79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
11.01.2024 Справа № 914/3292/23
За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Логіст-М», Львівська обл., с. Лавриків
до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Сонях», Львівська обл., с. Семенівка
про:стягнення заборгованості
Суддя - Крупник Р.В. Секретар - Зусько І.С.
Представники сторін:
від позивача:не з'явився;
від відповідача:не з'явився.
ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Логіст-М» (надалі - Позивач, ТОВ «Логіст-М») звернулось до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сонях» (надалі - Відповідач, ТОВ «Сонях») про стягнення заборгованості.
Ухвалою від 09.11.2023 суд залишив позовну заяву без руху та встановив заявникові строк для усунення недоліків позову.
Представником позивача за допомогою підсистеми «Електронний суд» подано заяву вх. №27939/23 від 16.11.2023, якою усунуто недоліки позову, визначені ухвалою від 09.11.2023.
Ухвалою від 20.11.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначив на 18.12.2023.
Ухвалою від 18.12.2023 розгляд справи по суті відкладено на 11.01.2024.
У судове засідання 11.01.2024 представник позивача не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідач явку повноважного представника у судове засідання 11.01.2024 не забезпечив.
Суд звертає увагу на те, що згідно із ч. 7 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Відповідач має зареєстрований електронний кабінет, що підтверджується відповіддю №249959, сформованою засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» (Т.1; а.с. 41), а ухвалу від 18.12.2023 доставлено ТОВ «Сонях» в електронний кабінет 19.12.2023, що підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою (Т.1; а.с. 63).
Зважаючи на викладене, суд доходить висновку, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
АРГУМЕНТИ СТОРІН.
Аргументи позивача.
Позов обґрунтовано тим, що 19.01.2023 між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено Договір поставки №1/4, згідно із яким постачальник бере на себе поставку та виконує перевезення будівельних матеріалів покупцю, а покупець зобов'язується оплатити вартість товару, що поставляється.
Як стверджує позивач, свої зобов'язання за договором він виконав належним чином та поставив у період з 07.07.2023 по 31.07.2023 товар на загальну суму 95'380,00 грн. Разом з цим, відповідач лише частково оплатив його вартість, а саме в сумі 16'000,00 грн., у зв'язку із чим у нього утворилась заборгованість у розмірі 79'380,00 грн. (95'380,00 - 16'000,00).
Оскільки заходи досудового врегулювання спору не призвели до погашення боргу, ТОВ «Логіст-М» звернулось до суду із цим позовом про стягнення 79'380,00 грн.
Аргументи відповідача.
Відповідач своїм правом на висловлення заперечень проти позову, передбаченим ст. 165 ГПК України, не скористався та не подав до суду у встановлений процесуальним законом строк відзиву на позовну заяву.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
19.01.2022 між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено Договір поставки №1/4 (надалі - Договір), згідно із п. 1.1 якого покупець доручає, а постачальник зобов'язується поставити будівельні матеріали.
Пунктом 1.2 Договору передбачено, що покупець доручає, а постачальник зобов'язується виконати перевезення будівельних матеріалів.
На виконання умов Договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 95'380,00 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями видаткових накладних №281 від 07.07.2023, №285 від 12.07.2023, №290 від 13.07.2023, №318 від 24.07.2023, №329 від 26.07.2023, №340 від 31.07.2023, а також товарно-транспортних накладних (Т.1; а.с. 8-15).
Згідно із п.п. 2.1-.2.2 Договору вартість будівельних матеріалів вказується у рахунках та видаткових накладних по факту їх поставки з ПДВ. Оплата здійснюється не пізніше 5-ти банківських днів з моменту постачання матеріалу (підписання видаткової накладної).
Судом встановлено, що відповідач лише частково оплатив вартість поставленого товару, а саме у розмірі 16'000,00 грн., що підтверджується копіями платіжних інструкцій кредитового переказу коштів №1611 від 13.07.2023, №1624 від 21.07.2023.
Решта суми у розмірі 79'380,00 грн. залишилася неоплаченою.
У зв'язку із цим, позивач направив відповідачу претензію вих. №3 від 05.10.2023 про сплату боргу, до якої долучив акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.07.2023 по 05.10.2023, вказані вище видаткові накладні, а також документи, що підтверджують часткову оплату вартості переданого товару.
Оскільки відповідна вимога залишилась без належного реагування, позивач звернувся до суду із цим позовом.
ОЦІНКА СУДУ.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Як передбачено ст. 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.
Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Судом встановлено, що між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено Договір поставки №1/4 від 19.01.2022.
Згідно із ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Частиною 1 ст. 662 ЦК України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
На виконання умов Договору позивач за період з 07.07.2023 по 31.07.2023 (включно) поставив, а відповідач прийняв обумовлений сторонами товар на загальну суму 95'380,00 грн.
Згідно із ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Пунктом 2.2 Договору визначено, що оплата здійснюється не пізніше 5-ти банківських днів з моменту постачання матеріалу (підписання видаткової накладної).
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як передбачено ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Судом встановлено, що відповідач свого обов'язку щодо оплати вартості поставленого товару за Договором у повному розмірі та у погоджений сторонами строк належним чином не виконав та лише частково сплатив 16'000,00 грн.
У зв'язку із цим, у нього утворилась заборгованість у розмірі 79'380,00 грн. (95'380,00 - 16'000,00).
Зважаючи на те, що доказів повної чи часткової сплати вказаної суми заборгованості відповідачем до суду подано не було, суд дійшов висновку про законність і обґрунтованість позовної вимоги ТОВ «Логіст-М» про стягнення основного боргу та наявність підстав для її задоволення у повному обсязі.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
У відповідності до ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на задоволення позовних вимог у повному обсязі, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 2'684,00 грн.
У тексті позовної заяви ТОВ «Логіст-М» заявило про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.
Пункт 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначає відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Практична реалізація принципу відшкодування судових витрат в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).
Частиною 1 ст. 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
У позові позивач вказав, що попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу, які будуть понесені ним у зв'язку із розглядом справи, обраховується наступним чином:
- за вивчення матеріалів справи, підготовку та подання до Господарського суду Львівської області позовної заяви про стягнення коштів з ТОВ «Сонях» - 4'500,00 грн.;
- за участь адвоката в одному судовому засіданні, незалежно від часу судового засідання або якщо судове засідання не відбулося через обставини, які не залежать від адвоката - 1'500,00 грн.;
- надання інших послуг із розрахунку 1'500,00 грн. за 1 годину роботи адвоката.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 3 ст. 126 ГПК України унормовано, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4'500,00 грн. ТОВ «Логіст-М» у встановлений процесуальним законом строк подало до суду:
1) Копію Договору про надання правничої допомоги від 01.11.2023, предметом якого є надання адвокатом Микитою Т.В. (адвокат) правової (правничої) допомоги ТОВ «Логіст-М» (клієнт) щодо захисту клієнта, представництва його інтересів у судових органах та у справах досудового врегулювання спорів, а також надання консультацій щодо захисту та представництва клієнта у справі про стягнення з ТОВ «Сонях» коштів за Договором поставки №1/4 від 19.01.2022 (п. 1).
Пунктами 3.1-3.2 цього Договору визначено, що гонораром є винагорода адвоката за здійснення захисту, представництва інтересів клієнта. Гонорар складається із суми вартості послуг на виконання п. 1.1 цього договору згідно з наступними тарифами:
- за вивчення матеріалів справи, підготовку та подання до Господарського суду Львівської області позовної заяви про стягнення коштів з ТОВ «Сонях» - 4'500,00 грн.;
- за участь адвоката в одному судовому засіданні, незалежно від часу судового засідання або якщо судове засідання не відбулося через обставини, які не залежать від адвоката - 1'500,00 грн.;
- надання інших послуг із розрахунку 1'500,00 грн. за 1 годину роботи адвоката.
Оплата за надані послуги проводиться після підписання акту приймання-передачі наданих послуг та проводиться у безготівковій формі.
2) Копію Акта приймання передачі наданих послуг від 02.11.2023, відповідно до якого адвокат на виконання п. 1.1 Договору надав, а клієнт прийняв правничу допомогу, а саме вивчення матеріалів справи, підготовку та подання до Господарського суду Львівської області позовної заяви про стягнення коштів з ТОВ «Сонях» за Договором поставки №1/4 від 19.01.2022 вартістю 4'500,00 грн.
3) Копію платіжної інструкції №399 від 02.11.2023, яка підтверджує перерахування позивачем адвокату 4'500,00 грн. згідно із вказаним вище актом.
У матеріалах справи наявні також копії Ордеру серії ВС №1239221 від 01.11.2022, виданого адвокату Микиті Т.В., який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №1919 від 31.08.2012.
Приписами ч. 4-6 ст. 126 ГПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Здійснивши аналіз та оцінку представлених позивачем доказів понесення ним витрат на професійну правничу допомогу у справі, суд дійшов висновку, що факт надання позивачу професійної правничої допомоги на суму у розмірі 4'500,00 грн. підтверджується матеріалами справи. Доказів понесення витрат на суму, що перевищує 4'500,00 грн., стороною позивача до суду подано не було.
Враховуючи те, що понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу підтверджено документально, розмір гонорару не виходить за межі розумності, є співмірним з ціною позову та складністю справи, заперечення про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу у справі від відповідача до суду не надходили, а позовні вимоги ТОВ «Логіст-М» задоволені у повному обсязі, суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу у справі підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 4'500,00 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 42, 46, 73, 74, 76-80, 123, 124, 126, 129, 222, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1.Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сонях» (81162, Львівська обл., с. Семенівка, вул. Шевченка, буд. 354; код ЄДРПОУ 36769379) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Логіст-М» (80335, Львівська обл., с. Лавриків, вул. Ю. Сала, буд. 16; код ЄДРПОУ 41129054) 79'380,00 грн. основного боргу, 2'684,00 грн. судового збору та 4'500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.
4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 15.01.2024.
Суддя Крупник Р.В.