15 січня 2024 року Справа № 915/1811/23
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", вул. Назарівська, 3, м. Київ, 01032 (код ЄДРПОУ 24584661)
електронна пошта: energoatom@atom.gov.ua
в особі Відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", промзона, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55001 (код ЄДРПОУ 20915546)
електронна адреса: office@sunpp.atom.gov.ua
представник позивача Шень Світлана Іванівна
електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "АТЕН", вул. Нивська, 4Г, приміщення 2М, м. Київ, 03062 (код ЄДРПОУ 38871512)
електронна пошта: info@aten.ua
про стягнення заборгованості у розмірі 3 677, 47 грн.
без повідомлення (виклику) учасників процесу
До Господарського суду Миколаївської області звернулось Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «АТЕН» пеню в розмірі 3 677, 47 грн.
Позивач просить суд стягнути судові витрати в розмірі 2 684, 00 грн. з відповідача на користь позивача.
І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 06.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Відповідно до Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023, від 06.11.2023 № 734/23 у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжувався строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.
Відповідно до ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України.
Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.
У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.
Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.
2.1. Правова позиція позивача.
Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо неналежного виконання відповідачем ТОВ «НВП «АТЕН» умов договору на постачання товару № 53-123-01-23-08059 від 09.03.2023, укладеного між сторонами, а саме зобов'язання щодо своєчасної поставки частини товару, внаслідок чого позивачем нараховано пеню відповідно до умов договору та вимог законодавства.
Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 193, 231 ГК України, ст. 526, 530, 546, 611 ЦК України та умовами договору.
21.12.2023 через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Миколаївської області від позивача надійшла заява (вх. № 16726/23 від 21.12.2023) про закриття провадження у справі, у зв'язку з відсутністю предмета спору, оскільки 05.12.2023 відповідачем було сплачено пеню у розмірі 3 677, 47 грн.
Крім того, позивач просить суд вирішити питання про повернення позивачу з Державного бюджету України судового збору у розмірі 2 684, 00 грн. відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
2.2. Правова позиція (заперечення) відповідача.
11.12.2023 через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Миколаївської області від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів (вх. №16226/23 від 11.12.2023), в якому відповідач повідомив, що 05.12.2023 року ТОВ «НВП «АТЕН» було добровільно сплачені штрафні санкції за договором № 53-123-01-23-08059 від 09.03.2023 на суму 3 677, 47 грн. та просив суд долучити копію платіжної інструкції № 5207 від 05.12.2023.
11.12.2023 через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Миколаївської області від відповідача надійшла заява (вх. № 16226/23 від 11.12.2023) про закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, у зв'язку з добровільною сплатою штрафних санкцій (відсутністю предмета спору).
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.
Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.
09.03.2023 між ДП НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «Південноукраїнська АЕС» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «АТЕН» (постачальник) укладено договір на постачання товару № 53-123-01-23-08059 від 09.03.2023.
Відповідно до п. 13.1 договору договір вступає в силу з моменту підпису обома сторонами та скріплення печаткою з боку покупця і діє до 31.12.2024 включно, а в частині виконання сторонами гарантійних зобов'язань - до повного їх виконання. Продовження строку дії договору можливе до його закінчення шляхом укладання відповідної додаткової угоди.
До договору сторонами складено Специфікація № 1 (додаток № 1 до договору).
Договір з додатком підписано та скріплено печатками сторін.
Доказів визнання недійсним або розірвання договору суду не подано.
Умовами договору сторони передбачили наступне.
Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язується передати покупцю, а покупець приймає на себе зобов'язання прийняти і сплатити товар - код СРУ 19510000-4 Гумові вироби (кільця гумові) - надалі товар, у кількості, асортименті і цінам, зазначеним у специфікації № 1 (додаток до договору № 1), що є невід'ємною частиною цього договору. Рік виготовлення товару - не раніше 2022 року.
Відповідно до п. 1.3 договору місцем виконання цього договору, у тому числі (але не виключно) місцем постачання, виконання грошових зобов'язань, місцем нарахування та сплати штрафних санкцій, виконання будь-яких зобов'язань, пов'язаних з якістю та комплектністю є м. Южноукраїнськ.
Відповідно до п. 2.1 договору загальна вартість товару є твердою та складає:
разом: 3 411 166, 00 грн. без ПДВ.;
крім того ПДВ 20%: 682 233, 20 грн.;
всього з ПДВ: 4 093 399, 20 грн.
Відповідно до п. 3.1 договору постачання здійснюється з дати публікації договору в системі ProZorro, але не пізніше 30.04.2023, на умовах - DDP м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, Південноукраїнське відділення ВП «Складське господарство», відповідно до правил Інкотермс-2010, з обов'язковою присутністю представника Постачальника.
Відповідно до п. 3.3. договору датою постачання є дата отримання товару на складі вантажоодержувача з відміткою в накладній на відвантаження товару.
Відповідно п. 4.1 договору у разі порушення зобов'язань за договором, а саме порушення термінів постачання товару, які передбачені даним договором, постачальник зобов'язаний сплатити пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого товару у зазначений термін за кожен день прострочення. Крім того, у разі прострочення постачання понад 30 календарних днів постачальник зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 7 % від вартості непоставленого товару.
Судом встановлено, що на виконання умов договору відповідачем поставлено позивачу товар на загальну суму 4 093 399, 20 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними:
- видаткова накладна № 9 від 20.04.2023 на суму 3 275 119, 20 грн. з ПДВ (дата отримання товару на складі вантажоодержувача 20.04.2023);
- видаткова накладна № 12 від 05.05.2023 на суму 737 407, 20 грн. з ПДВ (дата отримання товару на складі вантажоодержувача 05.05.2023);
- видаткова накладна № 14 від 10.05.2023 на суму 80 872, 80 грн. з ПДВ. (дата отримання товару на складі вантажоодержувача 10.05.2023).
Всі видаткові накладні підписано сторонами, на видаткових накладних міститься печатка ВП "Складське господарство" (дільниця з ВК).
Підставою постачання товарів у видаткових накладних зазначено договір № 53-123-01-23-08059 від 09.03.2023.
22.05.2023 позивачем направлено на адресу відповідача претензію (вих. № 32/606 від 22.05.2023) з проханням перерахувати на рахунок позивача пеню в сумі 3 677, 47 грн. за порушення строків постачання товару.
У відповідь на претензію відповідачем направлено позивачу зустрічну претензію про стягнення 3% річних та інфляційних втрат за порушення строків оплати за товар на підставі договору поставки № 53-123-01-20-06368 від 27.04.2020.
У зустрічні претензії відповідач зазначає, що порушення договірних строків поставки товару на суму 818 200, 00 грн. відбулося у зв'язку з вторгненням російської федерації на територію України, а також те, що відповідач визнає вимоги позивача обґрунтованими, та заявляє зустрічні претензійні вимоги до позивача за договором №53-123-01-20-06368 від 27.04.2020.
За порушення відповідачем строків постачання товару по видатковим накладним № 12 від 05.05.2023 та № 14 від 10.05.2023 позивачем нараховано відповідачу пеню в сумі 3 677, 47 грн., що і стало підставою звернення позивача до суду з позовною заявою.
Судом встановлено, що 05.12.2023 відповідачем перераховано на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти у розмірі 3 677, 47 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 5207 від 05.12.2023 на суму 3 677, 47 грн. з призначенням платежу «Оплата пені за договором поставки № 53-123-01-23-08059 від 09.03.2023р., з-но претензії №32/606 від 22.05.2023 без ПДВ».
ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.
4.1. Правове регулювання договірних відносин.
В силу положень ст. 11, 202, 509 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (господарського зобов'язання), яке (зобов'язання) в силу ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмету; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці (постанова об'єднаної палати КЦС ВС від 01.03.2021 № 180/1735/16-ц (61-18013сво18)).
4.2. Правове регулювання нарахування та стягнення пені.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:
за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);
за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
V. ВИСНОВКИ СУДУ.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов наступного висновку.
09.03.2023 між ДП НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «Південноукраїнська АЕС» (покупець) та ТОВ «Науково-виробниче підприємство «АТЕН» (постачальник) укладено договір на постачання товару № 53-123-01-23-08059 від 09.03.2023, за умовами якого постачальник зобов'язався передати покупцю не пізніше 30.04.2023 товар, а покупець зобов'язався прийняти і сплатити товар (п. 1.1, 3.1 договору).
В порушення умов п. 3.1 договору та ст. 663 ЦК України відповідачем прострочено виконання зобов'язання з поставки товару у строки, встановлені договором, по видатковій накладній № 12 від 05.05.2023 на суму 737 407, 20 грн. (прострочка становить 4 дні) та видатковій накладній № 14 від 10.05.2023 на суму 80 872, 80 грн. (прострочка становить 9 днів), у зв'язку з чим позивачем нараховано відповідачу пеню в сумі 3 677, 47 грн., виходячи з 0, 1 % від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення.
Судом встановлено, що розрахунок пені виконано позивачем арифметично правильно, відповідно до умов п. 4.1 договору та вимог законодавства (ст. 231 ГК України).
Позивач звернувся до суду із даним позовом 01.12.2023 за допомогою підсистеми "Електронний суд".
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 06.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
Судом встановлено, що до відкриття провадження у справі 05.12.2023 відповідачем сплачено пеню у сумі 3 677, 47 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 5207 від 05.12.2023 на суму 3 677, 47 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі (п. 4.14, п. 4.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 13/51-04 (провадження № 12-67гс19)).
Вказаної позиції дотримуються суди під час розгляду справ (постанова ЗАГС від 29.03.2023 у справі № 914/394/22).
Оскільки після подання позову у даній справі, але до відкриття провадження у даній справі відповідач сплатив суму коштів в розмірі 3 677, 47 грн., відповідно предмет спору був відсутній до порушення провадження у справі (відкриття провадження у справі), що зумовлює відмову в позові.
Враховуючи вищевикладене, в позові судом відмовлено.
VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Позивачем 01.12.2023 заявлено вимогу майнового характеру про стягнення грошових коштів у розмірі 3 677, 47 грн., судовий збір з якої має становити 2 684, 00 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи «Електронний суд», мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України «Про судовий збір».
За наведених мотивів у суду першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний господарський суд, були відсутні підстави вимагати від Компанії сплати судового збору без урахування понижуючого коефіцієнта, який підлягав застосуванню, з огляду на те, що позовну заяву було подано в електронній формі через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» (п. 8.23, п. 8.27 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 916/228/22).
Враховуючи, що позивачем позовну заяву подано до Господарського суду Миколаївської області за допомогою системи «Електронний суд», отже, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, судовий збір за розгляд вимоги майнового характеру в спірному випадку становить 2 147, 20 грн.
Позивачем під час звернення до суду із даним позовом сплачено судовий збір в сумі 2 684, 00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № АЕС/11914 від 30.11.2023 на суму 2 684, 00 грн., тобто в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Отже, судовий збір в сумі 536, 80 грн. за ухвалою суду підлягає поверненню позивачу з державного бюджету, у зв'язку з внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом (ст. 7 Закону України «Про судовий збір»).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України в розмірі 2 147, 20 грн. покласти на позивача, у зв'язку з відмовою в позові.
Керуючись ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254-259 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Повний текст рішення складено 15.01.2024
Суддя Е.М. Олейняш