленість судді Цісельського О.В. у результатах розгляду справи №916/3886/23 та не є підставою для відводу судді у даній справі, згідно статті 35 ГПК України.
У відповідності до практики Європейського суду з прав людини наявність неупередженості відповідно до п.1 ст.6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Згідно об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (справи «Білуха проти України», «Паскала проти України»).
Рекомендаціями СМ/Кес (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов'язки встановлено, що саме незалежність суддів, є невід'ємним елементом верховенства права, необхідним для неупередженості суддів та функціонування судової системи.
Судді повинні мати необмежену свободу, щодо неупередженого розгляду справ відповідно до законодавства та власного розуміння фактів.
Під час розгляду всіх справ судді повинні діяти незалежно та неупереджено, забезпечувати сторонам можливість бути об'єктивно вислуханими, пояснювати за потреби процедурні питання.
В Бангалорських принципах поведінки суддів від 19.05.2006, які схвалені Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 №2006/23, зазначено, що довіра суспільства до судової системи, а також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві.
Відтак, наведені вище твердження, що покладені заявником в основу заяви про відвід судді Цісельського О.В., не знаходять свого документального підтвердження, жодним чином не доводять реального існування обставин, що викликають сумніви в неупередженості та об'єктивності судді, в провадженні якого перебуває справа. Так само, як і не доводять того, що суддя Цісельський О.В. не може належним чином розглядати дану справу та підлягає відводу.
З врахуванням наведеного, суд зауважує, що заявлений відвід судді Цісельському О.В. має ознаки завідомо безпідставного, що, залежно від обставин справи, може бути визнано як зловживання процесуальними правами, згідно приписів п.1 ч. 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, та є таким, що спрямований на затягування розгляду справи.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Скісна-78 Б» в заяві про відвід судді від розгляду справи № 916/3886/23, не можуть бути підставою для відводу судді Цісельського О.В. в зв'язку з чим, відповідно до положень ст.ст.35, 36, 38, 39 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що дана заява не підлягає задоволенню.
При цьому, суд зауважує представнику заявника, що згідно ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається, як не допускається і тиск на суддю.
Керуючись ст.ст. 2, 13, 35, 38, 39, 76, 86, 234, 235 Господарського процесуального кодексу, суд -
1. В задоволенні заяви Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Скісна-78 Б» від 08.01.2023 про відвід судді Цісельського О.В. від розгляду справи № 916/3886/23 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили 09.01.2024 та окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 15.01.2024.
Суддя О.В. Цісельський