ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
12.01.2024Справа № 910/13666/23
Господарський суд міста Києва в складі: головуючого судді Г.П. Бондаренко-Легких, розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін справу №910/13666/23.
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоенергокомплект» (04128, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, буд. 16, офіс 17)
До Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ» (03065, м. Київ, проспект Гузара Любомира, буд. 44)
За участі третьої особи на стороні, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Акціонерне товариство «Комерційний Банк «ГЛОБУС» (40473, м. Київ, провулок Куренівський, будинок 19/5)
про стягнення 705 600, 00 грн
Без виклику представників.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Теплоенергокомплект» (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи» (відповідач) про стягнення 705 600, 00 грн безпідставно набутих грошових коштів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, відповідач, як бенефіціар згідно Договору про надання гарантії №31102/ЮГ-23 від 06.02.2023 неправомірно звернувся до банку-гаранта (Акціонерне товариство «Комерційний Банк «Глобус») зі SWIFT повідомленням про сплату гарантійного платежу, оскільки банківська гарантія у розмірі 705 600, 00 грн надавалась в якості забезпечення виконання зобов'язань позивача за Договором підряду №4600005331 від 01.02.2022, зобов'язання за яким виконані позивачем та прийняті відповідачем в повному обсязі та у передбачені строки, заборгованості позивача перед відповідачем відсутні.
Проте гарантійний платіж у розмірі 705 600, 00 грн був сплачений банком-гарантом на неправомірну вимогу відповідача, а позивач, в свою чергу, в порядку п. 3.3. Договору про надання гарантії №31102/ЮГ-23 від 06.02.2023 відшкодував банку-гаранту за сплаченою гарантію суму у розмірі 705 600, 00 грн згідно платіжної інструкції №359 від 09.08.2023.
Отже, на думку позивача, отримані відповідачем грошові кошти за банківською гарантією є безпідставно набутими та підлягають поверненню позивачеві відповідачем.
Також в позові позивач виклав клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Акціонерне товариство «Комерційний Банк «Глобус».
07.09.2023 Господарський суд міста Києва, дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, про що постановив відповідну ухвалу та встановив позивачу п'ятиденний строк з дня вручення ухвали від 07.09.2023 для усунення недоліків позовної заяви.
15.09.2023 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, якою позивач усунув недоліки встановлені ухвалою суду від 07.09.2023, одночасно в даній заяві позивач просив витребувати оригінали документів у третьої особи.
31.10.2023 суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, в якій вирішив розгляд справи № 910/13666/23 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, залучив до справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Акціонерне товариство «Комерційний Банк «ГЛОБУС», відмовив в задоволенні клопотання позивача про витребування доказів.
10.11.2023 через систему «Електронний суд» від АТ «КБ «ГЛОБУС» надійшли пояснення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
15.11.2023 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. 17.11.2023 зазначений відзив надійшов до суду засобами поштового зв'язку.
27.11.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив.
08.12.2023 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення на нього, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва-
І. Фактичні обставини, що стали підставою спору (підстави позову).
01.02.2022 між Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», як замовник та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛОЕНЕРГОКОМПЛЕКТ», як підрядником укладено договір №4600005331 (надалі - Договір), за умовами якого, підрядник за завданням замовника, відповідно до умов цього Договору про закупівлю, зобов'язується на свій ризик надати послуги: Послуги з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів (Ремонт пунктів вимірювання витрат газу ГРС Хорол) відповідно до вимог чинних нормативних документів і технічної документації (які, з урахуванням частини 1 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (зі змінами та доповненнями), норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, далі іменуються - Роботи), а замовник - прийняти та оплатити такі Роботи відповідно до умов цього Договору (пункт 1.1. Договору).
Згідно пункту 1.2. Договору, склад, обсяги, вартість Робіт та строки визначені Технічними, якісними та кількісними характеристиками (Додаток №1), Договірною ціною (Додаток №2) та Графіком виконання робіт (Додаток №3), які є невід'ємною частиною Договору.
Пунктом 13.6. Договору передбачено, що усі зміни і доповнення до Договору оформлюються письмово та підписуються уповноваженими представниками сторін.
01.06.2023 сторони уклали Додаткову угоду № 1 про електронний документообіг до Договору, у відповідності до умов якого, сторони домовились здійснювати обмін Електронними документами, у тому числі створювати, пересилати та підписувати Електронні документи із застосуванням системи, яка забезпечує обмін електронними документами: онлайн-сервіс погодження та підписання електронних документів «Deals» та відповідно до положень Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Згідно пункту 11.1. Договору, Договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і діє протягом 395 календарних днів. В частині гарантійних зобов'язань Договір діє до закінчення гарантійного строку, а в частині розрахунків - до їх повного виконання.
Додатковою угодою № 3 від 14.02.2023 до Договору, сторони змінили пункт 11.1. Договору, а саме те, що Договір діє протягом 514 календарних днів.
Відповідно до пункту 3.1. Договору, загальна вартість виконуваних Робіт за цим Договором, що є ціною Договору згідно із Договірною ціною становить: 14 112 000, 00 грн (чотирнадцять мільйонів сто дванадцять тисяч гривень 00 коп.), в тому числі ПДВ 20% 2 352 000, 00 (два мільйони триста п'ятдесят дві тисячі гривень 00 коп.).
У відповідності до пункту 3.2. Договору, ціна Договору є твердою і не може змінюватися в ході його виконання, якщо інше не передбачено цим Договором та чинним законодавством.
Додатковою угодою № 2 від 11.11.2022 до Договору, сторони узгодили викласти пункт 3.1. Договору в наступній редакції: «загальна вартість виконуваних Робіт за цим Договором, що є ціною Договору згідно із Договірною ціною становить: 14 091 404, 19 грн (чотирнадцять мільйонів дев'яносто одна тисяча чотириста чотири гривень 19 копійок), в тому числі ПДВ 20% 2 348 567, 37 (два мільйони триста сорок вісім тисяч п'ятсот шістдесят сім гривень 37 коп.).
У відповідності до пункту 4.1. Договору, підрядник зобов'язується виконати Роботи протягом 365 календарних днів з дати підписання Договору з обов'язковим дотриманням погодженого із замовником Графіку виконання робіт, що додається до цього Договору та є невід'ємною його частиною.
Згідно пункту 4.2. Договору, строки виконання Робіт можуть бути змінені з внесенням відповідних змін у цей Договір у випадках, передбачених чинним законодавством України.
Додатковою угодою № 3 від 14.02.2023 до Договору, сторони змінили пункт 4.1. щодо строку виконання Робіт, а саме він був збільшений на 484 календарних дні.
Відповідно до пункту 4.3. Договору, датою закінчення виконаних підрядником Робіт вважається дата їх прийняття замовником в порядку, передбаченому розділом 5 цього Договору. Виконання Робіт може бути закінчено підрядником достроково за умови письмової згоди замовника.
В силу пунктів 5.1. та 5.2. Договору, передача виконаних робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актами приймання виконаних робіт, підписаними уповноваженими представниками сторін. Акт приймання виконаних робіт та довідку про вартість виконаних робіт готує підрядник і надає його замовнику не пізніше 25 числа звітного місяця. Замовник протягом 5 (п'яти) робочих днів перевіряє достовірність отриманих акту приймання виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт в частині фактично виконаних Робіт, їх відповідності показникам якості, комплектність виконавчої документації, та, у разі відсутності явних недоліків, підписує його в рамках цього ж строку, або направляє мотивоване заперечення проти такого підписання.
Сторони пунктом 6.18 Договору обумовили, що Роботи вважаються прийнятими замовником в повному обсязі шляхом підписання замовником та підрядником без зауважень останнього акту приймання виконаних робіт та за умови наявності підписаних всіх актів приймання виконаних робіт за цим Договором.
Пунктом 3.3. Договором сторони узгодили, що оплата за цим Договором проводиться в такому порядку: Замовник протягом 30 (тридцяти) календарних днів, але не раніше ніж через 20 (двадцять) календарних днів з моменту прийняття Робіт, що підтверджується актами приймання виконаних робіт та довідками про вартість виконаних робіт, перераховується на розрахунковий рахунок підрядника суму вартості прийнятих Робіт. При складанні актів приймання виконаних робіт та довідок про вартість виконаних робіт використовуються форми документів КБ-2в та КБ-3.
Згідно підпункту 10.9.1. пункту 10.9. Договору, відповідно до умов пункту 6 розділу VI тендерної документації процедури закупівлі про предмету закупівлі «Послуги з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів (Ремонт пунктів вимірювання витрати газу ГРС Хорол)» згідно оголошення про проведення процедури закупівлі № UA-2021-11-03-001215-с, оприлюдненого на веб-порталі Уповноваженого органу « 03» листопада 2021 року, підрядник зобов'язується надати замовнику не пізніше дати укладення цього Договору в забезпечення виконання Договору безвідкличну безумовну банківську гарантію на суму 705 600, 00 грн, що становить 5% ціни цього Договору.
Відповідно до підпункту 10.9.2. пункту 10.9. Договору, права та обов'язки сторін за цим Договором настають, за умовами настання відкладальної обставини (згідно ч. 1 ст. 212 ЦКУ), а саме: надання підрядником замовнику в забезпечення виконання цього Договору гарантії згідно п.п. 10.9.1. цього Договору.
У відповідності до підпункту 10.9.3. пункту 10.9. Договору, термін дії гарантії - до « 30» травня 2023 року включно.
Додатковою угодою № 3 від 14.02.2023 до Договору, сторони змінили підпункт 10.9.3. пункту 10.9. Договору, а саме продовжили строк дії гарантії до 30 липня 2023 року.
Відповідно до підпункту 10.9.5. пункту 10.9. Договору, у разі невиконання (неналежного виконання) підрядником своїх зобов'язань за цим Договором замовник має право одержати задоволення своїх вимог, передбачених умовами цього Договору та чинним законодавством України, на умовах визначених гарантією.
Згідно підпункту 10.9.6. пункту 10.9. Договору, забезпечення виконання Договору повертається у випадках передбачених ст. 27 Закону України «Про публічні закупівлі» за умови настання граничної дати оплати (остаточному розрахунку) згідно з умовами Договору, протягом 5 (п'яти) банківських днів з дня настання таких обставин: 1) повернення забезпечення виконання Договору здійснюється шляхом направлення відповідного листа (повідомлення) підряднику або банку-гаранту, у разі надання підрядником забезпечення виконання Договору у вигляді оригіналу банківської гарантії в паперовій формі; 2) повернення забезпечення виконання Договору, наданого у вигляді електронної банківської гарантії, здійснюється шляхом направлення відповідного SWIFT-повідомлення через банк бенефіціара на адресу банка-гаранта; 3) момент належного виконання зобов'язання замовника щодо повернення оригіналу гарантії є дата зазначена на відповідному супровідному листі (повідомлені) замовника.
На виконання пункту 10.9.1. пункту 10.9. Договору позивачем була надана банківська гарантія №BGV/UA/03-2-00512, видана 21.01.2022 АТ «Український будівельно-інвестиційний банк» на користь відповідача з терміном дії до 30.05.2023.
Пунктом 4 Додаткової угоди № 3 від 14.02.2023 до Договору встановлено, що у зв'язку із внесенням змін в п. 11.1. Договору, підрядник зобов'язується надати замовнику не пізніше дати укладання Додаткової угоди № 3 про продовження терміну дії Договору оригінал нової банківської гарантії або оригінал документу про внесення змін до наданої гарантії, що свідчить про забезпечення виконання зобов'язань підрядника за Договором на термін, на який продовжено термін дії цього Договору.
06.02.2023 між Акціонерним товариством «Комерційний банк «ГЛОБУС», як банк-гарант та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛОЕНЕРГОКОМПЛЕКТ», як принципал укладено договір про надання гарантії № 31102/ЮГ-23, який регулює правовідносини сторін щодо надання банком-гарантом гарантії виконання договору з метою забезпечення належного виконання принципалом умов Договору №4600005331 від 01.02.2022. Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» за умовами договору № 31102/ЮГ-23 від 06.02.2023 є бенефіціаром.
Відповідно до пункту 1.2. Договору № 31102/ЮГ-23 від 06.02.2023, гарантійним випадком є невиконання/неналежне виконання принципалом перед бенефіціаром основного зобов'язання, а саме: невиконання та/або неналежного виконання принципалом взятих на себе договірних зобов'язань згідно Договору №4600005331 від 01.02.2022 (зі всіма змінами та доповненнями), що укладений за результатами процедури закупівлі «Послуги з ремонту І технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів (Ремонт пунктів вимірювання витрати газу ГРС Хорол). Єдиний закупівельний словник ДК 021-2015:50410000-2 Послуги з ремонту І технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів», відповідно основного зобов'язання.
Згідно пункту 2.1. та 2.2. Договору № 31102/ЮГ-23 від 06.02.2023, сума і валюта гарантії: 705 600, 00 грн. Строк дії гарантії - з 06 лютого 2023 року до 30 липня 2023 року.
Відповідно до пункту 2.5. Договору № 31102/ЮГ-23 від 06.02.2023, гарантія припиняється у разі: 1) закінчення строку дії гарантії, передбаченого п. 2.2. цього Договору; 2) своєчасного виконання у повному обсязі принципалом своїх зобов'язань перед бенефіціаром за Договором; 3) Сплати Банком-Гарантом на користь бенефіціара повного розміру гарантійоної суми; 4) Відмови бенефіціара від своїх прав за гарантією шляхом подання банку-гаранту письмового підтвердження або повідомлення про звільнення банку-гаранта від зобов'язань за гарантією.
У відповідності до пункту 12.1. Договору № 31102/ЮГ-23 від 06.02.2023, цей Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до дня повного виконання сторонами зобов'язань за цим Договором.
Згідно пункту 12.2. Договору № 31102/ЮГ-23 від 06.02.2023, вимоги за гарантією можуть бути пред'явлені бенефіціаром банку-гаранту протягом строку дії гарантії.
06.02.2023 принципал (позивач) звернувся до банку-гарнату з заявою про надання гарантії.
На виконання вимог пункту 4 Додаткової угоди № 3 від 14.02.2023 до Договору банк-гарант (АТ «КБ «ГЛОБУС») на виконання умов Договору № 31102/ЮГ-23 від 06.02.2023 видав банківську гарантію № 31102 від 06.02.2023 за якою позивач є принципалом, а відповідач бенефіціаром.
Замовник прийняв в підрядника роботи без зауважень та сторони на виконання вимог пункту 5.1. та 6.18. Договору №4600005331 від 01.02.2022 підписали відповідні акти виконаних робіт, а саме:
- Акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2022 року від 08.09.2022;
- Акт приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2022 року від 04.11.2022;
- Акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2022 року від 26.12.2022;
- Акт приймання виконаних будівельних робіт за липень 2023 року від 01.07.2023;
- Акт № 1 від 05.07.2023 здачі-приймання виконаних робіт.
Всього виконано позивачем та прийнято відповідачем робіт на загальну суму 13 926 536, 02 грн.
Відповідач в свою чергу оплатив роботи позивача в повному обсязі, що підтверджується платіжними інструкціями № 54761 від 01.08.2022, № 74042 від 30.09.2022, № 92424 від 30.11.2022, № 108810 від 27.01.2023, № 170603 від 15.08.2023.
Однак, 24.07.2023 відповідач звернувся до банку-гаранта зі SWIFT повідомленням про сплату гарантійного платежу за банківською гарантією № 31102 від 06.02.2023.
Листами вих. № 1-2474 від 24.07.2023, вих. № 1-2526 від 31.07.2023 банк-гарант повідомив позивача, що він здійснив сплату в розмірі 705 600, 00 грн на користь відповідача з підстав виконання зобов'язань за банківською гарантією № 31102 від 06.02.2023 та повідомив позивача про необхідність позивача відшкодувати банку-гаранту суму гарантійного платежу.
31.07.2023 позивач на виконання умов Договору № 31102/ЮГ-23 від 06.02.2023 відшкодував банку-гаранту (АТ «КБ «ГЛОБУС») суму гарантійного платежу.
У зв'язку з викладеним, оскільки позивач здійснив повне виконання робіт за Договором №4600005331 від 01.02.2022, а відповідач прийняв роботи без зауважень та оплатив їх в повному обсязі, на думку позивача, це свідчить про відсутність правових підстав для звернення відповідача з вимогою до банка-гаранта про сплату суми банківської гарантії № 31102 від 06.02.2023 по Договору №4600005331 від 01.02.2022, яка була сплачена банком, та в подальшому відшкодована позивачем банку на його вимогу.
II. Предмет та підстави позову.
Предметом позову у даній справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача суми безпідставно набутих коштів за банківською гарантією в розмірі 705 600, 00 грн.
Юридичними підставами позову є стаття 1212 Цивільного кодексу України.
Фактичними підставами позову є відсутність правових підстав для звернення відповідача з вимогою до банка-гаранта про сплату суми банківської гарантії № 31102 від 06.02.2023.
III. Доводи позивача щодо суті позовних вимог.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач належним чином виконав роботи по Договору №4600005331 від 01.02.2022, відповідач без заперечень прийняв роботи позивача та оплатив їх в повному обсязі, однак без достатньої правової підстави відповідач набув 705 600, 00 грн по банківської гарантії № 31102 від 06.02.2023.
IV. Заперечення відповідача у справі.
Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач в заявах по суті зазначає:
(1) позивач виконав роботи з порушенням строку їх виконання, передбаченим пунктом 4.1. Договору №4600005331 від 01.02.2022 в редакції Додаткової угоди № 3 від 14.02.2023, у зв'язку з чим відповідач звернувся до банка-гаранта;
(2) відповідач набув грошові кошти на правових підстав в силу умов Договору №4600005331 від 01.02.2022 правомірно та у відповідності до умов тендеру та договору, що в свою чергу унеможливлює застосування статті 1212 Цивільного кодексу України до спірних правовідносин;
V. Пояснення третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача.
Пояснення третьої особи без самостійних вимог аналогічні мотивам позивача, викладеним в позовній заяві. Третя особа без самостійних вимог зазначила, що погоджується з позовними вимогами позивача, вважає їх обґрунтованими та доведеними наданими доказами.
VІ. Оцінка доказів судом та висновки суду.
З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:
- чи належним чином виконав свої зобов'язанян позивач за умовами договору підряду, укладеному між сторонами?
- чи правомірно відповідач звернувся з вимогою про стягнення гарантії, за наявності належних правових підстав?
- чи дійсно відповідач набув грошові кошти без достатньої правової підстави?
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Пунктом 2 частини 2 зазначеної статті внормовано, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно частини 1, 2 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
В силу приписів частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язкі.
Згідно частини 1 статті 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Судом встановлено, що за результатами проведеної процедури публічної закупівлі, розміщеної в електронній системі закупівель http://prozorro.gov.ua з ідентифікатором закупівлі UA-2021-11-03-001215-c між позивачем та відповідачем укладено Договір №4600005331 від 01.02.2022 за умовами якого позивач за завданням відповідача зобов'язується на свій ризик надати послуги з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 4.1. Договору №4600005331 від 01.02.2022 в редакції Додаткової угоди № 3 від 14.02.2023 сторони погодили, що позивач зобов'язується виконати роботи протягом 484 календарних днів з дати підписання даного Договору, тобто до 30.05.2023 включно.
Пунктом 11.1. Договору №4600005331 від 01.02.2022 в редакції Додаткової угоди № 3 від 14.02.2023 сторони погодили, що Договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і діє протягом 514 календарних днів, тобто до 29.06.2023 включно.
На виконання вимог підпункту 10.9.1. пункту 10.9. Договору №4600005331 від 01.02.2022 та пункту 4 Додаткової угоди № 3 від 14.02.2023 до Договору 06.02.2023 між АТ «КБ «ГЛОБУС» та позивачем укладено договір про надання гарантії № 31102/ЮГ-23 за умовами якого гарантійним випадком є невиконання/неналежне виконання позивачем перед відповідачем основного зобов'язання за Договором №4600005331 від 01.02.2022.
06.02.2023 АТ «КБ «ГЛОБУС» на підставі Договору № 31102/ЮГ-23 від 06.02.2023 видав банківську гарантію № 31102.
Гарантія у розумінні частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України є одним з видів забезпечення виконання зобов'язання.
Гарантія (банківська гарантія) є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом письмового підтвердження банком, іншою фінансовою установою задоволення вимог управненої сторони в розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов'язана сторона) не виконає зазначене у ньому певне зобов'язання або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні (частина 1 статті 200 Господарського кодексу України).
За гарантією банк, інша фінансова установа (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (стаття 560 Цивільного кодексу України).
Відповідно до підпункту 10.9.1. пункту 10.9. Договору №4600005331 від 01.02.2022, пункту 2.1. Договору № 31102/ЮГ-23 від 06.02.2023 та умов гарантії № 31102 від 06.02.2023 сума гарантії становить - 705 600, 00 грн.
Відповідно до приписів статті 561 Цивільного кодексу України, гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше. Гарантія не може бути відкликана гарантом, якщо в ній не встановлено інше.
Відповідно до підпункту 10.9.3. пункту 10.9. Договору №4600005331 від 01.02.2022 в редакції Додаткової угоди № 3 від 14.02.2023, пункту 2.2. Договору № 31102/ЮГ-23 від 06.02.2023 та умов гарантії № 31102 від 06.02.2023 строк дії гарантії - 30 липня 2023 року.
Згідно частини 2 статті 200 Господарського кодексу України, зобов'язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони.
Згідно частини 1 - 4 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред'являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією. Кредитор може пред'явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано.
24.07.2023 відповідач звернувся до банку-гаранта зі SWIFT повідомленням про сплату гарантійного платежу за банківською гарантією № 31102 від 06.02.2023. У вимозі відповідач зазначив причини звернення, а саме неналежного виконання позивачем основного зобов'язання - Договору №4600005331 від 01.02.2022.
31.07.2023 АТ «КБ «ГЛОБУС» на виконання зобов'язання за банківською гарантією №31102 від 06.02.2023 здійснило відповідачу сплату гарантії в розмірі 705 600, 00 грн.
31.07.2023 позивач на виконання умов Договору № 31102/ЮГ-23 від 06.02.2023 відшкодував банку-гаранту (АТ «КБ «ГЛОБУС») суму гарантійного платежу.
В заявах по суті, відповідач конкретизує неналежне виконання позивачем умов Договору №4600005331 від 01.02.2022, а саме те, що позивач в порушенні пункту 4.1. Договору №4600005331 від 01.02.2022 в редакції Додаткової угоди № 3 від 14.02.2023 не виконав роботи у визначений строк, тобто до 30.05.2023.
Позивач в свою чергу в відповіді на відзив стверджує, що завершив виконувати роботи 31.05.2023. Одночасно з цим, позивач додає до відповіді на відзив копію листа вих. № 294Д-07 від 11.07.2023, в якому позивач зазначає, що він закінчив виконання ремонту - 02.06.2023.
Також позивач зазначає, що не одноразово завантажував акти в систему «DEALS» (система електронного документообігу за якою сторони здійснювали обмін документами, що в свою чергу було погоджено між сторонами Додатковою угодою № 1 від 01.06.2022 до Договору №4600005331 від 01.02.2022), які позивач відхиляв, так зокрема в абзаці 6 стор. 7 відповіді на відзив позивач зазначає наступне: «зазначений Акт відхилений Відповідачем з причин наявності зауважень щодо термінів виконання робіт та якості використаних матеріалів». В наступному реченні зазначеного абзацу позивач стверджує: «відповідач не надав мотивованої відмови». Тобто, в одному абзаці позивач повідомляє мотиви відповідача щодо не підписання акту та одночасно стверджує, що відповідач не надає мотивованої відмови в підписанні акту. У зв'язку з чим на думку позивача в силу пункту 3.4. Додаткової угоди № 1 від 01.06.2023 до Договору акт вважається підписаним зі сторони відповідача.
В подальшому позивач продовжував завантажувати акти в систему «DEALS», які відповідач відхиляв.
Однак, з наданих позивачем роздруківок системи «DEALS» вбачається, що відповідач, відхиляючи акти надавав мотиви відмови в їх підписанні, так зокрема відповідач відхиляючі акт від 31.05.2023 в мотивах зазначав те, що позивач фактично закінчив роботи 02.06.2023, тобто поза межами строку визначеного пунктом 4.1. Договору №4600005331 від 01.02.2022 в редакції Додаткової угоди № 3 від 14.02.2023. Таким чином відповідачем дотримано вимоги пунктів 5.1. Договору №4600005331 від 01.02.2022, 3.4. Додаткової угоди № 1 від 01.06.2023 до Договору №4600005331 від 01.02.2022.
Мотиви, чому позивач виконав Договір №4600005331 від 01.02.2022 в повному обсязі після закінчення строку встановленого пунктом 4.1. Договору в редакції Додаткової угоди № 3 від 14.02.2023 мотивує наступним:
- що незважаючи на військове вторгнення росії в Україну 24.02.2022 та повідомлення відповідача про форс-мажорні обставини, позивач зміг консолідувати зусилля та з 05.07.2022 по 26.12.2022 виконати Договір №4600005331 від 01.02.2022 на 99, 23% на загальну вартість 13 819 698, 74 грн;
- про подальшу готовність щодо виконання залишкових робіт на суму 106 837, 28 грн, позивач повідомив відповідача листом № 546Д-12 від 09.12.2022, в якому одночасно повідомив відповідача про настання несприятливих погодних умов, які суттєво вплинуть на якість виконання деяких видів робіт. Листом № 029К-01 від 26.01.2023 позивач наполягав відповідачу про пролонгацію термінів виконання робіт;
- позивач лише 01.02.2023 від відповідача отримав лист про неможливість проведення робіт;
- допуск до виконання завершальних робіт на об'єкті був наданий відповідачем листом №7304ВИХ-23-750 від 16.05.2023 з 18.05.2023;
- в період з 18.05.2023 по 31.05.2023 позивач завершив роботи;
- 06.06.2023 позивач в систему документообігу DEALS завантажив Акт № 1 від 31.05.2023, який 14.06.2023 був відхилений відповідачем та останній не надав мотивованої відповіді. 20.06.2023 позивач завантажив в систему Акт №1 від 02.06.2023, який 29.06.2023 відповідачем був відхилений. 30.06.2023 позивач завантажив в систему Акт №1 від 16.06.2023, який 30.06.2023 відповідачем повторно був відхилений. 05.07.2023 позивач завантажив в систему Акт №1 від 16.06.2023, який 11.07.2023 відповідачем повторно був відхилений;
- лише після роботи комісії на об'єкті, 17.07.2023 позивач повторно завантажив в систему Акт виконаних робіт №1 за липень 2023 від 01.07.2023, який був підписаний відповідачем;
- в силу пунктів 6.10., 6.12. Договору №4600005331 від 01.02.2022 на думку позивача строк виконання робіт продовжився до 22.08.2023.
Згідно пункту 6.10. Договору №4600005331 від 01.02.2022, сторони залишають за собою право зупинити виконання Робіт в межах строку дії цього Договору, на підставі письмового звернення підрядника або замовника про настання умов, за яких виконання Робіт заборонено та/або не рекомендовано діючими нормативними, галузевими документами, національними стандартами та правилами, що регламентують предмет таких робіт.
Згідно пункту 6.12. Договору №4600005331 від 01.02.2022, у випадку зупинки Робіт, загальний строк виконання Робіт продовжується на термін еквівалентний такій зупинці в межах строку дії цього Договору.
Відповідач заперечуючи проти доводів позивача щодо того, що строк виконання робіт в силу пункту 6.12. Договору №4600005331 від 01.02.2022 був продовжений, зазначає, що посилання на озвучений пункт є безпідставним, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження зупинення виконання робіт.
Щодо посилання позивача на пункти 6.10., 6.12. Договору №4600005331 від 01.02.2022, у зв'язку з чим на думку позивача строк виконання робіт продовжився до 22.08.2023 та тверджень відповідача, що позивачем не надано доказів, що роботи були зупинені, суд зазначає наступне.
В матеріалах справи міститься лист вих. №7304ВИХ-23-343 від 01.02.2023 від Лубенського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів (особа уповноважена відповідачем здійснювати реалізацію Договору №4600005331 від 01.02.2022), яким останній повідомив позивача, що в період опалювального сезону продовжувати роботи не можливо, тому порекомендував звернутися в апарат відповідача щодо погодження продовження робіт після закінчення опалювального сезону.
14.02.2023 між позивачем та відповідачем укладено Додаткову угоду № 3 до Договору №4600005331 від 01.02.2022, у відповідності до якої сторони узгодили зміну в напрямку збільшення строку виконання робіт та строку дії Договору №4600005331 від 01.02.2022, так зокрема позивач зобов'язувався виконати роботи до 30.05.2023 включно.
Листом вих. №7304ВИХ-23-750 від 16.05.2023 Лубенське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів повідомило позивача про допуск до об'єкту для продовження виконання робіт з 18.05.2023.
З огляду на зазначене, суд констатує, що в силу пункту 6.10. Договору №4600005331 від 01.02.2022 робота на об'єкті була зупинена з 01.02.2023 до 17.05.2023 включно (106 днів), таким чином, суд відхиляє заперечення відповідача щодо не можливості зупинення виконання робіт по договору та не підтвердження належними доказами такого зупинення.
Щодо твердження позивача, що строк виконання робіт був продовжений до 22.08.2023, суд частково відхиляє такі доводи, з огляду на наступне.
Пунктом 6.12. Договору №4600005331 від 01.02.2022 сторони узгодили, що у випадку зупинки робіт, загальний строк виконання Робіт продовжується на термін еквівалентний такій зупинці в межах строку дії цього Договору.
Строк дії Договору №4600005331 від 01.02.2022 визначений пунктом 11.1., який з урахуванням Додаткової угоди № 3 від 14.02.2023 до Договору становить 514 календарних днів з моменту підписання сторонами Договору - 29.06.2023 включно.
Таким чином, судом встановлено, що пункт 4.1. Договору №4600005331 від 01.02.2022, який регулює строк виконання робіт є загальною нормою Договору, яка діє при звичайних умовах виконання Договору, натомість пункт 6.12. Договору №4600005331 від 01.02.2022 є спеціальною нормою Договору, яка застосовується в окремих випадках передбаченими пунктом 6.10., тобто в разі зупинення робіт. У випадку зупинення робіт на підставі пункту 6.10. та після поновлення робіт застосовується пункт 6.12., а саме виконання таких робіт продовжується на еквівалентний термін на якій вони були зупинені, але не більше крайньої межі (дня) дії самого Договору №4600005331 від 01.02.2022.
З огляду на зазначене, суд погоджується, що термін робіт в силу пункту 6.12. Договору був продовжений, однак був продовжений в межах строку дії Договору №4600005331 від 01.02.2022, тобто до 29.06.2023 включно.
Отже, позивач повинен був виконати роботи по Договору №4600005331 від 01.02.2022 до 29.06.2023 включно, а не до 22.08.2023 як помилково, на думку суду, зазначає позивач.
Твердження відповідача, що позивач виконав роботи поза межами строку встановленого пунктом 4.1. Договору №4600005331 від 01.02.2022, судом не беруться до уваги, оскільки судом встановлено, що строк робіт був продовжений в силу пункту 6.12. Договору №4600005331 від 01.02.2022 на строк дії Договору, і позивач виконав робити, як зазначає відповідач в мотивах відмови в підписанні акту виконаних робіт від 31.05.2023 в системі «DEALS» та підтверджує позивач в листі вих. № 294Д-07 від 11.07.2023 - 02.06.2023, тобто в межах строку дії Договору №4600005331 від 01.02.2022.
Окрім цього, відповідач посилається на пункт 6.18. Договору №4600005331 від 01.02.2022 у відповідності до якого, роботи вважаються прийнятими замовником в повному обсязі шляхом підписання замовником та підрядником без зауважень останнього акту приймання виконаних робіт та за умови наявності підписаних всіх актів приймання виконаних робіт за цим Договором.
В заявах по суті, сторони зазначають, що останній акт виконаних будівельних робіт був підписаний між сторонами 01.07.2023, однак, як вбачається з роздруківок системи «DEALS» та підтверджується позивачем в відповіді на відзив, що останній акт був завантажений позивачем в систему «DEALS» 17.07.2023. Відповідач підтверджує, що акти від 31.05.2023, 02.06.2023, 16.06.2023 були ним відхилені з мотивів, які зазначені в системі «DEALS» щодо кожного з акту, а саме фактичного виконання робіт 02.06.2023, низькою якістю виконання робіт з благоустрою, відсутністю виконавчої документації. Тобто, останній акт підписаний поза межами строку дії Договору №4600005331 від 01.02.2022.
Проте, жодних доказів на підтвердження вказаного в матеріали справи не надано, а саме щодо низької якості роботи. Відтак, сам факт підписання Акту від 01.07.2023 не спростовує висновки суду, що роботи були фактично виконані 02.06.2023.
Позивач, просить стягнути з відповідача 705 600, 00 грн на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.
Згідно частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно частини 1 статті 1213 Цивільного кодексу України, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
Відповідно до змісту статті 1212 Цивільного кодексу України зазначена норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто з допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України, у тому числі й щодо зобов'язання повернути майно потерпілому.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 14.01.2021 у справі № 922/2216/18).
В пунктах 64 - 67 постанови від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила: «Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України. За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов'язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов'язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов'язаннях. Натомість для кондикційних зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Таким чином, обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна».
Як вбачається з матеріалів справи банківська гарантія була списана на підставі Договору.
Враховуючи все вище зазначене та встановлені судом обставини, суд доходить до висновку, що відповідач набув 705 600, 00 грн на правових підставах у відповідності до приписів статті 11 Цивільного кодексу України, умов Договору №4600005331 від 01.02.2022, Договору № 31102/ЮГ-23 від 06.02.2023 та банківської гарантії № 31102 від 06.02.2023, а тому застосування статті 1212 Цивільного кодексу України до даних спірних правовідносин є безпідставним.
Відповідно до частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») неправильна юридична кваліфікація позивачем спірних правовідносин не звільняє суд від обов'язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм. У зв'язку із цим господарський суд, з'ясувавши в розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх і застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 916/585/18, від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19, від 07.09.2022 у справі № 910/16579/20, від 15.11.2023 у справі № 918/119/21).
В пункті 86 постанови від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що саме на суд покладено обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.
Статтею 16 Цивільного кодексу України внормовано, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. В даній статті також передбачені способи захисту цивільних прав та інтересів, зокрема серед яких є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, подібні положення викладені також в статті 20 Господарського кодексу України.
Приписами статті 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.
Отже, відшкодування збитків є однією із форм або мір цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил наведеної вище статті.
Загальне поняття "збитки" складається із двох складових:
По-перше, "реальна шкода" (1) витрати, які особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі; 2) витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права;
По-друге, "збитки" (упущена вигода, під якою розуміються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене).
Таким чином, аналізуючи назву та зміст наведеної вище статті, шляхом співставлення її частин, можна стверджувати, що збитки є складовою частиною шкоди (майнової), а відшкодування збитків є одним із способів відшкодування майнової шкоди.
Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення:
1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання);
2) шкідливого результату такої поведінки - збитків;
3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками;
4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
Таким чином, протиправність дій відповідача встановлена вище зазначеними обставинами, зокрема судом встановлено, що незважаючи, що останній акт був підписаний 01.07.2023 роботи позивачем були виконані 02.06.2023 з урахуванням продовження терміну робіт на підставі пункту 6.12. Договору №4600005331 від 01.02.2022, тобто в строк дії Договору №4600005331 від 01.02.2022 - до 29.06.2023. Відповідач прийняв роботи позивача, підписав всі акти та здійснив повно оплату позивачу за проведені роботи.
Шкідливий результат такої поведінки полягає в тому, що банк-гарант в порядку регресу (частина 1 статті 569 Цивільного кодексу України) стягнув з позивача гарантійний платіж.
Причинно-наслідковий зв'язок полягає в тому, що саме з дій відповідача, банк-гарант виплатив суму гарантії відповідачу, а потім звернувся до позивача про стягнення в порядку регресу гарантійного платежу.
Вина відповідача полягає в тому, що в сукупності до всіх інших елементів, відповідач не вжив відповідних заходів щодо недопущення завдання збитків позивачу, а навпаки своїми діями завдав збитків позивачу в розмірі суми неправомірно стягнутої банківської гарантії № 31102 від 06.02.2023.
Отже, на переконання суду наявні всі елементи складу господарського правопорушення зі сторони відповідача.
Згідно з частиною 1 статті 76, частиною 1 статті 77, частиною 1 статті 78, частиною 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин, оцінивши подані докази, які досліджені судом, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі та з відповідача підлягає стягненню 705 600, 00 грн, однак не як кошти, які набуті без достатньої правової підстави, а як збитки.
VIІ. Розподіл судових витрат.
Відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається:
1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;
2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин, у зв'язку з повним задоволенням позовних вимог, суд покладає судовий збір за подання позовної заяви на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 73-77, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоенергокомплект» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ» про стягнення 705 600, 00 грн - задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ» (03065, м. Київ, проспект Гузара Любомира, буд. 44; ідентифікаційний код: 42795490) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоенергокомплект» (04128, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, буд. 16, офіс 17; ідентифікаційний код: 23390015) збитки в розмірі 705 600 (сімсот п'ять тисяч шістсот) грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 10 584 (десять тисяч п'ятсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Г.П. Бондаренко - Легких