ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.01.2024Справа № 910/16577/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу №910/16577/23 за позовом Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО» до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕТАЛОН» про стягнення 34 238,69 грн, без виклику представників учасників справи.
Акціонерне товариство «Страхова компанія «ІНГО» (далі - позивач, Компанія) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕТАЛОН» (далі - відповідач, Товариство) про стягнення страхового відшкодування у розмірі 34 238,69 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач виплатив страхове відшкодування страхувальнику та набув право вимоги до відповідача, який застрахував цивільно-правову відповідальність власника транспортного засобу, якого визнано винним у дорожньо-транспортній пригоді (далі - ДТП).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито провадження у справі №910/16577/23; розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини шостої статті 6 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Ухвала суду від 03.11.2023 була надіслана позивачу та відповідачу у їх електронні кабінети 03.11.2023, що підтверджується повідомленнями про доставку електронного листа, які долучені до матеріалів справи.
За таких обставин, Господарський суд дійшов висновку про повідомлення належним чином відповідача про розгляд справи.
Відповідно до частини другої статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
03.09.2020 Компанією (страховик) і ОТП Лізинг ТОВ (страхувальник) укладено договір страхування №250520720.20_001 (далі - Договір), відповідно до умов якого було застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням транспортним засобом «RENAULT DOKKER», державний номерний знак НОМЕР_1 .
27.10.2020 о 09:01 год. по вулиці Лісній у с. Стоянка, Києво-Святошинського району, Київської області, сталася ДТП за участі «RENAULT DOKKER», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та транспортного засобу «Volkswagen Caddy», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .
Слід зазначити, що внаслідок ДТП пошкоджено застрахований позивачем транспортний засіб «RENAULT DOKKER», державний номерний знак НОМЕР_1 , за Договором.
Страхувальник 28.10.2020 повідомив Компанію про автоаварію, подавши відповідне повідомлення.
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16.11.2020 зі справи №369/14277/20 ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення (протокол від 27.10.20)20 серії ПДР 18 №17715 про адміністративне правопорушення) та накладено на нього штраф у сумі 360грн.
Позивачем було складено страховий акт від 10.12.2020 №3136790, відповідно до якого розмір страхового відшкодування склав 34 238,69 грн.
На виконання умов Договору Компанія виплатила страхове відшкодування у розмірі 34 238,69 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 25.01.2021 №181.
Разом з тим, цивільно-правова відповідальність автомобіля «Volkswagen Caddy» як страхувальника на момент ДТП була застрахована Товариством (поліс №ЕР/200117214, за яким ліміт по майну становить 130 000 грн, а франшиза - 0,00 грн).
01.07.2021 позивач надіслав відповідачу претензію від 30.06.2021 №2972871, в якій вимагав сплатити страхове відшкодування у розмірі 34 238,69 грн.
Вказана претензія була отримана Товариством 06.07.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0105478562914, яке долучено до матеріалів справи.
Відповідач залишив вказану претензію без відповіді та належного реагування, доказів протилежного суду не подано.
За приписами статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Пунктом 1 частини першої статті 1188 ЦК України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Таким чином, до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
До сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон).
Метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону).
Згідно зі статтею 6 Закону страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
За змістом Закону (статті 9, 22 - 31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння дорожньо-транспортної пригоди) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Як передбачено статтею 1194 ЦК України, в разі якщо страхової виплати (страхового відшкодування) недостатньо для повного відшкодування шкоди, завданої особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, ця особа зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
З огляду на вищенаведене, сторонами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу.
Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди породжує деліктне зобов'язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується відповідний обов'язок боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така дорожньо-транспортна пригода слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов'язанні ним є страховик.
Водночас, зазначені зобов'язання не виключають одне одного. Деліктне зобов'язання - первісне, основне зобов'язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, в результаті якої завдана шкода, буде кваліфікована як страховий випадок.
Пунктом 36.4 статті 36 Закону передбачено право страховика у разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування (регламентна виплата безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом «а» пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Разом з тим, згідно зі статтею 21 Закону на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України.
Пунктом 22.1 статті 22 Закону передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно до статті 29 Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
У разі, якщо цивільно-правова відповідальність особи застрахована, вона відповідає за заподіяну нею шкоду тільки у розмірі, який перевищує ліміт відповідальності страховика. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, та не відшкодовується шкода, пов'язана із втратою товарної вартості транспортного засобу, ці втрати підлягають відшкодуванню за рахунок особи, з вини якої заподіяна шкода.
За змістом статті 12 Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
Відповідно до пункту 35.1 статі 35 Закону для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.
Строки і порядок прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) страховиком та порядок його виплати або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) визначені статтями 36, 37 Закону.
Матеріалами справи підтверджено, що особою винною у ДТП є ОСОБА_2 , цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем за полісом №ЕР/200117214, відповідно до якого ліміт відповідальності за шкоду майна складає 130 000 грн, а франшиза - 0 грн.
Таким чином, сума страхового відшкодування, що має бути сплачена відповідачем на користь позивача складає 32 238,69 грн.
Слід зазначити, що позивач звернувся до відповідача із претензією про виплату страхового відшкодування (надіслано 01.07.2021), що встановлено судом вище, у річний строк з моменту ДТП (ДТП сталася 27.10.2020).
З поданих суду доказів вбачається, що позивач документально підтвердив розмір страхового відшкодування, яке було ним сплачено, а саме у розмірі 32 2358,69 грн.
Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За таких обставин, враховуючи подані докази, які оцінені судом у порядку статті 86 ГПК України, позов підлягає задоволенню.
За приписами статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов акціонерного товариства «Страхова Компанія «ІНГО» до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕТАЛОН» про стягнення 34 238,69 грн задовольнити повністю.
2. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕТАЛОН» (код 20080515; 03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд.33-Б, 2 під'їзд) на користь акціонерного товариства «Страхова Компанія «ІНГО» (код 16285602; 01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 33): 34 238 (тридцять чотири тисячі двісті тридцять вісім) грн 69 коп. страхового відшкодування та 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 15.01.2024.
Суддя Ігор Курдельчук