79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
10.01.2024 Справа № 914/3216/23
Суддя Господарського суду Львівської області Король М.Р., за участі секретаря судового засідання Щерби О.Б., розглянувши справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА»
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Кутної Олени Анатоліївни
про: стягнення 80 382,19 грн.,
представники:
позивача: не з'явився,
відповідача: не з'явився,
27.10.2023р. на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до відповідача: Фізичної особи-підприємця Кутної Олени Анатоліївни про стягнення 80 382,19 грн.
31.10.2023р. Господарський суд Львівської області постановив ухвалу, якою, зокрема, ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання призначити на 22.11.2023р.; явку представників учасників справи у судове засідання визнано обов'язковою.
При цьому, позивачем в прохальній частині позовної заяви викладено клопотання про витребування доказів.
07.11.2023р. через систему «Електронний суд» позивачем подано клопотання про розгляд справи без участі представника (вх.№27115/23).
У судове засідання 22.11.2023р. відповідач участі повноважного представника не забезпечив.
Рух справи викладено в ухвалах суду та протоколах судових засідань.
22.11.2023р. Господарський суд Львівської області постановив ухвалу, якою, зокрема, ухвалив: клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» про витребування доказів задовольнити.
Станом на18.12.2023 року надійшла відповідь від Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» (АТ «А-БАНК») щодо виконання ухвали Господарського суду від 22.11.2023 року у даній справі.
Суть спору та правові позиції учасників справи:
В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором № 441376-КС-001 про надання кредиту від 25.12.2021 року.
Позивач стверджує, що станом на дату подання позовної заяви, заборгованість відповідача перед позивачем за договором про надання кредиту № 441376-КС-001 становить - 80 382,19 грн., яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 40 808,99 грн; суми прострочених платежів по процентах - 39 573,20 грн.
Відповідач не використав наданого законом права на подання відзиву на позов та доказів.
Про дату, час та місце проведення судових засідань у справі відповідач повідомлявся засобами поштового зв'язку на адресу згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідно до ч.7 ст.120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за можливості сповістити їх з допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Станом на 02.01.2024р. до господарського суду повернулася поштова кореспонденція, скерована на юридичну адресу відповідача з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Суд вважає, що ним було виконано умови Господарського процесуального кодексу України стосовно належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, а відповідач мав достатньо часу для виконання вимог ухвал суду щодо встановленого строку на подання відзиву на позов, однак таким правом не скористався.
Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. З огляду на відсутність підстав для відкладення розгляду справи, передбачених статтями 202, 216 Господарського процесуального кодексу України, надання відповідачу можливості для подання відзиву на позов, суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.
За результатами дослідження наданих доказів та матеріалів справи, суд встановив наступне:
25.12.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (позивач/ ТзОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА») та Фізичною особою - підприємцем Кутною Оленою Анатоліївною (позичальник/відповідач) укладено договір №441376-КС-001 про надання кредиту (договір кредиту), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Так, ТзОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» 25.12.2021 року направлено Фізичній особі - підприємцю Кутній Олені Анатоліївні, пропозицію (оферту) укласти договір № 441376-КС-001 про надання кредиту.
25.12.2021 року Фізична особа - підприємець Кутна Олена Анатоліївна, прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору № 441376-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.
Зі своєї сторони ТзОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направлено Фізичній особі - підприємцю Кутній Олені Анатоліївні, через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор G- 1416 , на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий відповідачем було введено/відправлено.
Позивач зауважив, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету, кредитний договір між Заявником/Кредитором та Боржником/Позичальником не був би укладений. Отже, вважає, що сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.
Таким чином, 25.12.2021 року між ТзОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА та Фізичною особою -підприємцем Кутною Оленою Анатоліївною було укладено договір № 441376-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п.1 договору кредиту, ТзОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 45 000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності (далі -кредит), а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит (надалі - Правила, а разом - договір).
Згідно з п.п. 4.4.4 Правил, позичальник підтверджує, що вказаний ним (з метою отримання кредиту) поточний (картковий) рахунок належать саме йому і треті особи не мають до нього доступу.
Згідно з умовами договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 0.86587778 процентів за кожен день користування Кредитом.
Пунктом 2 кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом (надалі - проценти за користування кредитом), нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно Графіку платежів.
Пунктом 3 кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов кредитного договору.
ТзОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов'язання за договором кредиту виконало, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 45 000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника (номер, котрої позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідками про видачу коштів.
Письмова відповідь від Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» (АТ «А-БАНК») щодо виконання ухвали Господарського суду від 22.11.2023 року у даній справі, підтверджує ту обставину, що Кутною Оленою Анатоліївною отримано на банківську карту грошову суму кредиту у розмірі 45 000,00 грн. (два платежі: по 20 000,00 грн. та 25 000,00 грн.), перераховану Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» за договором про надання кредиту №441376-КС-001.
Станом на момент подання позовної заяви, як вказав позивач, відповідач свої зобов'язання за кредитним договором №441376-КС-001 про надання кредиту належним чином не виконав, а лише часткового сплатив кошти, розрахунок та розмір яких зазначені у розрахунку заборгованості за договором №441376-КС-001 позичальника Кутної Олени Анатоліївни , чим порушив свої зобов'язання, встановлені договором.
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 441376-КС-001 позичальника Кутної Олени Анатоліївни , відповідач на виконання умов договору здійснив часткову оплату за договором № 441376-КС-001 на загальну суму 33 098,56 грн.
Як зазначає позивач, зважаючи на ті обставини, що Фізичною особою - підприємцем Кутною Оленою Анатоліївною, належним чином не виконувались зобов'язання за кредитним договором, у неї станом на 27.03.2023 року утворилась заборгованість за договором №441376-КС-001 про надання кредиту, в розмірі 80 382,19 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 40 808,99 грн; суми прострочених платежів по процентах - 39573,20 грн.
Оцінюючи надані у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача, підлягають задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У силу положень ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено та відповідачем не спростовано, що відповідно до кредитного договору, позивач надав відповідачу грошові кошти у розмірі 45 000,00 гривень, що підтверджується матеріалами справи.
Отже, матеріалами справи підтверджується, що позивач належним чином та в повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язання за договором, надавши відповідачу кредитні кошти в розмірі 45 000,00 гривень.
Факт переказу кредитних коштів на картку фізичної особи не спростовує факту виконання позивачем своїх договірних зобов'язань за договором, укладеним з фізичною особою - підприємцем, оскільки номер картки було вказано самим позичальником. Крім того, частковими оплатами згідно договору, відповідач визнав наявність у нього зобов'язання з повернення наданого кредиту.
Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту.
Аналогічної позиції притримується Верховний Суд в пункті 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), де зазначено, що: не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами.
Також, в Постанові Верховного Суду від 23.12.2020 року по справі № 127/23910/14-ц зазначено, що: часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та або суми санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.
Відповідно до ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).
У відповідності до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Як підтверджено матеріалами справи, позичальником допущено порушення виконання зобов'язання за кредитним договором в частині своєчасної сплати заборгованості та процентів за користування кредитом.
Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 3 кредитного договору сторони визначили Графік обов'язкових платежів, у якому міститься інформація щодо періоду користування кредитом, розмір плати за користування кредитом, розмір часткового платежу основної суми та загальний платіж.
Зі змісту вказаного Графіка слідує, що сторони узгодили повернення кредиту шляхом сплати позичальником фіксованої суми щомісячно з кінцевою датою повернення - 11.06.2022р.
Таким чином, приймаючи до уваги умови укладеного між сторонами кредитного договору, суд дійшов висновку, що строк виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань є таким, що настав.
Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з умовами договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 0.86587778 процентів за кожен день користування Кредитом.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості, суд не виявив у ньому помилок.
Відтак, матеріалами справи підтверджено, що заборгованість відповідача за договором № 441376-КС-001 про надання кредиту від 25.12.2021 року становить 80 382,19 грн., яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 40 808,99 грн; суми прострочених платежів по процентах - 39 573,20 грн.
Вказаний кредитний договір відповідач у судовому порядку не оспорив, натомість отримав кредитні кошти, користувався ними та частково погашав заборгованість за кредитним договором.
У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідачем належними та достатніми доказами заборгованість по кредитному договору не спростована.
Враховуючи вищезазначене, станом на дату ухвалення рішення, обов'язок по поверненню кредитних коштів та процентів у повному обсязі настав, заборгованість по поверненню кредиту та процентів відповідача перед позивачем належним чином доведена, документально підтверджена та відповідачем не спростована, а тому вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Приписами ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вищевикладене та оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд вважає, що позовні вимоги цілком обґрунтовані, відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне:
Сплачена позивачем сума судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжною інструкцією №4035 від 20.10.2023р. на суму 1 932,48 грн. та платіжною інструкцією №1024 від 07.04.2023р. на суму 214,72 грн.
Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги підлягають до задоволення, тому витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись 13, 73-74, 76-79, 86,129, 236, 238, 240-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця Кутної Олени Анатоліївни (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код - НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (місцезнаходження: Україна, 01133, місто Київ, б.Лесі Українки, Будинок 26, офіс 411; ідентифікаційний код - 41084239) заборгованість за договором № 441376-КС-001 про надання кредиту від 25.12.2021 року, що становить 80 382,19 грн., яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 40 808,99 грн; суми прострочених платежів по процентах - 39 573,20 грн. та 2 147,20 грн. судового збору.
3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Інформацію по справі можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.
Повний текст рішення складено 15.01.2024 р.
Суддя Король М.Р.